Аграрний тиждень. Україна
» » Сільгоспмашинобудування як стратегічна основа держави
» » Сільгоспмашинобудування як стратегічна основа держави

    Сільгоспмашинобудування як стратегічна основа держави


          alt  Національне багатство будь-якої країни тримається на виробничій сфері. І лише та країна вважається економічно розвиненою, яка на базі високих технологій виготовляє високоякісну конкурентноздатну продукцію.

             Враховуючи те, що за прогнозами кількість населення земної кулі щорічно зростатиме, а кількість оброблюваних земель практично залишатиметься незмінною, слід очікувати підвищення рентабельності сільського господарства, а відповідно, і збільшення фінансування цієї галузі. Слід врахувати і те, що нині практично 15% населення планети голодує і ця цифра постійно збільшується. Тож основним пріоритетом у світовій економіці залишатиметься забезпечення продовольчої безпеки.

    До 2050 року кількість оброблюваних земель, за оцінками експертів, збільшиться несуттєво. Це свідчить, що продукти харчування для зростаючого населення доведеться отримувати практично з незмінної кількості земель. Тому перехід аграрного сектору на інноваційні енерго- і ресурсоощадні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва та тваринництва, її зберігання і переробки потребує системного переоснащення. Перш за все, машинно-тракторного парку сучасною високоефективною технікою і обладнанням вітчизняного та зарубіжного виробництва.

    Та наявний парк сільгосптехніки сьогодні в критичному стані, 85% її відпрацювало свій амортизаційний термін. А для відтворення машинно-тракторного парку АПК до рівня технологічної потреби виробництва прогнозованих обсягів агропродукції необхідні щорічні інвестиції в сумі близько 22 млрд. гривень. Проте, річна платоспроможність сільгосппідприємств для купівлі техніки коливається щорічно в межах 3-7 млрд. гривень.

    Якщо провести аналіз фінансування галузей агропромислового комплексу та галузі машинобудування, можна зробити висновок: з 2000 року імпорт сільгосптехніки зріс у 17,6 разів, а продаж власної - лише у 3,6 рази. Не секрет, що причина росту імпорту пов’язана з altдиспаритетом цін. Покупцю на 1 гривню товарної продукції за статтями придбання технікі та продажу наукових розробок із загального фонду Держбюджету виділяють 8,17 коп., а продавцю на розробку нової техніки і організацію її виробництва – 0.04 коп., тобто у 205 разів менше. Тож під час загальної кризи, коли загострюється конкурентна боротьба, наявність такого диспаритету дозволяє покупцю розширити можливості з придбання товару, що значно звужує ринок слабкому конкуренту, в якості якого виступає вітчизняне машинобудування для АПК.

    У 1997 році було розпочато дію державної програми фінансового лізингу, у 2002-му - програму часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки, з 2005-го - кредитну підтримку господарств АПК, спрямованих на державну підтримку агрогосподарств і вітчизняних сільгоспмашинобудівників. Утім, сьогодні жодна з них не діє ефективно. Так, потужності заводів-виробників техніки завантажені на 20-30%, знос технологічного обладнання при середньому віці 30-35 років сягає 70-80%. Енергоозброєність галузі поступається перед розвинутими країнами світу у 7-10 разів, що не дає можливості забезпечити високу якість техніки, яка випускається.

              Нинішня фінансова криза засвідчила: лише державне регулювання галузі здатне виправити катастрофічну ситуацію, що склалася. Настала нагальна необхідність провести кардинальне реформування всього машинобудування. Отже, варто сконцентрувати увагу державних інститутів на таких напрямках. Потрібно здійснити технічне переозброєння підприємств вітчизняного машинобудування для АПК і впровадження новітніх технологій проектування та виготовлення техніки й обладнання, а саме: розробити Державну програму підтримки галузі в напрямку технічного переоснащення за рахунок довгострокового кредитування під гарантії держави.

               Також необхідно розробити та впровадити енерго- і ресурсозберігаючі технології з урахуванням специфіки та кліматично-географічних особливостей регіону. Для цього розробити пільгову програму впровадження передових агротехнологій за прикладом „Агро-Олімпу” і часткової компенсації (в розмірі 30-40%) вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва на використання її згідно розробленим рекомендаціям для конкретного регіону і господарства. Дуже важливо запровадити державну підтримку банків, які здійснюють довгострокове кредитування підприємств, що впроваджують дані технології, механізмом компенсування 50% облікової ставки кредитування.

                Потрібно реанімувати програму часткової 30% державної компенсації вартості вітчизняної техніки і обладнання для агросектора, що поставляється сільгоспвиробникам, і довести її до 40%.

