Аграрний тиждень. Україна
» » А чому б і не коза?
» » А чому б і не коза?

    А чому б і не коза?


    В Україні здавна розводять молочних кіз. Але займаються ними переважно в присадибних господарствах. За валовим надоєм козиного молока його виробництво ніколи не складало конкуренцію коров’ячому, тому, мабуть, інтерес до нього залишався на низькому рівні, тоді як у багатьох країнах світу (Данія, Франція, Німеччина, Голландія) молочне козівництво активно розвивалось саме в промислових масштабах.

     

     

    За численними даними іноземних аграрних видань та інтернет-сайтів, сьогодні одним із найперспективніших напрямків сільськогосподарського молочного бізнесу вважається виробництво козиного молока. Щорічне світове виробництво цього продукту сягає 8299 тис. тонн. В окремих європейських країнах частка козиного молока становить близько 30% у загальному обсязі його виробництва, а в арабських - досягає 50,0-58,0%.

    І в Україні одним із резервів поповнення продовольчих ресурсів може стати належний розвиток галузі козівництва, яка характеризується різноманітністю одержуваної продукції, лікувальними і дієтичними властивостями молока, високою конкурентоспроможністю за рахунок ефективного використання кормів, гарних відтворювальних якостей та доброю акліматизацією тварин.

    На сьогоднішній день в Україні основне поголів’я молочних кіз представлено помісними із зааненською породою тваринами. Це досить крупні, плодючі та молочні тварини. Жива маса маток – 45-48 кг, молочна продуктивність становить 500-700 кг за лактацію, яка в середньому триває 7-10 місяців. Середня жирність молока – від 3,5% до 5,0%. Надій кращих кіз за добрих умов годівлі та утримання сягає 1000 кг і більше.

    Козине молоко є цінним й корисним продуктом харчування з лікувальними властивостями. За рахунок високого вмісту солей кальцію і фосфору, вітамінів В1, В2, В12, С, А, Д, альбуміну і казеїну його рекомендують для лікування дистрофії, рахіту, алергії, бронхіальної астми та інших хвороб. У порівнянні з коров’ячим, козине молоко калорійніше, має підвищений вміст сухої речовини, жиру, білка та мінеральних солей. Всі ці властивості козиного молока служать підставою для існуючого в народі афоризму: «Коза - не корова бідняків, це корова хворих людей».

    Цінні властивості також має і козлятина. За смаковими та поживними якостями м'ясо кіз прирівнюється до баранини, в ньому міститься 61,7-66,7% води, 15,1-21,1% жиру, 16,2-17,1% білку. М’ясо молодих кіз за смаковими та поживними речовинами вважається ідеальним, бо містить мало жиру та холестерину. Кращою м’ясною продуктивністю характеризуються місцеві грубововнові кози. Оптимальний термін забою молодняка - 1-1,5 роки при живій масі 36-40 кілограмів. При нагулі на природних пасовищах у весняний та літній періоди жива маса дорослих кіз зростає на 25-35%. 

    Серед переваг виробництва продукції козівництва можна відзначити те, що кози, на відміну від корів, приносять приплід не раз, а двічі на рік. Ці тварини за один окіт можуть мати двійні-трійні, що значною мірою спрощує й пришвидшує процес оновлення утримуваного на фермі стада чи його кількісне збільшення, а отже і має перспективи інтенсифікації селекції. Крім того, кози характеризуються цілим рядом важливих біологічних ознак: невибагливість до умов утримання та кормів, більш ефективне використання пасовищ, велике різноманіття одержуваної від них продукції – молока, м'яса, вовни, шкір та гною.

    За останні роки галузь козівництва набуває істотного поширення. Так, чисельність кіз у господарствах різних категорій складає 732 тис. голів, у т.ч. 521 тис. маток. Але незважаючи на зростаючий інтерес до цієї галузі, перед нею постають нагальні проблеми: відсутність племінних господарств, належної науково-консультативної роботи з питань селекції, годівлі, переробки продукції козівництва. Основна кількість поголів’я кіз зосереджена в присадибних господарствах, що ускладнює застосування сучасних технологій розведення кіз.

