- Можлива загроза сходам озимих
- Можлива загроза сходам озимих
- Хімічний контроль збудників хвороб та чисельності шкідників у посівах зернових
- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ у 2009 РОЦІ
В останні роки значно погіршився фітосанітарний стан агроценозів сільськогосподарських культур. Основними причинами цього є несталість посівних площ і порушення технологій вирощування (практично повсюдне недотримання науково-обґрунтованих сівозмін, спрощення системи основного обробітку ґрунту, незбалансоване внесення міндобрив, несвоєчасне застосування засобів захисту). За даними Інституту захисту рослин та інших науково-дослідних установ, потенційні втрати врожаю від комплексу шкідливих організмів становлять: на озимій пшениці - 27%, кукурудзі - 29%, цукрових буряках - 28%, соняшнику - 24%, картоплі - 33%, ріпаку - 25%. Це переконливо свідчить, що навіть часткове запобігання втратам - важливий фактор підвищення продуктивності культури. Необхідно звернути увагу, що в 2009 році на посівах озимої пшениці очікується підвищена чисельність злакових мух, клопа шкідливої черепашки (розширення ареалу на північ), хлібного туруна (особливо в зоні Степу). В популяціях саранових намітилась динаміка підйому чисельності. Існує загроза високої шкідливості ґрунтових шкідників (дротяників, несправжніх дротяників і личинок хрущів) у більшості областей, насамперед в Поліссі. Цього року за умов вологої теплої погоди з частими дощами в період достигання хлібів можливий високий рівень розвитку більшості хвороб листя та колосу, на що вказує запас інфекції, який знаходиться в ґрунті, рослинних рештках і насінні. На кукурудзі значну загрозу становитимуть сажкові хвороби, кукурудзяний метелик, злакові мухи. Потенційну небезпеку має розширення ареалу західного кукурудзяного жука. На соняшнику з хвороб найбільш небезпечні фомопсис, несправжня борошниста роса, іржа, зі шкідників - сірий буряковий довгоносик, совки підгризаючі та листогризучі, соняшникова шипоноска, попелиця. На цукрових буряках найнебезпечнішими для посівів є звичайний буряковий довгоносик, сірий буряковий довгоносик, щитоноски, листкова бурякова попелиця, бурякова нематода, коренеїд сходів, церкоспороз, альтернаріоз. На ріпаку істотну загрозу становитимуть хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, ріпаковий насіннєвий прихованохоботник, стебловий прихованохоботник, капустяна стручкова галиця, попелиці, бурякова нематода, снігова пліснява, альтернаріоз, бактеріоз коренів, фомоз, циліндроспоріоз. Популяція гризунів восени 2008 року відзначалась високими показниками життєздатності, погодні умови зими поточного року сприятливі для збереження їх чисельності на рівні, що становитиме загрозу посівам озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав, особливо в Лісостепу та Поліссі, подекуди в Степу. За такої фітосанітарної ситуації доцільно спрямувати основні зусилля на дотримання систем захисту сільгоспкультур, які базуються на оптимальному поєднанні організаційно-господарських, імунологічних, біологічних і хімічних заходів, що забезпечує регулювання чисельності шкідливих організмів на господарчо невідчутному рівні. Система включає: -використання сортового потенціалу рослин, у тому числі впровадження у виробництво сортів, комплексно стійких до шкідників і хвороб; -дотримання сівозмін. Граничний рівень зернових колосових культур у структурі площ посівів озимої пшениці не повинен перевищувати 50-55%. Повторне розміщення посівів соняшнику на одній площі не раніше ніж через 6-8 років. Зменшення насичення сівозмін ріпаком, особливо у зерно-буряковій сівозміні, щоб унеможливити поширення нематодозів; - для захисту від ґрунтових шкідників, поля із значною їх чисельністю необхідно відводити під посіви бобових, льону, гречки, проса чи чорний