Нині свинина є одним із затребуваних видів м'яса. Конкурує з нею у споживанні хіба що м'ясо птиці, оскільки воно ще відносно дешеве. Виробництво ж свинини складає близько 40% загального виробництва м'ясної продукції у світі.
Цінна українська галузь
Свинина є одним із цінних видів м'яса завдяки збалансованості у своєму складі вітамінів, мікроелементів, життєво важливих аміно- і жирних кислот. Тому галузь претендує на одну з найперспективніших в м’ясній промисловості світу і в Україні зокрема.
За оцінками фахівців, прогнозується значне зростання виробництва м'яса в цілому. Цьому сприяє подальше збільшення народонаселення у світі. Найбільші показники зростання будуть у птахівництві, бо ціна на птицю є найбільш конкурентоздатною. Непогані показники прогнозують у виробництві свинини, а от у яловичини - зниження або зупинка на колишніх показниках. Враховуючи цей факт, виробникам свинини вже зараз необхідно думати про розширення своїх виробництв, збільшення поголів'я свиней, зменшення ризиків у виробництві.
Якщо зробити екскурс в історію, то намалюється не дуже приваблива картина розвитку галузі. У 1913 році на території сучасної України вирощувалося 8,5 млн. голів свиней. Свинарство того періоду відігравало велике значення у сільському господарстві країни, зокрема, для малоземельних селян, бо свиней було легко вигодувати і збути; джерелом корму для них була картопля, відходи сільських господарств та їжі. Виробництво поголів'я свиней впало на початку 1920-х pоків до половини кількості 1916-го (6,5 млн.), та вже в 1928-му в УРСР налічувалось 8,6 млн. свиней. Внаслідок колективізації їх кількість зменшилася з 7,0 млн. у 1929 р. до 4,5 млн. у 1930-му і 2,0 млн. у 1933 р., за 5 років швидко зросла до 7,7 мільйонів.
В роки Другої світової війни поголів'я свиней втретє сильно впало: з 9,2 млн. у 1940 р. до 2,9 млн. у 1946-му. Через 6 років поголів'я досягло довоєнного стану і далі постійно зростало. Україна вирощувала близько 30% всього поголів'я свиней в СРСР. На жаль, тільки останніми роками ми можемо говорити про те, що виробництво свиней ледь наближається до показників початку 20-го століття.
Україна, яка у 1990-х рр. мала поголів’я свиней майже 20 млн., нині помітно скоротила власне виробництво. І лише протягом останніх кількох років спостерігається тенденція нарощування поголів’я окремими господарствами, які дають поштовх і добрий приклад іншим сільгосппідприємствам у відновленні свинарської справи.
Як говорить Артур Лоза, президент Асоціації свинарів України, виробництво м’яса свинини в Україні за останні три роки (2010-2012) має певну позитивну динаміку. На його думку, й у другому півріччі 2012 року слід очікувати зростання обсягів виробництва. Лідерами, безперечно, є виробники Донецької, Дніпропетровської та Київської областей (діаграма 1).
Проте, загальна чисельність поголів'я свиней останніми роками має невелике падіння (таблиця 1 і 2). Незважаючи на те, що впродовж першого півріччя 2012 року спостерігалось то зростання, то його скорочування, порівняно з аналогічним періодом 2011-го спостерігається тенденція до спаду. Так, на 1 липня, порівняно з показниками 2011 р., поголів'я скоротилось на 2,6%.
Протягом останніх десятиріч структура виробництва поголів’я свиней змінювалась. Вектор змістився переважно на індивідуальний сектор. Якщо у 1990-х 72% свинини виробляли сільгосппідприємства, а 28% - одноосібні господарства, то нині ринок розподілився таким чином: 56% - це індивідуальний сектор, а 44% - агрофірми. Насамперед саме за рахунок дрібих господарств відбувається скорочення поголів'я свиней. Якщо в сільгосппідприємствах воно має 0,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, то в присадибних господарствах цей показник сягає 3,8%.
Вирощування та реалізація
Останніми роками на ринку з’явилися гравці, за якими майбутнє галузі.
Цілком логічно, що лідерами на цьому ринку є ті регіони, де виробництво поставлено на промисловий рівень, який дає можливість впроваджувати нові технології і переоснащувати виробництва новим устаткуванням. Цілком природно, що це сприяє зниженню собівартості вироблюваної продукції та підвищенню конкурентоздатності виробництва. Правда, цього року кількість свиней на забій на 5% зменшилось порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тому, за словами екпертів ринку, в 2012-му спостерігався певний дефіцит свинини на українському ринку, бо попит випереджав виробництво.
