Аграрний тиждень. Україна
» » Нові вітчизняні засоби захисту ВРХ
» » Нові вітчизняні засоби захисту ВРХ

    Нові вітчизняні засоби захисту ВРХ


    Світ анаеробних мікроорганізмів надзвичайно різноманітний. Ряд суворих та факультативних анаеробів мають виражені патогенні властивості і за сприятливих умов викликають тяжкі захворювання.

    Для інфекційних хвороб, збудниками яких є анаеробні мікроорганізми, типовим є: короткий інкубаційний період (від 3 годин до 3 діб переважно), надгострий або гострий перебіг (від 3-6 годин до 3 діб), низький рівень лікувальної роботи переважно через гострий перебіг хвороби), висока летальність (30-100%).

    Типовим для анаеробних інфекцій людини і тварин є вагомі економічні збитки від захворювань і високий економічний ефект від профілактичних щеплень.

    Діагностика цих хвороб громіздка і недостатньо ефективна. Складність діагностики, профілактики і лікування анаеробних інфекцій, що мають місце в Україні, зумовлена тривалою персистенцією збудника в організмі тварин, тяжкою інтоксикацією організму, коротким перебігом і високою летальністю.

    Через складність діагностики та її високу вартість анаеробні інфекції у людей і тварин нерідко реєструються як «хвороби невиясненої етіології». Останні нерідко становлять понад 50% патології шлунково-кишкового тракту, хвороб із септичним перебігом.

    В умовах розширення торговельних зв’язків, зниження рівня контролю імпортованої сировини та продукції, безсистемного застосування антибактеріальних препаратів широкого спектру дії поряд із зниженням імунобіологічної реактивності організму людини і тварин у результаті впливу негативних економічних, соціальних, екологічних та інших факторів, роль інфекцій постійно зростає.

    Останнім часом формується цілий напрямок патології анаеробного походження – антибіотикозалежні діареї, коліти, госпітальні інфекції тощо.

    Завдяки епізоотологічному моніторингу, здійсненому колективом лабораторії анаеробних інфекцій ІВМ НААН за останні 16 років, установлено, що анаеробні інфекції тварин мають широке розповсюдження, часто перебігають як змішані бактеріози і спричиняють значні економічні збитки.

    Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були проведені в умовах лабораторії анаеробних інфекцій, віварії ІВМ НААН на лабораторних тваринах та в умовах господарств Київської, Донецької, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Запорізької областей України.

    Проведений епізоотичний моніторинг щодо захворювань ВРХ на анаеробні інфекції та бактеріологічний – щодо виявлення патогенів із біологічного матеріалу. Патогени вивчені, відпрацьовані умови культивування та інактивації і виготовлені зразки інактивованих асоційованих вакцин.

    Після вивчення вакцин у лабораторних умовах здійснені наступні доклінічні дослідження: визначення стерильності (за ДСТУ 4483:2005); нешкідливості (за ДСТУ 46.024 – 2002); залишкової кількості інактивантів – формальдегіду (згідно Державної фармакопеї України, вип.1, 2001); повноти інактивації (за ДСТУ 4483:2005 і корелюється з показником стерильності); антигенної активності, концентрації водневих іонів (рН).

    Для дослідження використані: білі миші масою 18,0-20,0 г; морські свинки масою 350,0-400,0 г, кролі масою 1,8-2,5 кг.

    Виробничі випробування проведені у експериментальних господарствах на тваринах, для яких призначена відповідна вакцина.

    Результати досліджень. За вивчення еко-географічного поширення та особливостей епізоотичного процесу за анаеробних інфекцій тварин в Україні, установлено, що вони перебігають переважно як змішані анаеробно-аеробні інфекції, а їх спалахи нерідко пов'язані з імпортом тварин. Так, захворювання худоби на некробактеріоз (фузобактеріоз) частіше розпочинається у перші місяці після завезення у господарство або після її перехворювання на інфекційний ринотрахеїт. Виявлені випадки захворювання новонароджених телят на некробактеріоз і актинобацильоз та ін. Післяпологові ускладнення у корів нерідко зумовлені асоціаціями фузобактерій, клостридій, ешерихій та інших патогенів.

    За вивчення чутливості понад 900 моно- та асоційованих культур мікроорганізмів до 18-34 антибактеріальних препаратів (АБП) установлено, що більшість з них чутливі лише до 4-8 АБП, тому виникає питання щодо доцільності їх широкого застосування, а також спонукає до необхідності впровадження імунобіологічних ветеринарних препаратів, особливо у молочному скотарстві.

