СЕЛУ ПОТРІБНА КОМУНАЛЬНА СЛУЖБА

09 March, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 4 799

Комунальна служба на селі – велика рідкість. Жителі лише 3-4 великих сіл зі ста середніх і малих можуть похвалитись «благами цивілізації» та комфортними умовами проживання. Це майже 30-40% сільського населення. Неохопленими комунальними послугами досі лишаються понад 100 районів різних областей. Що заважає розвитку комунальних служб на селі і як поставити їх на міцні економічні підвалини - обговорювали учасники розширеного засідання Ради об'єднання “Укрсількомунгосп”.

Самотужки не встояти

- На жаль, сільське комунальне господарство зайшло у глухий кут і самотужки, без підтримки з місцевого та державного бюджетів, інших видів інвестицій, йому не встояти, - переконаний голова Ради об’єднання, начальник «Укрсількомунгоспу» Анатолій Петраш. – Галузь потребує реформування, а система - реконструкції, адже занепад соціальних об’єктів (через аварійність зношених мереж, порушення норм будівництва тощо) призводить до загострення демографічної ситуації, а також до екологічних загроз.

Капіталовкладення у галузь за всі роки незалежності є вкрай мізерними. У 2009-му на її утримання та розвиток з держбюджету виділено 40 млн. грн. при мінімальній потребі 250-300 млн. гривень. Як наслідок, рівень механізації робіт – мінімальний, можна сказати – жебрацький. Відчувається гостра нестача землерийної техніки, автокранів, зварювальних і водовідливних засобів тощо. У деяких структурних підрозділів є проблеми з виплатою зарплат, і це при тому, що

alt державні асигнування на програму «Реформування та розвиток комунального господарства у сільській місцевості” дозволені лише на її виплату та заборгованості з неї. Позначилась на стані галузі і дебіторська заборгованість, яка торік досягла 59 млн. гривень. Зрозуміло, такі борги не дають змоги розвиватись і тягнуть донизу, - зазначив Анатолій Дем’янович. Відтак, першочергово треба провести взаєморозрахунки за надані послуги, домогтися погашення заборгованостей, розрахуватись із працівниками по зарплаті та привести комунальні мережі та споруди у належний технічний стан, забезпечити їх утримання, експлуатацію і ремонт з упровадженням новітніх енергозберігаючих технологій.

Довідково. У 2009 р. «Укрсількомунгосп» виконав робіт і надав послуг на 400 млн грн, що на 50 млн. грн. (або 10%) більше, ніж у 2008 році.

Співпраця у парі

- Оскільки місцеві органи влади є фактичними власниками комунальних об’єктів, споруд і мереж, а сільгоспкомунгоспи – виконавцями робіт у соціальній сфері, то важливими є їх взаєморозуміння і тісна співпраця. На жаль, часто доводиться працювати без належної підтримки в технічній, тарифній і фінансовій політиці, - розповідає керівник «Укрсількомунгоспу». -

alt Через недолугу, заполітизовану систему затвердження тарифів втрачається інвестиційна складова, що позбавляє підприємства можливостей розвитку. Оскільки тарифи часто нижчі від реальної собівартості, а поточні витрати підприємств не відшкодовуються, це призводить до їх збитковості. А працівники сількомунгоспів фактично стають заручниками системи, інвесторами соціальної сфери сіл.

Саме тому служба запропонувала щоквартально розглядати стан і перспективи комунально-побутового обслуговування в сільській місцевості під час сесій рад, колегій облдержадміністрацій, а також передбачати видатки при формуванні місцевих бюджетів на 2010-й і наступні роки. Зокрема, на утримання об’єктів житлово-комунального господарства, капремонт і відновлення робочого стану об’єктів і споруд; відшкодування різниці між собівартістю послуг і затвердженими тарифами; компенсацію пільг і субсидій; зміцнення та розвиток виробничих баз діючих сількомунгоспів; створення нових і відновлення роботи ліквідованих райпідрозділів служби; організацію системи екологічної безпеки та санітарної очистки поселенської зони сіл; видалення, переробки і утилізації побутових відходів, наслідків життєдіяльності населення. На жаль, у більшості регіонів система санітарної очистки сіл практично відсутня. Відтак, захаращеність територій побутовими відходами (переважно полімерними), стихійними звалищами, особливо на околицях сіл, в лісосмугах, об’єктах озеленення, стало звичним явищем. Практично повна відсутність систем водовідведення та видалення зріджених побутових відходів призводить до забруднення підземних водних горизонтів, погіршення якості їх води.

alt Крім того, «Укрсількомунгоспу» не обійтись без науково-технічної, практичної, технологічної та організаційної підтримки МінЖКГ і МінАП. За словами заступника міністра аграрної політики Романа Шмідта, поліпшити ситуацію в галузі мають заходи з розвитку житлово-комунального господарства у сільській місцевості, визначені пріоритетним завданням Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабміну (19.09.2007 р. № 1158).

