Аграрний тиждень. Україна
» » Талісман вітчизняного свинарства
» » Талісман вітчизняного свинарства

    Талісман вітчизняного свинарства


    Свинарство здавна вважається національною галуззю України і, враховуючи цей факт, за традицією науковці-свинологи, керівники та зоотехніки господарств зібрались на нараду-навчання. Аби у професійному колі обговорити проблеми галузі, яких на сьогодні чимало. Зокрема, гостро стоїть питання покращення генофонду.

     

    Цього разу зустріч відбулася на базі державної установи - Миколаївської сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Основною породою, на прикладі якої обговорювались перспективи вдосконалення показників «скороспілої» галузі, стала вітчизняна червона білопояса, одна з 11 порід свиней, які нині розводять у нашій державі.

    Та, на жаль, традиції й національна любов до сала в українців потихеньку згасають. Про це свідчить статистика: у 1913 році свинина займала 59% українського м'ясного ринку, в 1990-94 роках - 35%, а в 2001-2002 - менше 30%. Як бачимо, кількість куцохвостих паць з роками зменшилась вдвічі. Нині в Україні налічується трохи більше п’яти тисяч виробників свинини. А буквально 19-20 років тому поголів’я свиней в господарствах було втричі більшим.  

    І все ж, попри кризові забобони, спостерігаються ознаки відродження галузі свинарства. Хоча, на думку Віктора Лісного, директора ТОВ «Фрідом Фарм Бекон», яке нині в Україні є взірцевим господарством по веденню селекційно-племінної роботи з поліпшення червоної білопоясої породи, до ідеалу ще далеко. Сьогодні, стверджують керівники провідних господарств, уже неможливо досягти якихось значимих успіхів без докорінних змін у селекції тварин, у технології їхньої годівлі й утримання, у підготовці кваліфікованих фахівців для роботи в сучасних умовах. Суттєво підвищились вимоги і до племінних господарств, кожного року Мінагропрод України проводить їх атестацію і переатестацію.  

    - Свинарське господарство, яке має відповідати статусу племінного репродуктора, повинне мати в своєму активі не менше 40 основних свиноматок, - зазначив один із організаторів семінару-навчання Валентин Рибалко, один із авторів породи і головний науковий співробітник Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького НААН. - Племзавод має нараховувати не менше 70-80 основних свиноматок. А кожне господарство повинно розробити власний план селекційно-племінної роботи зі стадом.

    Це ж стосується і червоної білопоясої породи свиней, адже деякі її показники, на думку провідних науковців, які спеціалізуються на цій породі, дещо втрачені з того періоду, коли її тільки-но почали створювати. 

    Та все ж, за словами Валентина Рибалка, саме вітчизняна червона білопояса порода свиней залишається однією з найбільш конкурентних у рейтингу порід через свої продуктивні якості.

    Питання виведення цієї, ще тоді нової породи, яка б відповідала всім вимогам українського, а тоді ще радянського аграрного сектору, постало в далеких 70-х роках минулого століття на державному рівні. Кращі з науковців за завданням держави зосередили свої знання на вирішенні цього питання.

    - До початку 70-х років минулого століття основною породою в господарствах Радянського Союзу була порода комбінованого рівня продуктивності велика біла, - пригадує Євгенія Агапова, професор, зав. кафедрою технології виробництва та переробки продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету. - Окремі тварини були навіть дуже засаленими, бо в ті часи не було так розповсюджене механізоване виробництво, в багатьох галузях переважала ручна праця, тож і людям для харчування необхідно було більше сала. Та з розвитком технологічних процесів у тваринництві цей тип свиней стає абсолютно непотрібним уже на початку 80-х років. Тому селекціонери, завчасно це передбачивши, почали вести відбір і вирощування тварин м’ясного напрямку…

    Червону білопоясу, створену методом схрещування аж семи порід свиней, як самостійну породу затвердили 14 травня 2007 року. Аж через 30 років наполегливої праці науковців! У складі породи затверджено генеалогічні лінії: Драба, Дантиста, Дозора, Демона, Динаміта, Дивізіона, Дебюта; генеалогічні родини: Драбовки, Дилеми, Догми, Дойни, Дикції, Дивізії.

