- На оздоровлення та відпочинок дітей працівників АПК виділено 7,5 мільйона гривень
- «Колосівці» вибороли «золото» чемпіонату Європи з легкої атлетики
- Сиротам – сім’ї
- Дніпро? Це здорово!
- СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА НА ІМ'Я ЛЮБОВ
Дніпро? Це здорово!
Кожна дитина, а особливо сільська, мріє про море. Правда ж? У відомій під Києвом лісопарковій зоні Конча-Заспа самого моря немає. Про те є місцинка, де дитина обов’язково зустрінеться з морем чистого хвойного повітря, з морем цікавих дитячих свят, змагань та конкурсів, з морем піклування з боку колективу вихователів. Все це ось уже 30 років є в оздоровчому таборі Мінагрополітики «Дніпро».
Як все починалось. Ольга Нємочкіна пригадує, що нинішню оздоровницю посеред соснового лісу побудували ще у 1956 році. Як піонерський табір Григорівського, що на Київщині, цукрового заводу. Для дітей старались гуртом: і завод, і навколишні колгоспи. Ольга Сергіївна, з невеликою перервою, ось уже 28 років - незмінний директор оздоровниці, теж вклала в упорядкування території, будиночків, галявин та спортивних майданчиків всю свою любов і душу.
Буваючи на відпочинку в Закарпатті та Криму, привозила звідти живці різних рослин. Разом із колегами обмірковувала, як їх розташувати, висаджувала, доглядала й плекала з безмежним бажанням мати своєрідний ботанічний сад на території табору. Нині деякі туї, посаджені її руками, сягають двометрової висоти. В «Дніпрі» дуже багато корисних рослин: поруч із агавами чудово почувають себе блакитні ялинки, самшит, казахський яловець, хлорофітум, модрина польська, оцтове дерево (до речі, занесене до Червоної книги), магонія піддуболиста та десятки інших рідкісних рослин.
Директорка читає чимало спеціальної літератури і добре знає: ці рослини очищують повітря, наповнюють його фітонцидами, що надзвичайно корисно для всіх – і дітей, і дорослих.
- Багато років тому до нас приїздила з Києва спеціальна комісія, - ділиться спогадами Ольга Нємочкіна. - Педіатр, побачивши самшит, здивувалась і сказала мені: «дитино, сідайте на лаву біля куща і годину дихайте повітрям. Кращого лікування для організму немає: люди за цим їдуть за сотні або й тисячі кілометрів!». Тому всі наші цілющі дерева та кущі бережемо як зіницю ока.
Взагалі про оздоровницю Ольга Сергіївна може розповідати годинами. Показуючи нам затишні алейки, невеличкі оази, затишні зелені гайки, господарка звернула увагу на кілька рослин з поживними плодами. А ще на «Дніпровій» землі росте чимало яблунь, абрикосових, сливових, вишневих та інших плодових дерев. Милує око й безліч різновидів квітів, які дарують відпочиваючим свій цвіт з ранньої весни до пізньої осені. Частина квіткових, найбільш ніжних, «переживає» холод і морози в невеличкій теплиці.
Заради сільських дітей. Від дня створення оздоровниця приймала тут саме сільських дітей. Були часи, коли табір працював протягом всього року: оздоровлювали дітей з чорнобильської зони. Нині за зміну, а це 18 днів, в «Дніпрі» з комфортом розміщується близько 250 хлопчиків та дівчаток від 6 до 15 років. Зрозуміло, що до кожної вікової групи потрібен певний підхід: розуміння вікових проблем, цікавостей. Тому найменші мають на групу трьох вихователів, доросліші – по двоє. А взагалі в оздоровчому комплексі працюють майже 35 педагогів зі спеціальною освітою та досвідом роботи.
- Я пропрацював 15 років, - розповідає старший викладач «Дніпра» Андрій Воропай - у різних дитячих оздоровчих таборах. Два з них були зовсім поруч, їх вже, на жаль, немає (тут зводиться чергова «хатинка» - авт.). А 12 років тому приїхав сюди і відтоді працюю лише на цій базі. Дуже подобається. Є баскетбольне, волейбольне і футбольне поля, є майданчики для великого і настільного тенісу. Цього року закуплено увесь потрібний для змагань спортивний інвентар. Наша гордість – плавальний басейн (про нього згодом - авт.) Разом з дітьми дбаємо, щоб територія була чистою, прибраною. Щоб їм тут подобалось, було цікаво, весело. Маємо дуже вимогливого директора: адже діти приїздять і відпочивати, і загартовуватися, і оздоровлюватися. Ольга Сергіївна у нас любить порядок і дисципліну...
Сувора директорка. Подейкують, Ольга Сергіївна Нємочкіна – жінка досить сувора. Втім, переконуюсь: за зовнішньою неприступністю приховується уважність і турботливість. Поки йдемо територією оздоровниці Ольга Сергіївна про щось запитує дітей, щось їм нагадує. А потім, зупинившись біля вільхи гостролистої, по-доброму пропонує: ось покуштуйте, таких ягід ви, впевнена, ще не їли. Ті з дітлахів, хто роками до нас приїздить, любить поласувати чорними солодко-кислими величиною з горох плодами. Я ж, щоб не виглядати нечемною, запитую:
- Кажуть, Ви надто вимоглива?..
- В дитячому закладі інакше не можна. Батьки довіряють нам найдорожіче - своїх дітей. Ми несемо за них повну відповідальність. Ну а там, де закінчується дисципліна, починається...
