Аграрний тиждень. Україна
» » » Форум птахівників
» » » Форум птахівників

    Форум птахівників


    Подейкують, що невеличкий Трускавець ще починаючи з червня «завмирав» від очікування. Адже на гостини до невеличкого курортного містечка збирались приїхати не лише українські птахівники, а й спеціалісти 32 країн світу.

    Так воно і сталося. Учасники конференції «Птахівництво-2015» не розчарували трускавчан, бо в готелі й санаторії завітало більше 700 чоловік. А місцем дислокації птахівничого форуму вдруге став найбільший і найкомфортабельніший курортний комплекс Трускавця – «Ріксос-Прикарпаття».

    До честі організаторів конференції, а ними стали асоціація «Союз птахівників України» і Мінагрополітики України, всім бажаючим взяти участь у форумі вистачило і часу для доповідей, і для проведення тематичних семінарів, і презентації продукції на стендах. Найцікавіше, що охорона комплексу не забороняла відвідати конференцію й жителям Трускавця. Тож коли чутка про курчат-індиго пішла гуляти містом, на виставку прибігали навіть діти. Цікаво ж малим: а що то за диво таке – сині курчата? Про них, до слова, ми вам неодмінно розповімо згодом.

     

    Не порушуючи традицій

    Три робочі дні конференції, як завжди, були дуже насиченими і відповідальними. Втім, як виявилось, пролетіли вони миттєво.

    А відкрив форум колишній голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Щоправда, нині вже у новому статусі – народного депутата України і заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

    Олександр Борисович не лише привітав присутніх, побажавши всім результативної роботи, а й привіз вітання птахівникам від Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана і грамоти від парламенту та аграрного комітету. Почесних грамот Верховної Ради були удостоєні головний зоотехнік ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Віктор Задорожний і генеральний директор ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» Костянтин Дубенко. А от грамоти парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин отримали одразу цілі групи працівників таких підприємств: ПАТ «Племптахорадгосп «Броварський», ТОВ «Вінницька птахофабрика», ПАТ «Птахокомплекс «Дніпровський», ПАТ «Миронівська птахофабрика», ПАТ «Оріль-Лідер», ТОВ «Птахівник» і ТОВ «Ясенсвіт».

    Кілька приємних слів присутнім сказав і перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський. Зокрема, Ярослав Васильович повідомив, що профільне міністерство активно працює над пошуками нових ринків для продукції птахівництва. Так, нещодавно відбулось засідання робочої підкомісії Україна-Китай. На ній українська сторона порушила питання експорту курятини до Піднебесної. Як виявляється, з точки зору бізнесу проблем немає, потрібно лише узгодити ветеринарні та санітарні формальності. Також плануються перемовини із Саудівською Аравією щодо поставок курятини на їхній ринок. Утім, окрім узгоджених сертифікатів, потрібна й злагоджена дипломатична робота. На що в Мінагрополітики дуже сподіваються. А от щодо технологій і якості продукції, що виробляється, у відомстві не переймаються. Птахівнича галузь країни давно демонструє багатьом іншим галузям АПК і стабільно позитивну динаміку розвитку, і приклад інноваційної роботи.

     

    Бройлерне виробництво

    Як наголосив у своїй презентації щодо стану і перспектив розвитку птахівництва країни генеральний директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, у 2000-2013 роках поголів’я птиці всіх видів в Україні постійно збільшувалось. При цьому чітко відслідковувалась тенденція збільшення птиці саме в сільгосппідприємствах (з 25 млн голів у 2000 р. до 132 млн у 2013 р.). Хоча вже на кінець минулого року поголів’я зменшилось до 124 млн голів, а цього року стало ще меншим: 118 мільйонів.

    Це сталося насамперед через знищення значної кількості птиці в Донецькій і Луганській областях.

    «Але незважаючи на такі тенденції, - наголосив Сергій Михайлович, - торік було досягнуто позитивних показників виробництва продукції птахівництва.

    Так, у 2014-му в усіх категоріях підприємств вироблено 1169 тис. т м’яса птиці (всіх видів у забійній вазі), з них 975 тис. т - м’ясо бройлерів, що на 7 тис. т більше, ніж роком раніше. Найбільшим українським виробником м’яса птиці і м’ясопродуктів є ПАТ «Миронівський хлібопродукт», майже 60% - його частка ринку. 13% займає ТОВ «Комплекс Агромарс», 5% - ПК «Дніпровський», по 6% - компанія «Агро-Овен» і Володимир-Волинська ПФ».

