- Забезпечує рентабельність і високу конкурентоздатність
- Витоки відродження
- “Бідна” овечка, але своя (або що важить для України розвиток галузі вівчарства)
- Азіатські вівці на українських ланах
- Золоте руно Асканії
Нова порода овець втілила найкраще
Нарешті українськими селекціонерами створено породу овець, продукція яких відповідає найвищим світовим вимогам до якості, а плодючість значно краща, ніж у інших порід. Таких результатів досягнуто завдяки багаторічній праці українських селекціонерів і фахівців базових господарств, яка розпочалася ще у 1932 році. Майже за 76 років досліджень науковцями нарешті виведено унікальну асканійську каракульську породу овець. За екстер'єром і конституцією вівці створеної породи подібні до чистопородних (середньоазіатських) каракульських. 
У них великий продовгуватий грушоподібний тулуб, видовжена, дещо горбоноса голова, вуха великі, звислі, кінцівки високі, міцні, тонкі, вкриті блискучим і шовковистим волосяним покривом. Більшість баранів мають спіралеподібні роги, трапляються й комолі. Вівцематки, в основному, комолі. Хвіст розширений біля кореня і являє собою широку жирову подушку у вигляді спадаючого трикутника із запасом жиру до 8-10 кілограмів. Закінчується він довгим тонким відростком S-подібної форми. Тварини нової породи характеризуються комбінованою продуктивністю, високою адаптаційною здатністю до природно-екологічних умов, підвищеною плодючістю (126,4-166,8%), міцною конституцією та великою живою масою. Зокрема, маса баранів-плідників сягає 70-110 кг, вівцематок - 50-63 кг; ягнят при народженні: одинаків - 4,5-5,0 кг, двійневих - 3,5-4,0, трійневих - 3,0-3,5 кілограмів. Вихід смушків першого сорту більший на 71-86,4%. Смушки крупного розміру (одинаків - 1578-1900 см2, двійневих - 1328-1613 і трійневих - 1271-1370 см2), їх шкурки мають легку міздрю і укорочений волос, довгі валькуваті завитки, середні за розміром від 4 до 8 мм, шовковистий і блискучий волосяний покрив, що відповідає вимогам стандарту на чистопородний каракуль. Тварини нового селекційного досягнення мають значну перевагу над чистопородними каракульськими вівцями, зокрема за: плодючістю - вища на 26,4-61,8%; живою масою: баранів - 40-83%, вівцематок - 25-40%. М'ясна продуктивність вівці у 4 місяці відзначається високою живою масою перед забоєм - 42,7%, забійною масою - 33,4%, забійним виходом - 10,7%, виходом м'якоті - 5,9%, коефіцієнтом м'ясності 3,3 проти 2,6 чистопородних каракульських овець; в 7 та 9 місяців відповідно: 18-20,2%, 63,1-59,7%, 54,4-52,3%, 5,9-6,3%, 3,6-3,9 проти 2,8-2,9. Молочна продуктивність вища у 2-3 рази. Економічний ефект при розведенні нової асканійської каракульської породи овець становить 628425 грн. при обсязі впровадження 8,4 тис. голів, зокрема за рахунок підвищення смушкової продуктивності - 46305, м'ясної - 264600, молочної - 317520 гривень. 
