Аграрний тиждень. Україна
» » Модель племзаводу
» » Модель племзаводу

    Модель племзаводу


    Майже сорок відсотків рентабельності м'ясного скотарства досягнуто на племінному заводі у селянському фермерському господарстві "Серпанок" Дубнівського району на Рівненщині. Тут вирощують худобу абердин-ангуської породи найвідоміших у світі елітних ліній. 

    У лютому 2002 року на фермі сільськогосподарського фермерського господарства "Світанок" був створений репродуктор, а у грудні 2005-го господарству присвоєно статус племзаводу з розведення м'ясної абердин-ангуської породи.

    Під сільгоспугіддями тут зайнято 700 га землі, третину з яких займають пасовища й сінокоси. У рослинництві спеціалізуються на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, ріпаку та кормовиробництві. Підприємство щорічно виро***є в середньому близько 900 тонн зернових (без кукурудзи), 300-400 тонн ріпаку та реалізує на забій і племпродаж 60-80 тонн великої рогатої худоби живою масою.

    Середньорічне поголів'я ВРХ складає близько 500 голів, середньодобові прирости – 790-820 грамів. За невеликим виключенням все поголів'я чистопорідне. Відсоток тварин класу еліта-рекорд та еліта складає 92%.

    Основне поголів'я належить до чотирьох визначних ліній породи: Райто В-1567126, Улінмере Леде 173, Райто івера 8659251-195, Бріалхілла Сау 9461237. Крім цього, невелика частина тварин віднесена до ліній Ідеал 3163-8505294, Шошоуна, Повер Плея, Спока 972655.

    Господарство щорічно має можливість продавати не менше 40 голів племінних бугайців і 50 голів племінних телиць.

    Племінне стадо "Серпанку" знане на всій території України. Племмолодняк реалізується господарствам Київської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Харківської областей. А в 2007 році продано 64 телиці та 2 бугайці в Республіку Білорусь.

    - Абердин-ангуська порода невибаглива до кормів, вона це демонструє на пасовищі, на відгодівлі, - зазначив директор господарства Богдан Музика. - Всю зиму відкриті ворота на вигульний майданчик, а під час опадів худоба заходить в приміщення. Зимою іноді на снігу лежить. Влітку добре переносить спеку. Це свідчить про те, що стадо стійке до погодних змін. Досвід зарубіжних ферм підказує: "абердини" повинні бути якнайбільше на свіжому повітрі, вони самі "регулюють" свою поведінку в залежності від зовнішньої температури.

    Ми щодня прагнемо не відступати від втілення принципу єдності: технологій, знань, якості кормів. Особини м'ясної породи хочуть їсти вволю, хай навіть тим кормом буде просто солома. А щоб пожива давала свою віддачу, потрібно систематичне годування, аби худоба не відчувала голоду. І ми це забезпечуємо силами одинадцяти доглядачів. На фермі також є вдосталь води. Концентратів не даємо – їх повністю замінює корнаж. Загалом, все це дозволяє досягати 850 грамів приросту ваги щодоби. Хотілося б ще проводити аналіз води і кормів, щоб знати, яких мікроелементів бракує. У Канаді, до речі, це вже звична практика...

    Стосовно відсотка збереження новонароджених телят. Якось у мене поцікавилися колеги з інших областей, скільки телят у нас гине, не досягнувши триденного віку. Та мене ображає така постановка питання! Ми не допускаємо, щоб пропадав молодняк. У нас зараз вихід потомства становить 87-90 відсотків. Я переконаний, що такий максимум досягається завдяки належній ветеринарній службі, яка складається всього з двох осіб. Її роль, безумовно, виняткова і під час виконання плану з попередження хвороб, що нам доводять ветеринарні інстанції. Всім відомо: при безприв'язному утриманні боротися із недугами непросто...

    Особливо багато довелося попрацювати перед тим, як мали продати свою худобу в Білорусь. Тоді провели аналізи по багатьох показниках стосовно наявності захворювань. Виявилося, стадо здорове. А самі процедури, що передують експорту, для нас стали певним уроком".