    Нині кожен українець споживає в середньому майже 25 кг м’яса птиці на рік. У 2005 році, як нагадав керівник асоціації, споживалось лише 13,9 кг на душу населення. У найближчі два роки птахівники планують, що споживання цього виду м’яса зросте до 27 кг, що відповідатиме рівню споживання такої продукції в розвинених європейських країнах.

    Приємно, що вітчизняні виробничники нехай і непросто, та все ж торують собі шлях на ринки світу. Наприклад, у 2014-му було експортовано 175 тис. т птахівничої продукції (+30 тис. т до рівня 2013 р.). Вже цього року експорт склав 91 тис. т (на 5 тис. т більше, ніж за аналогічний період 2014 р.) і, за підсумками асоціації, може становити до 190 тис. тонн.

    До слова, серед країн-експортерів ми займаємо 8 місце в світі. А от серед країн-виробників ЄС, за підсумками 2014 року, - 6 місце, поступаючись лише Польщі, Німеччині, Франції, Великобританії та Іспанії. Торікдо країн ЄС продано 19,9 тис. т м’яса птиці та м’ясопродуктів. За перші 6 місяців 2015-го експорт до країн ЄС становив 17 тис. т, тож Україна посіла 3 місце серед країн-експортерів до ЄС. Нині фактичний обсяг експорту до ЄС обмежено квотою в 36000 т, з яких 16000 - м'ясо птиці в асортименті та 20000 - тушки. Тому нині тривають перемовини про збільшення встановлених квот.

    На сьогодні основними країнами-імпортерами українського м’яса птиці є Ірак (25%), Казахстан (9,3%), Узбекистан (8%), Нідерланди (8,3%).

     

    Яєчні тенденції

    Торкнувся С. Карпенко і виробництва яєць. Починаючи з 2000 року воно зросло більш як удвічі (2000 р. - 8,8 млрд шт., 2014 р. - 19,9 млрд шт.).

    Сільгосппідприємства виробили 12,8 млрд штук. Але враховуючи втрату значної кількості підприємств на сході країни і в АР Крим, цього року спостерігається зменшення виробництва яєць майже на 23%. Найбільшим виробником яєць та яйцепродуктів в Україні є ГК «Авангард» із часткою ринку 56%. Значно відстають ГК «Інтер-Запоріжжя» (8%) та ГК «Овостар Юніон» (7%).

    «В останні роки Україна суттєво збільшила експорт яєць курячих харчових, - констатував Сергій Михайлович. - За підсумками 2014 року за кордон їх продано 987 млн штук. За сім місяців поточного року експорт склав 558 млн шт. (фактично відповідає рівню 2014 р.). Основні країни, куди ми постачаємо цю продукцію - Ірак (52%), ОАЕ, Катар, Молдова, Гонконг, країни Близького Сходу і Африки.

    Сьогодні активно розвивається напрямок переробки яєць з наступним експортом уже готових яйцепродуктів, що також є досить позитивною тенденцією. Торік птахопідприємства змогли продати їх 4 тис. т, а за 7 місяців 2015-го - 1,8 тис. тонн. Основні країни-споживачі - Данія, Саудівська Аравія, Єгипет, Таїланд, Тайвань».

    Як відомо, Україна також отримала квоту на експорт яєць та яйцепродуктів до ЄС. На сьогодні Єврокомісія атестувала два підприємства, які займаються переробкою яєць, і в межах квоти вже розпочались перші поставки в країни ЄС. Щодо експорту яєць курячих, то лише на початку цього року Україна отримала право експортувати яйця класу «А», однак ще жодне підприємство не атестоване, насамперед через невідповідність вимогам щодо умов утримання птиці. Тож птахівники сподіваються, що це питання вирішиться на початку наступного року.

    Водночас приємно відмітити, що серед країн ЄС саме Україна займає лідируючу позицію по виробництву яєць харчових (у перерахунку на тонни - це 1 195 000 т), випереджаючи Францію, Німеччину, Італію та Іспанію.