    - Ми представили досить таки оригінальний тип тварин з рудою мастю, але, в свою чергу, вона абсолютно не відповідала зовні американському дюроку, - продовжує співавтор червоної білопоясої породи свиней Євгенія Агапова. - Трошки додали генів канадського гемпшира (чорна масть і білий пояс в зоні лопаток). Від породи ландрас, яка характеризується високими м’ясними якостями та скоростиглістю, наші руді паці отримали подовжену форму тулуба. Від миргородської породи збереглась надзвичайна життєздатність. А от від великої білої дісталась багатоплідність і пластичність….

    Руді свинки вирізняються не лише окрасом (посередині мають білий пояс), а й невибагливістю, вони краще пристосовані до кліматичних умов України та кормової бази. У них чудовий середньодобовий приріст і більший вихід м’яса. Ці тварини мають високий рівень продуктивності завдяки відмінним відгодівельним якостям, таким як скоростиглість, висока енергія росту та відмінні м’ясні якості.

    - Це надзвичайно крупні тварини. Свиноматки можуть досягати до 300 кг живої ваги, - дає детальну характеристику породі професор Агапова, - з кожного опоросу дають приплід у 10-12 поросят. Матки володіють доброю молочністю, життєстійкістю поросяток. А найголовніше в цій породі – скоростиглість. Після відлучення (у 28 днів) поросята важать 8, а й інколи 10 кілограмів! Хоча, наприклад, поросята великої білої породи у цьому віці не досягають й 5-6 кілограмів. А у шість місяців вага молодняку червоної білопоясої сягає 110-130 кілограмів.
    Свинологи інколи хвилюються, що до 8-9 місяців, коли настане час ставити свинок на репродукцію, вони будуть надто великими… 

    Звичайно, науковці оцінюють у кожній породі свиней ті показники, які цікавлять науку, а нам, простим споживачам, головне у свинях - м'ясо і сало! Тож, дослухавшись до порад спеціалістів, можна впевнено вирізнити м'ясо червоної білопоясої породи від інших, купуючи його на базарі чи в супермаркетах. М’ясце має тоненькі сальні прожилки, відрізняється рожевим відтінком і соковите на вигляд. Свинолог з багаторічним досвідом роботи, головний зоотехнік СПП «Техмет-Юг» з Миколаївської області Людмила Уманська констатує: м’ясце у рудих свинок пречудове! Тож, вирушаючи на осінній пікнік, ви можете сміливо обирати м'ясо саме цієї породи свиней – шашлик вийде дуже смачний!

    Цікавий факт: смакові якості м’яса червоної білопоясої породи ще у 1985 році високо оцінив генерал радянської армії Микола Куркоткін, який спеціально за завданням міністерства оборони СРСР прибув із Москви до радгоспу «Гвардійський» Комінтернівського району Одеської області, на базі якого тоді й впроваджували у виробництво цю породу. 

    - Куркоткін відзначив, що це найкраща порода свиней, м’ясом яких можна годувати боєздатну армію, - пригадує Євгенія Агапова.    

    Як бачимо, українці в усі часи не лише нічого не мали проти свині, а й донині дуже шанобливо ставляться до неї. Можна впевнено казати, що це національна свійська і сільськогосподарська тварина, якій і пам’ятники ставлять (наприклад, на території Полтавської державної аграрної академії). Тому держава може і зобов’язана створити ще сприятливіші умови для вітчизняного виробника свинини. І не допустити перетворення власного агросектору економіки країни на сировинний придаток для переробних галузей інших держав. Адже вивести вітчизняне свинарство зі складного становища можна лише спільними зусиллями держави, виробництва та науки.

    І всі передумови для цього у нас є!

     

    Альона НОВІЧКОВА, Одеса,

    для «Аграрного тижня. Україна»

     





    Схожі новини
  • Без породи дюрок неможливо обійтись
  • Десять років галузі свинарства «Фрідом Фарм Бекон»
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі
  • Червона білопояса – гордість українських селекціонерів
  • ЗАПИТУВАЛИ-ВІДПОВІДАЄМО: ВСЕ ПРО НОВУ ПОРОДУ ЧЕРВОНИХ БІЛОПОЯСНИХ СВИНЕЙ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Талісман вітчизняного свинарства


Свинарство здавна вважається національною галуззю України і, враховуючи цей факт, за традицією науковці-свинологи, керівники та зоотехніки господарств зібрались на нараду-навчання. Аби у професійному колі обговорити проблеми галузі, яких на сьогодні чимало. Зокрема, гостро стоїть питання покращення генофонду.

