Аграрний тиждень. Україна
» » 20% свого часу Кабмін повинен працювати на українське село
» » 20% свого часу Кабмін повинен працювати на українське село

    20% свого часу Кабмін повинен працювати на українське село


    altВ усіх цивілізованих високорозвинених аграрних країнах сільгоспвиробництво фінансується за окремими правилами. Ніде торгівля, промислове виробництво і село не кредитуються за одними й тими ж правилами. Тому в НААН пропонують прописати подібні правила і в державі. Бо є як мінімум три основні джерела фінансування АПК: рефінансування Національним банком України комерційних банків і цільові програми агропромислового комплексу. Що таке фінансування Нацбанку? За великим рахунком, це емісійні кошти. Але згадаймо минулі роки: десятки мільярдів надрукованих кредитних коштів держава «проїла» завдяки соціальним виплатам, пенсіям, зарплатам бюджетникам тощо. Науковці пропонують частину цих коштів - найкраще половину або хоча би 25% - направляти на кредитування реального сектору економіки, а саме сільського господарства. Оскільки рослинництво має короткий обіг коштів протягом року, то ці кошти не тільки повернуться державі, а й ще зароблять через податки і примножаться.

    Обов'язкові державні програми та їх фінансування. Україна не має багато бюджетних коштів для підтримки села і напевне у найближчий час нам буде потрібна підтримка виключно пріоритетів. Тобто, якщо в олійній і зерновій галузях все гаразд, то м'ясному скотарству і овочівництву потрібна державна підтримка.

    Вчені вже протягом кількох років пропонують конкретний і стабільний механізм: ввести обов'язковий податок (на товарообіг) і сформувати фонд підтримки українського села. Товарообіг у різні роки у нашій державі коливається від 2 до 2,2 млн. грн. на рік. Якщо платити 1% з товарообігу на підтримку села, матимемо в рік для нього 22 млрд. гривень. Це найбільш оптимальний порядок справляння податку, який формуватиме фонд підтримки українського села. По-перше, 22 млрд. грн. - приблизно ті кошти, яких достатньо для створення пріоритетів. Це близько 10% загальних витрат аграріїів на виробництво продукції. Додаток суттєвий, тож селяни будуть боротися, щоб дотримуватися правил. Такий метод справляння податку дозволяє altавтоматично враховувати інфляцію. Це стабільне джерело фінансування. Якщо закон прийняти на 10 років, то автоматично на ці роки аграрний блок Уряду матиме кошти на державну підтримку тих чи інших програм АПК.

    Інші важливі джерела: використання коштів міжнародних валютних інвестицій (Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, ЕБРР) під державні гарантії для кредитування села. Чи залучення коштів приватних інвестиційних фондів (налічують у своїх активах триліони доларів) під гарантії Уряду або конкретних приватних інвесторів. Фонди можуть стати найпотужнішим джерелом кредитування аграрного виробництва. За розрахунками НААН, ми можемо залучати до 80 млрд. грн. у рік по згадуваних трьох напрямках. Щоправда, при наявності політичної волі. Аграрні економісти навряд ці питання вирішать.

    Земельна реформа. Головна мета, переконані в НААН, - не торгівля, а іпотека землі. Можна використати землю як актив для включення у статутні фонди сільгосппідприємств, а не лише як іпотеку для банків. Це значно активізувало б земельний ринок. Сьогодні в країні - стихійний ринок. А він повинен бути цивілізованим, як в усіх розвинених країнах. Він цивілізується через розрахунок балансів споживання основних видів харчування як короткотермінову перспективу на маркетинговий рік, на 3-5 років. Наприклад, баланс продовольства у США закріплюється спеціальним законом про сільське господарство кожні шість років. У нас баланси є прерогативою вчених і зрідка - урядових органів, коли виникає дефіцит тієї чи іншої культури. Всі баланси повинні розроблятися на початок нового МР (обсяги виробництва і реалізації повинні чітко регулюватися державою).

    Форми господарювання. Ми реально не зможемо реформувати сільське господарство, кажуть вчені, якщо не врахуємо ті п'ять форм господарювання, які склалися на сьогодні. Перші три - це великі господарства (10 тис. га, до 10 тис га, 3-5 тис. га), друга - фермери (до 1 тис. га) і селянські подвір'я. Сільгоспкультурами займаються перші три, наступні - овочівництвом, altсадівництвом, тваринництвом. По кожній підгалузі АПК, виходячи із сучасного стану, необхідно виписати бажану структуру, перехідний період із використанням умови СОТ і лише потім перейти до розробки відповідних галузевих схем розвитку. Інакше ми матимемо неконтрольовану ситуацію, яка є на сьогодні.

    Ціна. Одним із важливих питань є встановлення справедливої ціни на сільгосппродукцію. Якщо його не вирішити, не буде мотиву для розвитку сільського господарства. Давно існує два методи. Або адміністративний шлях (прийняття відповідного закону чи нормативного акту), або європейський варіант (коли за ціну домовляється виробник, переробник і торгівля). Держави постановами кабмінів і наказами міністерств ціну ніде у світі не встановлюють. Нашій державі, кажуть в НААН, більше підходить досвід США, де ціноутворення регулюється законодавчо.

    Реформування, яке повинне пройти у нашій державі, має включати конкретні вимоги до сільгосптоваровиробників. На цьому теж наполягають вчені. Ці заходи можуть здійснюватися у різний спосіб: через закони, через певні нормативно-правові акти. Міністр аграрної політики пропонує створити аграрний паспорт кожного району. В НААН цю ідею підтримують, вона концептуально зрозуміла нашій владі від обласного до районного рівнів, вона зрозуміла аграріям. А от основні підходи щодо збереження родючості ґрунтів, підтримання сівозмін, дотримання структури виробництва, розвиток тваринництва - є обов'язковими. Цим займається будь-яка цивілізована аграрна країна. З точки зору вчених, доступ сільгоспвиробників до податкових, митних пільг і державних цільових програм можливий тільки за умов виконання показників, які прописані для конкретної природно-кліматичної зони в аграрному паспорті району. Дотримуєшся - отримуй пільги, пільгові кредити, приймай участь у державних програмах тощо.

    Все, про що говорилось раніше і зараз, може бути основою для реальної дієвої програми реформування і подальшого altрозвитку сільського господарства нашої держави. Якщо ми підемо цим шляхом, прогнозують в НААН, то зможемо виробляти у 2015 році 80 млн. т зерна при середній врожайності 52,5 ц/га, 15 млн. т насіння олійних культур, з них 6 млн. т соняшнику, 4 млн. т ріпаку і 5 млн. т сої. І повністю задовольнити Україну продуктами тваринництва.

    Пропонована доктрина може бути цілком реальною за однієї умови, зазначають науковці. Рішення повинні прийматися на урядовому рівні, підтримуватися Верховною Радою і Президентом. Можливо, навіть Президентом країни у першу чергу.

                                                                                                          Алла КУШНІР

    alt


    Схожі новини
  • №4 (259)
  • Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
  • №42 (254)
  • Фонд підтримки українського села
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
500% рентабельности
1
02 листопада

500% рентабельности

Тваринництво
Відео