    За словами директора Департаменту ринків тваринництва Міністерства аграрної політики України Дмитра Микитюка, у цьому господарстві демонструють сучасний підхід до використання потенціалу гектара, раціональної годівлі, оптимального високоекономічного догляду.

    Саме впровадження та поширення подібної моделі передбачає Програма розвитку тваринництва в державі до 2015 року.

    - Нарощування виробництва м'ясних ресурсів на дешевих кормах - це перспектива галузі, - підкреслив Дмитро Миколайович. - Там, де є пасовища – то єдино вірний шлях. Ми на прикладі цього господарства і демонструємо такий підхід для інших регіонів країни. Торік затверджена державна цілова програма розвитку села, якою передбачена державна підтримка тваринництва. І "Серпанок" як племзавод, наприклад, за утримання маточного поголів'я по дотації одержав по 1400 гривень за кожну корову. Ці кошти як оборотні вони можуть використати на закупівлю кормів, інших матеральних ресурсів. 

    Академією аграрних наук вже розроблена програма розвитку м'ясного скотарства. В ній враховано багато аспектів. В тому числі й проведення аналізів у нашій потужній лабораторії європейського рівня, про що мріяв директор СФГ "Серпанок". Важливо, щоб спочатку мислення стало сучасним, як у цього керівника, тоді і певна культура догляду за тваринами буде впроваджуватися. Це, якщо хочете, вболівання за справу.

    Рівненщина серйозно займається м'ясним сткотарством, вона була зачинателем цього напрямку. І є й надалі прикладом для інших областей.

     

                                                                                                Віктор МАЗАНИЙ

                                                                                                Рівненщина





    Схожі новини
  • У Львівській області виробництво м'яса збільшилося на 11,4%
  • М’ясні перспективи
  • На Волині збільшено поголів'я великої рогатої худоби
  • М'ясне тваринництво: бути чи не бути?
  • Велика біла – це те, що треба

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Модель племзаводу


Майже сорок відсотків рентабельності м'ясного скотарства досягнуто на племінному заводі у селянському фермерському господарстві "Серпанок" Дубнівського району на Рівненщині. Тут вирощують худобу абердин-ангуської породи найвідоміших у світі елітних ліній. 

У лютому 2002 року на фермі сільськогосподарського фермерського господарства "Світанок" був створений репродуктор, а у грудні 2005-го господарству присвоєно статус племзаводу з розведення м'ясної абердин-ангуської породи.

Під сільгоспугіддями тут зайнято 700 га землі, третину з яких займають пасовища й сінокоси. У рослинництві спеціалізуються на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, ріпаку та кормовиробництві. Підприємство щорічно виро***є в середньому близько 900 тонн зернових (без кукурудзи), 300-400 тонн ріпаку та реалізує на забій і племпродаж 60-80 тонн великої рогатої худоби живою масою.

Середньорічне поголів'я ВРХ складає близько 500 голів, середньодобові прирости – 790-820 грамів. За невеликим виключенням все поголів'я чистопорідне. Відсоток тварин класу еліта-рекорд та еліта складає 92%.

Основне поголів'я належить до чотирьох визначних ліній породи: Райто В-1567126, Улінмере Леде 173, Райто івера 8659251-195, Бріалхілла Сау 9461237. Крім цього, невелика частина тварин віднесена до ліній Ідеал 3163-8505294, Шошоуна, Повер Плея, Спока 972655.

Господарство щорічно має можливість продавати не менше 40 голів племінних бугайців і 50 голів племінних телиць.

Племінне стадо "Серпанку" знане на всій території України. Племмолодняк реалізується господарствам Київської, Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Харківської областей. А в 2007 році продано 64 телиці та 2 бугайці в Республіку Білорусь.

