Українське свинарство: шлях до Європи

17 July, Розділ Тваринництво, переглядів 5 813

Попри кризові забобони, приємно спостерігати й пишатися ознаками відродження України як годувальниці світу. І йдеться не лише про призові місця серед лідерів в експорті зерна. Але й про м'ясну галузь. Зокрема, свинарство.

alt А тут серед лідерів - ТОВ «Фрідом Фарм Бекон». Це не лише 30 тис. поросят щороку, а ще й 2,5 тис. тонн м'яса свинини, що постачається на Херсонщину, Миколаївщину, Крим.

З директором «Фрідом Фарм Бекон» Віктором Лесним та провідним фахівцем Інституту свинарства УААН ім. О. Квасницького доктором сільськогосподарських наук, членом-кореспондентом УААН Миколою БЕРЕЗОВСЬКИМ ми зустрілися на Міжнародній витавці-ярмарку «Агро-2009», де разом з тисячами відвідувачів були приємно здивовані рекордами цієї фірми. Ще б пак. На своєму майданчику «Фрідом Фарм Бекон» продемонстрував 2 чемпіони України - кнура породи ландрас і свиноматку червоної білопоясої. Вага цих короля й королеви сягала понад 350 кілограмів.

- Вікторе Анатолійовичу, що найбільше цікавило відвідувачів вашої експозиції на «Агро-2009»?

- Знаєте, приємно було, коли цікавилися племінним поголів'ям не лише, скажімо, керівники господарств з Рівненщини, Черкащини, Буковини, а ще й з Грузії.

- Тільки цікавилися, чи вже й домовилися співпрацювати?

- Ви маєте на увазі фахівців Грузії?

- Так.

- Вони мають бажання купити в нас поголів'я. Справа тепер лише за офіційним погодженням із Комітетом ветмедицини певних вимог. Приємно, що кількість шанувальників племінних тварин щороку зростає й в кількісному, й в географічному вимірі. Ми із задоволенням щороку беремо участь у цій традиційній виставці. Адже не лише вдається вирішувати питання розширення ринку реалізації продукції, а й удосконалення технології. Зокрема, ми уклали кілька угод з постачальниками сучасного обладнання задля модернізації свиноферм.

- А як вирішуєте питання з кормами: закуповуєте чи виготовляєте власні?

- Наш агрохолдинг орендує понад 80 тис. га землі. Звісна річ, маємо змогу цілком забезпечити високоякісним харчами власне поголів'я. Задля цього реконструювали й переобладнали старий комбікормовий завод, що обійшлося набагато дешевше, ніж завозити корми з інших підприємств. Протягом двох років усі витрати себе виправдали. Всі зернові компоненти, зокрема, ячмінь, пшеницю, кукурудзу, вирощуємо власними силами. Закуповуємо тільки соняшниковий шрот і премікси.

- А не бралися готувати власні премікси?

- Це особлива технологія. Й краще придбати ці домішки в авторитетних компаній зі світовим ім'ям, ніж витрачатися на винахід «власного велосипеду».

- Яким породам віддаєте перевагу?

- У нашому господарстві їх три: велика біла, ландрас, червона білопояса. Велика біла в нас двох популяцій. Її вирощуємо на двох племзаводах. Один «укомплектовано» поголів'ям, виведеним на племзаводах України, а на другий завезли тварин із Північної Ірландії.

- Напевне, складно було адаптовувати до українських умов поголів'я з Туманного Альбіону...

- Знаєте, для Великої Британії характерний помірний морський клімат. В Україні він більш континентальний і жорсткіший. Зими наші значно холодніші. А велика біла порода північно-ірландської селекції має дуже тонкий шар сала, тому мерзне. Отже, довелося подбати про теплу підлогу і різноманітні системи обігріву, щоби тваринам було комфортно. Влітку вмикаємо спеціальну вентиляцію й систему зволоження та кондиціювання повітря. За таких умов ця порода максимально реалізовує свій генетичний потенціал.

- А що це у вас за червоно-білопоясе диво?

- Цю породу створено під методичним керівництвом Українського інституту свинарства ім. О. Квасницького УААН під проводом академіка Валентина Рибалка. В ній об'єднано вихідні генотипи великої білої миргородської української селекції та імпортних порід, зокрема ландрас, п'єтрен, дюрок і гемпшир. У такий спосіб вдалося значно покращити м'ясні якості тварин. Червону білопоясу вдосконалювали протягом 30 років. До речі, Ваш сьогоднішній співрозмовник є одним зі співавторів цієї породи.

- Які породи сьогодні користуються найбільшим попитом?

- Різноманіття порід, які ми маємо, надає змогу задовольнити вимоги доволі широкого кола виробників агропродукції. Скажімо, господарства середнього розміру, які ще не мають змоги запровадити комплекс новітніх технологій, побоюються купувати імпортне поголів'я, аби не ризикувати під час його адаптації до наявних умов утримання. Відтак і віддають перевагу вітчизняним генотипам - українській м'ясній і червоній білопоясій. Остання порода користується особливим попитом серед фермерів невеликих і середніх господарств.

- Цебто будь-якій фермер може вам зателефонувати, приїхати і придбати порося?

- Безумовно. Кожному з них допоможемо.

- А попит встигаєте задовольнити?

- Ви знаєте, після багатьох схвальних відгуків настільки зросла в людей зацікавленість в ефективному веденні свинарства, що ми просто не встигаємо за попитом. Тож доводиться реєструвати всіх замовників і по мірі підростання поголів'я забезпечувати їх племінними поросятами. Особливу перевагу віддаємо тим, хто бере їх не лише для відгодівлі, а ще й для відтворення, адже таким чином можна відродити галузь українського свинарства й вивести її в світові лідери.

- Що стримує піднесення вітчизняного свинарства, як гадаєте?

- Відсутність у багатьох господарствах належної матеріально-технічної бази та імпорт низькоякісного м'яса з-за кордону. Якби ж це була чесна конкуренція й завозилася якісна свинина! А вона аніяк не може бути дешевшою, ніж українська.

- А якими бачите свої перспективи?..

- Головна наша перевага - кормова база. Основним компонентом раціону свиней є зерно. А в нашій державі його доволі, і є перспектива вдвічі збільшити його виробництво. Тому наша українська свинина завжди буде конкурентноздатною. До речі, мені довелося спілкуватися у Польщі з керівником дослідного господарства Краківського університету, який висловив думку про те, що розвиток свинарства в Україні, за розрахунками польських науковців, має можливість змінити напрямок руху м'ясних потоків: не в Україну, а навпаки - з України в Польщу. Я з цим теж погоджуюсь, але нам ще треба багато інвестувати в матеріальну базу та створювати рівні з Європою умови виробництва.

І на завершення нашої зустрічі, до бесіди підключився член-кореспондент УААН, провідний фахівець Інституту свинарства ім. О. Квасницького, доктор с-г наук Микола БЕРЕЗОВСЬКИЙ зі словами:

« Це чудово що в Україні є такі піонери піднесення вітчизняного свинарства, як ТОВ «Фрідом Фарм Бекон». Головне, - вони розвивають своє підприємство з науковим підходом, використовуючи найсучасніші світові досягнення в селекції, запроваджуючи новітні найефективніші технології утримання й відгодівлі. Безумовно на практиці «Фрідом Фарм Бекон» треба вчитися успішно й цивілізовано господарювати ».

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ

Контактна інформація:

тел.: 8-0552-32-53-16, 8-0552-32-53-02;

моб.: 8-050-643-79-39