Українці відомі своєю пристрастю до свинини. Здавалося
б, на цей продукт має бути шалений попит, а сама галузь розвиватися динамічними
темпами. Що ж відбувається насправді у вітчизняному свинарстві, та як нам повернути
славу царства сала? Про це ми вирішили розпитати генерального директора
Української корпорації по виробництву м’яса
на промисловій основі «Тваринпром» Сергія Гнатюка.
- Сергію Андрійовичу, кажуть, що «зоряний час»
українського свинарства настав у 1990 році. Що ж тоді ми мали?
- Так, найкращі
показники були 1990 року. Тоді в усіх категоріях господарств утримувалося 19,4
млн. голів свиней і було вироблено в забійній вазі 1 млн. 576 тис. тонн
свинини. У структурі виробленого м’яса її
частка становила 36,2 %. Населення повністю забезпечувалося м’ясом власного виробництва у відповідності з
фізіологічними нормами споживання.
«Розвиток системи
ідентифікації і обліку тварин для ветеринарного нагляду і розвитку тваринництва
у країнах Центральної та Східної Європи». Таку тему отримала конференція,
що відбулася нещодавно у м. Будапешт (Угорщина).
У черговій Європейській
Регіональній Конференції FАО на запрошення підвідомчої організації
ООН з питань продовольства та сільського господарства (FАО) взяла участь і офіційна делегація України у складі Д.М. Микитюка, директора
Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагрополітики
України, П.А. Цвіліхівського, начальника відділу організації ветеринарної
справи та профілактики незаразних хвороб тварин Державного комітету
ветеринарної медицини та Д.К. Горжия, заступника директора ДП «Агентство з
ідентифікації і реєстрації тварин».
У Сквирському районі на Київщині відбувся міжнародний
науково-практичний семінар за програмою “Прогресивні технології вирощування
молодняка великої рогатої худоби в молочний період”. Уперше його провели на
базі ТОВ “Агросолюшнс” (с. Дулицьке).
Організаторами заходу
стали Мінагрополітики, Головне управління агропромислового розвитку Київської
ОДА під керівництвом Олександра Покотило, науково-дослідні інститути, іноземні
фірми-виробники обладнання, комбікормів і добавок, господарі ТОВ “Агросолюшнс”.
Вивчено
видовий склад виділеної від хворих тварин мікрофлори та її чутливість до
антимікробних засобів при їх тривалому застосуванні. Визначено ефективність
застосування препаратів "Мастилекс",
"Мастієт-форте", "СинулоксLC" при лікуванні
високопродуктивних корів, хворих на мастит.
Зі вступом України до Світової
організації торгівлі зростають вимоги перед молочним скотарством, які полягають
у забезпеченні конкурентоздатності продукції та її якості. А це, в свою чергу,
передбачає значне підвищення продуктивності молочного скотарства, зниження
затрат кормів, праці та коштів на виробництво продукції. Доведено: щоб
виробництво молока було рентабельним, необхідно підвищити молочну продуктивність
корів не менше 5-6 тис. кг на рік. Цього можна досягти лише в умовах великих
високомеханізованих та автоматизованих ферм і комплексів.
Галузі тваринництва традиційно будуть представлені у
павільйоні
12 (стенди вітчизняних та
іноземних підприємств, фірм та об’єднань), а також натурним показом тварин та
обладнання для тваринництва на відкритих і закритих площах біля цього
павільйону.
Основна ідеологія
експозиції – формування конкурентноздатного тваринництва через впровадження у
виробництво сучасних технологічних і селекційних досягнень.
Молочне скотарство. Експозиція
буде представлена живими тваринами найбільш поширених і локальних порід, які
розводяться на території України, технологічним обладнанням для утримання й
доїння молочної худоби, сучасними технологіями з відтворення поголів’я.
На «Агро» тварин
привезуть з 39 господарств усіх регіонів України: 46 корів-рекордисток та 69
голів племінного молодняку 9 порід. Найбільш представлені будуть голштинська,
українські чорно- та червоно-рябі молочні, симентальська та українська червона
молочна породи. Біля тварин відвідувачі зможуть ознайомитися з інформацією щодо
характеристики порід, найбільш оптимальних технологій утримання й годівлі,
досвідом роботи кращих господарств.