- Абердин-ангуська порода невибаглива до кормів, вона це демонструє на пасовищі, на відгодівлі, - зазначив директор господарства Богдан Музика. - Всю зиму відкриті ворота на вигульний майданчик, а під час опадів худоба заходить в приміщення. Зимою іноді на снігу лежить. Влітку добре переносить спеку. Це свідчить про те, що стадо стійке до погодних змін. Досвід зарубіжних ферм підказує: "абердини" повинні бути якнайбільше на свіжому повітрі, вони самі "регулюють" свою поведінку в залежності від зовнішньої температури.

Ми щодня прагнемо не відступати від втілення принципу єдності: технологій, знань, якості кормів. Особини м'ясної породи хочуть їсти вволю, хай навіть тим кормом буде просто солома. А щоб пожива давала свою віддачу, потрібно систематичне годування, аби худоба не відчувала голоду. І ми це забезпечуємо силами одинадцяти доглядачів. На фермі також є вдосталь води. Концентратів не даємо – їх повністю замінює корнаж. Загалом, все це дозволяє досягати 850 грамів приросту ваги щодоби. Хотілося б ще проводити аналіз води і кормів, щоб знати, яких мікроелементів бракує. У Канаді, до речі, це вже звична практика...

Стосовно відсотка збереження новонароджених телят. Якось у мене поцікавилися колеги з інших областей, скільки телят у нас гине, не досягнувши триденного віку. Та мене ображає така постановка питання! Ми не допускаємо, щоб пропадав молодняк. У нас зараз вихід потомства становить 87-90 відсотків. Я переконаний, що такий максимум досягається завдяки належній ветеринарній службі, яка складається всього з двох осіб. Її роль, безумовно, виняткова і під час виконання плану з попередження хвороб, що нам доводять ветеринарні інстанції. Всім відомо: при безприв'язному утриманні боротися із недугами непросто...

Особливо багато довелося попрацювати перед тим, як мали продати свою худобу в Білорусь. Тоді провели аналізи по багатьох показниках стосовно наявності захворювань. Виявилося, стадо здорове. А самі процедури, що передують експорту, для нас стали певним уроком".

За словами директора Департаменту ринків тваринництва Міністерства аграрної політики України Дмитра Микитюка, у цьому господарстві демонструють сучасний підхід до використання потенціалу гектара, раціональної годівлі, оптимального високоекономічного догляду.

Саме впровадження та поширення подібної моделі передбачає Програма розвитку тваринництва в державі до 2015 року.

- Нарощування виробництва м'ясних ресурсів на дешевих кормах - це перспектива галузі, - підкреслив Дмитро Миколайович. - Там, де є пасовища – то єдино вірний шлях. Ми на прикладі цього господарства і демонструємо такий підхід для інших регіонів країни. Торік затверджена державна цілова програма розвитку села, якою передбачена державна підтримка тваринництва. І "Серпанок" як племзавод, наприклад, за утримання маточного поголів'я по дотації одержав по 1400 гривень за кожну корову. Ці кошти як оборотні вони можуть використати на закупівлю кормів, інших матеральних ресурсів. 

Академією аграрних наук вже розроблена програма розвитку м'ясного скотарства. В ній враховано багато аспектів. В тому числі й проведення аналізів у нашій потужній лабораторії європейського рівня, про що мріяв директор СФГ "Серпанок". Важливо, щоб спочатку мислення стало сучасним, як у цього керівника, тоді і певна культура догляду за тваринами буде впроваджуватися. Це, якщо хочете, вболівання за справу.

Рівненщина серйозно займається м'ясним сткотарством, вона була зачинателем цього напрямку. І є й надалі прикладом для інших областей.

 

                                                                                            Віктор МАЗАНИЙ

                                                                                            Рівненщина





Схожі новини
  • У Львівській області виробництво м'яса збільшилося на 11,4%
  • М’ясні перспективи
  • На Волині збільшено поголів'я великої рогатої худоби
  • М'ясне тваринництво: бути чи не бути?
  • Велика біла – це те, що треба

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.