На думку фахівців, для відновлення сільських доріг треба реанімувати «Украгрошляхбуд», який спеціалізувався на них на відміну від «Укравтодора», що займається шляхами виключно державного значення. Крім того, є незадоволення діями Фонду держмайна та спробами втручання у майновий комплекс «Укрсількомунгоспу».

Довідково. У сільській місцевості понад 70 тис. км - водопровідних, 5 тис. км - каналізаційних, 40 тис. км - теплових, 100 тис. км - газових мереж. Близько 9 тис. котелень різної потужності, а також суспільний житловий фонд, об’єкти освіти, охорони здоров’я та культури, сільські дороги, рекреаційні зони, кладовища.

Яку воду п’ємо?

Прикро констатувати, та навіть кринична вода, яка донедавна була найчистішою і найсмачнішою, у переважній більшості

alt такою вже не є. А все через надмірну хімізацію під час агровиробництва, «діряві» мережі водопостачання (а це 45-50 тис. км з 70 тис. км наявних) і каналізації тощо. Нерідко можна спостерігати, як при ліквідації аварійних ситуацій на мережах водопостачання і каналізації водовідлив здійснюється відрами через нестачу техніки. Тож у деяких випадках кринична і артезіанська вода стала непридатною для споживання. У ній забагато заліза, солей, завислих речовин тощо. А, як відомо, криницями, яких по Україні понад 2 мільйони і які не охоплені санітарною охороною, користуються більше 70% селян.

- Проблема питної води нині - це проблема не окремого міста чи села, району чи області, а всієї України, - наголосив Анатолій Петраш. – А з введенням у дію нового СанПіН (санітарних норм), ситуація ще більше ускладниться, адже вимоги до якості води зростуть.

Розуміючи це, у деяких областях, де ситуація особливо критична, структурні підрозділи «Укрсількомунгоспу» почали діяти на випередження. Там впроваджена програма «Чиста криниця», суть якої - у обстеженні комунальними службами криниць і побутових артезіанських свердловин (глибина 80-120 м), їх очистці і знезараженні, доведенні рівня води до діючих стандартів. Це дуже відповідально. Бо за Законом «Про санітарне і епідемічне благополуччя» відповідальність за якість води несе її подавач. У системі «Укрсількомунгоспу» немає своїх атестованих лабораторій. Їх здійснюють органи санітарно-епідемічного нагляду (СЕН). Тож від співпраці з керівниками СЕН, вчасного забору води на аналізи, постійного

alt моніторингу якості та заходів з її поліпшення залежатиме здоров’я наших громадян.

- Це болюче питання, яке потребує особливої уваги з боку держави, - зазначив Анатолій Дем’янович. – І перші кроки у його вирішенні вже зроблені. Розпорядженням Уряду №1029-р від 3.09.2009 схвалено Концепцію Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства на період до 2020 року. Згідно з нею, відповідні міністерства мають розробити і подати до Кабміну законопроект з цих питань, а також регіональні програми розвитку водного господарства. Робота над нормативно-правовими актами триває.

За даними «Укрсількомунгоспу», лише 6,6 тисяч сіл з 28,6 тисяч (або 23%) мають централізовані системи водопостачання, а каналізаційні мережі і споруди з очищення стічних вод побудовані лише у 813 селах. Внутрішнім водопроводом забезпечено 17% квартир, водовідведенням - 12. Воду з вуличних колонок використовують близько 20% селян. Решта сільського населення (60%) споживає воду з місцевих джерел – шахтних колодязів, каптажів, копанок тощо. 1200 сільських населених пунктів (або понад 850 тис. осіб) споживають привозну воду.

«Укрсількомунгоспу» - 25!

Під час розширеного засідання говорили не лише про проблеми, а й про здобутки служби за 25 років діяльності. Зокрема - розширення спектру послуг, поліпшення їх якості, виведення з обігу старого й неефективного обладнання, техніки та

alt впровадження енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування сучасних науково-технічних розробок у цій сфері, повного завантаження потужностей обладнання, закриття всіх каналів втрат і крадіжок енергоносіїв і води. Наводили приклади ефективного господарювання, з шаною згадували ветеранів служби, що вийшли на пенсію (Парчевського М.М., Косматенка М.Л., Маргушина В.В., Станаєва Д.І., Третяка І.В., Копьонкіну В.І. та багатьох інших), а також тих, кого вже немає в живих...

