Діагностика маститу корів у період сухостою

08 April, Розділ Тваринництво / Ветеренарія, переглядів 9 863

Діагностика маститу під час запуску і сухостою базується на клінічному обстеженні молочної залози (огляд, пальпація, пробне здоювання секрету), визначенні кількості соматичних клітин в секреті, оцінці його реакції з діагностичними реактивами, постановці проби відстоювання та виділенні збудника.

Найбільш достовірний метод діагностики - бактеріологічний (виділення патогенних мікроорганізмів з секрету), але він потребує наявності в господарстві лабораторного обладнання, поживних середовищ та є тривалим у часі. Тому спеціалісти ветеринарної медицини в основному використовують експрес-методи (реакція секрету з реактивами, що містять поверхнево-активні речовини, і візуальна оцінка секрету вимені) та лабораторні методи (підрахунок соматичних клітин методом Прескота-Бріда і проба відстоювання).

Слід зазначити, що кількість соматичних клітин, колір і консистенція секрету вимені у період сухостою є однаковими у більшості випадків як у здорових, так і у хворих корів, що, власне, і ускладнює діагностику субклінічного маститу в період сухостою.

Матеріали і методи. Дослід проведено на коровах української молочної чорно-рябої породи в ТзОВ «Агропродсервіс-Інвест» Козівського району Тернопільської області. Матеріалом для дослідження був секрет молочної залози асептично відібраний перед доїнням корів у період запуску та на 15-20 день сухостійного періоду, після завершення інволюційних процесів. Корів вважали хворими на мастит при виділенні збудників з секрету чверток молочної залози. Видову диференціацію виділених мікроорганізмів проводили згідно 9-го видання визначника бактерій Берджі. Підрахунок загальної кількості соматичних клітин проводили за методом Прескота-Бріда.

Отримані результати. У здорових корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету в одній чвертці вимені складає 20-30 см3, він має однорідну тягучу консистенцію сіро-білого або жовтого кольору, реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання у здорових корів є негативними, кількість соматичних клітин - до 3,7 млн в 1 см3 секрету. При маститі корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету збільшується (50-150 см3), він рідкий, непрозорий, сірого кольору, слизисто-водянистої консистенції, з домішками значної кількості гною або пластівців. Реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання позитивні, кількість соматичних клітин в 1 см3 секрету становить 4,8-5,2 млн.

Нами на молочних фермах обстежено 141 корову у період сухостою на наявність субклінічного маститу загальноприйнятими способами (табл. 1).

Візуальна оцінка секрету вимені сухостійних корів показала: у 73 пробах він був сірого кольору, рідкий, непрозорий, іноді з пластівцями, що є свідченням запалення; тільки у 46 пробах (63%) виявлено збудники маститу.

У решти 68 проб (37%) секрет був густим, світло-жовтого кольору, що згідно оцінки методу є ознакою здоров’я, але у 16 пробах секрету бактеріологічно підтверджено мастит.

Позитивна реакція секрету з розчином мастидину у 3-4 «хрести» співпадала з бактеріологічним методом у 57,3% випадків, підвищення кількості соматичних клітин (більше 3,7 млн/см3) – у 51,9% та позитивна проба відстоювання – у 76,2% випадків.

Підвищення кількості соматичних клітин виявлено у 104 досліджуваних пробах, підтверджено мастидиновою пробою у 96 зразках секрету, але до 42,7% з цих проб є взяті з чверток здорових корів. Найбільш достовірною до бактеріологічного методу була проба відстоювання. Водночас у 22 пробах, з яких виділяли збудників маститу, проба відстоювання була негативна, а 35,5% хворих чверток вимені були віднесені до категорії здорових.

Узагальнюючи отримані дані, можна зробити висновок: діагностика маститу даними методами дає похибку при виявленні та значну частину здорових чверток відносять до категорії хворих, а хворі – до здорових.

Це є стимулом для удосконалення існуючих і розробки нових способів діагностики маститу у період запуску та сухостою.

Юрій ШУМАНСЬКИЙ,

канд. вет. наук, зав. лаб. акушерства та гінекології,

Тернопільська дослідна станція ІВМ НААН