Аграрний тиждень. Україна
» » Українські гени без меншовартості
» » Українські гени без меншовартості

    Українські гени без меншовартості


    короваВиявляється, досягнення вітчизняних селекціонерів, що звершуються у молочному напрямі, анічим не гірші заокеанських. Ба, навіть кращі. Нехай наші, скажімо, червоні степові і не дають 7 тис. літрів, як голштини, але ж за якісними показникам (вмістом білка й молочного жиру) упевнено обганять хвалених «забугорців». Зокрема, й про це говорили в Інституті розведення і генетики тварин НААН під час тематичного круглого столу.  

     

    Говорили люди не сторонні й не зацікавлені «проштовхувати» в нашу череду розрекламоване іноземне поголів’я. Авторитетними думками обмінювалися майже сотня справжніх патріотів вітчизняної генетики. А серед них - знані представники виробничих структур (від племінних господарств й підприємств, професійних асоціацій тощо), наукових установ і навчальних закладів, громадських організацій та профільних періодичних видань.

    І на порядку денному були такі актуальні питання: сучасні напрями ведення селекційно-племінної роботи в Україні з комерційними породами в молочному скотарстві; організація системи збереження локальних та зникаючих порід сільськогосподарських тварин.

    Загальні цифри чітко вказують на відповідні тенденції. Так, на початок 2012-го в агропідприємствах України поголів’я корів склало 582,9 тис. голів, де основними за чисельністю залишаються вітчизняні: українська чорно-ряба – 43,2%, українська червоно-ряба молочні – 19,3%, а також симентальська – 12,6%, червона степова – 9,9%, голштинська – 8,1% породи. Дещо нижчу чисельність мають такі породи як червона молочна, лебединська, бура молочна.

    За даними Державного племінного реєстру, чисельність племінних корів на 01.01.2011 року склала 151,1 тис. голів. Це поголів’я зосереджено у 309 господарствах (табл. 1), при цьому найбільша їх частка вітчизняної селекції (89%) належить до вітчизняних порід. Підконтрольна (племінна) частина складає 5,8% від загальної чисельності корів або 26% від корів у сільгосппідприємствах. У країнах з розвинутим молочним скотарством цей відсоток знаходиться в межах 75-95%. Іншими словами, практично майже все поголів’я корів має високу племінну цінність і задіяне в проблемах селекції, де обов’язковими складовими є оцінка і відбір кращих корів та плідників, що в кінцевому варіанті забезпечує ринок племінних ресурсів (сперма, племінні телиці тощо). Разом із цим в умовах племінних підприємств країни накопичено запас спермопродукції в кількості понад 10 млн. доз, з яких 50% припадає на плідників імпортованої голштинської породи.

     

                 Табл. 1. Чисельність корів в племінних господарствах України

    Порода

    Поголів’я

    племінних

    корів

    Серед-

    ній надій,

    кг

    Вміст в молоці,%

    Вихід

    телят на 100

    корів

    Кількі-

    сть

    госпо-

    дарств

    жиру

    білка

    Українська чорно-ряба молочна

    78222

    5201

    3,71

    3,23

    77,91

    253

    Українська червоно-ряба молочна

    33697

    5507

    3,74

    3,27

    83,44

    117

    Голштинська

    14209

    6976

    3,80

    3,35

    68,63

    31

    Українська червона молочна

    10599

    4589

    3,87

    3,26

    78,91

    35

    Симентальська

    6156

    5192

    3,78

    3,05

    74,30

    35

    Червона степова

    4527

    3540

    3,91

    3,39

    87,44

    19

    Лебединська

    1225

    3724

    3,92

    3,12

    86,18

    6

    Бура молочна

    479

    5481

    3,94

    3,08

    74,28

    4

    Інші породи

    1988

    3845

    3,97

    3,16

    62,53

    16

    Разом

    151102

    5314

    3,75

    3,28

    78,32

    309

     

    Популярність голштинської породи в світі очевидна, що, перш за все, пояснюється рекордними показниками по надою, високою ефективністю при оплаті корму молоком, технологічністю та широкими пропозиціями генетичного матеріалу високої племінної цінності (сперма плідників). Разом із цим, спостерігаються деякі особливості («слабкі місця») цієї породи, на виправлення яких і спрямована нині увага селекціонерів США, Канади та Європи. До таких ознак останнім часом відносять: низький вміст жиру та білка в молоці (мал. 1, 2), незадовільний рівень відтворення та продуктивного довголіття, наявність генетичних аномалій.

                Очевидно, що тенденція зменшення вмісту білка в молоці при високих надоях корів притаманна майже всім породам, а зважаючи на офіційні дані по голштинам (табл. 1), змушує думати про доцільність широкого використання саме імпортної генетики.

                Виникає запитання: а чи необхідні досягнення високих надоїв? Так, за умов розрахунку оплати за молоко на основі показників його якості (вміст жиру, білка), відповідного економічного ефекту можна досягти за різних співвідношень цих показників (табл. 2). Зокрема, від корови можна отримати за лактацію 300 кг молочного білка при надої 10000 кг молока і абсолютному значенні вмісту білка 3,0%, або за рівня надою 7500 кг, вмісту білка 4,0%, відповідно. При цьому перший варіант продуктивності жорстко пов’язаний з високою питомою вагою концентратів у раціоні корів, що постійно викликає проблеми ацидозів та кетозів, залежить від відповідного ветеринарного забезпечення і контролю і не може не вплинути на рівень відтворення і продуктивного довголіття. До речі, до зовнішніх проявів ацидозів відносять захворювання кінцівок (ламініти), що дуже часто зустрічається у високопродуктивних стадах як за кордоном, так і в Україні.

