Кожен крок підкріплюється реальними справами

19 July, Розділ Тваринництво, переглядів 3 786

Житомирщину традиційно вважають краєм синьооких льонів, елітного картоплярства та розвинутого цукровиробництва. Однак економічна криза загнала ці галузі сільського господарства в такий глухий кут, що, здавалося, виходу з нього не буде ще багато років. Надія на позитивні зміни в аграріїв області з'явилася торік.

Новопризначений керівник області Сергій Рижук з перших же днів перебування на посаді повів серйозну мову про відродження сільського господарства і системну роботу в АПК області та розробку відповідної програми, підкріпленої реальним фінансуванням.

Нещодавно програму, розраховану на 2011-2015 роки, прийняли на сесії Житомирської облради. І це привід поговорити з начальником Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Миколою Дідківським.

- Миколо Петровичу, знаю, що робота над розробкою програми була нелегкою. Тим приємніше, що її високо оцінили у профільному міністерстві.

- Так, документ справді дався нелегко. А щоб програма була конкретною і реалістичною, ми розробляли її, враховуючи пропозиції агропідприємств і тенденції споживчого ринку, і підкріпили цю роботу детальними розрахунками.

Варто сказати, що прийняття програми носить не тільки економічний характер, а й соціальний. Значною мірою вона стосується розвитку особистих селянських господарств, роль яких у вирішенні соціальних завдань в останні роки значно зросла. Бо таких господарств у нас 358 тисяч. Вони забезпечують виробництво 85% молока, 83% м'яса, 92% овочів і картоплі.

- Програмою передбачено, що на розвиток агросектору з бюджету області цього року буде спрямовано 10 млн. гривень. Які галузі отримають цю підтримку?

- Заплановано, що фінансова допомога з обласного бюджету буде спрямована на розвиток буряківництва, льонарства, картоплярства, вирощування цикорію. Частину коштів передбачається надати тваринницькій галузі та на підтримку фермерських господарств сімейного типу. Отримає фінансову допомогу і бджільництво. Вирішено також надати кошти обласного бюджету на розвиток мережі обслуговуючих кооперативів, індивідуального житлового будівництва на селі та підготовку кадрів.

Довідково. Сесія Житомирської обласної ради більшістю голосів депутатів прийняла нову програму розвитку агропромислового комплексу до 2015 р., на реалізацію якої спрямують 7,37 млрд. грн., в т.ч. 895,2 млн. грн. коштів держбюджету, 38 млн. грн. з обласного і 6437,1 млн. грн. з інших джерел фінансування.

Також на сесії розглянуто питання подальшого розвитку та охорони земель регіону.

До Комплексної довгострокової програми розвитку земельних відносин і охорони земель в області на 2007-2015 рр. сесія внесла зміни.

На Житомирщині розпайовано та передано у власність майже 73% сільгоспугідь.

- В останні роки чи не найбільш проблемною ділянкою в агровиробництві є тваринництво. Для відновлення його повноцінної роботи потрібні значні затрати - і трудові, і матеріальні…

- Тваринництвом ми збираємося зайнятися досить серйозно, зокрема, розвитком м'ясного та молочного скотарства. Одним із таких шляхів повинно стати впровадження пілотних проектів зі створення фермерських господарств, що займатимуться виробництвом тваринницької продукції.

Нами уже розроблено відповідні бізнес-плани. За попередніми розрахунками, для становлення та мінімального функціонування такого господарства потрібно 600 тис. грн. (на придбання нетелів, бугая-плідника, будівництво або ж реконструкцію тваринницьких приміщень, закупівлю кормів, техніки, обладнання тощо).

У переважній більшості фермерські господарства, не маючи власних коштів, змушені брати кредити. Тому програмою передбачається 100% відшкодування відсотків за кредитами, залученими для закупівлі поголів'я, техніки, насіння, пального, тваринницьких приміщень тощо. А ще фермерам повертатимуть кошти за придбання нетелів і бугая-плідника - до10 тис. за голову.

Втім, щоб отримати право на участь у цьому проекті, фермери-претенденти мають пройти жорсткий конкурсний відбір. Перевага надаватиметься тим, хто має фахову освіту, стаж роботи, певну матеріально-технічну базу. В цьому році передбачається створити 10 таких показових господарств. А до 2015 року, в результаті реалізації програми, їх кількість, передбачається, зросте до 75.

Довідково. В АПК Житомирщини проведуть екологічне оздоровлення забруднених радіацією територій, після чого відновлять там картоплярство та скотарство. За словами голови Житомирскої ОДА Сергія Рижука, влада регіону визначила основні пріоритети щодо відновлення забруднених радіонуклідами територій краю.