Дякували керівникам, які довгий час були кураторами об’єднання, керівникам міністерства та „Украгропромбуду”: Шмідту Р.М., Яковенку В.П., Гайдару М.В., Слободяну Я.Д., Ткаченку О.М., Гущину В.Є., Черепу В.І., Лисенку В.Г., Шейку П.В.,. Хорозову В.М, Коноплянку П.Д., Парасуньку М.В., багатьом іншим. Відзначали роботу молодих керівників: Рибалка В.І., Фуга А.Н., Ярмолюка В.П., Пилипіва А.В., Вацюк В.М., Буюклі П.М., Заболотного Ю.І., Коляди О.О., Черкашина Е.С. та інших.

А також нагородили кращих працівників галузі грамотами, відзнаками та нагородами Мінагрополітики та Уряду.

Довідково. У складі «Укрсількомунгоспу» працює 25 обласних, 615 районних формувань сільського комунального господарства в усіх регіонах країни та АР Крим. Крім того, у віддалених селах районів створено понад 842 дільниці з ремонту, експлуатації та технічного обслуговування інженерних мереж. Загалом у системі задіяно 10 тис. працівників.

„Хочу, як у сусіда”

- Коли наше комунальне підприємство починало працювати, то обслуговувало лише одне село, - згадує генеральний директор ТОВ «Сакська водна компанія» Едуард Черкашин. – Але, побачивши результати цілого комплексу наших робіт, серед яких головним було впровадження цілодобового водопостачання замість кількагодинного, до нас почали проситись інші громади. Спрацювала ланцюгова реакція, або «хочу, як у сусіда». Тоді й виникла ідея об’єднання комунальних служб в одне підприємство. Так, значно зменшились витрати на управлінський персонал. Раніше 23 громади обслуговувало 23 підприємства, кожне з яких мало директора, головного бухгалтера і т.д. Тепер два фахівці у центральному офісі заміняють 46 управлінців. Крім того, велике підприємство має абсолютно іншу віддачу від матеріальних ресурсів, більшу маневреність і можливості. Якщо на великому підприємстві автокран завантажений на повну, то на маленькому, якщо воно взагалі має таку техніку, - 2-3 дні на місяць. А головне - обігові кошти маленького підприємства не дозволять робити серйозні капітальні вкладення і реалізувати крупні проекти. У нас така можливість є. Нині вже утворилась черга з кількох сільрад, які хочуть укласти з нами угоди на обслуговування. Та поки ми не можемо, бо кожна нова рада – це значні капіталовкладенння. До того ж, нам вже бракує потужностей.

Думаю, не секрет, що деякі види робіт є подекуди збитковими для нас через недосконалість тарифоутворення. Коли піднімається ціна на електроенергію, що є однією з головних статей витрат для комунальників, ми не можемо автоматично підняти вартість водопостачання для населення. Адже згідно з вітчизняним законодавством, маємо узгодити тарифи з Держкомітетом з контролю за цінами, а потім з органами місцевого самоуправління, опублікувати рішення, місяць обговорювати і ще місяць його впроваджувати. Це 3-6 місяців. Тож, і виходить, що інколи працюємо на збиток. І зараз узгоджуємо тарифи, бо електроенергія подорожчала ще в січні, а ми надаємо населенню послуги за старими цінами. Аби якось виживати, виконуємо низку інших робіт, потрібних для села. Зокрема, отримали ліцензію на будівельно-монтажні роботи тощо.

Ще одна новація - у мене люди працюють не стільки за зарплату, яка у більшості комунальних підприємств мізерна, а на відсоток від результату роботи компанії. Тобто кожен кровно зацікавлений у розвитку підприємства. Тож комунальні працівники вчасно і якісно виконують свої функції, а юристи виграють у судах, і маємо 90-95% оплати послуг. Увесь цей комплекс новацій дає високий результат: працюємо без боргів і з прибутком.

Для більш ефективної роботи не лише нашого підприємства, а й інших структурних підрозділів «Укрсількомунгоспу» треба, щоб держава брала участь у її розвитку. Наприклад, у реконструкції та утриманні техніки, мережі водопостачання, придбанні лабораторій для перевірки водомірів, автотракторної техніки, відбудові сільських доріг тощо.

Микола ІЩУК