пар, які погіршують умови живлення та розвитку даних шкідників, особливо за умови багаторазової культивації запирієних площ; - обробіток ґрунту: вибір найбільш раціональної системи підготовки ґрунту визначається ґрунтово-кліматичними умовами, попередником, кількістю продуктивної вологи та запасом насіння бур'янів в орному шарі; - дотримання оптимальних для кожної кліматичної зони строків сівби; - посів ранніх ярих зернових колосових у ранні строки (на півдні України - в лютневі вікна); - обов'язкову обробку насіння зернових колосових протруйниками системної дії з додаванням стимуляторів росту вітчизняного виробництва на природній основі, що забезпечує захист від сажкових хвороб і кореневих гнилей та підвищує схожість насіння; - інкрустацію насіння цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи інсектицидами або комбінованими препаратами від комплексу шкідників для ефективного захисту сходів; - знищення бур'янів для обмеження місць резервації шкідників і хвороб; - збалансоване внесення мінеральних добрив; - систематичний моніторинг фітосанітарного стану посівів. Застосування феромонних пасток для моніторингу чисельності та прогнозу строку обробок проти кукурудзяного метелика та шкідників плодових культур; - для оптимізації і економічної доцільності хімічного захисту проти шкідників і хвороб обробки проводити з урахуванням економічних порогів шкідливості (табл. 1-6); - для збереження потенційного врожаю проведення обробок фунгіцидами проти хвороб: на зернових колосових - 2-3 обробки, на цукрових буряках - 1-2 обробки, на соняшнику - 2 обробки, на ріпаку - 1-2 обробки; - на озимій пшениці для запобігання ураження колоса фузаріозом й альтернаріозом ("почорніння колоса") обов'язкова обробка посівів у фазу цвітіння системними фунгіцидами; - критерієм доцільності проведення обробок проти хвороб є їх розвиток на рівні 1-5% за сприятливих погодних умов; - після відновлення вегетації озимої пшениці провести обробіток їх гербіцидами; - використовувати пестициди і агрохімікати згідно з регламентами, вказаними в "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні"; - важливими складовими регулювання чисельності мишоподібних гризунів є моніторинг поведінки, розвитку, шкідливості гризунів і профілактичні заходи: знищення бур'янів, своєчасне і без втрат збирання врожаю, рання глибока оранка, знищення гризунів у місцях їх резервації для недопущення в посіви сільгоспкультур. - в регіонах, де складаються сприятливі умови для розвитку трихограми (ГТК 0,9-1,2), для захисту посівів від листогризучих совок, стеблового (кукурудзяного) метелика - випуск трихограми. В умовах дефіциту матеріальних ресурсів перевагу в проведенні хімічного захисту зернових культур від шкідливої черепашки слід надавати посівам, перспективним для одержання сильних і цінних пшениць.
1. Економічні пороги шкідливості шкідників ріпаку
| Шкідник | Періоди контролю | Економічний поріг шкодочинності |
| Хрестоцвіті блішки | Поява сходів, t° повітря >15°С за сухої сонячної погоди | Більше 3 жуків на 1 м2 або один прокол в сім'ядолі на 30% рослин |
| Ріпаковий пильщик (трач) | Травень | Не більше 2-х гусениць на рослину |
| Ріпаковий квіткоїд | Утворення бутонів. Період збільшення бутонів (два тижні перед цвітінням). Початок цвітіння | В середньому 1 жук на рослину; 2-3 жуки на рослину; 5-6 жуків на рослину |
| Стебловий при-хованохоботник | При t° повітря > 12°С: жовті посудини по краю поля | 1-2 жуки на 40 рослин або 4-6 жуків на 1 жовту посудину |
| Капустяний стручковий комарик | Від початку цвітіння до повного цвітіння з t° повітря по обіді > 15°С. Від утворення перших стручків до кінця цвітіння з t° повітря до обіду > 15°С | Одна яйцекладна самиця на дві рослини. Одна яйцекладна самиця на чотири рослини |