Перш за все більш ніж на 1 тис. га відродять картоплярство. Будуть використані і нові сорти культур з високим рівнем адсорбції радіонуклідів - ріпак, біла гірчиця тощо. У північних районах особливо активно розвиватимуть м'ясне скотарство, створюючи фермерські господарства родинного типу. На базі споживчих суспільств створять нові заготівельні пункти з посиленим радіаційним контролем для організованої заготівлі грибів, ягід, яблук, груш. Цю продукцію після додаткової обробки використовуватимуть у консервно-сушильній промисловості та інших виробництвах.

Для забезпечення екологічної безпеки в області рекультивують населені пункти, з яких повністю відселені жителі. При засадженні лісом радіаційно забруднених земель використовуватимуть швидкорослі породи дерев. У 1986 році в зоні радіоактивного забруднення господарства Житомирщини виробляли майже третину обласних обсягів м'ясо-молочної продукції і до 40% - картоплі, льону, хмелю. За результатами післяаварійних дослідів (1989-1992 рр.), забрудненими цезієм-137 виявилися 997 тис. га землі, тому були вилучені з використання.

- Цікаво, що в програмі не забуте бджільництво. Важко навіть згадати, коли в області востаннє його підтримували фінансово.

- Результатом цієї неуваги стало різке зменшення виробництва меду в області в останні роки. Скоротилась і кількість бджолосімей. І щоб підтримати галузь, з обласного бюджету їй буде виділено 700 тис. гривень. Кошти будуть спрямовані на здешевлення вартості цукру, що закуповується для годівлі бджіл, часткове відшкодування придбання вуликів і засобів захисту.

- Складною і неоднозначною є ситуація в бурякоцукровому комплексі області. Із шести цукрових заводів, що діяли раніше, вже кілька років працюють тільки два. Площі під культурою різко зменшилися. Обласна влада не втрачає надії переламати ситуацію?

- Ми прогнозуємо, що нині посіви цукрових буряків зростуть на 40%. Надії покладаємо не тільки на сільгосппідприємства, а й особисті селянські господарства.

Однак, як свідчать розрахунки, затрати на виробництво 1 т цукрових буряків саме в таких господарствах становлять 400 гривень. Тому, щоб зацікавити селян вирощувати цю культуру, вперше з обласного бюджету виділяємо 3,65 млн. грн. виключно для підтримки особистих селянських господарств: у розрахунку 100 грн./т вирощеної і зданої на завод сировини. Якщо заплановане нам вдасться реалізувати, то вже цього року один із непрацюючих заводів зможе відновити роботу.

- А що буде з картоплярством? І тут усі сподівання на населення?

- Загальновідомо, що 95% площ, зайнятих «другим хлібом», - в особистих селянських господарствах. Однак урожайністю вони похвалитися не можуть, бо сортооновленням і сортозаміною з них займаються одиниці, адже ця справа недешева.

Щоб допомогти селянам, вирішено спрямувати з обласного бюджету 1,8 млн. грн. спеціалізованим насінницьким господарствам. Вони виділятимуть кожному особистому селянському господарству по 20 кг високорепродукційного посадкового матеріалу картоплі безкоштовно.

- А що з льоном? Адже за останні 20 років галузь практично знищена. З високорентабельної її перетворили на збиткову. З чого плануєте розпочати відродження?

- Шляхи бачимо різні, в т.ч. і залучення інвестицій, над чим обласна держадміністрація наполегливо працює. Розпочати ми вирішили з відродження насінництва в галузі. Бюджетні кошти - 1,2 млн. грн. - будуть спрямовані для виплати господарствам дотації в розмірі 2 тис. грн. на 1 гектар посіву.

Виходили з того, що витрати на 1 га посіву льону-довгунця становлять 7 тис. грн., виручка ж від реалізації вирощеної продукції сягає лише 5,8 тисяч. Тож фінансова підтримка повністю покриє збитки господарства та ще й забезпечить йому певну рентабельність.Вирощування ж насіння створить передумови для розширення площ під культурою, а в перспективі дасть змогу збільшити виробництво трести, а, отже, і відновити роботу 4 льонозаводів.

- Окремий розділ у програмі - сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Чому?

- Нагадаю, в області діє 358 тис. особистих селянських господарств. До них можна ще додати 749 фермерських. На них припадає переважна більшість вирощеної картоплі, фруктів, молока, м'яса. Та у багатьох випадках постійних каналів реалізації своєї продукції вони не мають. Особливо від цього потерпають селяни, які живуть і працюють у селах, віддалених від міст. Нерідко частина вирощеної продукції псується або згодовується худобі, частину забирають задешево посередники. І лише деякі потрапляють на ринки.

Ми вирішили активізувати процес створення обслуговуючих кооперативів, які візьмуть ці й чимало інших функцій на себе.

- Якого результату очікують від реалізації програми?

- Якщо будуть забезпечені необхідні обсяги фінансування і виконані заплановані заходи, аграрна галузь Житомирщини щороку вироблятиме понад 1 млн. т зерна, стільки ж картоплі та цукросировини, більше 500 млн. шт. яєць, понад 700 тис. т молока та 100 тис. т м'яса.

Спілкувалась Аліна РИГУН