- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
- Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
- Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
- Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
- Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою
Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях
Початок теми читайте, будь ласка, в №8(093) нашої газети.
Найбільшу групу культур - зернові, зокрема озимі та ярі пшениці і ячмінь, - повсюди заселятимуть та пошкоджуватимуть передусім спеціалізовані до цих культур шкідливі комахи. Злакові мухи, попелиці, пшеничні трипси, хлібні блішки та п'явиці - повсюди, хлібна жужелиця здебільшого на посівах після стерньових попередників, а хлібні клопи - у Степу й Лісостепу. Із видів хлібних клопів найшкідливішим буде клоп шкідлива черепашка. Цей фітофаг завдає шкоди не тільки зменшуючи вал, але й погіршуючи якість зерна.
Клоп шкідлива черепашка заслуговує на особливу увагу спеціалістів, оскільки в останні роки знаходиться у фазі динаміки зростання чисельності, як і інші види хлібних клопів (маврський, австрійський, гостроголовий) та розширення ареалу у північному й західному Лісостепу.
Зростання чисельності та ймовірної шкідливості хлібних клопів вочевидь спостерігатиметься в центральному, східному та південному Степу, зокрема АР Крим, Дніпропетровській,Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях, де зимуючих клопів нараховують по зоні в середньому 3,9 екз на кв. м; максимум - в осередках Донецької - 50, Кіровоградської - 55, Миколаївської - 102 екз. на кв. м місць зимівлі в лісах і лісосмугах, що вдвічі більше проти минулорічних показників.
В лісостепових Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях кількість зимуючого запасу шкідливої черепашки теж збільшилась проти минулорічного майже вдвічі і становить 0,9; подекуди у Київській і Харківській областях відповідно 4,1-28 екз. на квадратний метр. В цілому в країні кількість зимуючого запасу шкідливої черепашки збільшилася у півтора рази.
За відповідних екологічних умов, передусім жаркої погоди у весняно-літній період, хлібні клопи активно заселятимуть посіви зернових колосових культур, де масово розмножуватимуться та за відсутності захисних заходів спричинятимуть кількісні втрати, а під час формування й наливу зерна - погіршення його якості. Для захисту у вищезазначених та інших областях посівів зернових колосових культур від хлібних клопів і супутніх видів фітофагів (хлібні жуки, трипси, попелиці тощо), які масово живляться зерном, що наливається, за чисельності, що перевищує економічні пороги шкідливості, слід застосувати хімічний метод. Рекомендовані для цього інсектициди ефективно знешкоджують весь комплекс шкідливих фітофагів на хлібних полях (рекомендації ІЗР УААН).
Перед початком робіт важливо виявити у посівах ту кількість фітофагів, знищення якої забезпечить рентабельність заходів і слугуватиме збереженню передбачуваного врожаю зерна та його якості. Економічні пороги шкідливості науково обґрунтовані для більшості шкідливих організмів. Ними володіють спеціалісти з захисту рослин, які допомагають аграріям в конкретній ситуації на полях.
Часткове відшкодування сільгосппідприємствам вартості засобів захисту та проведення робіт проти клопа черепашки здійснюється із коштів держбюджету (Постанова КМУ від 23.04.2008 р. №398).
Разом із тим зернові культури за наявності значної кількості збудників у природі та насінні й рослинних рештках навесні хворітимуть на кореневі гнилі, борошнисту росу, септоріоз листя, гельмінтоспоріоз, буру листкову іржу, інші плямистості, подекуди вірусні та фузаріоз, сажки, септоріоз, інші хвороби колоса, розвиток яких за теплого літа й достатньої зволоженості повітря на загущених з високим рівнем мінерального удобрення посівах може набувати характеру епіфітотії.
Отже, оздоровлення насіння через протруювання рослин за обприскування фунгіцидами в рекомендовані строки є також обов'язковим технологічним заходом вирощування зерна. І виробники це добре усвідомили, підтвердженням чого свідчать збільшені у 1,5-2 рази (проти показників 2007 р.) обсяги захисту зернових посівів від хвороб, що також сприяло одержанню рекордного для країни врожаю зерна у 2008 році.