- Анархія... – говоримо майде водночас і посміхаємось.
Анархія. Наприкінці 80-х підприємство передали об»єднанню «Київцукор»: Григорівському цукровому заводу вже було не під силу утримувати базу, адже щоб підтримувати її у належному стані, потрібні були чималі кошти. Пізніше вона була підпорядкована Держхарчопроду. А 2003 року, побачивши занедбану оздоровчу базу, тодішній аграрний міністр Сергій Рижук наполіг, щоб «Дніпро» перепорядкували державному комунально-торгівельному підприємству «Хрещатик» Мінагрополітики. Це й стало початком розквіту табору: було зроблено все можливе й неможливе, щоб діти мали охайні й затишні кімнати, майданчики для відпочинку та спорту, вітальні для роботи 8 гуртків образотворчого мистецтва. В одній з них навіть з’явились комп’ютери...
Сторінку з «біографії» дитячого оздоровчого закладу періоду вересня 2005- листопада 2006-го Ольга Сергіївна пригадує з болем у голосі. Тоді у «Дніпра» був інший керівник. За неповний рік його «господарювання» було безжально понівечено частину зеленої зони, зруйновано або занехаяно спортивні майданчики, кілька спальних корпусів та дерев’яних будиночків, теплицю.
Ще б трішки і 5,6 га дорогої лісопаркової землі табору дістали б приватного господаря. Коли у листопаді минулого року Ольгу Нємочкіну знову запросили на роботу, вона погодилась не вагаючись. А приїхавши в Кончу-Заспу, «свій» «Дніпро» не впізнала.
- Не повірите, яку зруйновану базу довелося прийняти. Прораб прийшов оцінити обсяг робіт і сказав, як вирок: тут кілька років доведеться все поновлювати...
Дізнавшись про реальний стан дитячої оздоровниці, тепер вже міністр аграрної політики Юрій Мельник доручив ДП «Агроспецсервіс» терміново реконструювати базу «Дніпра» і привести її у відповідність до вимог дитячого закладу.
- Звичайно, було непросто відкритися цього літа, продовжує розповідь Ольга Сергіївна. - До дитячих закладів завжди особлива, прискіплива увага з боку контролюючих органів. А нам залишили вкрай занедбані корпуси і територію. І лише наш колектив та генеральний директор державного підприємства «Агроспецсервіс» Мінагрополітики Олександр Никитюк знаємо, яких зусиль це нам було варте. Повністю відремонтовано 5 корпусів (один досі на ремонті), закуплено постільну білизну, спортінвентар, посуд, килими для коридорів та кімнат, меблі. Висадили ялинки, квіти, відновили клумби та галявинки, почистили штучні пруди. Налагодили й роботу басейну. Тепер діти купаються протягом всього дня, бо їх важко забрати від води. На оновлення території та бази дитячої оздоровниці «Агроспецсервіс» витратив більше 370 тисяч власно зароблених коштів. 
Козинка. У далекому 56-му дітей водили купатися до річки Козинки, що в десяти хвилинах руху від «Дніпра». Нині часи змінилися. Майже увесь берег забудовано. За пляж довелося боротися кілька років.
А поки все залагоджувалося, міністерство вирішило подарувати оздоровниці басейн. Для нього на території вибрали найсонячне місце: з на галявині, де сонечко господарює з самого ранку.
- У нас свердловина глибиною 83 метри, - розповідає Ольга Сергіївна, - тож ми купаємо дітей практично у питній артезіанській воді. Ми її не підігріваємо, хоча в нас є така можливість. Стежимо, щоб вода постійно була чистою. Це для нас питаня принципове.
Традиції. Переважна більшість дітей в «Дніпрі» - з сільської місцевості. Є чимало з Житомирської та Вінницької областей, але найбільше - з Київщини. Всім батькам обов»язково компенсується вартість путівки. Допомагають галузева профспілка працівників АПК і Міністерство аграрної політики.
День перебування в оздоровчому таборі «Дніпро» коштує 80 гривень. Діти харчуються 5 разів, їм до смаку кухня тутешніх кухарів. А один раз на зміну готується спеціальне святкове меню: всім табором вітають іменинників. Щодня працюють різні гуртки.
Кожен може займатись тим, що йому найбільш припало до душі.
- Я приїздила сюди ще дівчинкою відпочивати, - каже ....., нині студентка Академії мистецтв Печерської Лаври. – А цього року вже працюю вихователем. «Дніпро» мені завжди подобався тим, що тут можна розвинути свої здібності, реалізуватися деякою мірою. Хочеш співати - співай. Хочеш вишивати - будь ласка. А можна навчитися виготовляти прикраси з бісера. Або малювати, ліпити. Головне, не лінуйся, відкрий свій талант.
- Знаєте, - продовжує думку молодої виховательки Ольга Сергіївна Нємочкіна, - наш колектив дуже творчий. Часи змінюються, змінюємо й ми форми роботи з дітьми. Вчимося у молодих колег. З радістю приймаємо цікаві ідеї. Колись запалювали піонерське багаття, а зараз влаштовуємо феєрверки. Проводимо власними силами концерти, КВН, виставки робіт гуртківців, різноманітні конкурси... Адже ми розуміємо: незважаючи на ті чи інші проблеми існування оздоровниці, діти повинні повернутись додому радісними, здоровими, а головне – з бажанням приїздити до нас щороку.
Наталія Люпин