Причиною такої ситуації могло бути як проведення влітку «Євро-2012», так і скасування дотаційної підтримки виробникам свинини з початку цього року, виплачуваної на кожен кілограм живої ваги. Тому за 1 півріччя обсяг здачі свиней у живій вазі скоротився на 21%.
Лідерство у продажу свиней на забій також належить тим регіонам, де перевага віддається промисловому виробництву. Це Полтавщина, Донеччина та Київщина. Частка свинини, прийнятої на переробку від сільгосппідприємств у цьому півріччі, складає 93,9% від всього обсягу. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року, ріст цього показника - 2,6%. Одноосібні господарства та господарства населення в цьому році здали 6,1% від усього обсягу свиней на забій.
Імпортний суперник
Перевага в Україні попиту свинини над її виробництвом дає необмежені можливості для ввезення імпортної продукції на нашу територію та створення великої конкуренції українським виробникам. Тим паче, що ціна на імпортну свинину дешевша, ніж на вітчизняну (таблиця 3).
Тому для переробника м’ясної продукції ціни на імпортну свинину більш привабливі, ніж на вітчизняну. Також і ціни на свиней в живій вазі, наприклад, в Німеччині та Польщі, при конвертуванні євро на гривні по курсу Нацбанку України, на 20-25% нижчі, ніж на вітчизняних. Тож навіть при затратах на розмитнення і перевезення імпортне м’ясо цілком конкурентоздатне на ринку України.
Зниження собівартості продукції свинарства – головне завдання свинарів України. Тим паче, що за прогнозами світових фахівців галузі, в найближчі роки попит на свинину збільшуватиметься.
На переконання фахівців, ринок свинини перебуває у стадії, коли на нього здебільшого впливають фактори саморегуляції ціноутворення: тільки-но дешевшають корми, збільшується прибутковість галузі, що призводить до зростання виробництва, яке покриває дефіцит на ринку і в кінцевому результаті знову впливає на ціну.
Так що українським свинарям є над чим працювати, а державі – в чому допомогати виробникам цього виду м’яса.
Ірина АКІНФІЄВА
Діаграма 1. Структура вирощування свиней сільськогосподарськими підприємствами України за регіонами (1-е півріччя 2012 року), %
Центральний |
31 |
Східний |
39 |
Західний |
22 |
Південний |
8 |
Таблиця 1. Поголів’я свиней в Україні (по рокам), тис. голів
1990 |
19946,7 |
1991 |
19426,9 |
1992 |
17838,7 |
1993 |
16174,9 |
1994 |
15298,0 |
1995 |
13945,5 |
1996 |
13144,4 |
1997 |
11235,6 |
1998 |
9478,7 |
1999 |
10083,4 |
2000 |
10072,9 |
2001 |
7652,3 |
2002 |
8369,5 |
2003 |
9203,7 |
2004 |
7321,5 |
2005 |
6466,1 |
2006 |
7052,8 |
2007 |
8055,0 |
2008 |
7019,9 |
2009 |
6526,0 |
2010 |
7576,6 |
2011 |
7960,4 |
2012 |
7373,2 |
Таблиця 2. Поголів’я свиней в Україні (1-е півріччя 2012 року), тис. голів
|
тис. голів |
у % до відповідної дати попереднього року |
|
На 1 лютого 2012 р. |
7283,1 |
93,2 |
|
На 1 березня 2012 р. |
7423,6 |
94,1 |
|
На 1 квітня 2012 р. |
7549,7 |
95,6 |
|
На 1 травня 2012 р. |
7499,7 |
96,5 |
|
На 1 червня 2012 р. |
7706,1 |
97,1 |
|
На 1 липня 2012 р. |
7847,7 |
98,5 |
|
На 1 серпня 2012 р. |
7924,3 |
99,1 |
|
Діаграма 2. Обсяги вирощування свиней сільськогосподарськими підприємствами, тис. т
|
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
1-й квартал |
93,5 |
109,9 |
112,8 |
2-й квартал |
100,9 |
107,7 |
117,4 |
Таблиця 3. Закупівельні ціни на живих свиней 1-ї категорії на червень 2012 року, грн./кг
|
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
Україна |
14,46 |
16,8 |
19,83 |
Німеччина |
14,24 |
17,27 |
16,16 |
Польща |
13,57 |
17,34 |
16,30 |
Діаграма 3.Частка країн-експортерів на українському ринку свинини в 1-ому півріччі 2012 року, %
Бразилія |
53 |
Німеччина |
22 |
Польща |
10 |
Угорщина |
4 |
Бельгія |
4 |
Нідерланди |
3 |
Інші |
4 |