Аграрний тиждень. Україна
» » Особливості утримання без приміщень
» » Особливості утримання без приміщень

    Особливості утримання без приміщень


    Дослідження науковців показують: глобальне потепління на земній кулі дедалі негативніше впливає на ефективність виробництва сільгосппродукції. Тому виникає потреба впровадження змін у традиційні технології як у рослинництві, так і тваринництві.
    Специфіка м'ясного скотарства полягає в тому, що м'ясна худоба в більшості варіантів технологій утримується без використання капітальних приміщень, а її продуктивність залежить і від умов навколишнього середовища. Це підтверджує 13-річний передовий досвід ПП «Агро-Новоселівка – 2009» Харківської області, де вирощують м'ясну худобу абердин-ангуської породи.
    Через екстремальну зміну клімату східного регіону країни (різкі перепади температури, суховії, значні тривалі посушливі періоди без опадів влітку та ін.) під час утримання м'ясної худоби цілорічно без використання приміщень (весна-осінь – на пасовищах, взимку – на відгодівельному майданчику), природні умови призводять до непередбачуваних негативних наслідків і змушують фахівців до перегляду параметрів технології.

    Абердин-ангуська м'ясна порода худоби – одна з найкращих порід з високими адаптаційними можливостями. Холод і спека не є перепоною для отримання високих показників м'ясної продуктивності. Однак навіть ця худоба в екстремальних природних умовах втрачає прирости живої маси, і як наслідок – зменшення рентабельності виробництва яловичини.

    Запорукою успіху вирощування тварин в умовах різких температурних змін навколишнього середовища є вчасне реагування фахівців на негативний вплив з подальшими змінами в годівлі та утриманні худоби. Так, у період з травня по жовтень корови з телятами на підсисі утримуються на пасовищах. За оптимальних умов навколишнього середовища (рівномірні зміни температур та з достатніми атмосферними опадами для урожайності пасовищного травостою) середньодобові прирости молодняка становлять 850-1100 г. До раціону корів входить лише трава пасовищ, телят – материнське молоко та трава пасовищ. Жива маса телят у кінці нагулу становить 205-210 кг.
    У випадку, коли рік виявився складним (різка зміна температури повітря до 32-37°С, тривалі суховії, мінімальна кількість опадів, і як наслідок – вигорання пасовищ), середньодобові прирости молодняка різко зменшуються. Основним фактором цього є втрата врожайності пасовищ, відповідна реакція організму тварин на високу температуру, яка спрямована на налагодження температурної рівноваги із зовнішнім середовищем, що призводить до втрати продуктивності тварин. Середньодобові прирости молодняка в такі періоди, незважаючи на материнське молоко як основний вид корму, значно знижуються до 600-680 г. Оптимальною температурою зовнішнього середовища для великої рогатої худоби, яка не порушує фізіологічних функцій тварин, є +8-15°С з коливаннями до +22-25°С.
    Для запобігання подальшій втраті продуктивності ми застосували нагульно-відгодівельний метод утримання худоби, тобто з випасанням на пасовищах, додатково підгодовували корів силосом, а молодняк - сіном і концентратами. Воду на пасовища для напування привозили тричі на день, яку брали з артезіанської свердловини з розрахунку на корову 60-70 л та для молодняка – близько 40 л. У спеку худоба знаходилася в загонах під навісами. Як результат такого методу утримання, в наступний місяць липень з підгодівлею тварин прирости підвищилися до 730 г, та в подальшому були стабільними з динамікою на збільшення до 740-760 г. Це підтверджує те, що молодняк абердин-ангуської породи, за деяких зменшень середньодобових приростів у період значних температурних коливань та зниження врожайності пасовищ, добре пристосовується до умов, що виникають, і в разі підгодівлі та при подальшому утриманні має можливість не втрачати продуктивність.

    Утримання худоби абердин-ангуської породи в зимовий період без приміщень змусило фахівців змінити деякі параметри технології залежно від впливу атмосферних опадів і температурних змін навколишнього середовища. Так, після відлучення телят від корів у 7 місяців і завершення пасовищного періоду формуються групи за живою масою, статтю. Худобу утримують на відгодівельних майданчиках, де нагортають глинобитні кургани заввишки 1-1,5 м із настиланням на них шару соломи 30-40 см зі щоденним поновленням з розрахунку 3 кг/голову. Завдяки термічним процесам у товщі підстилки, худоба лежачи гріється та комфортно почувається. 

