Безкоштовними дива бувають лише у казках

10 December, Розділ Техніка, переглядів 4 179

Поки дорослі політики вирішують, як вивести нашу державу з боргової економічної кризи, талановиті діти пропонують їм реальні шляхи розв’язання проблеми. Кращі винахідники в черговий раз зібралися у стінах столичного Палацу дітей та юнацтва, перетворивши його на яскравий ярмарок найфантастичніших ідей та вражаючих наукових здобутків.

Понад сто моделей, макетів і досліджень старшокласники всіх регіонів демонстрували на ІІІ Всеукраїнській виставці молодіжних інновацій та творчих проектів «Майбутнє України». Незмінний організатор заходу - Національний центр «Мала академія наук України» - вже багато років займається виявленням і підтримкою обдарованих дітей, допомагає їм упроваджувати свої мрії у реальність, а геніальні розробки - у виробництво. Бо деякі розробки дітей легко «втерли б носа» багатьом коштовним і бездарним проектам.

Більшість учасників приїхали до Києва з віддалених сільських глибинок. Тож проблеми екології та енергозаощаджувальних ресурсів їм найбільш знайомі. Приміром, твердопаливний котел «Екотерм», призначений для системи центрального водяного опалення виробничих приміщень, цехів та індивідуальних житлових будинків, потенційні клієнти закупили прямо на виставці. Розробка особливо цікава аграріям, бо працює котел не тільки на дровах, а й на відходах деревини та зернової і переробної промисловості (тирсі, стружці, соняшниковій лузці, подрібненій соломі), а також на торфі й кам’яному вугіллі. Автор цього потужного біопаливного клондайку – школяр Кам’янської середньої школи №1 та учень МАН Ярослав Швець.

Винахідник зазначає, що горіння у двох камерах його котла відбувається в два етапи. «Перший – це піролізний процес. Температура спалювання в межах 350-400 градусів за Цельсієм. У верхній камері виробляється газ, який складається в тому числі з метану, водню, вуглекислого газу, азоту, оксиду вуглецю та кисню. Потім газ через шамотну форсунку потрапляє під тиском у другу камеру, де і відбувається другий етап спалювання піролізного газу. Конструкція дає можливість до 40% економити паливо в порівняні з іншими котлами», - каже юний енергетик, пропонуючи урядовцям конкретний приклад вирішення газової проблеми.

За словами президента Малої академії наук України Станіслава Довгого, розробки юних геніїв вражають навіть іноземців. Науковець розповідає, що французи були у захваті від моделі аварійного освітлення довгих тунелів. Вони над цією проблемою ламали голови роками, а наш юний науковець вирішив її. Цікавими, на думку Довгого, є роботи манівців і в галузі гідроенергетики. «Ще у дореволюційні часи наші пращури використовували річкові гідроколеса. І борошно добували, і пароплави річками ганяли. Нині альтернативна енергетика - найважливіша галузь української економіки», - каже він. Бо, на переконання вченого, лише вона здатна вивести країну із теплової кризи.

Винахідники також це добре розуміють. Тому на виставці є багато цікавих нових робіт, присвячених альтернативній енергетиці.

Цікавим є і винахід Віталія Андрієнко із Чернівців. Основним завданням його радіометричного дозиметру «Гамма 3» є радіологічний моніторинг навколишнього середовища. Особливо це стосується продуктів харчування: грибів, лісових ягід, усіх овочів та фруктів, які вирощують селяни. Учень говорить, що радіація була на Землі і в космосі завжди. Однак знання пересічного жителя планети про її вплив на живі організми - мізерні. Радіологічний контроль став особливо актуальним після Чорнобильської трагедії 1986 року.

Чого тільки не демонстрували юні генії відвідувачам виставки. Аспекти їхніх дослідницьких робіт – безмежні. Від очищення ультразвуком води до лазерного бездротового зв’язку. Навіть «Енергоекономну систему керування вуличним освітленням сільського населеного пункту» запропонував старшокласник із Запоріжжя Владислав Ломиш. Він впевнений: його новацію по-справжньому оцінять селяни, бо система не тільки зменшить споживання електрики, а й викиди парникових газів.

Учасники виставки «Майбутнє України» отримали дипломи, цінні подарунки і заохочувальні призи. Попереду у юних геніїв - великі справи. Бо дивувати науковий світ не так вже й легко. Крім таланту потрібне велике бажання та наполегливість. А ще - немалі кошти батьків на створення моделей і проведення дослідів. На жаль, в Україні винахідництво поки що тримається, головним чином, на ентузіазмі диваків-одиначок. Без державної підтримки їхні технічні та інтелектуальні дива не матимуть продовження, впевнений президент Малої академії наук Станіслав Довгий. «Безкоштовні дива лише у казках», - каже він. Тож головне завдання дорослих – подарувати талановитим дітям цю казку: фінансову підтримку і зацікавленість з боку держави.