Аграрний тиждень. Україна
» » Зернова рокіровка
» » Зернова рокіровка

    Зернова рокіровка


    Науковці переконують, що в Україні можливо збільшити обсяг виробництва зерна і до 80 млн. тонн. Як показник валового збору зернових, то цілком реальна цифра. Та задля досягнення мети потрібно змінити ідеологію вирощування зернових та олійних культур. Скільки та чого сіяти? - про це говорили провідні вчені та експерти в ННЦ «Інститут землеробства» під час науково-практичного семінару «Нова стратегія виробництва зернових та олійних культур в Україні».

     

    Цифра 80 млн. т, що характеризує можливий обсяг виробництва зерна в Україні, з'явилася не випадково. За нею стоять наукові дослідження, ретельні розрахунки та кропітка робота вчених. За словами президента НААН Миколи Безуглого, ще чотири роки тому в Національній академії аграрних наук групою провідних науковців була генерована і підтверджена розрахунками цифра 80 млн. т як можливий обсяг зерновиробництва в країні.

    Тож за рахунок чого можна збільшити виробництво зернових і отримати очікувані 80 млн. тонн?

    З поміж трьох варіантів, які дозволяють збільшити врожайність чи обсяги зернових, науковці обрали радикальну зміну структури посівних площ.

    - Ми відразу відкидаємо екстенсивний шлях, тобто збільшення площ під зернові культури, - зазначив Микола Безуглий. - Всі види зернових в Україні будуть вироблятися на площі приблизно 16 млн. га, і збільшувати цю площу ми не маємо ні можливості, ні необхідності. Інший стратегічний напрям збільшення валового виробництва зерна - інтенсифікація виробництва, тобто підняття врожайності. Ми чітко усвідомлюємо, чому у нас урожайність вдвічі нижча, ніж у Європі. В першу чергу, через невиконання основних технологій. Дефіцит коштів у сільгоспвиробників не дозволяє їм купувати необхідну кількість засобів захисту рослин, добрив, необхідну техніку. Тож найбільш прийнятний для України варіант - радикальна зміна структури посівних площ, яка призведе до збільшення валового виробництва зерна і водночас - до покращення економічних показників товаровиробників.

    Щодо перерозподілу гектарів під зернові та олійні культури, то науковці з НААН вже мають чіткий і обґрунтований план. Якщо говорити конкретніше, то пропозиції від науки мають наступний вигляд: вирощувати кукурудзу на зерно в Україні на площі 5 млн. га, а це означає що половина зерна, вирощеного в Україні буде зерно кукурудзи. За даними Мінагрополітики, за останні роки в Україні збільшили посіви кукурудзи вдвічі, й цьогоріч ця культура займає 4,6 млн. гектарів.

    - Друге принципове питання - це заміна значної частини посівів ярого ячменю в степовій посушливій зоні на сорго, - зауважив президент НААН. - Цьогоріч в Україні посіяно сорго майже на 200 тис. га, а це у 2,5 рази більше, ніж торік. Та, за нашими розрахунками, сорго має займати 700 тис. гектарів. До суттєвих пропонованих змін я б відніс заміну посівів озимої пшениці в північно-лісостеповій і континентальній частині України, а в поліській - на озиме тритикале. Збільшити площі під цією культурою потрібно у 30-35 разів, тобто приблизно до 1 млн. гектарів. Адже ця культура більш стабільна в умовах перезволоження і низьких температур.

    Тож тепер в Україні лідерами за кількістю висіяних гектарів буде кукурудза, пшениця, соя та ячмінь. На думку науковців, саме завдяки тому, що відбудеться такий перерозподіл територій під зерновими, Україна додатково зможе збільшити валове виробництво зерна.

    Щодо структури посівних площ олійних культур, то вона теж видозміниться. Вчені-аграрії підрахували, що максимальна кількість соняшнику, яка перероблятиметься на олію, становить 8-9 млн. т насіння. Для цього необхідно вирощувати соняшник на площі 4 млн. гектарів.  

    - Для покращення родючості ґрунтів плануємо збільшити до 2 млн. га посіви сої, - зазначив Микола Дмитрович. - Ще хочу звернути увагу на два факти: 5 млн. га кукурудзи при урожайності 7 т/га будуть давати 35 млн. т зерна кукурудзи, посіви сої на 2-2,5 млн. га забезпечать 5 млн. т соєвих бобів. Ці дві цифри дозволяють генерувати таку ідею як створення в лісостеповій частині України кукурудзяно-соєвого поясу Європи. Ми вироблятимемо таку кількість сої і кукурудзи, що їх, безумовно, доведеться експортувати. Отож, матимемо можливість забезпечити не лише власні потреби по цих культурах, а й потужно вийти на світовий ринок.

    Тож науковці взялися до роботи - розробляти науково-методичні засади з розміщення цих культур у регіонах. За словами Миколи Безуглого, НААН планує суттєво переглянути плани наукових досліджень, аби науково-дослідні установи академії забезпечили науковий супровід уже не розробки, а виконання програм по виробництву зернових і олійних культур.

                                                                                                      Людмила ЛЕБІДЬ


    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.