    Фактори, які сприяють виникненню анаеробних інфекцій, – незбалансованість раціону за поживними речовинами, вітамінами, макро- та мікроелементами, силосно-концентратний або концентратний тип годівлі, зниження загальної резистентності організму тварин, травмування шкіри і слизових оболонок і наявність збудника у тваринницьких приміщеннях, порушення технології утримання тварин (короткі стійла, решітчаста підлога, підвищена вологість приміщення, скупчення тварин, а також випасання на болотистих місцевостях тощо).

    Джерелом інфекції є хворі тварини, які виділяють збудника у зовнішнє середовище і підтримують інфікованість навколишніх об'єктів.

    Установлено, що в Україні анаеробні інфекції найчастіше реєструються у великої та дрібної рогатої худоби, а також у свиней. Нами виявлено захворювання овець на змішану інфекцію: фузобактеріозу і копитної гнилі. Переважно реєструються анаеробні мікроорганізми в асоціаціях з ентеробактеріями та коковою мікрофлорою.

    Інтенсивність випадків анаеробних інфекцій у різних адміністративних регіонах неоднакова та залежить від концентрації сприйнятливого поголів'я. Проте, можна стверджувати, що у цілому у країні кількість неблагополучних пунктів щодо цих захворювань знизилась з 581 – у 2001-2005 рр. до 320 – у 2006-2010 рр. та у 2011-2014 рр. до 270 неблагополучних пунктів. На нашу думку, це пов'язано перш за усе з меншим об'ємом імпорту худоби у цих областях, а також із зменшенням розмірів тваринницьких господарств.

    Картографічно-епізоотична ситуація щодо анаеробних інфекцій тварин в Україні представлена на рис. 1.

    Спостереження показали, що найбільша їх кількість за останні роки зареєстрована у Київській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Сумській та Чернігівській областях. Найменшу кількість неблагополучних пунктів було виявлено у Закарпатській, Рівненській, Львівській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Волинській областях.

    Дослідженнями встановлено, що анаеробні інфекції виникали у господарствах, незалежно від пори року, де спостерігалися низькі санітарні умови утримання тварин, а саме: несвоєчасне видалення гноївки та сечі, їх знезараження, нерегулярна зміна підстилки. Усе це є причиною підтримання підвищеної вологості та загазованості у тваринницьких приміщеннях.



     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     Аналіз факторів, що сприяють виникненню анаеробних інфекцій серед тварин в інших господарствах, де вищезазначені недоліки в утриманні тварин були відсутні, показав, що важливе значення у появі хвороб мали стрес-фактори. Причиною для виникнення стресів та поширення захворювання серед тварин у цих господарствах є імпорт тварин та придбання тварин із неблагополучних господарств України.

    За бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу від великої рогатої худоби (упродовж 2014 р. та першого півріччя 2015 р.) виділено 57 культур

    11 видів мікроорганізмів, а саме:

    1 Escherichia coli – 21                                      6  Clostridium perfringens – 4

    2 Staphylococcus aureus  - 17                              7  Clostridium spp. — 3

    3 Streptococcus spp. — 3                                   8 Klebsiella pneumoniae – 1

    4 Pasteurella multocida – 1                                  9  Pseudomonas aeruginosa – 2

    5 A. pleuropneumoniae – 2                                  10 Proteus vulgaris – 2

                                                                     11 Klebsiella spp. – 1

    За перебігу бактеріозів у великої рогатої худоби у складі мікробних асоціацій найчастіше виділяли E. сoli – у 36,8% випадків; Staphylococcus aureus — у 29,8%; Streptococcus spp.- у 5,2%; Clostridium perfringens – у 7,0%; Clostridium spp. – 5,2%; A. pleuropneumoniae, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa по 3,5%; Pasteurella multocida, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp. – по 1,7%.

    Майже у всіх випадках, крім основних збудників інфекційних захворювань, виявляли і асоційовані мікроорганізми. Тому моновакцини у таких випадках будуть недостатньо ефективними.

     

    Нині випробовується мультикомпонентна інактивована вакцина проти бактеріозів великої рогатої худоби «Мультибовісан» проти пневмоентеритів, ендометритів, анаеробної ентеротоксемії, злоякісного набряку, колібактеріозу, сальмонельозу, пастерельозу великої рогатої худоби.

    У ряді господарств одержані позитивні результати за вирішення проблеми патології відтворення завдяки застосуванню розроблених нами стимулюючих препаратів на основі сировини природного походження. Це тканинний препарат «СТП» та бактеріальний стимулюючий препарат «БСП».

    Включення до складу вакцин імуномодулюючих засобів природного походження позитивно впливають на імуногенез та створюють можливість застосування більшості розроблених нами вакцин з лікувальною метою.