    Абердин-ангуська порода добре пристосована до впливу низьких температур. Одним із привілеїв під час вирощування абердинів є спроможність без втрати продуктивності переносити навіть дуже низькі температури повітря. Сприяє цьому густий волосяний покрив і значний жировий прошарок, який також відіграє функцію терморегуляції тварин у холодний період. У разі зниження температури навколишнього середовища в організмі тварин домінує процес накопичення жиру. Добре розвинений волосяний покрив і підшкірний жир запобігає переохолодженню організму тварин, а також оберігає їх від атмосферних опадів та холодних зимових вітрів. 
    Утім, нами визначено, що в зимовий період опади у вигляді дощу та мокрого снігу з холодним вологим вітром негативно впливають на інтенсивність росту тварин. При цьому прирости знизилися у телиць з 786 до 706 г, у бугайців – з 953 до 810 г. У наших дослідженнях встановлено: для запобігання зменшення продуктивності худоби та для комфортного утримання абердин-ангусів у таких умовах потрібно було збільшити солом'яну підстилку на одну голову до 7 кг на добу (50 кг на тиждень). Також, у разі зниження температури до -20°С, додатково згодовувати 1 кг концентратів на кожне зменшення температури на -5°С.

    Критична температура замерзання силосу - -20°С. У такі періоди оператори в годівницях проводять механічне ворушіння кормової маси, аби пошкодити на ній льодяну кірку та здійснити ефект свіжерозданого корму. За зменшення температури повітря навколишнього середовища нижче -20°С, у раціоні силос заміняють на сінаж, температура замерзання якого від -23 до -26°С. Як результат, тварини значно краще його споживають. За таких умов худобі збільшують кількість сінажу в раціоні до 25 кг на одну голову, сіна – до 7 кг.

    Застосувавши вищезазначені заходи, ми побачили, що середньодобові прирости як телиць, так і бугайців припинили спад та у наступних місяцях утримання були на рівні 880-1153 г. Жива маса бугайців у 14 місяців становила 400-406 кг, телиць – 376-384 кг.
    Отже, аналіз досліджень свідчить, що під час вирощування худоби абердин-ангуської породи в сприятливих та екстремальних умовах навколишнього середовища за утримання без використання приміщень потрібно вносити корективи в параметри технології. Це дозволяє як в літній, так і зимовий періоди зменшити негативний вплив зміни навколишнього середовища на продуктивність худоби та отримувати при цьому стабільні високі прирости живої маси.
    О. КОЛІСНИК, канд. с.-г. наук, директор АФ «Світанок»,
    В. ПРУДНІКОВ, доктор с.-г. наук, професор,
    Ю. КРИВОРУЧКО, канд. с.-г. наук, доцент, Харківська державна зооветеринарна академія,
    С. НАГОРНИЙ, канд. с.-г. наук, доцент, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка





    Схожі новини
  • Матеріально - та енергоощадні ферми
  • На Житомирщині корови почала давати більше молока
  • Нове селекційне досягнення
  • На Волині збільшено поголів'я великої рогатої худоби
  • Модель племзаводу

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Особливості утримання без приміщень


Дослідження науковців показують: глобальне потепління на земній кулі дедалі негативніше впливає на ефективність виробництва сільгосппродукції. Тому виникає потреба впровадження змін у традиційні технології як у рослинництві, так і тваринництві.
Специфіка м'ясного скотарства полягає в тому, що м'ясна худоба в більшості варіантів технологій утримується без використання капітальних приміщень, а її продуктивність залежить і від умов навколишнього середовища. Це підтверджує 13-річний передовий досвід ПП «Агро-Новоселівка – 2009» Харківської області, де вирощують м'ясну худобу абердин-ангуської породи.
Через екстремальну зміну клімату східного регіону країни (різкі перепади температури, суховії, значні тривалі посушливі періоди без опадів влітку та ін.) під час утримання м'ясної худоби цілорічно без використання приміщень (весна-осінь – на пасовищах, взимку – на відгодівельному майданчику), природні умови призводять до непередбачуваних негативних наслідків і змушують фахівців до перегляду параметрів технології.

Абердин-ангуська м'ясна порода худоби – одна з найкращих порід з високими адаптаційними можливостями. Холод і спека не є перепоною для отримання високих показників м'ясної продуктивності. Однак навіть ця худоба в екстремальних природних умовах втрачає прирости живої маси, і як наслідок – зменшення рентабельності виробництва яловичини.

