Анархія. В кінці 80-х підприємство передали об»єднанню «Київцукор»: Григорівському цукровому заводу вже було не під силу утримувати базу, адже щоб підтримувати її у належному стані, потрібні були чималі кошти. Пізніше вона була підпорядкована Держхарчопроду. А в 2003 року, побачивши занедбану оздоровчу базу, тодішній аграрний міністр Сергій Рижук наполіг, щоб «Дніпро» перепорядкували державному комунально-торгівельному підприємству «Хрещатик» Мінагрополітики. Тоді й розпочався розквіт табору: було зроблено все можливе й неможливе, щоб діти мали охайні й затишні кімнати, майданчики для відпочинку та спорту, вітальні для роботи 8 гуртків образотворчого мистецтва. В одній з них навіть з’явились комп’ютери...
Сторінку з «біографії» дитячого оздоровчого закладу періоду вересня 2005- листопада 2006-го Ольга Сергіївна пригадує з болем у голосі. Тоді у «Дніпра» був інший керівник. За неповний рік його «господарювання» було безжально понівечено частину зеленої зони, зруйновано або занедбано спортивні майданчики, кілька спальних корпусів та дерев’яних будиночків, теплицю. Ще б трішки і 5,6 га дорогої лісопаркової землі табору мали б приватного господаря. Коли у листопаді минулого року Ольгу Нємочкіну знову запросили на роботу, вона погодилась не вагаючись. А приїхавши в Кончу-Заспу, «свій» «Дніпро» не впізнала.
- Не повірите, яку зруйновану базу довелося прийняти. Прораб прийшов оцінити обсяг робіт і сказав, як вирок: тут кілька років доведеться все поновлювати...
Дізнавшись про реальний стан дитячої оздоровниці тепер вже міністр аграрної політики Юрій Мельник доручив ДП «Агроспецсервіс» терміново реконструювати базу «Дніпра» і привести її у відповідність до вимог дитячого закладу.
- Звичайно, було непросто відкритися цього літа, продовжує розповідь Ольга Сергіївна. - До дитячих закладів завжди особлива, прискіплива увага з боку контролюючих органів. А нам залишили вкрай занедбані корпуси і територію. І лише наш колектив та генеральний директор державного підприємтсва «Агроспецсервіс» Мінагрополітики Олександр Никитюк знаємо, яких це коштувало зусиль. Повністю відремонтовано 5 корпусів (один все ще на ремонті), закуплено постільну білизну, спортінвентар, посуд, коври для коридорів та кімнат, меблі. Висадили ялинки, квіти, відновили клумби та галявинки, почистили штучні пруди. Відлагодили й роботу басейну. Тепер діти купаються протягом всього дня, бо їх важко забрати від води. На оновлення території та бази дитячої оздоровниці «Агроспецсервіс» витратив більше 370 тисяч власно зароблених коштів.
Козинка. У далекому 56-му дітей водили купатися до річки Козинки, що в десяти хвилинах руху від «Дніпра». Нині часи змінилися. Майже увесь берег забудовано. За пляж довелося боротися кілька років.
А поки все залагоджувалося, міністерство вирішило подарувати оздоровниці басейн. Для нього на території вибрали найсонячне місце: з на галявині, де сонечко господарює з самого ранку.
- У нас скважина глибиною у 83 метри, - розповідає Ольга Сергіївна, - і ми купаємо дітей практично у питній артезіанській воді. Ми її не підігріваємо, хоча в нас є така можливість. Стежимо, щоб вода постійно була чистою. Це для нас питаня принципове.
Традиції. Переважна більшість дітей в «Дніпрі» - з сільської місцевості. Є чимало з Житомирської та Вінницької областей, але найбільше - з Київщини. Всім батькам обов»язково компенсується вартість путівки. Допомагають галузева профспілка працівників АПК і Міністерство аграрної політики.
День перебування в оздоровчому таборі «Дніпро» коштує 80 гривень. Діти харчуються 5 разів, їм до смаку кухня тутешніх поварів. А один раз за зміну готується спеціальне святкове меню, бо всім табром вітають іменинників. Щодня працюють різні гуртки.
Кожен може займатись тим, що йому найбільш припало до душі.
- Я приїздила сюди ще дівчинкою відпочивати, - каже ....., нині студентка Академії мистецтв Печерської Лаври. – А цього року вже працюю вихователем. «Дніпро» мені завжди подобався тим, що тут можна розвинути свої здібності, реалізуватися деякою мірою. Хочеш співати - співай. Хочеш вишивати, будь ласка. А можна навчитись робити прикраси з бісера. Або малювати, ліпити. Головне, не лінуйся, відкрий свій талант.
- Знаєте, - продовжує думку молодої виховательки Ольга Сергіївна Нємочкіна, - наш колектив дуже творчий. Часи змінюються, змінюємо й ми форми роботи з дітьми. Вчимося у молодих колег. З радістю приймаємо цікаві ідеї. Колись запалювали піонерське багаття, а зараз робимо феєрверки. Проводимо власними силами концерти, КВН, виставки робіт гуртківців, різноманітні конкурси... Адже ми розуміємо, незважаючи на якісь проблеми існування оздоровниці, діти повинні повернутись додому радісними, здоровими, а головне – з бажанням приїздити до нас кожного року.
Наталія Люпин