                Щодо оподаткування. Оплату вартості витрат, спрямованих на науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи, виготовлення дослідних зразків нової техніки, розробку і підготовку серійного виробництва нової техніки і обладнання розглядати як валові витрати виробництва. Потрібно створити і затвердити перелік номенклатури техніки, яка необхідна аграріям і яка не виробляється в Україні, та надати податкові пільги тим підприємствам, які взялися за її розробку для впровадження у виробництво в розрізі зменшення податку на додану вартість до 10% та податку на прибуток до 15% терміном на 3 роки.

         alt   Вважаємо невідкладним збільшити обсяги фінансової підтримки державої структури НАК «Украгролізинг» як пріоритетної фінансово-лізингової одиниці, запровадити в системі лізингових договорів більш тривалий термін, а саме - подовжити термін лізингу з 3 до 7 років і зменшити відсотки лізингових платежів з 4,2 до 2%.

            Особливу увагу слід звернути на реалізацію державної політики зайнятості та забезпечення висококваліфікованими кадрами підприємств: провести широкоформатну державну роз’яснювальну рекламну роботу для підняття привабливості та вагомості виробничих спеціальностей. Також забезпечити підвищення заробітної плати освітянам до належного рівня.  

              Якщо ця робота буде скоординована, то ми досягнемо реальних результатів: збережемо галузь сільгоспмашинобудування України як стратегічну основу держави, підвищимо рівень ефективності використання парку вітчизняних сільгоспмашин і, таким чином, піднімемо рівень виробництва та соціальної захищеності його працівників. Відбудеться ріст ємності аграрного ринку та валового продукту, створиться інфраструктура внутрішньго цього ринку, яка забезпечить виробництво продукції високої якості та з мінімальними затратами, що, в свою чергу, призведе до можливості конкурентної боротьби на зовнішніх ринках.

             Ми матимемо можливість постійно забезпечувати сільгоспвиробників кваліфікованим технічним сервісом та якісними запасними частинами. А економія в процесі запровадження новітніх агротехнологій з використанням вітчизняних машин надасть можливість аграріям оновлювати парк машин на 15-20% щорічно.

             І нарешті, хочеться підкреслити: наші пропозиції - не догма. Розвиток промислового та аграрного секторів є динамічним процесом і кожен день життя ставить нові завдання та вимагає нових шляхів їх вирішення. Удосконаленню ж, як кажуть, немає меж, але щедра українська земля віддасть сторицею лише тим, хто невтомною працею впроваджуватиме в життя нові технології та програми її захисту.

                                                                                                                                            

                                                                                               Олександр ОЛІЙНИК,

                                                                 Голова правління ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ»

                                                                                                                                             





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сільгоспмашинобудування як стратегічна основа держави


      alt  Національне багатство будь-якої країни тримається на виробничій сфері. І лише та країна вважається економічно розвиненою, яка на базі високих технологій виготовляє високоякісну конкурентноздатну продукцію.

         Враховуючи те, що за прогнозами кількість населення земної кулі щорічно зростатиме, а кількість оброблюваних земель практично залишатиметься незмінною, слід очікувати підвищення рентабельності сільського господарства, а відповідно, і збільшення фінансування цієї галузі. Слід врахувати і те, що нині практично 15% населення планети голодує і ця цифра постійно збільшується. Тож основним пріоритетом у світовій економіці залишатиметься забезпечення продовольчої безпеки.

До 2050 року кількість оброблюваних земель, за оцінками експертів, збільшиться несуттєво. Це свідчить, що продукти харчування для зростаючого населення доведеться отримувати практично з незмінної кількості земель. Тому перехід аграрного сектору на інноваційні енерго- і ресурсоощадні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва та тваринництва, її зберігання і переробки потребує системного переоснащення. Перш за все, машинно-тракторного парку сучасною високоефективною технікою і обладнанням вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Та наявний парк сільгосптехніки сьогодні в критичному стані, 85% її відпрацювало свій амортизаційний термін. А для відтворення машинно-тракторного парку АПК до рівня технологічної потреби виробництва прогнозованих обсягів агропродукції необхідні щорічні інвестиції в сумі близько 22 млрд. гривень. Проте, річна платоспроможність сільгосппідприємств для купівлі техніки коливається щорічно в межах 3-7 млрд. гривень.

Якщо провести аналіз фінансування галузей агропромислового комплексу та галузі машинобудування, можна зробити висновок: з 2000 року імпорт сільгосптехніки зріс у 17,6 разів, а продаж власної - лише у 3,6 рази. Не секрет, що причина росту імпорту пов’язана з altдиспаритетом цін. Покупцю на 1 гривню товарної продукції за статтями придбання технікі та продажу наукових розробок із загального фонду Держбюджету виділяють 8,17 коп., а продавцю на розробку нової техніки і організацію її виробництва – 0.04 коп., тобто у 205 разів менше. Тож під час загальної кризи, коли загострюється конкурентна боротьба, наявність такого диспаритету дозволяє покупцю розширити можливості з придбання товару, що значно звужує ринок слабкому конкуренту, в якості якого виступає вітчизняне машинобудування для АПК.