Нині в Україні гостро стоїть проблема
дефіциту продукції тваринництва. Як вирішити питання виробництва дешевої та
якісної молочної і м’ясної продукції й ефективного використання земель для
сінокосів і пасовищ?
В
Україні нараховується 8,8 млн. га (19,7%), які використовуються нераціонально
через відсутність достатнього поголів’я великої рогатої худоби, овець і кіз. Кожен гектар таких земель може дати
50-100 центнерів кормових одиниць. Навіть за мінімальної врожайності зазначені
угіддя можуть забезпечити кормами 10 млн. голів ВРХ, що еквівалентно 1,5-2,0
млн. т яловичини або 25-30 млн.т молока, тобто збільшити виробництво продукції
скотарства у 2-3 рази. То чому ж в Україні щороку скорочується чисельність корів
та відгодівельної худоби?
Майже сорок відсотків рентабельності м'ясного скотарства
досягнуто на племінному заводі у селянському фермерському господарстві
"Серпанок" Дубнівського району на Рівненщині.Тут вирощують худобу абердин-ангуської
породи найвідоміших у світі елітних ліній.
У лютому 2002 року на
фермі сільськогосподарського фермерського господарства "Світанок" був
створений репродуктор, а у грудні 2005-го господарству присвоєно статус
племзаводу з розведення м'ясної абердин-ангуської породи.
Під сільгоспугіддями
тут зайнято
700 га землі, третину
з яких займають пасовища й
сінокоси. У рослинництві спеціалізуються на вирощуванні зернових і
зернофуражних культур, ріпаку та кормовиробництві. Підприємство щорічно
виро***є в середньому близько 900 тонн зернових (без кукурудзи), 300-400 тонн
ріпаку та реалізує на забій і племпродаж 60-80 тонн великої рогатої худоби
живою масою.
Середньорічне
поголів'я ВРХ складає близько
500 голів, середньодобові прирости – 790-820 грамів. За невеликим виключенням
все поголів'я чистопорідне. Відсоток тварин класу еліта-рекорд та еліта складає 92%.
Якщо в наповненні українського
ринку м’ясом через відкриття
кордонів є, принаймні, якась логіка, то молока СОТівські країни до наших
склянок точно не наллють.
Нині в Україні є цілком реальна загроза залишитися без власного молока та
молокопродуктів: на перше квітня цього року в агропідприємствах різних форм
власності залишилося ... 670 тисяч корів. Звісно, що й виробництво молока
катастрофічно скорочується: з початку року молочні ріки держави обміліли ще на
60 тисяч тонн.
Ця тривожна статистика прозвучала на всеукраїнському виїзному семінарі з
питань розвитку молочного скотарства, учасниками якого були заступники
начальників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій,
керівники обласних племінних підприємств та потенційних господарств-покупців
молодняка ВРХ в особистих селянських господарствах. Семінар відбувся на базі
ТОВ СГП ім. Петра Воловикова, що в Гощанському районі на Рівненщині.
Свиноводство – бизнес для многих из нас, мы непосредственно участвуем в нем и, конечно же, наше благополучие напрямую зависит от эффективности работы нашего предприятия в целом.
Что испытывает бизнес, на который постоянно влияют негативные факторы? Естественно, становится менее рентабельным.
Нещодавно начальники управлінь ветеринарної медицини АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя обговорили підсумки роботи Державного комітету ветеринарної медицини України за 2007 рік. Одним з основних питань було виконання заходів щодо оздоровлення великої рогатої худоби від туберкульозу та лейкозу. З керівниками регіональних служб ветмедицини поспілкувався міністр аграрної політики України Юрій Мельник.
Доповідь про оздоровлення худоби від згадуваних хвороб зробив заступник голови Держкомветемедицини Олександр Вержиховський. Він досить детально проаналізував ситуацію по захворюванню худоби на лейкоз і туберкульоз. Однак, зупинимося, зокрема, на лейкозі. Довідково: Лейкоз ВРХ – хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи, основною ознакою якої є злоякісне розростання клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, внаслідок чого відбувається дифузна інфільтрація органів цими клітинами, або утворюються злоякісні пухлини.