- ТИЖДЕНЬ ПІШОХОДА ЗАКІНЧИВСЯ. ТУРБОТА ПРО НЬОГО МАЄ ПРОДОВЖУВАТИСЯ
- Знято обмеження руху транспорту, що були введені на час весняної повені
- Крок на шляху до поліпшення ситуації на дорогах країни
- Партнерство заради безпеки на дорогах
- Зробити дорожній рух безпечнішим
«Холокост» на дорогах
За відносно недовгу історію автомобіль перетворився на невід’ємний атрибут побуту та діяльності усього цивілізованого людства. Водночас загибель людей у дорожньо-транспортних пригодах (ДТП) є однією з головних причин смертності такої вікової групи як молодь. Середній вік загиблих у ДТП в країнах з високим рівнем автомобілізації становить 30-40 років, тоді як з інших причин люди помирають в основному у 70-80-річному віці.
Слід чітко уяснити: ДТП є лихом, але не стихійним. Вони – наслідок нашої діяльності. Тому перед урядовими, іншими державними та громадськими організаціями стоїть актуальне завдання - досягти максимальної ефективності у їхній діяльності, пов’язаній з підвищенням безпеки дорожнього руху.
Зважаючи на такі загрозливі тенденції, Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, якою проголосила 2011- 2020 роки Десятиліттям дій з безпеки дорожнього руху. Його мета – суттєво скоротити втрати на дорогах. Україна теж приєднається до дій світового співтовариства.
Можна з упевністю стверджувати, що не буває двох абсолютно однакових ДТП, як не буває на дереві двох абсолютно однакових листків. І людський фактор є причиною майже 80% усіх аварій. Хоча всі вони скоюються водіями на дорозі чи вулиці. А це дає підстави стверджувати, що саме дорога чи вулиця у будь-якому випадку впливає як на виникнення аварійної ситуації та розвиток ДТП, так і на тяжкість наслідків. За одних обставин дорожні умови сприяють виникненню аварійних ситуацій і ДТП, а за інших – навпаки, попереджають їх. Це ж стосується і тяжкості наслідків ДТП.
За 20 років на дорогах і вулицях України загинуло майже 137 тис. громадян, тяжкі тілесні ушкодження отримали майже 1 млн. людей, щонайменше половина з яких залишилась інвалідами. За кількістю жертв унаслідок ДТП Україна посідає 5 місце в Європі після Казахстану, Росії, Киргизстану та Литви.
Ці дані можна порівняти хіба що з фронтовими зведеннями з кривавих бойових дій останніх десятиліть. Правда, у тих війнах є не тільки переможені, але й переможці. У „війні на дорогах” немає переможців, є тільки переможені. Будь-хто у будь-яку хвилину може втратити найдорожче: сина, доньку, маму, тата, незалежно від того, ким вони були у ту рокову хвилину – водієм, пасажиром чи пішоходом.
Загальна довжина позаміських автомобільних доріг в Україні становить майже 170 тис. кілометрів. Отже, в середньому за три роки на кожному відрізку дороги завдовжки 17 км загинула одна людина, а на кожному відрізку завдовжки менше 4 км одна людина отримала тяжкі тілесні ушкодження. На ділянках концентрації ДТП на кожному кілометрі загинуло 2 людини, а тяжкі тілесні ушкодження отримали чотири.
Ось чому, відповідно до статті 9 Закону України «Про дорожній рух», до компетенції власників автомобільних доріг, зокрема, відноситься: «виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху».
Дуже важливо вчасно виявити такі ділянки та правильно призначити і здійснити заходи з удосконалення дорожніх умов на них. Це - одне з головних завдань у діяльності дорожньої служби.
Крім ділянок концентрації ДТП на автомобільних дорогах є багато аварійно-небезпечних ділянок – потенційних ділянок концентрації ДТП. Це такі ділянки дороги, на яких рівень аварійності не досяг критеріїв ділянок концентрації, але кількість ДТП на них значно вища, ніж у середньому по дорозі. На жаль, нині не ведеться статистика щодо кількості аварійно-небезпечних ділянок, кількості ДТП і постраждалих на зазначених ділянках автодоріг.
Проте, не існує чіткої відмінності у дорожніх умовах між ділянками концентрації ДТП і аварійно-небезпечними ділянками. На одних і тих же ділянках доріг, в залежності від конкретних транспортних потоків та режимів їх руху, від погодних умов тощо, може трапитись така кількість ДТП, що ці ділянки вже при наступному обстеженні будуть віднесені до ділянок концентрації ДТП.
Здійснення заходів з організації дорожнього руху та підвищення якості проїзної частини доріг у результаті страхування ділянок концентрації ДТП від збереження високої аварійності на них та перетворення аварійно-небезпечних ділянок у ділянки концентрації ДТП дозволить підвищити безпеку руху у результаті зменшення кількості ДТП через недосконалі дорожні умови.
Але у будь-якому випадку «холокост» на автомобільних дорогах мусить бути зупинений!
Це вимагає негайних дій всіх причетних до цього, починаючи від Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, урядових, державних та громадських організацій і закінчуючи працівниками дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, працівниками дорожньо-експлуатаційних служб та простими учасниками дорожнього руху.
Будьмо пильними і вихованими на дорогах!
Федір ГОНЧАРЕНКО,
віце-президент ВГО «Асоціація
безпеки дорожнього руху», канд. техн. наук
