Багатство. Ще славнозвісний Авіценна радив: «Якщо хочеш зберегти молодість, то обов'язково їж мед». Отже з давніх-давен мед – не лише смачна їжа, а й популярні ліки.
Довідка: Сьогодні Україна входить до п'ятірки провідних світових виробників меду як за валовим обсягом виробництва, так і за споживанням його на душу населення. Щорічно в державі виробляється понад 50 тис. тонн меду. І це не дивно, адже за статистикою близько 700 тис людей – це 1,5% населення – займаються бджільництвом.
Ще в давнину цілителі надавали меду особливого значення, вважаючи, що його вживання продовжує життя, лікує та захищає від багатьох недуг. Навіть видатний філософ і математик Піфагор запевняв, що дожив до глибокої старості завдяки регулярному вживанню меду. Існує ще й така легенда. Досягнувши старості, Демокріт вирішив позбавити себе життя. Щодня він відмовлявся від їжі, та коли настало свято жнив, домашні почали вмовляти його не помирати, дати їм можливість відсвяткувати. Філософ погодився. Він попросив принести йому сосуд з медом і, вдихаючи його запах, продовжив життя на потрібну кількість днів. Коли мед забрали, Демокріт помер. За свідченням сучасників, це сталося у 107 років. Відомо також і про стосунки з медом Юлія Цезаря. Коли його запитали, що він вживає для підтримки духу і тіла, у відповідь почули: «Всередину – мед, зовні – масло».
Мед та інші продукти бджолярства і сьогодні широко використовуються не тільки в харчовій промисловості, але й в медицині. Завдяки хімічному та біологічному складу, мед – не тільки чудовий живильний, а й ефективний фармакологічний засіб, що має імунобіологічні та протимікробні властивості. Мед – концентрований висококалорійний продукт, близький за складом до плазми крові, і суттєво відрізняється від інших харчових продуктів. У ньому містяться ще понад 70 речовин, що цілюще впливають на організм: 40% фруктози, 35% глюкози, невелика кількість сахарози і мальтози, а також 2% мінеральних солей та 20% води. Відкрито низку «медових» ферментів: інвертаза, діастаза, каталаза, оксидаза і протеолітичні ензими. Усі вони необхідні для нормальної роботи людського організму. Поряд з ферментами в меді виявлено вітаміни: В1,В2,В3,В5,В6,Вс,К,Е,С і каротин. А ще – фактори росту, антибіотики і білки. Варто відзначити, що мінеральні елементи та вітаміни, що входять до складу солодкого продукту, мають оптимальну для засвоєння організмом форму.
Мед популярний не тільки як загальнозміцнювальний засіб, він дуже корисний проти нервового виснаження, допомагає в разі серцево-судинних захворювань, хвороб печінки. Пом'якшує також слизову оболонку, через це – дуже популярний засіб від кашлю та захворювань горла. Останнім часом мед широко застосовують у лікуванні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. У роки Великої Вітчизняної війни у багатьох медичних закладах медом лікували рани і гнійні захворювання шкіри, наприклад, карбункули і фурункули. Виявилося, що цей продукт має виражені бактерицидні властивості, тобто здатність убивати хвороботворні мікроорганізми або стримувати їхній ріст.
ВИДИ МЕДУ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ. Квітковий мед виробляється бджолами в процесі збору й переробки нектару, що виділяється нектарниками рослин.
Падевий мед. Його бджоли виробляють, збираючи падь і медову росу з листя або стеблин рослин. Падевий мед має меншу цінність, не годиться він і для підгодовування бджіл взимку.
ГРУПИ МЕДУ ЗА ТОВАРНИМ ВИДОМ. За товарним видом мед поділяють на центробіжний та сотовий.
Центробіжний утворюється шляхом викачки його зі щільника за допомогою медогонки. Найчастіше під словом мед мають на увазі саме центробіжний мед.
Щільниковий – це мед, не добутий із щільників. Він продається у рамках або невеликими прямокутними вирізками. Всередині може бути рідким або осілим. Торгівля щільниковим медом у нашій країні менш популярна, що пояснюється рядом чинників. Насамперед, більш високою ціною, незручностями при транспортуванні, складністю отримання товарного щільникового меду. Якісний щільниковий мед повинен мати суцільну печатку (всі отвори запечатані кришечками з воску). Печатка і щільник – обов'язково білого або світло-жовтого кольору. Темний свідчить про те, що бджоли його використовували для розплоду, а отже може спричинити харчове отруєння.
ВИДИ МЕДУ ЗА КОНСИСТЕНЦІЄЮ.
Рідкий – нормальний стан свіжого меду після викачування зі щільників. Він має різний ступінь густоти (в'язкості). Консистенція залежить від кількості води і частково від температури повітря. Також рідкий мед можна отримати шляхом нагрівання загустілого меду, при цьому втрачається більша частина його цілющих властивостей. Надміру рідкий продукт може свідчити про «незрілість», тобто недостатню витриманість у щільнику.
Закристалізований – ще називають осілим – утворюється шляхом температурних перепадів. Він не втрачає своїх властивостей в результаті кристалізації. Осілий мед розрізняють за розміром кристалів цукру. У крупнозернистому вони – понад 0,5 мм, у дрібнозернистому – менше 0,5 мм, але в будь-якому разі кристали видно неозброєним оком. Часом трапляються такі дрібні кристали, що мед здається однорідним. Цікаво, що запечатаний у щільниках, незалежно від того, де зберігається, мед значно повільніше кристалізується. Він може зберігатися у рідкому стані впродовж довгих місяців. Але варто його добути із щільника, як розпочнеться прискорена кристалізація. Загалом швидкість кристалізації меду залежить від його хімічного складу. Мед, в якому більше виноградного цукру, осідає значно швидше. Закристалізований мед зручніший для перевезення, тому аби прискорити цей процес, можна додати «затравку» – старий осілий мед.
ВИДИ ПО МЕДОНОСАМ: акацієвий, коріандровий, каштановий, липовий, молочайний, соняшниковий, ріпаковий, гречаний, мед донника тощо. Також є отруйний (п'яний) мед. Він зустрічається рідко, в час коли бджоли збирають нектар з рослин, що містять отруту.
Існує також мед штучний, який по суті не має ніякого відношення до натурального. Його виготовляють з допомогою інверсії сахарози в слабкокислому середовищі.
* * *
Сьогодні бджолярство переживає не найкращі часи. Угідь, де можна зібрати якісний мед, поменшало. Іноді фермери навіть вимагають у пасічників плату за дозвіл встановити вулики на своїх землях, не розуміючи, що самі ж отримають від цього користь. За словами фахівців, великими труднощами супроводжується селекція порід бджіл. Та попри всі негаразди галузь існує, поки є ті, хто вкладає у справу часточку своєї душі, даруючи людям здоров'я та продовжуючи тривалість життя шанувальникам цього дивовижного дару природи.
Оксана ШАПОВАЛ