Стимуляція заборонами

21 June, Розділ Тваринництво, переглядів 12 864

Щороку в Україні, за даними Держстату, виробляється 10,5 млн т молока, але на переробку надходить усього близько 4 млн тонн. При цьому переробники постійно говорять про брак якісної сировини.

Згідно офіційної статистики, в 2016 році в Україні вироблено 10,4 млн т молока. Втім, виникає дивний дисбаланс: якщо господарства населення виробляють 74% від усього надоєного молока, то на переробку фермерського молока надходить вдвічі більше, ніж від приватних господарств.

Говорячи про поточну ситуацію в молочній галузі України, аналітик молочного ринку агентства «Інфагро» Максим Фастєєв зазначає, що близько 20% молока, що надходить на переробку, призначене для експорту, а це, вважайте, кожен 5-й літр молока.

За його підрахунками, близько 30% сировини спрямовується на виробництво продукції з незбираного молока: оброблене питне молоко, кисломолочна група, сир. Практично вся ця продукція споживається всередині країни.

«Приблизно 30% сировини надходить на виробництво сирної групи, частина з якої призначена на експорт. Ще 30% - це сухе молоко і масло. Україна, здебільшого, продає на зовнішні ринки білок: СОМ, сирний продукт, суху сироватку, казеїн. Хоча останнім часом зростає і частка експорту молочних жирів», - аргументує Максим Фастєєв.

Експерт також наголошує, що помітну частку в країні займає власне споживання традиційних продуктів населенням, а ще торгівля молоком, сиром та іншою молочною продукцією на локальних ринках. Максим Фастєєв констатує, що за підрахунками в господарствах населення споживання молочних продуктів знаходиться на рівні 150 кг/рік, а містяни споживають такої продукції вдвічі менше - 68 кг/рік.

Чому наша країна виробляє більше молока, ніж Білорусь, проте переробка майже вдвічі менша? «Справа в тому, що в Білорусі молоко виробляється в індустріальному виробництві, тому там немає проблем з молоком другого ґатунку. Тому торік у Білорусі відмовились навіть від молока першого ґатунку. Приміром, у Польщі 93% виробленого молока спрямовується на переробку, ця цифра переробки дорівнює українському виробництву, тобто 10,5 млн тонн», - пояснює Максим Фастєєв.

Ще маємо таку цифру: в Україні, за даними 2016 року, загальне виробництво молока екстра ґатунку склало 366 тис. т, а це лише 14,6% від усього промислового молока, що надійшло на переробку.

Не кількістю, а якістю

Наприкінці травня в Мінагрополітики заявили, що шукають способи відмовитися від молока, яке виробляють приватні домогосподарства. За словами чиновників, на ринку близько 25% такого молока, і саме на нього в більшості випадків скаржаться споживачі.

Також у міністерстві зазначають, що майже в усіх країнах світу вже давно відмовилися від молока другого сорту. Україна також повинна це зробити.

За словами Максима Фастєєва, другий сорт молока переважно виробляється господарствами населення. Тобто фактично доведеться заборонити виробництво більшості молока, яке отримується в країні. Хоча деякі експерти ринку переконані: такою забороною можливо стимулювати виробників переходити на виробництво якісної продукції, купувати сучасне обладнання.

«Якщо введуть заборону на виробництво молока другого класу, то варіантом для господарств населення буде об’єднання в молочні кооперативи. Згуртувавшись, селяни зможуть отримувати якісне молоко і продавати переробникам. А взагалі, щоб стимулювати виробників молока до підвищення якості, мають діяти державні програми, дешеві кредити, - вважає заступник директора з розвитку бізнесу Чернігівського кластера ІМК Андрій Брензович. – Сьогодні компанія ІМК відправляє на переробку 95% виробленого товарного молока. Ми працюємо з серйозними переробними підприємствами і не здаємо нетоварне молоко, а за кілька років плануємо повністю вийти на клас екстра».