     

    Найближчі перспективи

    На переконання С. Карпенка, зараз падіння виробництва, насамперед яєць, зупинено, і надалі обсяги виробництва птахопродукції будуть поступово відновлюватись. Щоправда, загалом 2015-й, спрогнозував Сергій Михайлович, закінчиться для галузі з мінусовим показником (на рівні 15-20%). Хіба що невеликий плюс покаже виробництво м’яса бройлерів. За розрахунками асоціації, такої курятини буде отримано більше на 1 млн тонн.

    Це повністю забезпечить внутрішнє споживання та дозволить збільшити експорт цієї продукції. Взагалі ж, у найближчі роки галузь птахівництва лише посилить свої позиції на світовому ринку. І в «Союзі птахівників України» в цьому не сумніваються.

     

    Нове у законодавстві

    Зазвичай серед учасників конференції багато фахівців з годівлі птиці. Як і представників компаній, які виробляють корми, постачають на український ринок кормові добавки чи готові корми. Адже від якості корму, що не кажіть, залежить і якість отриманого м’яса чи яєць.

    На переконання заступника директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок Юрія Косенка, українське законодавство потрібно якнайшвидше гармонізувати з європейським. Аби воно запропонувало радикально нові підходи у галузі годівлі, гарантувало високий рівень безпечності кормів, включаючи всі аспекти стосовно продуктів харчування в ланцюгу «з поля до столу». «В ЄС існують кілька нормативних актів, які повністю контролюють, а отже гарантують якість вироблених кормів, - зазначив Юрій Михайлович. – Це Біла книга ЄС з питань безпечності кормів, 7 регламентів і одна директива. Кожен із них регламентує щось своє: зокрема, вимоги до гігієни кормів, положення щодо контролю, я також щодо розміщення кормів на ринку, використання їх і кормових добавок, питання вмісту небажаних речовин у кормах, вимоги до використання добавок-препаратів і так далі. В Україні на сьогодні діє лише три закони – «Про ветеринарну медицину» (2006 р.), «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (2014 р.), «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» (2015 р.). Перше читання пройшов у парламенті законопроект «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин». Ще два законопроекти чекають винесення на розгляд парламентарів – «Про безпечність та гігієну кормів» і «Про корми». Прийняття цих законів, без сумніву, вплине на безпечність продукції, що постачається, і відповідальність постачальника, а також тих, хто транспортує і зберігає її. Можна буде прозоро відстежувати просування кормів і добавок на ринок або негайно вилучити неякісну продукцію і простежувати критичні точки у виробництві кормів і добавок тощо».

    Також Юрій Косенко зауважив, що на всіх гравців тваринницького ринку чекають нові визначення в законах старих термінів і нові умови реєстрації кормів і кормових добавок. Надзвичайно важливим елементом стає маркування і етикетка, що супроводжує кінцевий продукт.

    «Треба завжди пам’ятати: безпечний корм – безпечна їжа, - наголосив шановний експерт. – І ми повинні зробити своє законодавство навіть жорсткішим, ніж у світі, аби українська нація споживала корисну їжу і мала міцне здоров’я».

    Озброєні знаннями

    Протягом роботи конференції її учасники прослухали 19 лекцій з різних питань утримання, годівлі, профілактики і лікування птиці та відвідали 40 спеціалізованих семінарів. Але не подумайте, що організатори і спонсори форуму подбали тільки про навчання спеціалістів. У вечірній час бажаючі змогли почути пісні у виконанні чарівної і запальної Міли Нітіч (одна з переможців проекту «Голос країни», володарка останньої статуетки народної премії «Пісня року»), а також побувати на гостинах компаній Біомін Україна та ГК «Единство».

    Взагалі ж у конференції «Птахівництво-2015» взяли участь 790 учасників із 36 країн світу. Закриваючи форум, Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України», пожартував, що кожного року клянеться собі більше конференцій не збирати. Але щоразу повертається до Києва і разом із командою та спонсорами заходу розуміє: наступного року знову збиратиме бажаючих на чергову птахівничу конференцію.

     

    Наталія ЛЮПИН,

    м. Трускавець

     





    Схожі новини
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва
  • Україна готує курятину для ЄС
  • Олександр Бакуменко: «Виробництво збільшується за рахунок будівництва нових потужностей»
  • Європа ласуватиме українською курятиною вже за місяць
  • У 2012 році в Україні виробництво яєць збільшилося на 123 мільйона штук

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Форум птахівників


Подейкують, що невеличкий Трускавець ще починаючи з червня «завмирав» від очікування. Адже на гостини до невеличкого курортного містечка збирались приїхати не лише українські птахівники, а й спеціалісти 32 країн світу.