| Капустяна попелиця | Перед цвітінням. Кінець цвітіння - не пізніше 7 днів після цвітіння | Заселення - 2 колонії на 1 м2 - 60 особин попелиць на рослину. Більше 100 особин попелиць на 10 см стебла рослини |
2. Економічні пороги шкодочинності основних шкідників, хвороб і бур'янів на озимій пшениці
| Фаза розвитку | Об'єкти обліку | Методи обліку | Економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) | ||
| За 2 тижні до сівби | Гусениці підгризаючих совок, дротяники | 10 площадок 50х50х25 см - совки; 50х50х50 см - дротяники | Заселеність об'єктом більш ніж 3 проб або чисельність 10-15 екз/ м2 | ||
| Сходи, початок кущіння | Хлібний турун (личинки), дротяники, гусениці підгризаючих совок, личинки хлібних жуків | Хлібний турун - 10 площадок 50 х 50 х 30 см, облік кількості стебел всього, в т.ч. пошкоджених з наступним розкопуванням (50х50х30 см) і збором личинок для визначення віку. | Поріг визначають з урахуванням віку личинок, їх щільності (до 2-3 личинок/кв.м) | ||
| Шведські і пшенична мухи | Косіння сачком по 10 помахів у 10 місцях для обліку імаго. Збір та розтин 100 рослин. Виявлення заселеності личинками. | 30-50 мух на 100 помахів сачком, або 5-10% пошкоджених стебел | |||
| Іржасті захворювання | На 100 га 20 проб по 10 стебел та додають по 2 проби на наступні 100 га | При більш ніж 30% рослин з ураженням листків на 5% | |||
| Борошниста роса | На 100 га 20 проб по 10 стебел та додають по 2 проби на наступні 100 га | При більш ніж 30% рослин з ураженням листків на 5% | |||
| Бур'яни | Відмічається наявність бур'янів на 50 площадках розміром 0,05 м2 (0,33 х 0,15 см) | Більше 5 екз. хрестоцвітих бур'янів у 50 пробах | |||
| Злакові попелиці | Кількість особин на 1 стебло зі 100 облікових рослин. Відсоток заселених рослин на 1 кв.м | 5-10 особин на 1 рослину при 50% заселенні рослин | |||
| Поновлен- ня веге- тації | Хлібний турун (личинки) та ін. ґрунтові шкідники | Грунтові розкопки розміром 50х50х30 см в 10 місцях | 3-4 личинки/кв.м (в період кущіння) | ||
| Кущіння | П'явиці (жуки) | Облік на 20 площадках 50х50 см | Більше 10-15 жуків на 1 м2 | ||
| Злакові мухи | 20 проб по 5 рослин; аналіз на виявлення личинок. 10 проб по 10 помахів сачком - облік мух | Більше 10-15% стебел, заселених личинками. 30 мух на 100 помахів сачком. | |||
| Бур'яни | Огляд 50-ти площадок по 0,05 кв.м | 50 рослин на 1 м2 однорічних; 5 кучерявців; 2-3 розетки на 1 м2 багаторічних | |||
| Вихід в трубку | Шкідлива черепашка | 16 площадок 50х50 см з ретельним оглядом рослин та поверхні ґрунту - виявлення клопів та яйцекладок | Більше 3 клопів на 1 м2 | ||
| П'явиці (жуки) | Облік на 20 площадках 50х50 см. | Більше 10-15 жуків на 1 м2 | |||
| П'явиці (личинки) | Облік на 20 площадках 50х50 см | 3-5 личинок на м2 | |||
| Злакова листокрутка | Огляд рослин в 8-16 пробах 50х50 см | Більше 50 гусениць на 1 м2 | |||
| Борошниста роса | Огляд 20 проб по 5 рослин | 20-30% уражених рослин | |||
| Іржа | 20-30 пустул на 100 листків | ||||
| Септоріоз, піренофороз | Огляд по 5 рослин в 20 точках поля | Більше 30% хворих рослин з ураженням листя в середньому на 3% | |||
| Колосіння | П'явиці (личинки) | 20 проб по 5 стебел | Більше 50 личинок на 100 стебел | ||
| Злакові попелиці | Більше 8-10 на стебло | ||||
| Іржа | 20 проб по 5 рослин | 1-2 пустули в середньому на 1 лист | |||
| Борошниста роса | Більше 20-30% уражених стебел | ||||
| Септоріоз, піренофороз | Огляд по 5 рослин в 20 точках поля | Більше 30% хворих рослин з ураженням листя в середньому на 5% | |||
| Цвітіння й налив зерна | Шкідлива черепашка | Підрахунок шкідника на 16 площадкх 50х50 см (огляд колосків та поверхні ґрунту) | Посіви сильних та цінних пшениць більше 2 личинок на м2 Насіннєві та продовольчі - 4-8 на м2 | ||
| Злакові попелиці | Огляд по 5 стебел у 20 точках | Більше 20 особин на стебло | |||