 

Цього разу зустріч відбулася на базі державної установи - Миколаївської сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Основною породою, на прикладі якої обговорювались перспективи вдосконалення показників «скороспілої» галузі, стала вітчизняна червона білопояса, одна з 11 порід свиней, які нині розводять у нашій державі.

Та, на жаль, традиції й національна любов до сала в українців потихеньку згасають. Про це свідчить статистика: у 1913 році свинина займала 59% українського м'ясного ринку, в 1990-94 роках - 35%, а в 2001-2002 - менше 30%. Як бачимо, кількість куцохвостих паць з роками зменшилась вдвічі. Нині в Україні налічується трохи більше п’яти тисяч виробників свинини. А буквально 19-20 років тому поголів’я свиней в господарствах було втричі більшим.  

І все ж, попри кризові забобони, спостерігаються ознаки відродження галузі свинарства. Хоча, на думку Віктора Лісного, директора ТОВ «Фрідом Фарм Бекон», яке нині в Україні є взірцевим господарством по веденню селекційно-племінної роботи з поліпшення червоної білопоясої породи, до ідеалу ще далеко. Сьогодні, стверджують керівники провідних господарств, уже неможливо досягти якихось значимих успіхів без докорінних змін у селекції тварин, у технології їхньої годівлі й утримання, у підготовці кваліфікованих фахівців для роботи в сучасних умовах. Суттєво підвищились вимоги і до племінних господарств, кожного року Мінагропрод України проводить їх атестацію і переатестацію.  

- Свинарське господарство, яке має відповідати статусу племінного репродуктора, повинне мати в своєму активі не менше 40 основних свиноматок, - зазначив один із організаторів семінару-навчання Валентин Рибалко, один із авторів породи і головний науковий співробітник Інституту свинарства ім. О. В. Квасницького НААН. - Племзавод має нараховувати не менше 70-80 основних свиноматок. А кожне господарство повинно розробити власний план селекційно-племінної роботи зі стадом.

Це ж стосується і червоної білопоясої породи свиней, адже деякі її показники, на думку провідних науковців, які спеціалізуються на цій породі, дещо втрачені з того періоду, коли її тільки-но почали створювати. 

Та все ж, за словами Валентина Рибалка, саме вітчизняна червона білопояса порода свиней залишається однією з найбільш конкурентних у рейтингу порід через свої продуктивні якості.

Питання виведення цієї, ще тоді нової породи, яка б відповідала всім вимогам українського, а тоді ще радянського аграрного сектору, постало в далеких 70-х роках минулого століття на державному рівні. Кращі з науковців за завданням держави зосередили свої знання на вирішенні цього питання.

- До початку 70-х років минулого століття основною породою в господарствах Радянського Союзу була порода комбінованого рівня продуктивності велика біла, - пригадує Євгенія Агапова, професор, зав. кафедрою технології виробництва та переробки продукції тваринництва Одеського державного аграрного університету. - Окремі тварини були навіть дуже засаленими, бо в ті часи не було так розповсюджене механізоване виробництво, в багатьох галузях переважала ручна праця, тож і людям для харчування необхідно було більше сала. Та з розвитком технологічних процесів у тваринництві цей тип свиней стає абсолютно непотрібним уже на початку 80-х років. Тому селекціонери, завчасно це передбачивши, почали вести відбір і вирощування тварин м’ясного напрямку…

Червону білопоясу, створену методом схрещування аж семи порід свиней, як самостійну породу затвердили 14 травня 2007 року. Аж через 30 років наполегливої праці науковців! У складі породи затверджено генеалогічні лінії: Драба, Дантиста, Дозора, Демона, Динаміта, Дивізіона, Дебюта; генеалогічні родини: Драбовки, Дилеми, Догми, Дойни, Дикції, Дивізії.