    Ринок козиного молока та виробів із нього може бути більш широким, але й тут треба попрацювати: зробити рекламу, встановити зв’язки з підприємствами-переробниками молока, зарекомендувати себе стабільним виробником високоякісної продукції. Молочні продукти можна після отримання відповідних дозволів реалізовувати у супермаркетах, школах, дитячих кухнях тощо.

    Крім молока, можна також реалізовувати козенят. Так, зокрема, кізочок охоче купує населення для особистих господарств. Вартість однієї (7-8 місяців) становить близько 800 грн., а племінної - до 4000 гривень. Цапиків можна реалізовувати на плем’я, залишати для племінних цілей на власній фермі чи продавати на м'ясо ресторанам і населенню після їх кастрації та інтенсивного відгодовування.

    Головним завданням селекційної роботи в козівництві є збереження існуючих батьківських стад зааненської породи та створення племінних господарств і репродукторів шляхом поглинального схрещування з високопродуктивними тваринами зааненської породи. Важливим моментом у розвитку галузі є питання створення вітчизняної породи молочних кіз із високими продуктивними показниками та доброю пристосованістю до специфічних природно-кліматичних умов.

    Співробітники Інституту тваринництва НААН України розпочали роботу з характеристики стану поголів’я молочних кіз в Україні, узагальнення технології їх розведення та виробництва молока. Протягом останніх років оцінено 4 присадибних господарства Харківської області з поголів’ям дорослих кіз від 18 до 12 голів, ФГ «Коза Берта» - 100 голів (Харківська обл.) та сільгосппідприємство ТОВ «Золота коза» (Кіровоградська обл.) з поголів’ям 140 козоматок.

    Проаналізовано породний склад поголів’я. Визначено, що фермерське та присадибні господарства мають помісних кіз, покращених зааненською породою, при цьому кількість тварин, що знаходяться в типі зааненської породи, складає 75% у фермерському та 78,7% - в присадибних. Інші 25 та 21,3% - це місцеві кози різної масті та типу. ТОВ «Золота коза» займається розведенням тварин зааненської породи.

    Проведено бонітування кіз, визначені жива маса тварин, проміри статей, індекси тілобудови. Визначено, що середня маса різновікових козоматок фермерського господарства при весняному зважуванні становить 43,8±0,65 кілограмів. За бальною оцінкою загального вигляду тварини різних господарств майже не відрізняються – 3,8 балів при максимальному балі 4.

    Визначено молочну продуктивність кіз у залежності від кількості та тривалості лактацій, проведено лінійну оцінку вимені козоматок. У фермерському господарстві тварини за шість місяців першої лактації в середньому дали 236,4±19,6 кг молока з жирністю 3,69% (n=7), а по другій та наступній лактації – 310,4±18,7 кг з жирністю 3,45% (n=12). Середні добові надої при ручному доїнні за перший та другий місяці лактації по групі кіз присадибних господарств коливаються від 1630±1,31мл до 1875,6±2,45 мл молока.

    В результаті проведених досліджень розроблено проект ДСТУ «Кози молочні. Методи оцінки продуктивності». Ведеться робота по відпрацюванню оцінки екстер’єру кіз і розробляється «Інструкція з бонітування молочних кіз та оцінки екстер’єру». Результати цієї роботи дадуть змогу вести цілеспрямований добір і підбір тварин для покращення існуючого поголів’я та підвищення продуктивних якостей тварин.

    Спільно з науковцями Харківської державної зооветеринарної академії розробляються технологічні умови та стандарти на різні види продукції козівництва, спрямовані на розширення асортименту та ринку її збуту, а отже – поширення галузі козівництва в Україні.

     

                                                   І. ПОМІТУН, доктор с.-г. наук,

                                         Н. КОСОВА, кандидат        с.-г. наук,

                                         С. АСОБАЙРІ, кандидат с.-г. наук,

                                         Л. ПАНЬКІВ, кандидат с.-г. наук,

                                         Інститут тваринництва НААН (м. Харків)                                                    

     






    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.