Українській свинині на столі - бути!

16 July, Розділ Тваринництво, переглядів 7 592

Українці відомі своєю пристрастю до свинини. Здавалося б, на цей продукт має бути шалений попит, а сама галузь розвиватися динамічними темпами. Що ж відбувається насправді у вітчизняному свинарстві, та як нам повернути славу царства сала? Про це ми вирішили розпитати генерального директора Української корпорації по виробництву м’яса на промисловій основі «Тваринпром» Сергія Гнатюка.

- Сергію Андрійовичу, кажуть, що «зоряний час» українського свинарства настав у 1990 році. Що ж тоді ми мали?

- Так, найкращі показники були 1990 року. Тоді в усіх категоріях господарств утримувалося 19,4 млн. голів свиней і було вироблено в забійній вазі 1 млн. 576 тис. тонн свинини. У структурі виробленого м’яса її частка становила 36,2 %. Населення повністю забезпечувалося м’ясом власного виробництва у відповідності з фізіологічними нормами споживання.

- А що маємо зараз?

- Сьогодні в Україні є 6 млн. 531 тис. голів свиней. З них 3 млн. 900 тис. (60%) вирощуються на подвір’ях населення. Переважно по 1-2 голови на селянський двір. Решта 2 млн. 622 тисячі голів утримується у сільгосппідприємствах. На їх частку припадає 40% поголів’я.

В агропідприємствах свині утримуються на 6,5 тис. фермах. Як правило, ці господарства невеликі. А в середньому на одну ферму припадає по 350 свиней.

- Чи вигідно вирощувати свиней у дрібних господарствах?

- Ні. Справа в тім, що на невеликих фермах неінтенсивно використовуються свиноматки, складно запровадити прогресивні технології утримання і відтворення поголів’я. Для годівлі використовуються зернові корми і зовсім не згодовуються стартерні комбікорми. Внаслідок цього торік по сільгосппідприємствах від основної свиноматки одержано лише по 1,23 опороси і на опорос по 9 поросят. Таким чином, потенціал свиноматок використано лише на 50%.

У структурі раціонів свиней питома вага концентрованих кормів складає 92%. Через неповноцінність кормів витрати їх на центнер виробленої продукції залишаються зависокими. Торік на центнер свинини в сільгосппідприємствах витрачено по 7 ц кормових одиниць. По корпорації цей показник складає 5 центнерів. У кращих господарствах – 3,5-4 ц.

- Сергію Андрійовичу, розкажіть детальніше, як збалансувати раціон відгодівлі свиней, щоб вирощувати їх було вигідно?

- Щоб досягти повноцінності комбікормів і зниження витрат кормів на одиницю продукції, потрібно мати білкову сировину для їх виготовлення. Якщо білкові концентрати закуповувати – дорогим буде кінцевий продукт, цебто – неконкурентним. Отже, потрібно мати свої білкові компоненти. Вирішити цю проблему можна завдяки сої. Окремі підприємства навчилися вирощувати її і мають хорошу врожайність. Скажімо, ЗАТ «Фрідом-Фарм» торік на площі 5800 га одержало врожай сої по 25,6 ц з 1 га. По 22,9 ц зерна сої зібрано з кожного гектара в СТОВ «Агрофірма «Оржицька», а в агрофірмі «Оріон» - 18,2 ц/га.

У цілому по Україні торік отримано 715 тис. т соєвого зерна. Та воно не пішло на кормові цілі, а реалізовано зернотрейдерам і експортовано.

Найефективніше сою використати у вигляді шротів після переробки її на жироолійних комбінатах. Вони можуть і повинні переро***ти сою на давальницьких умовах, повністю повертаючи шроти, а олію реалізовувати.

Рівень рентабельності виробництва сої складає 22,2%. На 1 тонні реалізованого зерна одержують прибуток понад 300 гривень. Реалізувати сою можна й по 1700 грн./тонна. Якщо ж цю тонну використати на кормові цілі, то виручка від одержаної свинини становила б 3000 гривень. Отже прибуток від згодованої сої був би у 2-3 рази вищим.

Це єдино вірний шлях до розв’язання проблеми ефективності бізнесу у свинарстві.

У спеціалізованих підприємствах витрати кормів на 40% менші, а продуктивність свиней на 25% вища. В них відпрацьована технологія годівлі і утримання свиней, вищий рівень племінної роботи, раціональніша структура стада, краща забезпеченість висококваліфікованими спеціалістами.