Так воно і сталося. Учасники конференції «Птахівництво-2015» не розчарували трускавчан, бо в готелі й санаторії завітало більше 700 чоловік. А місцем дислокації птахівничого форуму вдруге став найбільший і найкомфортабельніший курортний комплекс Трускавця – «Ріксос-Прикарпаття».

До честі організаторів конференції, а ними стали асоціація «Союз птахівників України» і Мінагрополітики України, всім бажаючим взяти участь у форумі вистачило і часу для доповідей, і для проведення тематичних семінарів, і презентації продукції на стендах. Найцікавіше, що охорона комплексу не забороняла відвідати конференцію й жителям Трускавця. Тож коли чутка про курчат-індиго пішла гуляти містом, на виставку прибігали навіть діти. Цікаво ж малим: а що то за диво таке – сині курчата? Про них, до слова, ми вам неодмінно розповімо згодом.

 

Не порушуючи традицій

Три робочі дні конференції, як завжди, були дуже насиченими і відповідальними. Втім, як виявилось, пролетіли вони миттєво.

А відкрив форум колишній голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Щоправда, нині вже у новому статусі – народного депутата України і заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Олександр Борисович не лише привітав присутніх, побажавши всім результативної роботи, а й привіз вітання птахівникам від Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана і грамоти від парламенту та аграрного комітету. Почесних грамот Верховної Ради були удостоєні головний зоотехнік ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Віктор Задорожний і генеральний директор ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» Костянтин Дубенко. А от грамоти парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин отримали одразу цілі групи працівників таких підприємств: ПАТ «Племптахорадгосп «Броварський», ТОВ «Вінницька птахофабрика», ПАТ «Птахокомплекс «Дніпровський», ПАТ «Миронівська птахофабрика», ПАТ «Оріль-Лідер», ТОВ «Птахівник» і ТОВ «Ясенсвіт».

Кілька приємних слів присутнім сказав і перший заступник міністра аграрної політики Ярослав Краснопольський. Зокрема, Ярослав Васильович повідомив, що профільне міністерство активно працює над пошуками нових ринків для продукції птахівництва. Так, нещодавно відбулось засідання робочої підкомісії Україна-Китай. На ній українська сторона порушила питання експорту курятини до Піднебесної. Як виявляється, з точки зору бізнесу проблем немає, потрібно лише узгодити ветеринарні та санітарні формальності. Також плануються перемовини із Саудівською Аравією щодо поставок курятини на їхній ринок. Утім, окрім узгоджених сертифікатів, потрібна й злагоджена дипломатична робота. На що в Мінагрополітики дуже сподіваються. А от щодо технологій і якості продукції, що виробляється, у відомстві не переймаються. Птахівнича галузь країни давно демонструє багатьом іншим галузям АПК і стабільно позитивну динаміку розвитку, і приклад інноваційної роботи.

 

Бройлерне виробництво

Як наголосив у своїй презентації щодо стану і перспектив розвитку птахівництва країни генеральний директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко, у 2000-2013 роках поголів’я птиці всіх видів в Україні постійно збільшувалось. При цьому чітко відслідковувалась тенденція збільшення птиці саме в сільгосппідприємствах (з 25 млн голів у 2000 р. до 132 млн у 2013 р.). Хоча вже на кінець минулого року поголів’я зменшилось до 124 млн голів, а цього року стало ще меншим: 118 мільйонів.

Це сталося насамперед через знищення значної кількості птиці в Донецькій і Луганській областях.

«Але незважаючи на такі тенденції, - наголосив Сергій Михайлович, - торік було досягнуто позитивних показників виробництва продукції птахівництва.

Так, у 2014-му в усіх категоріях підприємств вироблено 1169 тис. т м’яса птиці (всіх видів у забійній вазі), з них 975 тис. т - м’ясо бройлерів, що на 7 тис. т більше, ніж роком раніше. Найбільшим українським виробником м’яса птиці і м’ясопродуктів є ПАТ «Миронівський хлібопродукт», майже 60% - його частка ринку. 13% займає ТОВ «Комплекс Агромарс», 5% - ПК «Дніпровський», по 6% - компанія «Агро-Овен» і Володимир-Волинська ПФ».