    Співробітниками лабораторії анаеробних інфекцій надана науково-методична і практична допомога сотням господарств. Оздоровлено понад 50 господарств від актинобацильозу та некробактеріозу. Завдяки використанню розроблених нами аутовакцин багато господарств поліпшили епізоотичну ситуацію у тваринництві, скоротили витрати та поліпшили ефективність галузі.

    Зібрана нами колекція понад 300 епізоотичних штамів мікроорганізмів, циркулюючих в Україні, створює передумови для розробки технології виготовлення варіантів асоційованих вакцин з урахуванням епізоотичної ситуації в окремих господарствах або регіонах держави.

    Успішна апробація виготовлених нами вакцин в умовах конкретної епізоотичної ситуації є передумовою обґрунтування наукового супроводу забезпечення епізоотичного благополуччя держави і свідчить про можливість усунення залежності України від імпорту засобів специфічного захисту сільськогосподарських тварин від багатьох анаеробних інфекцій.

    Інтелектуальна власність колективу лабораторії налічує понад 60 патентів України. Частина розробок використовується в умовах інституту, а більшість із них – у господарствах різних форм власності з високими показниками економічної ефективності, які визначаються мільйонами гривень.

     

     

    За результатами епізоотологічного моніторингу, бактеріологічних досліджень з поглибленим вивченням морфологічних, культуральних, біохімічних і біологічних властивостей культур мікроорганізмів розроблені і успішно апробовані ветеринарні імунобіологічні засоби проти анаеробних та змішаних бактеріозів великої рогатої худоби – асоційовані вакцини з використанням антигенів епізоотичних штамів мікроорганізмів циркулюючих в Україні. Ряд вакцин придатні для застосування кільком видам тварин (табл.).


    Таблиця

     

     

     

     

    В. РИЖЕНКО, доктор вет. наук, професор, член-кореспондент НААН,

     


    О. ГОРБАТЮК, Г. РИЖЕНКО, канд. вет. наук, доценти,

    В. АНДРІЯЩУК, О. РУДОЙ, канд. вет. наук,

    О. ЖОВНІР, С. ТЮТЮН, П. КАМЕНЧУК, наук. співробітники,

    Інститут ветеринарної медицини НААН

     


     

     





    Схожі новини
  • Виставки «Зернові технології 2015», «Agro Animal Show 2015» та «Фрукти. Овочі. Логістика 2015» фотозвіт
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Нові вітчизняні засоби захисту ВРХ


Світ анаеробних мікроорганізмів надзвичайно різноманітний. Ряд суворих та факультативних анаеробів мають виражені патогенні властивості і за сприятливих умов викликають тяжкі захворювання.

Для інфекційних хвороб, збудниками яких є анаеробні мікроорганізми, типовим є: короткий інкубаційний період (від 3 годин до 3 діб переважно), надгострий або гострий перебіг (від 3-6 годин до 3 діб), низький рівень лікувальної роботи переважно через гострий перебіг хвороби), висока летальність (30-100%).

Типовим для анаеробних інфекцій людини і тварин є вагомі економічні збитки від захворювань і високий економічний ефект від профілактичних щеплень.

Діагностика цих хвороб громіздка і недостатньо ефективна. Складність діагностики, профілактики і лікування анаеробних інфекцій, що мають місце в Україні, зумовлена тривалою персистенцією збудника в організмі тварин, тяжкою інтоксикацією організму, коротким перебігом і високою летальністю.

Через складність діагностики та її високу вартість анаеробні інфекції у людей і тварин нерідко реєструються як «хвороби невиясненої етіології». Останні нерідко становлять понад 50% патології шлунково-кишкового тракту, хвороб із септичним перебігом.

В умовах розширення торговельних зв’язків, зниження рівня контролю імпортованої сировини та продукції, безсистемного застосування антибактеріальних препаратів широкого спектру дії поряд із зниженням імунобіологічної реактивності організму людини і тварин у результаті впливу негативних економічних, соціальних, екологічних та інших факторів, роль інфекцій постійно зростає.

Останнім часом формується цілий напрямок патології анаеробного походження – антибіотикозалежні діареї, коліти, госпітальні інфекції тощо.

Завдяки епізоотологічному моніторингу, здійсненому колективом лабораторії анаеробних інфекцій ІВМ НААН за останні 16 років, установлено, що анаеробні інфекції тварин мають широке розповсюдження, часто перебігають як змішані бактеріози і спричиняють значні економічні збитки.

Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були проведені в умовах лабораторії анаеробних інфекцій, віварії ІВМ НААН на лабораторних тваринах та в умовах господарств Київської, Донецької, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Запорізької областей України.