- Ми представили досить таки оригінальний тип тварин з рудою мастю, але, в свою чергу, вона абсолютно не відповідала зовні американському дюроку, - продовжує співавтор червоної білопоясої породи свиней Євгенія Агапова. - Трошки додали генів канадського гемпшира (чорна масть і білий пояс в зоні лопаток). Від породи ландрас, яка характеризується високими м’ясними якостями та скоростиглістю, наші руді паці отримали подовжену форму тулуба. Від миргородської породи збереглась надзвичайна життєздатність. А от від великої білої дісталась багатоплідність і пластичність….

Руді свинки вирізняються не лише окрасом (посередині мають білий пояс), а й невибагливістю, вони краще пристосовані до кліматичних умов України та кормової бази. У них чудовий середньодобовий приріст і більший вихід м’яса. Ці тварини мають високий рівень продуктивності завдяки відмінним відгодівельним якостям, таким як скоростиглість, висока енергія росту та відмінні м’ясні якості.

- Це надзвичайно крупні тварини. Свиноматки можуть досягати до 300 кг живої ваги, - дає детальну характеристику породі професор Агапова, - з кожного опоросу дають приплід у 10-12 поросят. Матки володіють доброю молочністю, життєстійкістю поросяток. А найголовніше в цій породі – скоростиглість. Після відлучення (у 28 днів) поросята важать 8, а й інколи 10 кілограмів! Хоча, наприклад, поросята великої білої породи у цьому віці не досягають й 5-6 кілограмів. А у шість місяців вага молодняку червоної білопоясої сягає 110-130 кілограмів.
Свинологи інколи хвилюються, що до 8-9 місяців, коли настане час ставити свинок на репродукцію, вони будуть надто великими… 

Звичайно, науковці оцінюють у кожній породі свиней ті показники, які цікавлять науку, а нам, простим споживачам, головне у свинях - м'ясо і сало! Тож, дослухавшись до порад спеціалістів, можна впевнено вирізнити м'ясо червоної білопоясої породи від інших, купуючи його на базарі чи в супермаркетах. М’ясце має тоненькі сальні прожилки, відрізняється рожевим відтінком і соковите на вигляд. Свинолог з багаторічним досвідом роботи, головний зоотехнік СПП «Техмет-Юг» з Миколаївської області Людмила Уманська констатує: м’ясце у рудих свинок пречудове! Тож, вирушаючи на осінній пікнік, ви можете сміливо обирати м'ясо саме цієї породи свиней – шашлик вийде дуже смачний!

Цікавий факт: смакові якості м’яса червоної білопоясої породи ще у 1985 році високо оцінив генерал радянської армії Микола Куркоткін, який спеціально за завданням міністерства оборони СРСР прибув із Москви до радгоспу «Гвардійський» Комінтернівського району Одеської області, на базі якого тоді й впроваджували у виробництво цю породу. 

- Куркоткін відзначив, що це найкраща порода свиней, м’ясом яких можна годувати боєздатну армію, - пригадує Євгенія Агапова.    

Як бачимо, українці в усі часи не лише нічого не мали проти свині, а й донині дуже шанобливо ставляться до неї. Можна впевнено казати, що це національна свійська і сільськогосподарська тварина, якій і пам’ятники ставлять (наприклад, на території Полтавської державної аграрної академії). Тому держава може і зобов’язана створити ще сприятливіші умови для вітчизняного виробника свинини. І не допустити перетворення власного агросектору економіки країни на сировинний придаток для переробних галузей інших держав. Адже вивести вітчизняне свинарство зі складного становища можна лише спільними зусиллями держави, виробництва та науки.

І всі передумови для цього у нас є!

 

Альона НОВІЧКОВА, Одеса,

для «Аграрного тижня. Україна»

 





Схожі новини
  • Без породи дюрок неможливо обійтись
  • Десять років галузі свинарства «Фрідом Фарм Бекон»
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі
  • Червона білопояса – гордість українських селекціонерів
  • ЗАПИТУВАЛИ-ВІДПОВІДАЄМО: ВСЕ ПРО НОВУ ПОРОДУ ЧЕРВОНИХ БІЛОПОЯСНИХ СВИНЕЙ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.