У 1997 році було розпочато дію державної програми фінансового лізингу, у 2002-му - програму часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки, з 2005-го - кредитну підтримку господарств АПК, спрямованих на державну підтримку агрогосподарств і вітчизняних сільгоспмашинобудівників. Утім, сьогодні жодна з них не діє ефективно. Так, потужності заводів-виробників техніки завантажені на 20-30%, знос технологічного обладнання при середньому віці 30-35 років сягає 70-80%. Енергоозброєність галузі поступається перед розвинутими країнами світу у 7-10 разів, що не дає можливості забезпечити високу якість техніки, яка випускається.

          Нинішня фінансова криза засвідчила: лише державне регулювання галузі здатне виправити катастрофічну ситуацію, що склалася. Настала нагальна необхідність провести кардинальне реформування всього машинобудування. Отже, варто сконцентрувати увагу державних інститутів на таких напрямках. Потрібно здійснити технічне переозброєння підприємств вітчизняного машинобудування для АПК і впровадження новітніх технологій проектування та виготовлення техніки й обладнання, а саме: розробити Державну програму підтримки галузі в напрямку технічного переоснащення за рахунок довгострокового кредитування під гарантії держави.

           Також необхідно розробити та впровадити енерго- і ресурсозберігаючі технології з урахуванням специфіки та кліматично-географічних особливостей регіону. Для цього розробити пільгову програму впровадження передових агротехнологій за прикладом „Агро-Олімпу” і часткової компенсації (в розмірі 30-40%) вартості придбаної техніки вітчизняного виробництва на використання її згідно розробленим рекомендаціям для конкретного регіону і господарства. Дуже важливо запровадити державну підтримку банків, які здійснюють довгострокове кредитування підприємств, що впроваджують дані технології, механізмом компенсування 50% облікової ставки кредитування.

            Потрібно реанімувати програму часткової 30% державної компенсації вартості вітчизняної техніки і обладнання для агросектора, що поставляється сільгоспвиробникам, і довести її до 40%.

            Щодо оподаткування. Оплату вартості витрат, спрямованих на науково-дослідні, проектно-конструкторські роботи, виготовлення дослідних зразків нової техніки, розробку і підготовку серійного виробництва нової техніки і обладнання розглядати як валові витрати виробництва. Потрібно створити і затвердити перелік номенклатури техніки, яка необхідна аграріям і яка не виробляється в Україні, та надати податкові пільги тим підприємствам, які взялися за її розробку для впровадження у виробництво в розрізі зменшення податку на додану вартість до 10% та податку на прибуток до 15% терміном на 3 роки.

     alt   Вважаємо невідкладним збільшити обсяги фінансової підтримки державої структури НАК «Украгролізинг» як пріоритетної фінансово-лізингової одиниці, запровадити в системі лізингових договорів більш тривалий термін, а саме - подовжити термін лізингу з 3 до 7 років і зменшити відсотки лізингових платежів з 4,2 до 2%.

        Особливу увагу слід звернути на реалізацію державної політики зайнятості та забезпечення висококваліфікованими кадрами підприємств: провести широкоформатну державну роз’яснювальну рекламну роботу для підняття привабливості та вагомості виробничих спеціальностей. Також забезпечити підвищення заробітної плати освітянам до належного рівня.  

          Якщо ця робота буде скоординована, то ми досягнемо реальних результатів: збережемо галузь сільгоспмашинобудування України як стратегічну основу держави, підвищимо рівень ефективності використання парку вітчизняних сільгоспмашин і, таким чином, піднімемо рівень виробництва та соціальної захищеності його працівників. Відбудеться ріст ємності аграрного ринку та валового продукту, створиться інфраструктура внутрішньго цього ринку, яка забезпечить виробництво продукції високої якості та з мінімальними затратами, що, в свою чергу, призведе до можливості конкурентної боротьби на зовнішніх ринках.

         Ми матимемо можливість постійно забезпечувати сільгоспвиробників кваліфікованим технічним сервісом та якісними запасними частинами. А економія в процесі запровадження новітніх агротехнологій з використанням вітчизняних машин надасть можливість аграріям оновлювати парк машин на 15-20% щорічно.

         І нарешті, хочеться підкреслити: наші пропозиції - не догма. Розвиток промислового та аграрного секторів є динамічним процесом і кожен день життя ставить нові завдання та вимагає нових шляхів їх вирішення. Удосконаленню ж, як кажуть, немає меж, але щедра українська земля віддасть сторицею лише тим, хто невтомною працею впроваджуватиме в життя нові технології та програми її захисту.

                                                                                                                                        

                                                                                           Олександр ОЛІЙНИК,

                                                             Голова правління ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ»

                                                                                                                                         





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.