Проведений епізоотичний моніторинг щодо захворювань ВРХ на анаеробні інфекції та бактеріологічний – щодо виявлення патогенів із біологічного матеріалу. Патогени вивчені, відпрацьовані умови культивування та інактивації і виготовлені зразки інактивованих асоційованих вакцин.

Після вивчення вакцин у лабораторних умовах здійснені наступні доклінічні дослідження: визначення стерильності (за ДСТУ 4483:2005); нешкідливості (за ДСТУ 46.024 – 2002); залишкової кількості інактивантів – формальдегіду (згідно Державної фармакопеї України, вип.1, 2001); повноти інактивації (за ДСТУ 4483:2005 і корелюється з показником стерильності); антигенної активності, концентрації водневих іонів (рН).

Для дослідження використані: білі миші масою 18,0-20,0 г; морські свинки масою 350,0-400,0 г, кролі масою 1,8-2,5 кг.

Виробничі випробування проведені у експериментальних господарствах на тваринах, для яких призначена відповідна вакцина.

Результати досліджень. За вивчення еко-географічного поширення та особливостей епізоотичного процесу за анаеробних інфекцій тварин в Україні, установлено, що вони перебігають переважно як змішані анаеробно-аеробні інфекції, а їх спалахи нерідко пов'язані з імпортом тварин. Так, захворювання худоби на некробактеріоз (фузобактеріоз) частіше розпочинається у перші місяці після завезення у господарство або після її перехворювання на інфекційний ринотрахеїт. Виявлені випадки захворювання новонароджених телят на некробактеріоз і актинобацильоз та ін. Післяпологові ускладнення у корів нерідко зумовлені асоціаціями фузобактерій, клостридій, ешерихій та інших патогенів.

За вивчення чутливості понад 900 моно- та асоційованих культур мікроорганізмів до 18-34 антибактеріальних препаратів (АБП) установлено, що більшість з них чутливі лише до 4-8 АБП, тому виникає питання щодо доцільності їх широкого застосування, а також спонукає до необхідності впровадження імунобіологічних ветеринарних препаратів, особливо у молочному скотарстві.

Фактори, які сприяють виникненню анаеробних інфекцій, – незбалансованість раціону за поживними речовинами, вітамінами, макро- та мікроелементами, силосно-концентратний або концентратний тип годівлі, зниження загальної резистентності організму тварин, травмування шкіри і слизових оболонок і наявність збудника у тваринницьких приміщеннях, порушення технології утримання тварин (короткі стійла, решітчаста підлога, підвищена вологість приміщення, скупчення тварин, а також випасання на болотистих місцевостях тощо).

Джерелом інфекції є хворі тварини, які виділяють збудника у зовнішнє середовище і підтримують інфікованість навколишніх об'єктів.

Установлено, що в Україні анаеробні інфекції найчастіше реєструються у великої та дрібної рогатої худоби, а також у свиней. Нами виявлено захворювання овець на змішану інфекцію: фузобактеріозу і копитної гнилі. Переважно реєструються анаеробні мікроорганізми в асоціаціях з ентеробактеріями та коковою мікрофлорою.

Інтенсивність випадків анаеробних інфекцій у різних адміністративних регіонах неоднакова та залежить від концентрації сприйнятливого поголів'я. Проте, можна стверджувати, що у цілому у країні кількість неблагополучних пунктів щодо цих захворювань знизилась з 581 – у 2001-2005 рр. до 320 – у 2006-2010 рр. та у 2011-2014 рр. до 270 неблагополучних пунктів. На нашу думку, це пов'язано перш за усе з меншим об'ємом імпорту худоби у цих областях, а також із зменшенням розмірів тваринницьких господарств.

Картографічно-епізоотична ситуація щодо анаеробних інфекцій тварин в Україні представлена на рис. 1.

Спостереження показали, що найбільша їх кількість за останні роки зареєстрована у Київській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Сумській та Чернігівській областях. Найменшу кількість неблагополучних пунктів було виявлено у Закарпатській, Рівненській, Львівській, Запорізькій, Одеській, Харківській та Волинській областях.

Дослідженнями встановлено, що анаеробні інфекції виникали у господарствах, незалежно від пори року, де спостерігалися низькі санітарні умови утримання тварин, а саме: несвоєчасне видалення гноївки та сечі, їх знезараження, нерегулярна зміна підстилки. Усе це є причиною підтримання підвищеної вологості та загазованості у тваринницьких приміщеннях.



