Зовсім необов’язково вірити у переселення душ, щоб зрозуміти: все у світі одухотворене. Хоча найчастіше саме життєвий досвід допомагає людині відкрити в собі новий простір для самовираження і, шліфуючи прихований до часу талант, набути ще одну професію.

  Ах, какие деруны у Деруна! Так и просятся со сметаной прямо в рот. И запить грушевым отваром домашним. А потом - в баню деревенскую...

   Меня уносит вдаль «белая горячка». Нет, с головой-то как раз все в порядке. И еду на железнодорожном экспрессе «Киев – Днепропетровск». Красивый такой состав, весь белый и мчится почти без остановок. За что, собственно, и получил такое прозвище у смелянских железнодорожников. Они ведь привыкли, что станция имени Шевченко стыковая, здесь меняют локомотивы. И стоят поезда минимум минут 15-20. А здесь такая спешка…

 Він народився на Донбасі, здобув освіту на Харківщині і практично все своє життя працює тут, на харківській землі.

  25 лютого 2010 року Валерію Олексійовичу Головку виповнюється 60 років. Сьогодні він – відомий вчений, організатор науки, освіти і аграрного виробництва. 9 років Валерій Олексійович працює ректором Харківської державної зооветеринарної академії, є доктором ветеринарних наук, професором, академіком Національної академії аграрних наук і академіком Міжнародної академії аграрної освіти, Заслуженим діячем науки і техніки України.

 Краса надихає, окрилює, захоплює, дарує радість і зачаровує… Жодна інша краса не дивує так, як дивує  і вражає  краса квітів.

Чи є сенс говорити про те, що однією з найнезвичайніших, найзагадковіших і найніжніших квітів на нашій планеті є орхідея?.. Ця квітка оспівана поетами і письменниками. А особливо романтичні та поетичні натури порівнюють жіночу красу із неповторністю, чарівністю та ніжністю орхідеї…

Коли людина знаходить свій творчий шлях, та ще й можливості зректися околичних доріг, щоб не блукати манівцями, - це завжди радісно.

  Алла Преображенська від перших своїх виставок у центрі Києва, на вулиці Костьольній, полюбилася глядачам саме радісним сприйняттям світу. Легка на підйом і допитлива, молода художниця кілька років тому з туристичною фірмою об”їхала найпопулярніші в мистецьких колах країни Європи, щоб вилити яскраві враження на полотні і поділитися з нами.

Щойно сутінки спустяться на землю, ввімкніть ілюмінацію. І казка оживе біля вашого будинку чи в саду. Виявляється, створити таке диво нескладно. Головне, мати бажання і порадувати близьких цим неповторним зорепадом різнокольорових вогників. 

Погодьтесь, в нашому житті немає нічого випадкового, все має своє пояснення. Уважно придивившись навіть до ялинкових іграшок, розумієш: це речі, у яких користь невід’ємна від краси, вони мають пропорції, гармонійне забарвлення, інші естетичні вартості.  

Уявіть спушений морозом перший чистий сніг у парку біля червоних стін Київського університету. Передріздвяне надвечір’я пом’якшило тіні на пам’ятнику Тарасу Шевченку... 

У народі кажуть: «у грудні, що не день, то празник». Так воно і є. Народних свят особливо багато від Варвари, що припадає на 17 грудня. Далі - Сави – 18 грудня, Миколи – 19-го, Андросія – 20-го, Ганни – 22-го... 

Минулого разу ми розповіли вам про свято борщівської вишивки у містечку Борщів на Тернопільщині. Сьогодні - про фестиваль борщу.

    Дійсно, бути у Борщові й не скуштувати тутешнього борщу – це поняття несумісне. Тим більше, коли є така унікальна нагода: фестиваль борщу. Майже п’ятдесят господинь із навколишніх сіл та райцентру привезли на головний майдан Борщова величезні бідони зі звареним напередодні борщем. А ще тут же, на очах глядачів, галицькі ґаздині готували за своїми рецептами цю традиційну українську страву.

У містечку Борщів на Тернопільщині пройшло одразу два свята – тутешньої борщівської вишивки і фестиваль борщу.

     У Тернопільській області слово «Борщів» асоціюється з унікальними зразками вишиваного мистецтва, яким здавна володіють тут місцеві майстрині. Передусім, йдеться про так звані «чорношиті» сорочки. За переказами й легендами, ще до монголо-татарських часів у бою з ворогами гинули місцеві чоловіки. І ось, на згадку про полеглих, жінки з покоління в покоління використовують чорні нитки для вишивання вбрання. 

  Певне, в кожному районі, і не тільки на Київщині, є село, що носить назву Новосілки. Ці ж, адміністративно підпорядковані Макарівській РДА, географічно розташовані ближче до столиці, ніж до батьківщини Димитрія Ростовського. Хоча, здається, пам’ятник світочеві православ’я з Макарівського пагорба крізь багато кілометрів прозирає все добре, що діється в Новосілках, і сам святий із тонкого світу допомагає добрим змінам.

Восени 1944 війська 4-го Українського фронту, долаючи жорсткий опір ворога, оволоділи перевалами й вийшли на південно-західні схили Східних Карпат. 27 жовтня було визволено Ужгород і Мукачеве, а днем пізніше завершено й всю Східно-Карпатську операцію. З тих часів 28 жовтня вважається Днем визволення України від німецько-фашистських загарбників. Кожен десятий визволитель у Великій Вітчизняній був із сім'ї українських селян. Тож майже в кожному селі встановлено пам'ятники односельцям, які не повернулися з тієї страшної війни. Та слава Богу, живуть ще серед нас учасники Перемоги. Але щороку їх все менше й менше залишається в нашому світі. На жаль, час невблаганний, і ми зі скорботою усвідомлюємо: настане рік, коли ніякими найдорогоціннішими скарбами не зможемо вшанувати ветеранів, що відвернули від нас лихо поневолення. Сьогодні ж вони ще з нами. І ми раді, що можемо їм вклонитися, вшановуючи їхній людський подвиг.

Мирогощанці жартують, що крім престольного свята Михайла, в селі є ще два традиційні: кінно-спортивні змагання та „Прийди, прийди, весно-красна". Тому й готуються до них не тільки учасники і організатори, а й майже кожна мирогощанська сім'я. Вже вкотре у Мирогощі свято - кінно-спортивні змагання. Сюди звідусіль приїздять подивитись на цікаве, захоплююче дійство. В цей день тут завжди людно, весело і гамірно: линуть звуки духового оркестру, зустрічаючи гостей, підіймають настрій передчуттям грандіозного шоу. А гірлянди, кольорові стрічки, повітряні кульки, якими кожного разу прикрашають територію іподрому, створюють неповторну атмосферу урочистості.