АГРАРНИЙ ТИЖДЕНЬ.УКРАЇНА
Аграрний тиждень. Україна
» » Діагностика маститу корів у період сухостою
Вхід
» » Діагностика маститу корів у період сухостою

    Діагностика маститу корів у період сухостою

    08 апрель, Розділ Тваринництво / Ветеренарія, переглядів 2 787

    Діагностика маститу під час запуску і сухостою базується на клінічному обстеженні молочної залози (огляд, пальпація, пробне здоювання секрету), визначенні кількості соматичних клітин в секреті, оцінці його реакції з діагностичними реактивами, постановці проби відстоювання та виділенні збудника.

    Найбільш достовірний метод діагностики - бактеріологічний (виділення патогенних мікроорганізмів з секрету), але він потребує наявності в господарстві лабораторного обладнання, поживних середовищ та є тривалим у часі. Тому спеціалісти ветеринарної медицини в основному використовують експрес-методи (реакція секрету з реактивами, що містять поверхнево-активні речовини, і візуальна оцінка секрету вимені) та лабораторні методи (підрахунок соматичних клітин методом Прескота-Бріда і проба відстоювання).

    Слід зазначити, що кількість соматичних клітин, колір і консистенція секрету вимені у період сухостою є однаковими у більшості випадків як у здорових, так і у хворих корів, що, власне, і ускладнює діагностику субклінічного маститу в період сухостою.

    Матеріали і методи. Дослід проведено на коровах української молочної чорно-рябої породи в ТзОВ «Агропродсервіс-Інвест» Козівського району Тернопільської області. Матеріалом для дослідження був секрет молочної залози асептично відібраний перед доїнням корів у період запуску та на 15-20 день сухостійного періоду, після завершення інволюційних процесів. Корів вважали хворими на мастит при виділенні збудників з секрету чверток молочної залози. Видову диференціацію виділених мікроорганізмів проводили згідно 9-го видання визначника бактерій Берджі. Підрахунок загальної кількості соматичних клітин проводили за методом Прескота-Бріда.

    Отримані результати. У здорових корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету в одній чвертці вимені складає 20-30 см3, він має однорідну тягучу консистенцію сіро-білого або жовтого кольору, реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання у здорових корів є негативними, кількість соматичних клітин - до 3,7 млн в 1 см3 секрету. При маститі корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету збільшується (50-150 см3), він рідкий, непрозорий, сірого кольору, слизисто-водянистої консистенції, з домішками значної кількості гною або пластівців. Реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання позитивні, кількість соматичних клітин в 1 см3 секрету становить 4,8-5,2 млн.

    Нами на молочних фермах обстежено 141 корову у період сухостою на наявність субклінічного маститу загальноприйнятими способами (табл. 1).

    Візуальна оцінка секрету вимені сухостійних корів показала: у 73 пробах він був сірого кольору, рідкий, непрозорий, іноді з пластівцями, що є свідченням запалення; тільки у 46 пробах (63%) виявлено збудники маститу.

    У решти 68 проб (37%) секрет був густим, світло-жовтого кольору, що згідно оцінки методу є ознакою здоров’я, але у 16 пробах секрету бактеріологічно підтверджено мастит.

    Позитивна реакція секрету з розчином мастидину у 3-4 «хрести» співпадала з бактеріологічним методом у 57,3% випадків, підвищення кількості соматичних клітин (більше 3,7 млн/см3) – у 51,9% та позитивна проба відстоювання – у 76,2% випадків.

    Підвищення кількості соматичних клітин виявлено у 104 досліджуваних пробах, підтверджено мастидиновою пробою у 96 зразках секрету, але до 42,7% з цих проб є взяті з чверток здорових корів. Найбільш достовірною до бактеріологічного методу була проба відстоювання. Водночас у 22 пробах, з яких виділяли збудників маститу, проба відстоювання була негативна, а 35,5% хворих чверток вимені були віднесені до категорії здорових.

    Узагальнюючи отримані дані, можна зробити висновок: діагностика маститу даними методами дає похибку при виявленні та значну частину здорових чверток відносять до категорії хворих, а хворі – до здорових.

    Це є стимулом для удосконалення існуючих і розробки нових способів діагностики маститу у період запуску та сухостою.

    Юрій ШУМАНСЬКИЙ,

    канд. вет. наук, зав. лаб. акушерства та гінекології,

    Тернопільська дослідна станція ІВМ НААН









    Схожі новини
  • Продуктивність корів зросла майже на 4%
  • Продуктивним коровам – нові технології утримання
  • Молочне скотарство: досвід Ізраїлю
  • Навчались тваринники
  • Антимікробна терапія при маститах у високопродуктивних корів

    • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.










Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Може стати запорукою
10 январь

Може стати запорукою

Поки що нішевий
10 январь

Поки що нішевий

Тваринництво
Прихована небезпека повільної дії
10 январь

Прихована небезпека повільної дії

У чому ж «сіль»?
09 январь

У чому ж «сіль»?

Відео

Діагностика маститу корів у період сухостою

08 апрель, Розділ Тваринництво / Ветеренарія, переглядів 2 787

Діагностика маститу під час запуску і сухостою базується на клінічному обстеженні молочної залози (огляд, пальпація, пробне здоювання секрету), визначенні кількості соматичних клітин в секреті, оцінці його реакції з діагностичними реактивами, постановці проби відстоювання та виділенні збудника.

Найбільш достовірний метод діагностики - бактеріологічний (виділення патогенних мікроорганізмів з секрету), але він потребує наявності в господарстві лабораторного обладнання, поживних середовищ та є тривалим у часі. Тому спеціалісти ветеринарної медицини в основному використовують експрес-методи (реакція секрету з реактивами, що містять поверхнево-активні речовини, і візуальна оцінка секрету вимені) та лабораторні методи (підрахунок соматичних клітин методом Прескота-Бріда і проба відстоювання).

Слід зазначити, що кількість соматичних клітин, колір і консистенція секрету вимені у період сухостою є однаковими у більшості випадків як у здорових, так і у хворих корів, що, власне, і ускладнює діагностику субклінічного маститу в період сухостою.

Матеріали і методи. Дослід проведено на коровах української молочної чорно-рябої породи в ТзОВ «Агропродсервіс-Інвест» Козівського району Тернопільської області. Матеріалом для дослідження був секрет молочної залози асептично відібраний перед доїнням корів у період запуску та на 15-20 день сухостійного періоду, після завершення інволюційних процесів. Корів вважали хворими на мастит при виділенні збудників з секрету чверток молочної залози. Видову диференціацію виділених мікроорганізмів проводили згідно 9-го видання визначника бактерій Берджі. Підрахунок загальної кількості соматичних клітин проводили за методом Прескота-Бріда.

Отримані результати. У здорових корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету в одній чвертці вимені складає 20-30 см3, він має однорідну тягучу консистенцію сіро-білого або жовтого кольору, реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання у здорових корів є негативними, кількість соматичних клітин - до 3,7 млн в 1 см3 секрету. При маститі корів на 10-15 день сухостою об’єм секрету збільшується (50-150 см3), він рідкий, непрозорий, сірого кольору, слизисто-водянистої консистенції, з домішками значної кількості гною або пластівців. Реакція секрету з 2% розчином мастидину та проба відстоювання позитивні, кількість соматичних клітин в 1 см3 секрету становить 4,8-5,2 млн.

Нами на молочних фермах обстежено 141 корову у період сухостою на наявність субклінічного маститу загальноприйнятими способами (табл. 1).

Візуальна оцінка секрету вимені сухостійних корів показала: у 73 пробах він був сірого кольору, рідкий, непрозорий, іноді з пластівцями, що є свідченням запалення; тільки у 46 пробах (63%) виявлено збудники маститу.

У решти 68 проб (37%) секрет був густим, світло-жовтого кольору, що згідно оцінки методу є ознакою здоров’я, але у 16 пробах секрету бактеріологічно підтверджено мастит.

Позитивна реакція секрету з розчином мастидину у 3-4 «хрести» співпадала з бактеріологічним методом у 57,3% випадків, підвищення кількості соматичних клітин (більше 3,7 млн/см3) – у 51,9% та позитивна проба відстоювання – у 76,2% випадків.

Підвищення кількості соматичних клітин виявлено у 104 досліджуваних пробах, підтверджено мастидиновою пробою у 96 зразках секрету, але до 42,7% з цих проб є взяті з чверток здорових корів. Найбільш достовірною до бактеріологічного методу була проба відстоювання. Водночас у 22 пробах, з яких виділяли збудників маститу, проба відстоювання була негативна, а 35,5% хворих чверток вимені були віднесені до категорії здорових.

Узагальнюючи отримані дані, можна зробити висновок: діагностика маститу даними методами дає похибку при виявленні та значну частину здорових чверток відносять до категорії хворих, а хворі – до здорових.

Це є стимулом для удосконалення існуючих і розробки нових способів діагностики маститу у період запуску та сухостою.

Юрій ШУМАНСЬКИЙ,

канд. вет. наук, зав. лаб. акушерства та гінекології,

Тернопільська дослідна станція ІВМ НААН









Схожі новини
  • Продуктивність корів зросла майже на 4%
  • Продуктивним коровам – нові технології утримання
  • Молочне скотарство: досвід Ізраїлю
  • Навчались тваринники
  • Антимікробна терапія при маститах у високопродуктивних корів

    • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.