Аграрний тиждень. Україна
» » Система НАССР. Що це?
» » Система НАССР. Що це?

    Система НАССР. Що це?


    На цю тему ми вже писали в №№16, 20 нашої газети. Сьогодні підведемо риску під написаним.

     

                Аналіз результатів досліджень, проведених фахівцями Інституту тваринництва НААН та інших організацій і сільгосппідприємств, дозволив визначити основні істотні небезпечні чинники при виробництві тваринницької продукції та заходи з їх контролювання.

             Важкі метали, радіонукліди, пестициди, мікотоксини й інші токсиканти можуть потрапляти в організм тварини з кормом та питною водою.

             Гормональні та протимікробні препарати можуть надходити як з кормами, так і при проведенні певних профілактичних і терапевтичних заходів за недотримання вимог настанов із застосування цих препаратів; дезінфектанти – при порушенні настанов щодо їх застосування, санітарно-гігієнічних вимог по утриманню й годівлі тварин та правил експлуатації технологічного обладнання; консерванти – у випадках невиконання санітарно-гігієнічних вимог до первинної обробки, накопичення, зберігання та транспортування тваринницької продукції.

             Обсіменіння тваринницької продукції мікроорганізмами та наявність у ній токсинів мікроорганізмів може бути як наслідком певних генералізованих або локальних інфекцій, так і наслідком порушення санітарно-гігієнічних вимог при виробництві, первинній обробці, накопиченні, зберіганні та транспортуванні.

    Враховуючи сказане, ключовими критичними точками контролю при виробництві тваринницької продукції є:

    - якість кормів: контролювання за поживною цінністю та показниками безпеки – наявністю гормональних і протимікробних препаратів, важких металів, радіонуклідів, пестицидів, мікотоксинів, загальною токсичністю;

    - якість питної води: контролювання за показниками безпеки – наявністю важких металів, радіонуклідів, пестицидів, мікотоксинів, патогенних мікроорганізмів;

    - благополуччя тварин щодо інфекційних захворювань;

    - дотримання чинних настанов із застосування та нормативних документів щодо використання гормональних і протимікробних препаратів, дезінфектантів, консервантів;

    - санітарно-гігієнічний стан приміщень;

    - санітарно-гігієнічний стан технологічного обладнання для доїння;

    - санітарно-гігієнічний стан засобів для накопичення, зберігання та транспортування продукції.

    Без запровадження суворого регулярного контролювання безпечності кормів і кормових добавок неможливо гарантувати виробництво безпечної продукції тваринництва, адже в біосфері циркулює величезна кількість ксенобіотиків техногенного походження, серед яких багато високотоксичних речовин.

    В країнах ЄС діють програми обов’язкового контролювання наявності залишкових кількостей в кормах для тварин і тваринницькій продукції:

    – заборонених анаболічних стимуляторів росту (стильбенів, тиреостатиків, стероїдів, лактонів резорцинової кислоти та бета-адреноміметиків);

    – ветеринарних препаратів (антибактеріальних, антгельмінтиків, кокцидіостатиків, піретроїдів, нестероїдних протизапальних препаратів тощо);

    – контамінантів техногенного походження (хлорорганічних і фосфорорганічних пестицидів, поліхлорованих біфенілів, діоксинів, важких металів);

    – мікотоксинів (їх утворюють гриби, що уражають переважно корми рослинного походження) та інших речовин, які накопичуються в продукції тваринництва і становлять загрозу для здоров’я людини.

             В Україні ці показники також визначають, але у тваринницькій продукції, і періодичність їх визначення (від одного разу на місяць до одного разу на рік) явно недостатня, що значною мірою зумовлено методичною складністю та/або достатньо високою вартістю досліджень.

             Зважаючи на те, що Україна імпортує кормові добавки і фураж, не виключено несанкціоноване надходження з ними таких заборонених складових як анаболіки та стимулюючі ріст «кормові» антибіотики, а також контамінанти техногенного походження, наприклад, хлорорганічний пестицид ДДТ, який заборонено у 80 країнах, але до сих пір виробляють в Індії та Китаї.

             Перші добровільні кроки на шляху запровадження системи НАССР вже роблять тваринницькі підприємства, які перевіряють хоча б загальну токсичність кожної придбаної крупної партії корму.

             Тож необхідність запровадження НАССР очевидна. Широке впровадження цієї системи в тваринницьких підприємствах України стримують такі фактори як нерозвинута або слабо розвинута матеріально-технічна база, відсутність кваліфікованих кадрів. Але і за цих обставин можна зробити в кожному тваринницькому підприємстві перші кроки на шляху до виробництва гарантовано безпечної продукції тваринництва, підвищення якості виробленої продукції завдяки розумному підходу до управління безпечністю процесу виробництва на всіх його етапах, усуненню факторів ризику або зведенню до мінімуму їх дії.

     

    Євген РУДЕНКО,

    доктор вет. наук, професор, член-кореспондент НААН,

    Тетяна ТРУСКОВА,

    кандидат біол. наук, ст. наук. співробітник

    Інститут тваринництва НААН

     






    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.