Проект «Відроджене скотарство»

11 травень, Розділ Тваринництво, переглядів 6 831

Президент НААН, академік НААН Микола Безуглий вважає, що галузь тваринництва поки що залишається аутсайдером сільгоспвиробництва. За даними науковців, у 2011 р. середньостатистичний українець споживав лише близько 206 кг молока і молочних продуктів, що ледь перевищує половину фізіологічно обґрунтованої норми, створюючи загрозу збереженню здоров’я населення.

В агропідприємствах вироблено лише 4,6 млн. т молока, решту - в селянських господарствах. У порівнянні з показниками 1990 року в господарствах усіх форм власності виробництво молока зменшилось у 2,2, а яловичини – в 4,2 рази, тоді як за розрахунками загальна потреба для населення складає 15,4 млн. т молока та 1,02 млн. т яловичини у забійній масі.

Відсутністьчіткоїціновоїполітики, подорожчанняматеріально-технічних засобівведедо зростаннясобівартості продукції. Не дивлячись на те, що у 2010-му рівень рентабельностівиробництвамолока в агропідприємствах становив близько 17,4%, негативну тенденцію зі скорочення чисельності поголів’я переломити у 2011 р. не вдалося.

Президент НААН наголошує, що до цього часу належним чином не спрацювали розроблені наукою та органами державної влади пропозиції по стабілізації й нарощуванню виробництва у галузі молочного скотарства. Тож, враховуючи надзвичайну важливість галузі скотарства в забезпеченні продовольчої безпеки держави, науковими установами НААН спільно з Мінагрополітикирозроблено Національний проект «Відроджене скотарство», який передбачає механізми нарощування поголів’я ВРХ, його продуктивності та валових обсягів виробництва, відповідні організаційно-економічні, технологічні та нормативно-правові засади його реалізації. Нині актуальним є підвищення ефективності наукового супроводу реалізації даного проекту.

Так, академік-секретар Відділення ветеринарної медицини та зоотехнії НААН Остап Жукорський наголошує, що науково-дослідні роботи охоплюють всі передбачені проектом напрями. Проте, у структурі витрат, що заплановані установами на виконання зазначених завдань на 2012-2015 рр., більше 57% припадає на дослідження з селекції та генетики, 10% - на технологічні дослідження, 19% - раціональну годівлю тварин, 2,7% - економіку і організацію виробництва, 11% - на забезпечення ветеринарного благополуччя. Завищеною є частка завдань, що пов’язані з селекцією тварин, тоді як інші напрями, особливо економіка та організація виробництва, займають недостатній рівень як кадрового, так і фінансового забезпечення.

До основнихнауковихрезультатів, використанняякихзабезпечуєумови для реалізаціїосновнихположень проекту «Відродженескотарство», слідвіднестинові породи молочноїхудоби з генетичнимпотенціалом 7-8 тис.кг за лактацію (Інститутрозведення і генетики тварин НААН). Твариницихпорід в усіхкатегоріяхгосподарствстановлять 90%, що дозволило досягтисередньоїпродуктивності на корову близько 4200 кілограмів. Науковцямивідпрацьованосучасніметодиоцінкиплемінноїцінностітварин, але їхзастосування за існуючоїнедосконалоїорганізаційноїсистемиселекції в галузі практично відсутнє.Племіннігосподарства, в середньому, реалізують близько 7,5 тис. голівплемінного молодняка в рік, що є недостатнім для ефективногополіпшення генотипу тваринінарощуванняпоголів’якоріввУкраїні.

Для покращення ситуації науковці підготували і внесли до Мінагрополітики проект нової організаційної системи селекції в молочному скотарстві відповідно до міжнародних стандартів.