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Аналіз факторів, що сприяють виникненню анаеробних інфекцій серед тварин в інших господарствах, де вищезазначені недоліки в утриманні тварин були відсутні, показав, що важливе значення у появі хвороб мали стрес-фактори. Причиною для виникнення стресів та поширення захворювання серед тварин у цих господарствах є імпорт тварин та придбання тварин із неблагополучних господарств України.

За бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу від великої рогатої худоби (упродовж 2014 р. та першого півріччя 2015 р.) виділено 57 культур

11 видів мікроорганізмів, а саме:

1 Escherichia coli – 21                                      6  Clostridium perfringens – 4

2 Staphylococcus aureus  - 17                              7  Clostridium spp. — 3

3 Streptococcus spp. — 3                                   8 Klebsiella pneumoniae – 1

4 Pasteurella multocida – 1                                  9  Pseudomonas aeruginosa – 2

5 A. pleuropneumoniae – 2                                  10 Proteus vulgaris – 2

                                                                 11 Klebsiella spp. – 1

За перебігу бактеріозів у великої рогатої худоби у складі мікробних асоціацій найчастіше виділяли E. сoli – у 36,8% випадків; Staphylococcus aureus — у 29,8%; Streptococcus spp.- у 5,2%; Clostridium perfringens – у 7,0%; Clostridium spp. – 5,2%; A. pleuropneumoniae, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa по 3,5%; Pasteurella multocida, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp. – по 1,7%.

Майже у всіх випадках, крім основних збудників інфекційних захворювань, виявляли і асоційовані мікроорганізми. Тому моновакцини у таких випадках будуть недостатньо ефективними.

 

Нині випробовується мультикомпонентна інактивована вакцина проти бактеріозів великої рогатої худоби «Мультибовісан» проти пневмоентеритів, ендометритів, анаеробної ентеротоксемії, злоякісного набряку, колібактеріозу, сальмонельозу, пастерельозу великої рогатої худоби.

У ряді господарств одержані позитивні результати за вирішення проблеми патології відтворення завдяки застосуванню розроблених нами стимулюючих препаратів на основі сировини природного походження. Це тканинний препарат «СТП» та бактеріальний стимулюючий препарат «БСП».

Включення до складу вакцин імуномодулюючих засобів природного походження позитивно впливають на імуногенез та створюють можливість застосування більшості розроблених нами вакцин з лікувальною метою.

Співробітниками лабораторії анаеробних інфекцій надана науково-методична і практична допомога сотням господарств. Оздоровлено понад 50 господарств від актинобацильозу та некробактеріозу. Завдяки використанню розроблених нами аутовакцин багато господарств поліпшили епізоотичну ситуацію у тваринництві, скоротили витрати та поліпшили ефективність галузі.

Зібрана нами колекція понад 300 епізоотичних штамів мікроорганізмів, циркулюючих в Україні, створює передумови для розробки технології виготовлення варіантів асоційованих вакцин з урахуванням епізоотичної ситуації в окремих господарствах або регіонах держави.

Успішна апробація виготовлених нами вакцин в умовах конкретної епізоотичної ситуації є передумовою обґрунтування наукового супроводу забезпечення епізоотичного благополуччя держави і свідчить про можливість усунення залежності України від імпорту засобів специфічного захисту сільськогосподарських тварин від багатьох анаеробних інфекцій.

Інтелектуальна власність колективу лабораторії налічує понад 60 патентів України. Частина розробок використовується в умовах інституту, а більшість із них – у господарствах різних форм власності з високими показниками економічної ефективності, які визначаються мільйонами гривень.

 

 

За результатами епізоотологічного моніторингу, бактеріологічних досліджень з поглибленим вивченням морфологічних, культуральних, біохімічних і біологічних властивостей культур мікроорганізмів розроблені і успішно апробовані ветеринарні імунобіологічні засоби проти анаеробних та змішаних бактеріозів великої рогатої худоби – асоційовані вакцини з використанням антигенів епізоотичних штамів мікроорганізмів циркулюючих в Україні. Ряд вакцин придатні для застосування кільком видам тварин (табл.).


Таблиця

 

 

 

 

В. РИЖЕНКО, доктор вет. наук, професор, член-кореспондент НААН,

 


О. ГОРБАТЮК, Г. РИЖЕНКО, канд. вет. наук, доценти,

В. АНДРІЯЩУК, О. РУДОЙ, канд. вет. наук,

О. ЖОВНІР, С. ТЮТЮН, П. КАМЕНЧУК, наук. співробітники,

Інститут ветеринарної медицини НААН

 


 

 





Схожі новини
  • Виставки «Зернові технології 2015», «Agro Animal Show 2015» та «Фрукти. Овочі. Логістика 2015» фотозвіт
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.