Квітка протиріч

14 April, Розділ Weekend, переглядів 6 724

Походить ця дивовижна рослина з Малої Азії. В перекладі з грецької її назва означає «квітка дощів», адже на батьківщині гіацинт квітне під час дощів.

Ця надзвичайно красива, гордливо струнка квітка у древніх греків вважалася символом горя, смерті та смутку. Причиною цьому послугувала розповсюджена легенда про її походження.

Прекрасний юнак Гіацинт користувався безграничною любов’ю бога сонця Аполлона: у сумісних спортивних іграх Аполлона захоплювала спритність хлопця. Це викликало ревнощі у бога вітру Зефіра. Одного разу, коли під час змагань Гіацинт метнув диск, Зефір подув з такою силою, що диск повернув назад і вдарив юнака по голові. Гіацинт відразу ж помер. Аполлон дуже засмутився, що не може повернути хлопця до життя. Щоб зберегти пам’ять про нього, бог сонця перетворив Гіацинта на прекрасну квітку. Рослину перенесли до саду Аполлона і відтоді в Спарті щорічно відзначали триденне свято «гіацинтії».

В Малій Азії рослина стала квіткою радості, якою зазвичай прикрашали волосся наречені. У ХVI ст. рослину завозять у Західну Європу, в якій вона швидко набуває надзвичайної популярності. За цибулину платили неймовірно великі суми – від 500 до 20 тисяч гульденів. Гіацинт став улюбленцем в Голландії, Німеччині, Франції, де влаштовувалися виставки гіацинтів, які відвідували навіть королі. Квітами засаджувалися цілі поля. Та через кілька десятків років цікавість до рослини помітно меншає.

Ажіотаж викликав спосіб вирощування гіацинта у воді корінням доверху. Цей чудернацький спосіб розведення квітів спробували у Франції. Було вигадано скляний сосуд, в одну половину якого наливали воду, в другу – з вузьким і широким отворами – насипали землю і садили по дві цибулини гіацинту. Одна росла уверх, а друга виходила у вузький отвір і цвіла у воді. Утворювалося нібито відображення розквітлого гіацинта у воді.

Примхи прекрасної квітки

Цибулини гіацинта підкормлюють мінеральними добривами не менше 3 разів за весняний період із розрахунку 60-80 г/м2.

Викопують цибулини в червні, після відмирання вегетативної маси. Для вигонки відбирають найкращі, діаметром не менше 4- 5 см, поміщають в умови підвищеної температури для швидшого дозрівання. Перші 10 днів температура має бути не менше 20 С, потім 10 днів її підвищують до 30 С, після чого знову понижують до 20-25С.

Строки посадки у горщики залежить від строків вигонки. Для раннього отримання квітів (у грудні-січні) цибулини висаджують на початку вересня, для пізнього (в лютому-березні) – у листопаді. Горщики мають бути невеликими, садити потрібно по одній цибулині. Грунт повинен складатися із дернової землі, перегною та річкового піску (2:2:1). Цибулина має виступати над поверхнею на 1,5- 2 см. Потім рослину щедро поливають, зверху засипають піском тощо і ставлять в темне місце, де температура повітря не перевищує 6-8 градусів і є хороша вентиляція.

Цибулини починають рости через 40-50 днів після посадки. Та переносити в оранжерею чи кімнату рослину потрібно лише тоді, коли паростки досягнуть 5 см у висоту і добре укоріняться.

Перші 10-15 днів вигонки гіацинт обов’язково накривають ковпаком із сонценепроникного паперу або перевернутим горщиком для загальмування росту листків і швидшого виходу стрілки. Рослину потрібно регулярно поливати.

Після цвітіння гіацинт у горщиках ставлять на світло до повного відмирання листя. Потім переносять до підвалу. Полив поступово припиняють. В червні виймають цибулини із горщиків, очищають від старого лушпиння і зберігають звичайним способом.

Оксана ШАПОВАЛ