Неймовірна спека, яка завітала до нас цього літа, не радує навіть найзапекліших любителів літнього сонечка. Як захиститися від нього? Спробуємо розібратись…

   Необхідно дотримуватися простих, але ефективних порад. Коли виходите на вулицю, не надягайте чорні речі – чим темніший одяг, тим спекотніше в ньому. Як відомо, тепловіддачу тіла зменшує і тісний, закритий синтетичний одяг. Тож одягайтеся у речі з натуральних тканин (найкраще шовк, льон, бавовна), взувайтеся у туфлі, сандалі з відкритим носком, босоніжки, забудьте про краватки, паски. Краще прикрити голову від прямих сонячних променів легкими капелюхами чи хустками.

   У Всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві «Колос» відбувся V звітно-виборчий з’їзд - неординарна подія в житті вітчизняного фізкультурно-спортивного та олімпійського руху.

    У «Колосі», якому виповнюється 60 років, завжди дбають про спортивну інфраструктуру, роботу секцій і ДЮСШ, організовують свої спартакіади, турніри і змагання з олімпійських і неолімпійських видів спорту. Та делегати з’їзду мало говорили про здобутки і проблеми, а зосередили увагу на існуючих проблемах і прорахунках, шукали шляхи їх вирішення. Колосівські активісти знову обрали своїм керманичем добре знану людину в українському сільському фізкультурному русі - Анатолія Усенка.

   Літо тільки-тільки розпочалося – заграло гарячим сонячним промінням, забуяло різнобарв’ям квітів, наповнюючи їх пахощами українську землю, заспівало різноголоссям пташок, закувало зозулями, защебетало солов’їними трелями, зарум’янилося у садах соковитими черешнями...

    І саме у цю пору Запорізький край, Медове місто, місто Троянд – Мелітополь та Таврійський державний агротехнологічний університет зустрічав кращих з кращих, еліту аграрних вищих навчальних закладів України – учасників ХП Зльоту іменних стипендіатів та відмінників навчання “Лідери АПК ХХІ століття”.

   “ Щоб зрозуміти, краще побачити на власні очі, - каже завідуюча відділом графіки Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Олена Шостак.

    – У шкільних підручниках читали ми про розквіт Нідерландів у 17 столітті: здобута незалежність після війни з Іспанією, розвиток мануфактур, торгівля через океани… І, відповідно, розвиток мистецтва. Велика і значуща колекція гравюр у фондах нашого київського музею при уважному виченні розкриває дуже цікаві нюанси побуту звичайних людей, чий життєвий рівень, однак, на той час був найвищим серед країн Європи. Тому виникла ідея створити виставку, яка триватиме протягом літа, аж по День Незалежності України. Щоб кожен бажаючий зміг гідно оцінити мистецьку скарбницю музею, який носить ім’я своїх засновників, і насолодитися майстерністю митців, а ще - веселою вдачею голландців, здатних до самоіронії”.

    Літо – найкраща пора для відпочинку, а отже - для цікавих подорожей, оздоровлення. Саме в цей час помітно зростають пасажиропотоки на всіх видах транспорту, збільшується кількість автомобілів на дорогах і, як свідчить офіційна статистика, частішають дорожньо-транспортні пригоди.

    Хоч як то прикро, але чимало ДТП закінчується тяжкими каліцтвами, або й загибеллю людей. В Україні близько 70% аварій відбуваються в містах, 30% - в сільській місцевості. Причому від 40 до 50% постраждалих – пішоходи. Найчастіше це люди віком від 15 до 44 років, тобто економічно найактивніше населення країни.    

    Гончарство – одне з найбільш таємничих, дивовижних і зачаровуючих ремесел. Кажуть, що можна дивитися безперестанку на три речі – як горить вогонь, ллється вода і як хтось працює. Таку магічну властивість має і гончарство, створюючи з куска глини неймовірні витвори мистецтва.

    Можливо, ця магічна якість пояснюється наявністю безлічі легенд і таємниць, якими з давніх-давен оповите гончарство? Адже все незрозуміле та загадкове завжди цікавило і приваблювало людину.

   Чисте повітря, мальовничі краєвиди, близьке знайомство з культурними традиціями й обрядами, активний відпочинок, романтичні прогулянки і домашній затишок – все це обіцяє український сільський зелений туризм охочим до такого відпочинку.

   Найяскравіші пропозиції були представлені 14-16 травня на виставці- фестивалі «Українське село запрошує. Еко-Драйв-Відпочинок». Все частіше чуємо ми про сільський туризм, який вже стає гідною альтернативою іноземним турам. Не дивлячись на зауваження і прогнози скептиків, така форма відпочинку все-таки «прижилася» в Україні і більше того - таке дозвілля стає престижним і модним. Ну а відповідно якщо є попит, то існує й пропозиція.

    Ви ніколи не задавалися питанням: чим пахне полуниця? Для когось це запах літа, у когось її аромат асоціюється із дитинством, а комусь нагадує про рідну домівку, біля якої росте ця надзвичайно смачна ягода.

    Лідер серед антиоксидантів

    Її назва походить від латинського слова «fragaria vesca», що в перекладі означає «запашний», «ароматний». Але це далеко не найголовніша чеснота червонобокої красуні. Перед лікувальними властивостями полуниці знімали шляпи ще у давнину. Бо за вмістом вітаміну С ягода поступається тільки чорній смородині.

      "Прикрасимо територію університету, нашого міста – оздоровимо Україну, збережемо планету" – під таким девізом ми провели традиційний суботник.

       Живемо ми на території прекрасного зеленого оазису, поряд із Національним дендропарком "Софіївка". А красу потрібно плекати і завжди підтримувати. В нашому колективі це стало нормою, доброю традицією.

     Коли в Австралії ніч, в Аргентині – день. Зорі над ними інші, ніж світять над Україною. Втім, і в Південній півкулі планети живуть колишні наші співвітчизники. Серед громадян Аргентини, зокрема, чи не півмільйона – українці. Там травень також подібний до спалаху радості, але інакший ніж у нас не тільки від природи.

      Двісті років тому, 25 травня 1810 року, Аргентина виборола свою незалежність від Іспанії. Нащадки завойовників-конкістадорів після Травневої революції заходилися будувати свою республіку, а відтак і свою культуру. Нині, через два століття, світ відкрився чарам аргентинського танго і дивовижній музиці Астора Пьяццолли.

  65 років відділяє нас від травневих днів, коли відлунали останні залпи найстрашнішої і найжорстокішої в історії людства війни.

 Пам'ять про це лихоліття, людський біль і втрати залишаються з нами назавжди. Всі покоління українців вдячні сильним духом, мужнім, безстрашним воїнам, які поклали на вівтар Перемоги найдорожче – життя.