| Хлібні жуки | Огляд 20 площадок по 1 м2 | Більше 3-5 жуків на 1 м2 | |||
| Хлібні пильщики | 10 проб по 10 помахів сачком | Більше 40-50 екз. на 100 помахів сачком | |||
| Пшеничний трипс | 10 проб по 5 колосків | 30-50 екз./колос | |||
| Септоріоз, піренофороз | Огляд по 5 рослин в 20 точках поля | Більше 30% хворих рослин з ураженням листя в середньому на 5% | |||
| Молочна стиглість | Шкідлива черепашка | Підрахунок личинок на рослинах та поверхні ґрунту на 16 площадках (50х50 см) | Більше 2 личинок на кв. м на посівах сильних та цінних пшениць, 4-8 личинок на 1 м2 на насінневих та продовольчих посівах | ||
| Хлібні жуки | Огляд 20 площадок по 1 кв.м | Більше 4-5 жуків на м2 | |||
| Трипси | Аналіз 10 проб по 5 колосків | 30-50 личинок на колос | |||
| Хлібні пильщики | Аналіз рослин з 16 проб з відрізків рядка довжиною 50 см | Більше 30 особин на м2 | |||
3. Економічні пороги шкодочинності основних шкідників та хвороб на ярій пшениці та ярому ячмені
| Фаза розвитку | Об'єкти обліку | Методи обліку | Економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) | |
| Сходи, початок кущіння | Шведські і пшеничні мухи | Косіння сачком по 10 помахів у 10 місцях для обліку імаго. Збір та розтин 100 рослин. Виявлення заселеності личинками. | 30-50 мух на 100 помахів сачком або 5-10% пошкоджених стебел | |
| Злакові попелиці | Кількість особин на 1 стебло зі 100 облікових рослин. Відсоток заселених рослин на 1 м2 | 5-10 особин на 1 рослину при 50% заселенні рослин | ||
| Хлібні блішки | Облік на 20 площадках 50х50 см | 30-50 екз./мІ | ||
| Кущіння | П'явиці (жуки) | Облік на 20 площадках 50х50 см | Більше 10-15 жуків на 1 м2 | |
| Злакові мухи | 20 проб по 5 рослин; аналіз на виявлення личинок. 10 проб по 10 помахів сачком - облік мух | Більше 10-15% стебел, заселених личинками. 30 мух на 100 помахів сачком. | ||
| Шкідлива черепашка | 16 площадок 50х50 см з ретельним оглядом рослин та поверхні ґрунту - виявлення клопів та яйцекладок | Більше 3 клопів на 1 м2 | ||
| Гельмінтоспоріози, борошниста роса | Огляд 20 проб по 5 рослин | При більш ніж 30% рослин з ураженням листків на 5% | ||
| Вихід в трубку | П'явиці (жуки) | Облік на 20 площадках 50х50 см | Більше 10-15 жуків на 1 м2 | |
| Гельмінтоспоріози, борошниста роса | Огляд 20 проб по 5 рослин | При більш ніж 30% рослин з ураженням листків на 5% | ||
| Коло- сіння | П'явиці (личинки) | 20 проб по 5 стебел | Більше 50 личинок на 100 стебел | |
| Злакові попелиці | Більше 8-10 на стебло | |||
| Цвітіння, - налив зерна | Шкідлива черепашка | Підрахунок шкідника на 16 майданчиках 50х50 см (огляд колосків та поверхні ґрунту) | На посівах твердих пшениць більше 2 і 4-6 личинок на кв. м на посівах м'яких сортів пшениці. | |
| Злакові попелиці | Огляд по 5 стебел у 20 точках | Більше 20 особин на стебло. | ||
| Хлібні жуки | Огляд 20 площадок по 1 кв.м | Більше 3-5 жуків на 1 м2 | ||
| Хлібні пильщики | 10 проб по 10 помахів сачком | Більше 40-50 екз. на 100 помахів сачком. | ||
| Пшеничний трипс | 10 проб по 5 колосків | 30-50 екз./колос | ||
| Молочна стиг- лсть | Шкідлива черепашка | Підрахунок личинок на рослинах та поверхні ґрунту на 16 площадках (50х50 см) | Більше 2 личинок на м2 на посівах твердих сортів, 4-6 личинок на 1 кв. м на сортах м'якої пшениці | |
| Хлібні жуки | Огляд 20 площадок по 1 кв.м | Більше 4-5 жуків на м2 | ||
| Трипси | Аналіз 10 проб по 5 колосків | 30-50 личинок на колос | ||
| Хлібні пильщики | Аналіз рослин з 16 проб з відрізків рядка довжиною 50 см | Більше 30 особин на м2 |
4. Економічні пороги шкодочинності основних шкідників та хвороб на цукрових буряках
| Періоди контролю | Шкідник | Економічний поріг шкодочинності |
| Сходи - 2-3 пари справжніх листків | Звичайний довгоносик | 0,2-0,3 особини/м2 |