Для підвищення рівня реалізації генетичного потенціалу продуктивності корів, який зараз становить близько 59%, виконано певні дослідження з підвищення ефективності кормозабезпечення. Зокрема, для вирішення проблеми кормового білка Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН розроблено і впроваджено сучасні конкурентоздатні, ресурсоощадні, екологічно безпечні технології вирощування високобілкових та високоенергетичних кормових культур; удосконалено зональні моделі виробництва кормів на основі рівночасно достигаючих однорічних культур, що забезпечують зменшення витрат на 350-400 грн./га. Загальна площа впровадження сягає 1 млн. гектарів.

Розроблено енергоощадну технологію створення ефективного використання культурних пасовищ із урожайністю 3,6-4,2 т к. од./га і вмістом сирого протеїну на одну кормову одиницю 110-120 г та технологію прискореного залуження земель на схилах. Загальний обсяг впровадження становить 110 тис. гектарів.

Вирішено проблему заготівлі вологого зерна кукурудзи, що забезпечує зниження енерговитрат у 6-8 разів порівняно з традиційним висушуванням та вищу продуктивну дію на 5,7-9,7%. За цією технологією в агроформуваннях України, в середньому, щорічно заготовлюється більше 2 млн. т цих кормів.

Проект «Відроджене скотарство» Інститутом тваринництва НААН розроблено технології підвищення поживної цінності силосу. Поєднання кукурудзи та сої, кукурудзи та сорго при його заготівлі підвищує у силосі вміст сирого протеїну на 20-35% порівняно з кукурудзяним, при цьому молочна продуктивність корів зростає на 1,4-2,7 кг, жирність молока - на 0,17-0,2%. Розроблено сучасні норми, а в 2011 р. - настанови з їх практичного використання (гармонізовані до світових) для нормування годівлі високопродуктивних корів, які забезпечують надій на рівні 7-10 тис. кг молока та середньодобовий приріст молодняка 800-1000 г, нормативи заготівлі кормів за зонами України; створено каталог хімічного складу та поживності основних видів кормів; обґрунтовано технологію цілорічної годівлі молочної худоби повноцінними кормовими сумішами, що є підставою для подальшого удосконалення нормативно-технічної бази ведення молочного скотарства.

З використанням нових підходів до організації нормованої годівлі та однотипної впродовж року годівлі з урахуванням передбаченого проектом «Відроджене скотарство» зростання рівня молочної продуктивності корів та інтенсивності росту молодняка, Інститутом тваринництва НААНу 2011 році здійснено деталізовані розрахунки потреби в кормах за видами для дійного стада та молодняка на вирощуванні й відгодівлі в агропідприємствах, а з урахуванням їх специфіки - і в господарствах населення для всіх областей України. Визначено також загальну потребу в комбікормах для галузі.

Для здешевлення раціонів годівлі у даний час розробляються завдання, спрямовані на визначення хімічного складу та продуктивної дії кормових ресурсів - побічних продуктів переробної промисловості.

Акцентовано також увагу на тому, що за відсутністю впродовж останніх років дієвих механізмів контролю і впливу, стан відтворення поголів’я в агропідприємствах значно погіршився. Це призвело до значного зниження показника виходу телят - 73-75 голів на 100 корів, що не відповідає вимогам ефективного виробництва продукції та основним завданням із нарощування чисельності поголів’я і підвищення його генетичного потенціалу продуктивності, передбачених проектом «Відроджене скотарство».

Для розв’язання цієї проблеми Інститутом тваринництва НААН у 2011 р. розроблено «Систему коригування відтворювальної здатності високопродуктивних тварин», експериментальне впровадження якої в господарствах різних регіонів України дозволило підвищити вихід телят від 100 корів на 11-18 голів. В масштабах країни це дозволить збільшити щорічний вихід телят на 90 тис. голів з наступним додатковим виробництвом 15 тис. т м’яса і 165 тис. т молока. Для оперативного контролю відтворювальної здатності корів розроблено відповідний програмний продукт, що пройшов апробацію в умовах двох крупних сучасних молочних комплексів. Розробляються зразки вітчизняного обладнання та пристроїв для кріоконсервації та зберігання сперми за сучасними технологіями.