Запорукою успіху вирощування тварин в умовах різких температурних змін навколишнього середовища є вчасне реагування фахівців на негативний вплив з подальшими змінами в годівлі та утриманні худоби. Так, у період з травня по жовтень корови з телятами на підсисі утримуються на пасовищах. За оптимальних умов навколишнього середовища (рівномірні зміни температур та з достатніми атмосферними опадами для урожайності пасовищного травостою) середньодобові прирости молодняка становлять 850-1100 г. До раціону корів входить лише трава пасовищ, телят – материнське молоко та трава пасовищ. Жива маса телят у кінці нагулу становить 205-210 кг.
У випадку, коли рік виявився складним (різка зміна температури повітря до 32-37°С, тривалі суховії, мінімальна кількість опадів, і як наслідок – вигорання пасовищ), середньодобові прирости молодняка різко зменшуються. Основним фактором цього є втрата врожайності пасовищ, відповідна реакція організму тварин на високу температуру, яка спрямована на налагодження температурної рівноваги із зовнішнім середовищем, що призводить до втрати продуктивності тварин. Середньодобові прирости молодняка в такі періоди, незважаючи на материнське молоко як основний вид корму, значно знижуються до 600-680 г. Оптимальною температурою зовнішнього середовища для великої рогатої худоби, яка не порушує фізіологічних функцій тварин, є +8-15°С з коливаннями до +22-25°С.
Для запобігання подальшій втраті продуктивності ми застосували нагульно-відгодівельний метод утримання худоби, тобто з випасанням на пасовищах, додатково підгодовували корів силосом, а молодняк - сіном і концентратами. Воду на пасовища для напування привозили тричі на день, яку брали з артезіанської свердловини з розрахунку на корову 60-70 л та для молодняка – близько 40 л. У спеку худоба знаходилася в загонах під навісами. Як результат такого методу утримання, в наступний місяць липень з підгодівлею тварин прирости підвищилися до 730 г, та в подальшому були стабільними з динамікою на збільшення до 740-760 г. Це підтверджує те, що молодняк абердин-ангуської породи, за деяких зменшень середньодобових приростів у період значних температурних коливань та зниження врожайності пасовищ, добре пристосовується до умов, що виникають, і в разі підгодівлі та при подальшому утриманні має можливість не втрачати продуктивність.

Утримання худоби абердин-ангуської породи в зимовий період без приміщень змусило фахівців змінити деякі параметри технології залежно від впливу атмосферних опадів і температурних змін навколишнього середовища. Так, після відлучення телят від корів у 7 місяців і завершення пасовищного періоду формуються групи за живою масою, статтю. Худобу утримують на відгодівельних майданчиках, де нагортають глинобитні кургани заввишки 1-1,5 м із настиланням на них шару соломи 30-40 см зі щоденним поновленням з розрахунку 3 кг/голову. Завдяки термічним процесам у товщі підстилки, худоба лежачи гріється та комфортно почувається. 

Абердин-ангуська порода добре пристосована до впливу низьких температур. Одним із привілеїв під час вирощування абердинів є спроможність без втрати продуктивності переносити навіть дуже низькі температури повітря. Сприяє цьому густий волосяний покрив і значний жировий прошарок, який також відіграє функцію терморегуляції тварин у холодний період. У разі зниження температури навколишнього середовища в організмі тварин домінує процес накопичення жиру. Добре розвинений волосяний покрив і підшкірний жир запобігає переохолодженню організму тварин, а також оберігає їх від атмосферних опадів та холодних зимових вітрів. 
Утім, нами визначено, що в зимовий період опади у вигляді дощу та мокрого снігу з холодним вологим вітром негативно впливають на інтенсивність росту тварин. При цьому прирости знизилися у телиць з 786 до 706 г, у бугайців – з 953 до 810 г. У наших дослідженнях встановлено: для запобігання зменшення продуктивності худоби та для комфортного утримання абердин-ангусів у таких умовах потрібно було збільшити солом'яну підстилку на одну голову до 7 кг на добу (50 кг на тиждень). Також, у разі зниження температури до -20°С, додатково згодовувати 1 кг концентратів на кожне зменшення температури на -5°С.

Критична температура замерзання силосу - -20°С. У такі періоди оператори в годівницях проводять механічне ворушіння кормової маси, аби пошкодити на ній льодяну кірку та здійснити ефект свіжерозданого корму. За зменшення температури повітря навколишнього середовища нижче -20°С, у раціоні силос заміняють на сінаж, температура замерзання якого від -23 до -26°С. Як результат, тварини значно краще його споживають. За таких умов худобі збільшують кількість сінажу в раціоні до 25 кг на одну голову, сіна – до 7 кг.

Застосувавши вищезазначені заходи, ми побачили, що середньодобові прирости як телиць, так і бугайців припинили спад та у наступних місяцях утримання були на рівні 880-1153 г. Жива маса бугайців у 14 місяців становила 400-406 кг, телиць – 376-384 кг.
Отже, аналіз досліджень свідчить, що під час вирощування худоби абердин-ангуської породи в сприятливих та екстремальних умовах навколишнього середовища за утримання без використання приміщень потрібно вносити корективи в параметри технології. Це дозволяє як в літній, так і зимовий періоди зменшити негативний вплив зміни навколишнього середовища на продуктивність худоби та отримувати при цьому стабільні високі прирости живої маси.
О. КОЛІСНИК, канд. с.-г. наук, директор АФ «Світанок»,
В. ПРУДНІКОВ, доктор с.-г. наук, професор,
Ю. КРИВОРУЧКО, канд. с.-г. наук, доцент, Харківська державна зооветеринарна академія,
С. НАГОРНИЙ, канд. с.-г. наук, доцент, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка





Схожі новини
  • Матеріально - та енергоощадні ферми
  • На Житомирщині корови почала давати більше молока
  • Нове селекційне досягнення
  • На Волині збільшено поголів'я великої рогатої худоби
  • Модель племзаводу

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.