«ПИСАНОЧКО-ГОЛУБОЧКО»

30 March, Розділ Weekend, переглядів 8 212

Головним атрибутом Великодня чи не в усьому християнському світі вважають яйця. У деяких країнах вони прикрашають святковий стіл вже з Вербної неділі або чистого четверга.

За статистикою, жителі ЄС, яких налічується 450 млн., з'їдають у святкові дні близько 3 млрд. яєць. У багатьох народів уважається, що яйце, знесене в чистий четвер або в страсну п'ятницю, не псується. У деяких сім'ях його зберігають цілий рік. Є ще одна цікава прикмета: у Німеччині радять з'їсти таке яйце жінкам, які хочуть, щоб у них народився хлопчик. У Болгарії першим пофарбованим і ще не висохлим яйцем змащують лоби і щоки дітям, щоб були красиві та здорові. Дівчата дарують пасхальні яйця парубкам на знак симпатії. У Нідерландах і Бельгії досі вірять у захисну силу яєць від блискавки і пожежі.
Одні фарбують яйця, інші їх розмальовують. Кажуть, ніби ця традиція зародилася ще в Стародавньому Єгипті. Відомі й християнські легенди. Згідно з однією, Марія Магдалина піднесла яйце як пасхальний подарунок римському імператорові Тіберію. Свій дар вона супроводжувала розповіддю про воскресіння Христа. Імператор засумнівався, а як доказ побажав, аби біле яйце стало червоним. І сталося диво. Свідчення про розфарбовані яйця збереглися і в середньовічних джерелах. Під час посту заборонялося споживання яєць. Щоб продукт зберігся якомога довше, його варили. А як ще можна було відрізнити варене яйце від сирого? Тільки прикрасивши його.
Фарбують також у жовтий, синій і золотистий кольори. А звичай розписувати писанки у нас в Україні бере початок ще з дохристиянських часів. Орнамент писанок – різноманітні геометричні фігури, як вважають дослідники, – знаки різних ритуалів, або священні числа.
Про походження звичаю в Україні готувати на Великдень писанки і крашанки існує багато легенд. Ось одна з них: «Якось ніс убогий чоловік продавати на базар яйця, складені у кошик. А в цей час вели розпинати Ісуса Христа. Хрест був тяжкий, і Спаситель падав під його тягарем. Тож і вирішив допомогти йому той чоловік. Лишив кошика на дорозі, та й ніс із Ісусом хреста аж до місця розп'яття. Коли ж повернувся чоловік до свого кошика, то побачив, що лежать у ньому писанки та крашанки».
А ось гуцульська легенда: «Далеко в горах до високої скелі залізними ланцюгами прикутий страшний Нехрист. І має він своїх 12 посланців, що ходять по світу й потім оповідають йому про те, що там діється. Якщо люди живуть погано, сваряться між собою – сміється Нехрист, радіє, і від цього його ланцюги слабнуть. А якщо ж серед людей мир і злагода – страшенно лютує він, б'ється головою об скелю, так, що аж іскри сиплються: ото і є грім з блискавкою. Та найстрашніша для нього звістка – про те, що не забули люди звичаю розписувати писанки та робити крашанки. Тоді він реве як звір, рветься на волю, та ланцюги його від того лише міцнішають, і годі йому їх розірвати». Колись цю легенду розповідали дуже урочисто, при запалених свічках, і діти, тремтячи, уявляли собі того страшного Нехриста і обіцяли: коли виростуть – обов'язково продовжать традицію готування писанок.
Із святковими яйцями пов'язані головні пасхальні розваги. Всіх не перелічити. Гра в «навбитки» відома кожному з нас з дитинства і полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носком догори, а інший б'є носком свого яйця. Чиє яйце розбилося, той програв і віддає яйце переможцю.
Яйця катають з гори або по траві, кидають в друзів, у них навіть кидають монетами. За правилами, треба щоб яйце супротивника розбилося раніше власного, або кинути його так, щоб воно покотилося далі за інших. У Німеччині відома весела гра. 100-200 яєць розкладають на деякій відстані одне від одного. За сигналом учасники починають їх збирати. Виграє той, у кого «врожай» більший. Найулюбленішою дитячою розвагою залишається «полювання за яйцями». Сенс гри полягає в тому, щоб знайти всі яйця, заздалегідь заховані в будинку або саду. Тут і виникає головне питання: хто ж приносить пасхальні яйця? У давнину вважали, що це могли бути півні, лелеки, зозулі, лисиці, осли.
У наш час популярним пасхальним героєм вважається заєць. Він найулюбленіший, зокрема, в Німеччині. За статистикою, німці купують до свята 10 тис. т шоколадних зайців і яєць. Перша згадка про цього персонажа датується 1682 роком.
Чому саме заєць? Деякі вчені виводять англійську назву Великодня від імені богині весни, чиїми символами споконвіку вважаються яйце і заєць. Причини появи зайця в пасхальній символіці називають різні. Згадують навіть те, що заєць у багатьох краях є символом родючості.
Та хай там як, а до Великодня ще й досі фарбують яйця. Найпоширенішим був і залишається червоний колір, «символ вогню віри і страстей Господніх». Червоне яйце – символ Воскресіння, символ Великодня. Як з яйця виникає нове життя, так і мир наново народився через Воскресіння Христове. Червоний колір знаменує радість Воскресіння, відродження роду людського, водночас це і колір пролитої на хресті Крові Христової, якою він спокутував гріхи наші.

Олена ЛОБЕНКО