Нині кожен українець споживає в середньому майже 25 кг м’яса птиці на рік. У 2005 році, як нагадав керівник асоціації, споживалось лише 13,9 кг на душу населення. У найближчі два роки птахівники планують, що споживання цього виду м’яса зросте до 27 кг, що відповідатиме рівню споживання такої продукції в розвинених європейських країнах.

Приємно, що вітчизняні виробничники нехай і непросто, та все ж торують собі шлях на ринки світу. Наприклад, у 2014-му було експортовано 175 тис. т птахівничої продукції (+30 тис. т до рівня 2013 р.). Вже цього року експорт склав 91 тис. т (на 5 тис. т більше, ніж за аналогічний період 2014 р.) і, за підсумками асоціації, може становити до 190 тис. тонн.

До слова, серед країн-експортерів ми займаємо 8 місце в світі. А от серед країн-виробників ЄС, за підсумками 2014 року, - 6 місце, поступаючись лише Польщі, Німеччині, Франції, Великобританії та Іспанії. Торікдо країн ЄС продано 19,9 тис. т м’яса птиці та м’ясопродуктів. За перші 6 місяців 2015-го експорт до країн ЄС становив 17 тис. т, тож Україна посіла 3 місце серед країн-експортерів до ЄС. Нині фактичний обсяг експорту до ЄС обмежено квотою в 36000 т, з яких 16000 - м'ясо птиці в асортименті та 20000 - тушки. Тому нині тривають перемовини про збільшення встановлених квот.

На сьогодні основними країнами-імпортерами українського м’яса птиці є Ірак (25%), Казахстан (9,3%), Узбекистан (8%), Нідерланди (8,3%).

 

Яєчні тенденції

Торкнувся С. Карпенко і виробництва яєць. Починаючи з 2000 року воно зросло більш як удвічі (2000 р. - 8,8 млрд шт., 2014 р. - 19,9 млрд шт.).

Сільгосппідприємства виробили 12,8 млрд штук. Але враховуючи втрату значної кількості підприємств на сході країни і в АР Крим, цього року спостерігається зменшення виробництва яєць майже на 23%. Найбільшим виробником яєць та яйцепродуктів в Україні є ГК «Авангард» із часткою ринку 56%. Значно відстають ГК «Інтер-Запоріжжя» (8%) та ГК «Овостар Юніон» (7%).

«В останні роки Україна суттєво збільшила експорт яєць курячих харчових, - констатував Сергій Михайлович. - За підсумками 2014 року за кордон їх продано 987 млн штук. За сім місяців поточного року експорт склав 558 млн шт. (фактично відповідає рівню 2014 р.). Основні країни, куди ми постачаємо цю продукцію - Ірак (52%), ОАЕ, Катар, Молдова, Гонконг, країни Близького Сходу і Африки.

Сьогодні активно розвивається напрямок переробки яєць з наступним експортом уже готових яйцепродуктів, що також є досить позитивною тенденцією. Торік птахопідприємства змогли продати їх 4 тис. т, а за 7 місяців 2015-го - 1,8 тис. тонн. Основні країни-споживачі - Данія, Саудівська Аравія, Єгипет, Таїланд, Тайвань».

Як відомо, Україна також отримала квоту на експорт яєць та яйцепродуктів до ЄС. На сьогодні Єврокомісія атестувала два підприємства, які займаються переробкою яєць, і в межах квоти вже розпочались перші поставки в країни ЄС. Щодо експорту яєць курячих, то лише на початку цього року Україна отримала право експортувати яйця класу «А», однак ще жодне підприємство не атестоване, насамперед через невідповідність вимогам щодо умов утримання птиці. Тож птахівники сподіваються, що це питання вирішиться на початку наступного року.

Водночас приємно відмітити, що серед країн ЄС саме Україна займає лідируючу позицію по виробництву яєць харчових (у перерахунку на тонни - це 1 195 000 т), випереджаючи Францію, Німеччину, Італію та Іспанію.

