- Діагностика маститу корів у період сухостою
- Продуктивність корів зросла майже на 4%
- Проблемні питання відтворення корів
- Особливості годівлі і утримання корів-первісток
- Актуальні питання відтворення тварин
Профілактика маститу корів і акушерської патології у період сухостою
Утримання корів у період сухостою є вирішальним у профілактиці патології пологів та розвитку маститу у післяотельному періоді. Щоб визначитись зі схемою профілактики, необхідно розпочати роботу з правильного запуску корів.
Нині існує два методи запуску корів, а саме метод Крафтборнера (пропуск доїння) і постановка на сухостій з використанням антибіотиків (стресовий метод).
Метод Крафтборнера (пропуск доїння) застосовують для корів з продуктивністю 10-15 кг молока на день. Для таких корів за 2-3 дні до останнього доїння виключають з раціону концентровані корми та проводять розриви між доїннями. При збільшенні часу між доїннями в молочній залозі виникає високий (≥4 кПа) внутрішній тиск. Якщо такий тиск вищий від секреторного, то залозисті клітини перестають виробляти молоко. Поряд із цим, внаслідок зниження захисних властивостей гематологічного бар’єру (кров - молочна залоза) рідина і лактоза із системи молочних ходів і каналів може перейти в кров (фаза розсмоктування). На третю добу в молочній залозі знижується внутрішній тиск і відбувається запуск корови.
Стресовий метод постановки корів на сухостій із захистом антибіотиками рекомендовано для корів, у яких надій в кінці лактації вищий за 15 кілограмів.
Донедавна введення протимаститних препаратів у сухостійний період з профілактичною метою проводилось лише коровам, які перехворіли на мастит під час лактації.
Останнім часом широко використовують технологію одномоментного запуску високопродуктивних корів. Нині на ринку препаратів для обробки вимені корів у сухостійний період пропонують: Бровамаст С, Дриклоксакель, Дримастикель БНН, Дуон фоат, Едемосан, Клоксамікс, Клоксатрим, Клоксафорт, Кодилак, Клоксамед ДС, Нафпензал ДС, Орбенін екстра, Рілексан 200, Рілексан 500, Боваклокс ДС екстра та інші.
Для профілактики і лікування маститу у сухостійний період з нових препаратів рекомендують такі: рифаміцин (50-100 тис. О.Д.), ампіцилін (100-200 тис. О.Д.), поєднання олеандоміцину (50 тис. О.Д.) з пеніциліном або ампіциліном (50 тис. О.Д.), або рифаміцином (50 тис. О.Д.), або біциліном-3, біциліном-5 (150-200 тис. О.Д.).
Ці препарати доцільно вводити на вазеліновій олії або рослинній олії, додаючи 1 мл 3,44% олійного розчину ретинолу ацетату, що містить 100 тис. О.Д. вітаміну А. Препарат вітаміну А має антимікробну дію, захищає епітелій слизової оболонки. У хворих тварин уражені тканини вимені частково втрачають здатність до синтезу такого вітаміну, який необхідний для процесу регенерації секреторних клітин і для профілактики дегенеративних процесів у цих клітинах. Всі названі препарати вводять у кожну чверть на початку сухостійного періоду в дозі 10 мл.
При введенні антимікробних препаратів у цистерну вимені, особливо у сухостійний період, слід враховувати несприятливий вплив деяких із них на секреторний епітелій молочної залози. Такі антибіотики, як стрептоміцин, мономіцин, меншою мірою неоміцин, введені в молочну залозу на 0,5% розчині новокаїну, викликають подразнення секреторного епітелію сухостійних корів і часто призводять до переродження паренхіми.
Лікування і медикаментозну профілактику маститу у корів у сухостійний період рекомендують проводити тільки на початку сухостою (до 10 днів з часу запуску корів). Введення препаратів у більш пізні строки сухостійного періоду часто викликає після отелення корів атрофію чверті. Лікування субклінічного маститу в період сухостою дозволяє уникнути втрат молока і знизити на 50% кількість випадків клінічно вираженого маститу у корів у післяотельний період.
Профілактичні заходи, проведені у період запуску корів, запобігають розвитку патології під час та після отелення. Так, активний моціон протягом сухостійного періоду та 3-4 доби після отелення, який більшість господарств ігнорують, сприяє зменшенню на 20% післяпологових ускладнень, прискорює інволюцію матки, і, як наслідок, підвищується заплідненість корів.
Позитивно впливає на перебіг отелення та післяотельного періоду препарат ЄвітСел, який застосовують у період сухостою. Так, нами встановлено, що введення коровам внутрішньом’язово 1 мл ЄвітСелу на 50 кг маси тіла призводить до зниження в організмі малонового діальдегіду на 27,7% (р≤0,05), дієнових коньюгатів - на 26,9% (р≤0,05) та підвищує активність каталази на 37,1% (р≤0,01). Отелення і післяотельний період у корів, яким вводили ЄвітСел, проходить без ускладнень, при цьому тривалість сервіс-періоду скорочується на 55 діб при індексі осіменіння 1,7 порівняно з контролем.
Триразове введення 15,0 мл тетравіту з інтервалом 7-10 днів та 0,2%-го розчину натрію селеніту в дозі 25,0 мл одноразово підшкірно за 60-45 діб до очікуваного отелення позитивно впливає на перебіг пологів і післяотельний період, і, як наслідок, на 37,3% зменшилось число випадків затримання посліду і на 26,3% - субінволюції матки.
Парантеральне введення коровам до пологів комплексу жиророзчинних вітамінів А, Д, Е сприяє збільшенню в їхньому організмі загального вмісту ліноленової кислоти, підвищенню синтезу глюкопротеїдів, що позитивно впливає на функцію яєчників і матки після отелення.
Заслуговує на увагу використання у період сухостою корів комплексного препарату на основі бутафосфану та трьох вітамінів групи В – Фос-Бевіт. Цей препарат володіє тонізуючими властивостями, нормалізує метаболічні та регенеративні процеси, забезпечує стимулюючий вплив на білковий, вуглеводний і жировий обмін, підвищує резистентність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, інфекцій та токсинів.
Введення коровам у період сухостою Фос-Бевіту одноразово впродовж 4-5 діб внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно в дозі 0,1-0,3 мл на 10 кг маси тіла профілактує залежування корів до і після отелення, стимулює інволюцію статевої системи та запобігає розвитку післяпологового ендометриту.
Згодовування коровам у сухостійний період вітамінно-мінеральних добавок сприяє кращій підготовці пологових шляхів до виведення плода та запобігає виникненню післяпологової патології.
Досвід ведення тваринництва свідчить, що недогодівля (голодування) знижує відтворну функцію корів. Тому проблема розладів обміну речовин є однією з актуальних у тваринництві багатьох країн світу. При порушенні обміну речовин у корів знижується продуктивність, природна резистентність, з’являються вроджені вади (аномалії розвитку плода), порушується статевий цикл, частими є випадки неплодотворного осіменіння корів.
Беручи до уваги вищевикладене, слід наголосити, що всі заходи, які проводяться спеціалістами в господарствах у період запуску і сухостою корів, повинні бути спрямованими на стимуляцію захисних сил організму, пригнічення розмноження мікроорганізмів на всіх ділянках статевого апарату корів і повне відновлення відтворної функції після отелення.
Ярослав СТРАВСЬКИЙ,
доктор вет. наук,
Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН
