Проект «Відроджене скотарство»

28 May, Розділ Тваринництво, переглядів 6 580

Нотатки із засідання Президії НААН України. Початок теми читайте, будь ласка, у №17.

У межах програм наукових досліджень академії окремими науковими установами на 2012-2015 рр. передбачено виконання завдань, спрямованих на розроблення вдосконалених методів отримання та зберігання сперми (включаючи сексинг сперми), кріоконсервування статевих і ембріональних клітин, сучасних методів активації відтворної функції, штучного осіменіння та ембріотрансферу, кріогенного обладнання; нових способів контролю якості сперми та стану репродуктивної системи тварин, вивчення особливостей циркуляції та біологічних властивостей збудників герпес-вірусу, хламідіозу, стрептококової інфекції та розроблення ефективних систем їх профілактики, а також системи диспансеризації та лікувально-профілактичних заходів із патології органів репродукції корів у високопродуктивних стадах.

Комплексне розв’язання цих наукових завдань та їх практична реалізація забезпечить досягнення передбаченого національним проектом рівня відтворення молочного стада - 85-92%.

Передбачені цим проектом зміни структури господарств-виробників молока в напрямку зростання частки крупних підприємств з концентрацією поголів’я понад 1000 голів корів та впровадження сучасних технологій його виробництва на існуючих фермах вимагає разом із системою державних заходів щодо компенсації частини понесених господарством витрат на будівництво та реконструкцію об’єктів тваринництва, розроблення сучасних технологічних проектів.

В 2011 р. фахівцями Інституту тваринництва НААН розроблено систему планувальних рішень реконструкції пологового відділення з профілакторієм для телят і утримання новотільних корів; реконструкції корівника на 102 голови; реконструкції типового корівника на 200 голів (ТП 801-2-16; 801-2-17), приміщення легкозбірної конструкції на 20 корів з утриманням тварин на довгонезмінюваній глибокій підстилці; встановлено номенклатуру машин і обладнання для використання в реконструйованих приміщеннях.

Дослідження засвідчують, що за відповідної державної регуляторної політики стратегічними виробниками продукції молочного скотарства можуть стати як середні, так і великі за розмірами ферми та комплекси. Таким чином, у діючих 218 молочних комплексах шляхом реконструкції до 2015 року можна збільшити, у середньому, чисельність корів від 500 до 700 голів. За рахунок нового будівництва 103 об’єктів передбачається створити близько 100 тис. тварино-місць (приблизно 1000 голів корів у розрахунку на комплекс).

Пріоритетним напрямом досліджень є науковий супровід реалізації Національного проекту «Відроджене скотарство» в частині розробки нормативних вихідних даних і завдань зі створення технологічно-проектувальної документації нового будівництва та реконструкції об’єктів тваринництва. Проте, недостатньою є координація установ, які працюють у технологічному блоці, та інститутів з виконання завдань, пов’язаних із розробкою засобів механізації та проектуванням об’єктів для тваринництва. Це обумовлює те, що на сьогодні виробникам не пропонуються готові проекти технічної документації на будівництво окремих приміщень та комплексів, а лише окремі фрагменти такої роботи. Тому в більшості сучасних господарств реалізуються проекти нового будівництва, або реконструкції приміщень та технологічне їх наповнення сліпо скопійовані з закордонних з імпортованою технікою. Це може бути однією з причин невідповідності таких технологій організму високопродуктивних тварин в притаманних для України погодно-кліматичних та господарських умовах, що спричиняє погіршення відтворювальної здатності тварин, надзвичайно низьке продуктивне довголіття тварин, і як наслідок - зниження ефективності виробництва, збільшення термінів окупності вкладень та низьку конкурентоздатність вітчизняної продукції молочного скотарства, посилює залежність від імпорту технічних засобів.

У зв’язку з вищезазначеним, вбачається потреба в посиленні координації досліджень та впровадженні науково-технічної експертизи проектів будівництва або реконструкції об’єктів тваринництва, що претендують на відшкодування витрат з бюджету щодо їх відповідності зоогігієнічним вимогам для утримання високопродуктивних тварин та виробництва безпечної продукції.

Враховуючи те, що в Україні 80% виробництва молока забезпечується особистими господарствами населення, які утримують переважно 1-2 корови, родинні господарства утримують 4-5 корів, їх налічується близько 60 тис. (1,2%), надзвичайно гостро стоїть питання якості сирого молока, що реалізується молокопереробним підприємствам. За даними досліджень Інституту тваринництва НААН, бактеріальна забрудненість молочної сировини з цих господарств в 3-4 рази вища, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Досвід реформування такої категорії господарств у Польщі, країнах Прибалтики свідчить про необхідність їх укрупнення, принаймні до 15-20 голів, із застосуванням автоматизованого доїння та охолодження молока. Також позитивним з точки зору покращення якості продукції є вітчизняний досвід створення заготівельних пунктів молока, обладнаних системами первинного очищення та охолодження в поєднанні з передбаченим проектом «Відроджене скотарство» відшкодуванням витрат на їх закупівлю.

Разом із цим важливою складовою розвитку молочного скотарства є відпрацювання в кожній області порядку інтеграції як дрібнотоварних виробників молока (фермерських господарств та особистих господарств населення), так і великотоварних сільськогосподарських підприємств з дрібно- та середньотоварними виробниками на асоціативній кластерній основі. Світовий досвід свідчить про підвищення якості виробництва молока в таких інтегрованих формуваннях: молочної продуктивності - на 7-8%, зменшення трансакційних витрат - на 11-12%, підвищення рентабельності виробництва - на 6-7%.

Однією з головних проблем розвитку молочного скотарства залишається недосконалий механізм ціноутворення та нееквівалентний розподіл доходів між суб’єктами маркетингового ланцюга «виробник - переробник – торгівля».

В структурі роздрібної ціни в цьому ланцюгу частка виробників молока становить лише 23,4% з урахуванням ПДВ, переробних підприємств - 52,1%, з яких 8,7% – сплата ПДВ, а 43,4% залишається на покриття витрат та формування прибутку. На торгівлю припадає 24,5%, з яких 4,1% сплачується ПДВ і 20,4% залишається на покриття витрат та формування прибутку. Така структура роздрібної ціни не є еквівалентною, враховуючи витрати на виробництво та оборотність вкладеного капіталу. Виходячи з цього, ННЦ «Інститут аграрної економіки» опрацював пропозиції щодо удосконалення ціноутворення та економічних відносин між виробниками і переробниками молока. Ціна має відшкодовувати витрати та забезпечувати прибутками при нормі 14-15% (при фактичній - 1,6%).

В обговоренні доповіді взяли участь: директор Інституту тваринництва НААН І.А. Іонов, голова правління ВАТ «Брацлав» М.К. Михайленко, заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин НААН С.Ю. Рубан, директор ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» Б.Т. Стегній.

Засідання Президії провів президент Академії Микола Безуглий