 

Найближчі перспективи

На переконання С. Карпенка, зараз падіння виробництва, насамперед яєць, зупинено, і надалі обсяги виробництва птахопродукції будуть поступово відновлюватись. Щоправда, загалом 2015-й, спрогнозував Сергій Михайлович, закінчиться для галузі з мінусовим показником (на рівні 15-20%). Хіба що невеликий плюс покаже виробництво м’яса бройлерів. За розрахунками асоціації, такої курятини буде отримано більше на 1 млн тонн.

Це повністю забезпечить внутрішнє споживання та дозволить збільшити експорт цієї продукції. Взагалі ж, у найближчі роки галузь птахівництва лише посилить свої позиції на світовому ринку. І в «Союзі птахівників України» в цьому не сумніваються.

 

Нове у законодавстві

Зазвичай серед учасників конференції багато фахівців з годівлі птиці. Як і представників компаній, які виробляють корми, постачають на український ринок кормові добавки чи готові корми. Адже від якості корму, що не кажіть, залежить і якість отриманого м’яса чи яєць.

На переконання заступника директора Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок Юрія Косенка, українське законодавство потрібно якнайшвидше гармонізувати з європейським. Аби воно запропонувало радикально нові підходи у галузі годівлі, гарантувало високий рівень безпечності кормів, включаючи всі аспекти стосовно продуктів харчування в ланцюгу «з поля до столу». «В ЄС існують кілька нормативних актів, які повністю контролюють, а отже гарантують якість вироблених кормів, - зазначив Юрій Михайлович. – Це Біла книга ЄС з питань безпечності кормів, 7 регламентів і одна директива. Кожен із них регламентує щось своє: зокрема, вимоги до гігієни кормів, положення щодо контролю, я також щодо розміщення кормів на ринку, використання їх і кормових добавок, питання вмісту небажаних речовин у кормах, вимоги до використання добавок-препаратів і так далі. В Україні на сьогодні діє лише три закони – «Про ветеринарну медицину» (2006 р.), «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (2014 р.), «Про побічні продукти тваринного походження, що не призначені для споживання людиною» (2015 р.). Перше читання пройшов у парламенті законопроект «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин». Ще два законопроекти чекають винесення на розгляд парламентарів – «Про безпечність та гігієну кормів» і «Про корми». Прийняття цих законів, без сумніву, вплине на безпечність продукції, що постачається, і відповідальність постачальника, а також тих, хто транспортує і зберігає її. Можна буде прозоро відстежувати просування кормів і добавок на ринок або негайно вилучити неякісну продукцію і простежувати критичні точки у виробництві кормів і добавок тощо».

Також Юрій Косенко зауважив, що на всіх гравців тваринницького ринку чекають нові визначення в законах старих термінів і нові умови реєстрації кормів і кормових добавок. Надзвичайно важливим елементом стає маркування і етикетка, що супроводжує кінцевий продукт.

«Треба завжди пам’ятати: безпечний корм – безпечна їжа, - наголосив шановний експерт. – І ми повинні зробити своє законодавство навіть жорсткішим, ніж у світі, аби українська нація споживала корисну їжу і мала міцне здоров’я».

Озброєні знаннями

Протягом роботи конференції її учасники прослухали 19 лекцій з різних питань утримання, годівлі, профілактики і лікування птиці та відвідали 40 спеціалізованих семінарів. Але не подумайте, що організатори і спонсори форуму подбали тільки про навчання спеціалістів. У вечірній час бажаючі змогли почути пісні у виконанні чарівної і запальної Міли Нітіч (одна з переможців проекту «Голос країни», володарка останньої статуетки народної премії «Пісня року»), а також побувати на гостинах компаній Біомін Україна та ГК «Единство».

Взагалі ж у конференції «Птахівництво-2015» взяли участь 790 учасників із 36 країн світу. Закриваючи форум, Сергій Карпенко, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України», пожартував, що кожного року клянеться собі більше конференцій не збирати. Але щоразу повертається до Києва і разом із командою та спонсорами заходу розуміє: наступного року знову збиратиме бажаючих на чергову птахівничу конференцію.

 

Наталія ЛЮПИН,

м. Трускавець

 





Схожі новини
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва
  • Україна готує курятину для ЄС
  • Олександр Бакуменко: «Виробництво збільшується за рахунок будівництва нових потужностей»
  • Європа ласуватиме українською курятиною вже за місяць
  • У 2012 році в Україні виробництво яєць збільшилося на 123 мільйона штук

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.