     

    Мал. 1. Зміни величини надою та вмісту білка в залежності від надою

    (Кожна крапка – надій по країні, що відповідає певному рівню вмісту білка (дані ICAR))

     

    Надій, кг

                Вміст жиру (білка)

    2,50

    3,00

    3,50

    4,00

    4,50

    5,00

    5000

    125,0

    150,0

    175,0

    200,0

    225,0

    250,0

    6000

    150,0

    180,0

    210,0

    240,0

    270,0

    300,0

    7000

    175,0

    210,0

    245,0

    280,0

    315,0

    350,0

    8000

    200,0

    240,0

    280,0

    320,0

    360,0

    400,0

    9000

    225,0

    270,0

    315

    360

    405

    450

    10000

    250,0

    300,0

    350,0

    400,0

    450,0

    500,0

    Мал. 2. Вихід молочного жиру (білка) в залежності від величини надою та вмісту жиру (білка), кг

                Таким чином, це не може не вплинути на відповідні стратегії в селекції. В доповнення можна навести дані Державного племінного реєстру щодо виходу телят в племінних господарствах України (мал. 2). Коментарі зайві – чим вище рівень надоїв, тим менший вихід телят.

     Мал. 3. Залежність виходу телят від рівня продуктивності в племінних господарствах України (за даними Держплемреєстру станом на 01.01.11 р.)

     

                У зв’язку з цим нами було визначено декілька основних заходів з підвищення рівня відтворення (табл. 2). Інтерес представляє обмін телиць в господарствах населення на бугайців, що отримані в агропідприємствах, проте і тут є певні застереження. Хоча із наведених напрямів саме такий варіант обміну найбільш ефективний і, на наш погляд, може без зайвих витрат підвищити рівень ремонту основного стада на 25-35%!!!

                Успіх цих заходів залежить значною мірою від підготовки спеціалістів, які задіяні в цьому процесі. Тому серед заходів є організація в регіонах роботи навчальних і сервісних центрів з відтворення, основним завданням яких повинно бути проведення практичних семінарів, навчань для техніків штучного осіменіння та ветеринарних спеціалістів. Не менш важливим є ветконтроль у господарствах і застосування сучасних засобів діагностики стану органів відтворення (ультразвукові сканери).

     

          Табл. 2. Деякі заходи з підвищення рівня відтворення в агрогосподарствах 

    Заходи 

    Вимоги, ризики 

    Обмін бугайців з сільськогосподарських господарств на теличок господарств населення

    Ветеринарний контроль (необхідність карантину), в ряді випадків відсутність інформації про походження та племінну цінність телиць

    Використання сексованої (розділеної за статтю) сперми для збільшення відсотку теличок в приплоді

    Висока ціна на спермопродукцію, низький рівень запліднювальної здатності сперми, кваліфікація техніків штучного осіменіння

    Застосування ультразвукових сканерів для ранньої діагностики тільності (30 днів)

    Вартість обладнання (30-120 тис. грн.), наявність підготованого персоналу

    Застосування схем синхронізації еструсу та корекції функції відтворення

    Висока вартість гормональних препаратів, затрати робочого часу на проведення ін’єкцій, гормональна залежність тварин

     

                Названі проблеми краще вирішувати через мережу селекційних центрів, які згідно існуючих нормативно-правових вимог повинні виконувати ці функції. Можна констатувати, що практично в усіх країнах світу з високим розвитком галузі молочного скотарства чітко функціонує автономна система селекції, що задовольняє власний ринок племінними ресурсами відповідної якості.

    корова і доярка            Необхідно чітко усвідомлювати, що селекційний процес пов’язаний з оперативним контролем продуктивності в племінних стадах, моніторингом генетичних ресурсів, постійною оцінкою та відбором кращих тварин (корови, плідники). Все це пов’язано з формуванням відповідних інформаційних баз даних. Тому нами ініційовано загальну систему племінної роботи в Україні з урахуванням сучасних вимог.

    Так, в умовах Інституту розведення і генетики тварин НААН створено державне підприємство «Головний науково-виробничий селекційно-інформаційний центр у тваринництві», що починає виконувати функції всеукраїнського селекційного центру.

    При проведенні всеукраїнської наради було підкреслено важливість створення при цьому селекційному центрі Рад по породах. Їх основна функція – розробка та реалізація селекційних програм, організація ефективного навчання, оцінка та відбір генетичних ресурсів власної селекції, яка б відповідала вимогам часу і робила галузь молочного скотарства конкурентоздатною на світовому рівні. Ми запрошуємо всі зацікавлені організації та фахівців прийняти участь в обговоренні наших позицій, висловити свою думку, що на наш погляд зробить селекційний процес більш ефективним та динамічним.

     

                                                                                                                        Михайло БАЩЕНКО,

                                                                            доктор с.-г. наук, професор, академік НААН

                                                                                                                                Сергій РУБАН,

                                                          доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН 


    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.