| Сірий довгоносик | 0,2-0,5 особини/м2 | |
| Чорний довгоносик | 0,3 особини/м2 | |
| Мідляк | 0,3-0,5 особини/м2 | |
| Блішки | 3-7 особини/м2 | |
| Щитоноски | 0,7-1,2 особини/м2 | |
| Крихітка | 1,5-2,5 особини/дм3 ґрунту; | |
| Починаючи з фази 2-3 пар справжніх листків | Попелиці | заселення рослин в травні - 5%, червні - 10%, липні - 15% |
| Мухи | 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину | |
| Пероноспороз | розвиток хвороби 1% | |
| Церкоспороз | окремі плями на 3-5% рослин | |
| Борошниста роса | за ураження 5-10% рослин | |
| Совки підгризаючі | 1-2 особин/м2 у період змикання рослин в рядках | |
| Совки листогризучі | 2-3 особин/м2 (перше покоління), 2-3 особин/рослину (друге покоління) | |
| Мінуюча міль | 2-3 особин/рослину (червень-липень) 3-6 особин/рослину (серпень - вересень) |
5. Економічні пороги шкодочинності основних шкідників на кукурудзі
| Період, фенофаза | Шкідник, стадія | Метод обліку | Облікова одиниця | ЕПШ |
| Осінь, після збирання попередника | Ґрунтові шкідники (дротяники, несправжньодро-тяники, личинки, пластинчастовусих) | Ґрунтові, розкопки,, аналіа ґрунту із. ям. 50.x 50. х 60. см на площі 5 1-100 га 12, ям | екз./м2 | 3-5 |
| Навесні, перед сівбою, сходи | Ґрунтові шкідники, (стан, перезимівлі) | Те саме | екз./м2 | 3-5 |
| Ґрунтові шкідники | Густота рослин на 10 м рядка в 10 місцях поля | Зрідження, густоти рослин, % | 5 | |
| Сходи | Те саме | Викопування, рослин, огляд пошкодженості по 5 шт. в 10 місцях | Пошкодженість рослин, % | 10 |
| Жуки чорнишів, південного сірого, чорного, довгоносика | Підрахунки на майданчиках 100 х 100 см в 10 місцях | екз./мг | 2-3 | |
| Хлібна смугаста, блішка, цикадки, личинки сарани | Облік за допомогою пристрою Петлюка | екз./м2 | 10-15 | |
| Метелики лучного метелика | Облік на 10 кроків в 10-14 місцях | екз./10 кроків | 1-2 | |
| Стебловий, кукурудзяний | Облік на феромонні пастки, 1 раз/7 днів | екз./пастку | 20 | |
| Три листки- стеблування | метелик, совки | коритця із шумуючою мелясою, 1 раз/добу | екз./коритце | 20 |
| Шведські мухи, імаго | косіння ентомологічним, сачком в 10 місцях по 10. помахів. Облік пошкодженості рослин | екз./100 помахів сачком пошкодженість, % | 30 15 | |
| Щільність кладок, яєць | Огляд 10 рослин в 10 місцях | заселено. рослин,.% | 15 | |
| Личинки західного кукурудзяного жука | Викопування рослин з корінням, ручний вибір | екз./рослину | 2 | |
| відмивання ґрунту | екз./рослину | 8 | ||
| Стебловий, кукурудзяний метелик, бавовникова совка | Облік кладок яєць в 10 місцях по 10 рослин | заселено рослин, % | 15 | |
| Попелиці | Облік колоній в 10 місцях по 10 рослин | заселено рослин, % | 20 | |
| викидання волотей - воскова стиглість | Смугаста хлібна блішка | Облік чисельності в 10 місцях по 10 рослин | екз./рослину | 10-15 |
| Західний, кукурудзяний жук | Облік на феромонні пастки через кожні 7 днів | екз ./пастку | 5 | |
| Огляд заселеності рослин в 10 місцях по 10 рослин | екз./рослину | 0,5 | ||
| заселено рослин, % | 1 | |||
| Після збирання врожаю | Зимуючі гусениці стеблового кукурудзяного метелика | Аналіз 100 стебел | заселено рослин, % | 15 |
| Аналіз в 10 місцях по 10 шт. за високого зрізу | заселено рослин, % | 15 |
6. Економічні пороги шкодочинності основних шкідників та хвороб на соняшнику
| Періоди контролю | Шкідник | Економічний поріг шкодочинності |
| Сходи - перша пара справжніх листків | Сірий та інші довгоносики, піщаний мідляк | 2 особини/м2 |
| До початку цвітіння | Фомопсис, біла та сіра гниль кошиків | поява окремих симптомів ураження |
| Геліхризова попелиця | заселення понад 20% рослин, наявність на рослині 40-50 екз. шкідника за відсутності ентомофагів | |
| Лучний метелик | 8-10 гусениць першого покоління/м2, 20 гусениць другого покоління/м2 |