Селекція здійснювалася поетапно Для досягнення таких результатів науковці послідовно використовували різні методи. Спочатку вчені Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства та Буковинського інституту агропромислового виробництва проводили відтворювальне схрещування чистопорідних каракульних овець з романовськими вівцями. Згодом почали застосовувати методи поглибленої селекції з використанням добору кращих генотипів. При цьому проводився спеціальний підбір батьківських пар та максимально використовувалися барани-поліпшувачі. Для створення нової породи використовували три внутрішньопородних типи асканійської каракульської породи - асканійський породний тип багатоплідних каракульських овець чорного забарвлення; асканійський породний тип каракульських овець сірого забарвлення; буковинський породний тип каракульських овець чорного забарвлення. Довідково. Асканійський породний тип багатоплідних каракульських овець чорного забарвлення характеризується доброю пристосованістю до природно-екологічних умов півдня України, підвищеною плодючістю, міцною конституцією, великою живою масою та виходом смушків першого сорту. Молодняк має високу скоростиглість та добрі забійні якості. Вівці цього типу широко використовуються як поліпшуючий генетичний матеріал у господарствах усіх форм власності різних регіонів України. Представники асканійського породного типу каракульських овець сірого забарвлення добре пристосовані до різних агроекологічних умов їх розведення, характеризуються підвищеною плодючістю та мають, в основному, міцну конституцію, значну живу масу, смушки крупного розміру (мають тонку та щільну міздрю, валькуваті завитки середнього розміру). Волосяний покрив - шовковистий і блискучий. Буковинський породний тип чорного забарвлення створено шляхом застосування поглинального схрещування місцевих грубо-вовнових овець типу чушка з чистопородними баранами каракульської породи, що завозилися з Середньої Азії та Молдови. Відрізняються високою плодючістю. Схемою передбачалися такі етапи роботи: одержання першого покоління шляхом реципрокних схрещувань каракульських і романовських овець; схрещування каракульських вівцематок першого покоління з каракульськими баранами для поліпшення смушкових якостей; розведення помісей «в собі» з добором тварин бажаного типу (міцної конституції, високої плодючості, цінних якостей смушку); виділення тварин бажаного типу в окрему групу; однорідний підбір тварин бажаного типу в різних поколіннях; повторне спаровування особин, які дали позитивні результати; поліпшення овець, які відхилилися від визначеного бажаного типу міжлінійними спаровуваннями; створення ліній і родин тварин шляхом однорідного підбору з цінними смушковими якостями із числа двійневих і трійневих; суворе бракування тварин, які не відповідають вимогам стандарту створюваного бажаного типу; створення внутрішньопородних типів каракульських овець чорного та сірого забарвлень. 
Порода вдосконалюватиметься й надалі Основними базовими господарствами зі створення асканійської каракульської породи овець визнано племзаводи та племрепродуктори: ДПДГ «Маркеєво» Чаплинського району, Херсонщини, ТОВ «Агрофірма імені М. О. Посмітного» Березівського, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бородіно-А» Тарутинського та ТОВ «Дружба народів» Котовського районів Одещини - по асканійському породному типу багатоплідних каракульських овець чорного забарвлення; ДПДГ «Маркеєво» Чаплинського району Херсонської, СВК «Ягорлик» Красноокнянського, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бородіно-А» Тарутинського районів Одеської області - по асканійському породному типу каракульських овець сірого забарвлення; фермерські господарства «Берестецький вівчарик», «Вівчарик» Новоселицького району, селянське фермерське господарство «Золоте руно - Д» Заставнівського та ПП Левицького Кельменецького районів Чернівецької області - по буковинському породному типу каракульських овець чорного забарвлення. Автори породи рекомендують вирощувати асканійську каракульську породу овець для виробництва смушків, баранини, молока та інших видів продукції. - Переконаний: найдоцільніше продовжити використання для штучного осіменіння вівцематок у господарствах різних форм власності високопродуктивних баранів-плідників селекції держплемзаводу «Маркеєво» (Інститут тваринництва «Асканія-Нова») Херсонської області, оцінених за власною продуктивністю, якістю потомства і визнаних поліпшувачами, - радить провідний науковий співробітник Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» Микола Туринський. - Щоб підтримати досягнутий рівень продуктивності породи, поліпшити її племінні та продуктивні якості, рекомендуємо розробити у племінних господарствах перспективні програми селекційно-племінної роботи і у відповідності з ними вести селекцію. Науковці планують і надалі вдосконалювати нову породу овець. Виявляти генотипи, які стійко передають цінні якості потомству, і на їх основі створювати нові генеалогічні лінії.
