Стан посівів: аналіз і прогнози

22 March, Розділ Агрополітика / Гаряча тема / З перших вуст, переглядів 3 732

Уперше за 43 роки зима показала нам свій непокірливий норов. Принаймні так стверджують синоптики. Віхоли, заметілі, морози і сонце – все це радувало аграріїв у грудні та січні. Та вже у лютому вони розраховували активно використати так звані «лютневі вікна» й вийти в поле.

Та цього року весна не поспішає порадувати селян теплом і затримка з її приходом викликає у виробників певне занепокоєння. Посів і підживлення змогли зробити лише господарства АР Крим. Утім дані, які надійшли в Мінагрополітики з регіонів, вселяють певні надії: з посіяних 8557 тис. га озимих на зерно збереглося 98,4 відсотка. В доброму і задовільному стані перебуває 7284,1 тис. га (86,5%) посівів, решта – 1134,2 тис. га (13,5%) оцінюються як слабкі та зріджені, загинуло – 138,7 тис. га (1,6%).

- Посіяної кількості озимих достатньо для того, щоб держава отримала прогнозований врожай зернових, забезпечила продовольчу безпеку країни та утримала свої експортні позиції на зовнішніх ринках зерна, - вважає міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. - Але ми бачимо, що погода диктує нам свої умови і сьогодні на заході, в центральній частині та на півночі України практично всі озимі перебувають під шаром снігу. Він досягає 20-60 сантиметрів. Нас турбує те, що в ряді господарств центральної частини і на сході певна кількість озимих покрита льодовою кіркою від 5 до 15 сантиметрів. Це є певною загрозою для сходів.

Науковці і фахівці провели аналіз стану посівів, зробили певні дослідження. Їх прогноз – оптимістичний: до першої декади березня посіви показували, що і врожайність озимих буде нормальною, і перезимують вони достатньо ефективно. Та сьогодні вже очевидно: близько 10% озимих і 15% ріпаку доведеться пересівати. Втім, багато залежить від того, якою найближчі 10 днів буде погода.

Довідково. На 12 березня у доброму і задовільному стані перебуває 7284,1 тис. га (86,5%) посівів, решта – 1134,2 тис. га (13,5%) - оцінюються як слабкі і зріджені, загинуло 138,7 тис. га (1,6%). Льодовою кіркою нині покрито 770 тис. га площ (9,1%). Найбільше таких полів у Полтавській – 296 тис. га (79%), Харківській – 181 тис. га (36%), Київській – 57,7 тис. га (23%), Сумській – 90 тис. га (31,5%), Чернігівській – 82 тис. га (34%). Найбільші площі з притертою льодовою кіркою зберігалися у Київській, Сумській, Харківській, Полтавській, Черкаській областях - там тривалість її залягання досягає 40-60, місцями 70 днів, що може призвести до пошкодження рослин.

alt - Безумовно, тривога є, - підкреслює міністр. - Погодні умови цієї зими схожі на ті, які були у 1968 році. Наука це підтверджує. Через погоду аграрії запізнюються з підживленням. Це затримує вегетацію озимих на 2 тижні. Нині тільки 12% площ підживили у південній частині Одеської області. Посівна ярих зернових затримується десь на 2-3 тижні. Сьогодні всього близько 300 тис. га посіяно на півдні країни. Певною мірою це впливатиме на врожай, на якість зерна. Минулої декади також відбулося промерзання ґрунту на 2-6 сантиметрів. Аналітика свідчить: зараз близько 1,5 млн. га ріпаку – під льодовою кіркою.

Отже, ми повинні бути готовими пересіяти загиблі площі. Бо розуміємо, що озимих і ярих зернових повинні мати 15 млн. гектарів. Саме ця їх кількість дозволить забезпечити продовольчу безпеку, не допустити ріст цін на продукти харчування, забезпечити галузь тваринництва у зернових і, звичайно, зберегти наш екпортний потенціал.

Довідково. На 12 березня в господарствах АР Крим посіяно 55,3 тис. га (92% до прогнозу) ранніх зернових культур. Розпочали посів аграрії Херсонської області (0,9 тис. га). Підживлено озимих 1216,1 тис. га (14% до прогнозу), в тому числі: АР Крим – 493,5 тис. га (82%), Одеській – 152 тис. га (19%), Херсонській – 109,2 тис. га (23%), Запорізькій – 145,7 тис. га (25%), Луганській – 73 тис. га (21%), Донецькій – 36,5 тис. га (8%), Дніпропетровській – 73,4 тис. га (13%), Вінницькій – 48,3 тис. га (11%) та Миколаївській – 65,4 тис. га (10%) областях. Розпочато підживлення в Закарпатській, Рівненській та Львівській областях.

- Аграрії передбачали таку ситуацію?

- По-перше, аграрії завжди передбачають ймовірність загибелі певних площ. По-друге, якби ми посіяли більше озимих високоякісним зерном, посіви були би міцнішими. Восени їх потрібно було як слід підживити добривами, чого господарства не зробили, бо на той час практично не фінансувався агропромисловий комплекс. Тож випробування на нас чекає серйозне. Та ми готуватимемося його подолати.

- Не підживлювали озимі в основному через брак коштів?

- Так, агровиробники недоотримали на осінню посівну кампанію більше 4 млрд. грн. з обіцяних 12 мільярдів.

- Ви вже надали Уряду свої пропозиції по фінансуванню галузі?

- Прем’єр-міністр Микола Азаров уже провів нараду з питань організованого проведення весняно-польових робіт і дав доручення першому віце-прем’єр-міністру Клюєву розібратися в ряді проблем. Зокрема, які заходи потрібно вжити з огляду на недофінансування АПК у 2009 році, щоб виділити аграріям потрібну кількість міндобрив і паливно-мастильних матеріалів. І провести весняний комплекс робіт у оптимальні строки.

Стосовно проекту бюджету 2010 року. Звичайно, Уряд розуміє, що аграрний сектор, який в економіці країни займає 15%, не на словах, а на ділі є провідною галуззю народного господарства. Тож ми маємо з боку прем’єр-міністра повне порозуміння в тому, що АПК потрібно максимально підтримати. Але стоїть завдання, враховуючи дефіцит бюджетних коштів, зробити бюджет АПК таким, щоб кожна гривня, виділена з держбюджету, не виконувала функції латання дірок для аграріїв, фермерів, а була мотивацією для залучення інвестицій. Тобто ми спрямовуватимемо кошти для розвитку агропромислового комплексу, підтримуючи інвестиційні проекти.

Також ми спрямовуватимемо кошти у приватний сектор, який дає майже 80% молока і близько 85% мяса яловичини. Для цього ми запропонуємо нову форму, щоб зробити перший крок до стандартизації якості молока та мяса в приватному секторі. Адже ми відстаємо від стандартів ЄС і навіть від стандартів Російської Федерації. А отже, не можемо експортувати свою продукцію ні на схід, ні на захід. Це є проблемою.

Найближчим часом ми знайдемо прогресивну форму ведення сільського господарства як у приватному секторі, так і промисловому. Бо є галузі, які вимагають активної індустріалізації: молочна, відгодівля свиней і так далі. Тобто ми знайдемо консенсус, який дозволить розвиватись і приватному сектору, і сприяти індустріалізації агропромислового комплексу.

Прес-служба МінАП