«Виростити» постачальника

Без ніяких заборон компанія «Данон» вчить і стимулює селян отримувати молоко екстра класу. З 2010 року «Данон» реалізує в Україні соціальний проект «Розвиток молочних кооперативів», який через підтримку молочного виробництва приватних господарств населення сприяє поліпшенню життя і благополуччя селян. Зусилля, спрямовані на розвиток кооперативів та сімейних ферм, дозволяють компанії «Данон» забезпечити й частину своїх потреб у якісному молоці-сировині для виробництва здорових молочних продуктів.

«Ми дійсно почали з розвитку кооперативів, але з 2015 року зробили акцент на підтримку сімейних ферм. Перший кооператив включає сім ферм, де утримують по 20 корів, - розповідає менеджер відділу закупівлі молока компанії «Данон» Світлана Жаглова. – Щоб отримувати якісну сировину для переробки, «Данон» створив свою систему роботи з постачальниками, гарантуючи контроль на всіх стадіях виробництва. І не тільки контроль, а й практичну допомогу господарствам, запропоновану за підсумками аналізу роботи постачальника. Маємо вже два кооперативи, що об’єднують сімейні ферми».
«Данон» оснащує організовані кооперативи всім необхідним для ефективного збору молока, оцінки його якості та безпеки. На базі кооперативів були створені пункти штучного осіменіння корів, надано обладнання для заготівлі кормів, видаються гранти у вигляді обладнання для молочних сімейних ферм. Бажаючі створити чи розширити сімейну ферму можуть отримати у вигляді гранту додаткове обладнання для годування й догляду за коровами.

«Сьогодні від сімейних ферм ми отримуємо лише 3% сировини для виробництва молочних продуктів, але в Херсонській області ми стратегічно розвиватимемо сімейні ферми, щоб забезпечити завод «Данон» молоком. Тож на Херсонщині ми плануємо наростити кількість сировини, отриманої від сімейних ферм, до 10-12%», - зазначає Світлана Жаглова.

До речі, «Данон» - єдина компанія в Україні, що надсилає результати аналізу молока на жир, білок, сечовину своїм постачальникам. За словами Світлани Жаглової, це допомагає виробникам молока контролювати годівлю і здоров’я тварин на фермі. Сьогодні на сімейних фермах середній показник надоїв від однієї корови становить 7100 кг/рік.

Експертна думка

Андрій ЯРМАК, експерт FAO

У квітні індекс умовної прибутковості виробництва молока показав зниження на 2,9%. Воно могло бути й значнішим, адже корми теж подешевшали.

Якщо порівнювати, то у цьому році падіння цін розпочалося раніше, ніж минулого. В 2016 році УМІ зріс у березні та лишився стабільним у квітні. Цього року він упав на 4,2% в березні та ще на 2,9% - у квітні. Умовна прибутковість виробництва молока в квітні цього року, незважаючи на падіння до березня та лютого, була на відчутних 23% вищою, ніж у квітні 2016 року, та на дуже відчутних 41% вищою, ніж в аналогічному місяці 2015 року.

Отже, місяць був не найгіршим, але тенденція змусила виробників молока гучно скаржитися на несправедливість до них переробників.

Наш індекс умовної прибутковості переробки молока показав: у квітні прибутковість переробки зросла на 6% (коли прибутковість виробництва впала на 2,9%), а в березні зросла на 3% (коли прибутковість виробництва впала на 4,2%). Але картина не буде повною, якщо не порівняти ці цифри з показниками попередніх років. І тут вже стає цікаво! У квітні 2017 року прибутковість переробки була на 3,2% нижчою, ніж у квітні 2016 року. Нагадаємо, що виробництво при такому ж порівнянні було прибутковішим на 23%. При цьому в березні та лютому різниця була ще більшою і не на користь переробників. Отже, можна лише говорити про те, що ситуація в переробці та виробництві вирівнювалася.