Чи ж державна справа – козацька слава?

07 July, Розділ Weekend, переглядів 3 902

Нещодавно, у ході засідання правління Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського, відбулося обговорення оновленого проекту історико-архітектурного меморіального комплексу козацької слави «Батьківщина кошового отамана Петра Калнишевського».

Автор – заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка В. Гнєзділов. Роботи з реалізації попереднього проекту розпочаті в селі Пустовійтівці Роменського району на Сумщині у 1989 році: у 1990 році було виготовлено пам’ятник українському отаману (автори – народний художник СРСР, академік В. Бородай та кінорежисер, скульптор, заслужений працівник культури України Р. Синько).

Учасники зібрання вирішили звернутися до керівництва Сумської області та Роменського району з пропозицією: у рамках реалізації ініціативи Президента України В.А. Ющенка щодо запровадження проекту розвитку українського козацтва на 2006-2010 роки, окремим розділом якого є відродження козацьких столиць та облаштування місць розташування колишніх козацьких січей, завершити спорудження меморіалу козацької слави на батьківщині Петра Калнишевського, в селі Пустовійтівці на Роменщині

Зайве нагадувати, що той, хто не шанує своєї історії – не має й майбутнього, а перспективи розвитку будь-якої держави можна проектувати лише через призму історичної спадщини. Це – аксіома.

Важливо, щоб справою духовного відродження в Україні переймалася не лише громадськість, а й державні діячі з турботою та зацікавленістю ставилися до викликів часу, дбаючи про втілення в життя урядових і президентських доручень з цього приводу.

Справа з відродження історичної правди про козацьку добу, зокрема, й на Сумщині, та увічнення пам’яті її яскравих представників, у числі яких – легендарна постать останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського – це кропітка робота у часі, яка потребує чималих коштів.

Зусиллями ентузіастів уславлюється пам’ять останнього кошового

Розпочата ця діяльність великим патріотом Роменщини, кандидатом економічних наук, заслуженим працівником сільського господарства України, колишнім очільником Роменського району, народним депутатом України (2002-2006 рр.), нині Головою правління ДАК «Хліб України» Іваном Миколайовичем Рішняком у 1991 році, коли за його ініціативою та безпосередньою участю було встановлено пам’ятник П. Калнишевському (у бронзі), а згодом – пам’ятний знак останньому кошовому отаману Запорозької Січі у м. Ромни.

За роки незалежності України ініціативною групою здійснена велика робота з вивчення архівних матеріалів та опрацювання інших наукових джерел щодо відтворення історичної правди про легендарного українського державника Петра Калнишевського, а також розгорнута масштабна діяльність з популяризації історичних даних про ньго: організовано цикли теле- і радіопередач на місцевому та центральному телебаченні, підготовлено низку матеріалів до друкованих ЗМІ (понад 300), у тому числі – іноземних, знято історико-документальний фільм «Повернення Петра Калнишевського» (автор сценарію – історик, прозаїк, лауреат низки літературних і журналістських премій Д. Кулиняк), а також здійснюється підготовка до зйомок повнометражного художньо-документального фільму (режисер – народний артист України В. Савельєв) тощо.

Потреба об’єднання зусиль ентузіастів з уславлення пам’яті українського гетьмана спонукала Івана Рішняка до створення Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського (2003 р.), від моменту заснування якого ця важлива громадська робота набула досконаліших форм.

Калнишевський – лицар нев’янучої слави

Відомо, що коштом Петра Калнишевського – беззмінного кошового отамана Запорозької Січі (1764-1775 рр.) – зводилися храми, зокрема – православний храм Святої Покрови у Ромнах та церква Святої Трійці у с. Пустовійтівці. За ініціативи Фонду та за сприяння Президента України Віктора Ющенка цю перлину сакральної архітектури було відбудовано. Освячення відбулося у 2006 році за участю найвищого українського духовного представництва та Віктора Ющенка.

Постать Петра Калнишевського, ув’язненого на понад двадцять п’ять років у Соловецьких казематах на вісімдесят шостому році життя, його мужність і лицарство нині стали хрестоматійними. Цьому велету духу зоріла на меті самостійна могутня Україна, а своїм патріотизмом та жертовним служінням національній ідеї останній кошовий отаман Запорозької Січі здобув собі славу у віках.

Політична автономія, демократичний республіканський лад, встановлений на Запорозькій Січі, відверто кажучи, заважали абсолютній монархії царської Росії. Ліквідацію цих засад демократії розпочато з ув’язнення носіїв демократичних цінностей та знищення Гетьманщини (1764 р.), а завершено – руйнуванням Запорозької Січі (1775 р.).

Внесок в українську економічну політику останнього кошового отамана неоціненний: він дбав про розвиток сільського господарства в Україні, примножуючи кількість багатогалузевих господарств фермерського типу, сприяв розвитку торгівлі, послідовно займався освоєнням земель на Запоріжжі тощо. У пам’ять про цей сегмент державницької діяльності українського гетьмана ініціативна група самотужки, а згодом під егідою Фонду започаткувала розробку та запровадження туристичних маршрутів місцями козацької слави (організовано екскурсії на малу батьківщину Калнишевського та пошукові експедиції). Пам’ятник добудують спільними зусиллями

14 травня 2008 року оновлений макет монумента П. Калнишевському був презентований представникам громадськості Роменщини та тамтешньої влади (Білоха В.О. – в.о. голови Роменської районної державної адміністрації, Міняйло М. М. – начальник відділу містобудування та архітектури Сумської обласної адміністрації, Ремінець В.В. – голова постійної комісії з питань культури та збереження культурної спадщини Роменської РДА, Усик В.М. – заступник голови Роменської РДА, Трофименко Н.М. – начальник відділу архітектури і містобудування Роменської РДА, Лобода О.П. – голова громадської ради при Роменській РДА, Кучерук О.С. – в.о. виконавчого директора Всеукраїнського благодійного Фонду імені Петра Калнишевського, Карпенко Н.Й. – голова районної ради організації ветеранів України, Панченко В.В. – директор Державного історико-культурного заповідника «Посулля», Янко Г.П. – заступник директора державного історико-культурного заповідника «Посулля», Пронь П.М. – голова сільської ради с. Пустовійтівка Роменського району. Синько Г.П. – головний зберігач фондів музею-майстерні І.П. Кавалерідзе у Києві, Нагорна Л.М. – радник голови правління ДАК "Хліб України" та інші).

Це широке зібрання вирішило підтримати громадську ініціативу Всеукраїнського благодійного фонду імені Петра Калнишевського щодо завершення будівництва пам'ятника, а також – просити Роменську районну державну адміністрацію (В.О. Білоха) посприяти виконанню робіт з уточнення проектно-кошторисної документації та визначитися з підрядником.

Зібрання порушило клопотання перед Роменською районною радою, Сумською обласною радою та Сумською обласною державною адміністрацією про підтримку цієї громадської ініціативи, зокрема, у частині врегулювання питання фінансового забезпечення проекту спорудження меморіалу козацької слави.

Олександра ВИНОГРАДОВА,

член Національної спілки журналістів України,

магістр державного управління