Об'єднання. Всесвітньому консорціуму установ вищої аграрної освіти і досліджень у сільському господарстві (GCHERA) – 9 років. Структура, мета і завдання консорціуму були запропоновані трьома університетами-засновниками цієї організації: Айовським державним університетом (Еймс, штат Айова, США), Національним аграрним університетом (Київ, Україна), Берлінським університетом ім.Гумбольта (Берлін, Німеччина).
Першим президентом консорціуму став Мартін Жишке, на той час – президент Університету штату Айова (США). А в липні 2001 року у Сан-Франциско (США) на ІІ всесвітній конференції консорціуму його очолив на 2 роки ректор Національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук Дмитро Мельничук.
Місія цієї організації – сприяння розвиткові міжнародного співробітництва у вдосконаленні вищої освіти і досліджень у сільському господарстві як необхідної умови вирішення проблем якості та безпеки сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, охорони довкілля, допомога університетам сільськогосподарських і прикладних наук, які активно реформуються.
У березні нинішнього року делегація від українських аграрних вузів побувала на V Всесвітній конференції консорціуму (GCHERA) «Інновації та лідерство задля докорінних змін у сільському господарстві».
Форум зібрався у невеличкій Республіці Коста-Рика (Центральна Америка), де проживає лише 3,4 млн. людей, в її столиці Сан-Хосе (920 тис. жителів). Між іншим, Коста-Рика посіла І-ше місце в світі з виробництва бананів. Подейкують, якщо всі банани, що тут вирощують, викласти у доріжку, вона тричі сягне Місяця і назад. Із 78 місцевих університетів, які навчають молодь, 4 – аграрного напряму.
За надзвичайно толерантної атмосфери, яка панувала під час конференції, вчені та професори 53 країн світу говорили про найактуальніші проблеми аграрного сектора і міркували, як через освіту й науку змінити світ на краще. Нам, українцям, особливо було приємно почути на зустрічі слова подяки на адресу Дмитра Олексійовича Мельничука – одного із засновників GCHERA – людини, яка доклала чимало зусиль для розвитку освіти України і створення позитивного іміджу нашої країни в світі.
Учасники форуму порушили найактуальніші питання сьогодення – екології, якості освіти, практичної її спрямованості в аграрному секторі, розвитку сільської місцевості, зайнятості населення, проблем бідності.
Скажімо, прозвучав такий кричущий факт: в Африці 90 % сільського населення не має роботи. Варто замислитися: в нашій рідній країні жодні угоди не змусять молодь жити в селі , якщо там не буде створено належних умов проживання...
Під час конференції багато уваги акцентувалося на етичних нормах виховання молоді, на необхідності формування лідерів, які працюватимуть в аграрному секторі економіки. Представники української делегації з приємністю зазначили, що наші вузи приділяють цій проблемі підвищену увагу. Там студенти не лише здобувають фахові знання, а й вчаться спілкуватися, виховують одне в одному високі духовні якості, активно працюють з лідерами навчання (проведено 8 злетів «Лідери АПК ХХІ століття»), дискутують про рівень навчання та якість аграрного виробництва.
Під час візиту до одного з аграрних вузів Коста-Рики ми відчули справжню ідилію, яка панує між студентами і викладачами, взаємне розуміння й відчуття партнерства та відповідальності. «Ми даємо багато свободи студентам, але стільки ж і відповідальності», – заявив доктор Хосе Заглул, ректор університету Коста-Рики. В університеті навчається лише 400 студентів. Та оскільки на одне місце претендує аж 30 осіб, завдання закладу – відібрати тих, хто хоче працювати тільки в сільському господарстві. Університет має і чималу територію – 3300 га землі, значна частина якої відведена під бананові плантації.
Ще одна особливість вузу – тут навчаються представники реального бізнесу. Кожен у процесі навчання повинен створити свою фірму (проект) і обґрунтувати її рентабельність перед викладачами. Якщо проект схвалено, університет виділяє кошти для «старту» проекту. Що цікаво, викладає «бізнес» тільки успішний бізнесмен. Ректор наголосив: університет займається навчанням, дослідженням і комерційною діяльністю. Всі ці складові між собою пов'язані. І українська делегація в цьому переконалась.
Під час дискусій, пленарних та секційних занять ми бачили багато спільного і відмінного в організації університетського навчання. Це і назви спеціальностей, і навчальні плани (в них, приміром, відсутній соціально-гуманітарний блок). Це аграрні університети і аграрні факультети, а саме – різна їх підпорядкованість. Проте, всі вузи несхожі між собою, і кожен має власний, фаховий досвід, який обов'язково буде затребуваний.
Учасники конференції погодились, що навчальний процес потребує інтернаціоналізації задля вивчення кращого досвіду, відтак – трансформації кредитів та міжнародної акредитації. Словом, є над чим попрацювати освітянам-аграріям до наступної конференції GCHERA. А на згадку про нинішню зустріч у Коста-Риці освітяни-аграрії висадили дерева. Сподіваємось, приживеться й укоріниться в далекій країні і українське деревце.
Тетяна ІЩЕНКО,
директор НМЦ аграрної освіти МінАП. Фото автора