- У південних регіонах України через рясні весняні снігопади вимерзло до третини садів.
- Велике майбутнє маленької Пересопниці
- Щодо виявлення трихінельозу в Чернівецькій області
- ДОТОРКНУТИСЯ ДО ІСТОРІЇ
- НОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК З АГРАРНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Відлуння скіфської легенди
Неподалік села Швайківці Чортківського району торік виявлено стародавню усипальницю VІІ-VІ століть до нашої ери.
До речі, на півдні Тернопільщини, у Подністров’ї, аналогічних курганів зафіксовано чимало. Але особлива археологічна цінність швайковецького полягає у тому, що він не був пограбований. Подібну цілісну знахідку у нашому краї ще у тридцятих роках минулого століття виявив польський археолог Тадеуш Селемірський. У семидесятих роках – ленінградські археологи розкопали курган на території Буковини, і більшість знайдених тоді в усипальниці предметів стали експонатами Ермітажу. 
- Історія знайдення поховання скіфського воїна прозаїчна: місцевий фермер мав намір приватизувати земельний пай. З цієї причини на місце виїхали фахівці обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури.
Виявивши поховання, вони й вилучили цю ділянку з приватної власності, хоч до того упродовж багатьох років місцеві селяни тут орали і сіяли, навіть не зважаючи на те, що це місце здавна іменували „могилою”, - розповідає старший науковий працівник Тернопільської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Василь Ільчишин.
Невдовзі цією знахідкою зацікавився науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства Національної академії наук України Микола Бандрівський. Власне під його керівництвом львівські археологи і розпочали розкопки стародавнього об’єкта.
Під курганом діаметром до півсотні метрів колись, очевидно, була велична споруда з кількома критими галереями, вимощеними з великих кам’яних блоків. Між ними археологи знайшли ритуальний та столовий бронзовий посуд, тогочасну зброю, захисні кольчуги і великий кістяний гребінь із прикрасою у вигляді коня.
Розкопана біля Швайківців гробниця ймовірно належала якомусь багатому воєначальнику, жителю стародавнього державного етнокультурного утворення під назвою Неврида, що в перекладі з індоарійської мови означає „годувальниця нових міст”.
У VІІ-VІ століттях до нашої ери її територія пролягала від Середнього Подніпров’я на сході до Верхнього Подністров’я та Посяння на заході, а на північному заході межувала з державою легендарних скіфів. Населяли Невриду племена сколотів, які й запровадили на цих територіях традицію спорудження величезних поховальних комплексів.
Ось такі перші висновки та цікаві узагальнення зробили науковці. Подальше ж дослідження гробниці на Чортківщині львівські наукові спеціалісти продовжать вже навесні нинішнього року.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ
Тернопіль