- Як справи у підприємств Української корпорації?

- Працюємо над тим, щоб поглибити спеціалізацію і концентрацію виробництва свинини. Тільки великотоварний спосіб ведення господарства може стати рушійною силою в піднесенні галузі, розв’язанні проблеми продовольчої безпеки, повного забезпечення населення якісною свининою відповідно до фізіологічних норм споживання.

В „Тваринпромі» 44 підприємства займаються виробництвом свинини. Питома вага їх у загальних обсягах по чисельності поголів’я свиней становить 16%, вирощуванню і реалізації свинини – 23%. У господарствах корпорації утримують 481,4 тис. свиней. Свинарство ведеться інтенсивним шляхом. В розрахунку на 1 наявну голову торік вирощено 127 кг свинини, середньодобові прирости за 4 місяці поточного року сягли 447 грамів. Галузь ведеться рентабельно.

- Поділіться, будь ласка, Вашими прогнозами стосовно цін.

- На мою думку, в поточному році, за умови стабілізації реалізаційних цін на рівні 14 грн./кг живої маси і діючих доплатах (1,4 грн.) реалізаційна ціна в цілому може скласти 15,4 грн./кг.

При середній собівартості комбікормів 1900 грн./т., зростанні заробітної плати на 30%, підвищення цін на енергоносії і матеріали, що використовуються в галузі, собівартість свинини очікується 1200 грн./ц. Отже рівень рентабельності за таких умов може скласти майже 28%.

Долаючи кризові явища та тяжкий фінансовий стан, багато керівників підприємств вишукують резерви, щоб у 2008 році більше виробити і реалізувати свинини. Загальний обсяг реалізації прогнозується на рівні 68-70 тис. тонн.

- Які рецепти Ви би порадили для прискорення розвитку галузі?

- При веденні свинарства у ринкових умовах дуже важлива внутрігосподарська інтеграція галузі. Великотоварні виробники свинини повинні мати власні м’ясопереробні цехи і торговельну мережу. На це потрібні інвестиції. Окремі підприємства вже перейшли на цю форму господарювання і стали стабільно прибутковими. Бо без цього прибутки від виробників перекачувалися до м’ясопереробників і торгівлі.

Найбільш економічно виправдано досягти збільшення виробництва м’яса за рахунок реконструкції діючих ферм і комплексів. Вітчизняна промисловість уже налагодила виробництво власного технологічного устаткування для утримання і годівлі свиней, вентиляції і гноєвидалення. Наше обладнання надійніше в роботі, а головне – доступніше за імпортні аналоги. До того ж, воно реалізується на умовах фінансового лізингу зі здешевленням за рахунок бюджетної підтримки.

Великотоварні виробники свинини є гарантом наповнення внутрішнього ринку. Для цього потрібна державна підтримка.

Ми прагнемо стабілізувати реалізаційні ціни на живих свиней на рівні 14-16 грн./кг. Порушуємо питання перед урядовими організаціями про своєчасну виплату бюджетних дотацій за кондиційних свиней, реалізованих на забій ( 1,4 грн./кг), а також вносимо пропозицію про закладку й виділення свинокомплексам із Аграрного фонду 200 тис. т фуражного зерна для виготовлення комбікормів, передбачити у бюджеті надання свинокомплексам здешевлених кредитів на реконструкцію і будівництво виробничих об’єктів, не допускати необґрунтованого імпорту та контрабандного ввезення м’яса в Україну, захищати на державному рівні інтереси вітчизняних виробників свинини.

Спеціалісти корпорації спільно з Інститутом свинарства й іншими науково-дослідними закладами Української академії аграрних наук плідно працюють над запровадженням досягнень науки у виробництво. Особливої уваги надається втіленню у виробництво нових ідей селекції та генетики, відтворенню поголів’я. Організовуються науково-практичні конференції, семінари, виставки племінних тварин, а життя галузі змістовно висвітлюється в спеціальній літературі. Отже, є де, є в кого повчитися досвіду. Залишається виявити бажання. Тоді й уславлене українське сало, й запашна українська ковбаса з натуральної свинини (замість соєвих денатуратів) завжди будуть на нашому столі.

Спілкувався Василь ШАЛЕНКО