Не зважаючи на зменшення посівних площ цукрових буряків, клопоту у виробничників по захисту плантацій від шкідливих комах, хвороб та бур'янів не зменшується. Сходам культур, навіть токсикованим, можуть загрожувати довгоносики (бурякові звичайний, сірий, чорний), блішки тощо, найпоширеніші в господарствах Київської, Кіровоградської, Полтавської, Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей. Сірий буряковий довгоносик, що є багатоїдним, переважатиме у Вінницькій, Миколаївській, Полтавській, інших областях.
Надалі бурякокультури повсюдно масово заселятимуться листковою буряковою попелицею, мінуючими мухами та міллю. У другій половині вегетації цукрові буряки скрізь хворітимуть на церкоспороз, еризифоз, фомоз, альтернаріоз, інші хвороби листя, а коренеплоди - на гнилі, паршу, бактеріоз, хвороби азотного, фосфорного, калійного голодування тощо.
В процесі захисту цукрових буряків від шкідливих комах і оздоровлення рослин культури від хвороб, як і для інших агророслин, принциповими є ретельні обстеження плантацій для визначення доцільності застосування хімічних засобів захисту рослин, рекомендованих при вирощуванні цієї культури в системі заходів, розробленій Інститутом цукрових буряків УААН.
Проблеми пошкоджуваності соняшнику соняшниковими шипоноскою і вогнівкою, а також сірим буряковим довгоносиком, підгризаючими совками, іншими багатоїдними комахами поряд із захворюваністю на білу та сіру гнилі, фомоз, фомопсис, борошнисту росу інші хвороби виникли й поглиблюються передусім через порушення системи землеробства та сівозміни, спричинене перенасиченням останньої цією культурою.
8-річна ротація соняшника та дотримання агротехнічних заходів, насамперед знищення післязбиральних решток культури, впровадження стійких до шкідників і хвороб сортів та інші заходи, рекомендовані Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, значно полегшать вирощування її за мінімальних додаткових затрат на захист плантацій від шкідливих комах, хвороб і бур'янів.
Озимий та ярий ріпаки, якими також охоплено занадто багато площ, повсюди заселятимуться багатьма видами шкідників, найпоширенішими з яких будуть хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, пильщик, прихованохоботники (насіннєвий та стеблові), багатоїдні (совки, білани), інші.
Ріпак хворітиме на снігову плісняву, зокрема озимі посіви, що тривалий час були під сніговою або дощовою водою, бактеріози коренів, пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, білу й сіру гнилі тощо.
Забезпечення використання організаційно-господарських та агротехнічних вимог, зокрема насичення сівозміни буряко- та капустяними культурами не більше 25%, сівба ріпаку через 
4-5 років разом з іншими технологічними прийомами вирощування культури, включно контроль фітосанітарного стану посівів і своєчасний захист їх за рекомендаціями НУБіПУ, дозволить уникнути зайвих витрат для одержання намічених врожаїв.
В посівах картоплі та інших пасльонових культур (томати, баклажани тощо) постане необхідність захисту рослин від колорадського жука, чисельність якого залишається стабільно високою, і без залучення хімічних засобів упоратися з цим фітофагом досить проблематично. Разом з цим, як і щорічно, картопля потерпатиме від хвороб: зокрема фітофторозу, альтернаріозу, бульби хворітимуть на паршу, чорну ніжку, гнилі тощо. Інститут картоплярства УААН у своїх рекомендаціях пропонує, передусім, забезпечити відповідне вирощування культури через виконання агротехнічних, організаційних і хімічних засобів, які сприятимуть росту й розвитку здорових рослин, яким меншою мірою зашкоджуватимуть колорадський жук та хвороби.
Овочеві, зокрема капуста, в якій повсюди розвиватимуться капустяні совка, міль, білан, попелиця, муха, хрестоцвіті клопи та блішки, з хвороб - бактеріози; цибуля, яка пошкоджуватиметься цибулевою мухою та хворітиме на пероноспороз; баштанні культури через ураження баштанною попелицею; огірки внаслідок захворювання на пероноспороз і бактеріоз без своєчасного догляду й захисту від шкідливих організмів не будуть спроможні сформувати повноцінний врожай.
Заходи захисту овочевих культур розроблені науковцями Інституту овочівництва і баштанництва УААН. В них аграрії зможуть знайти поради щодо захисних дій у всіх фазах розвитку овочевих культур з визначенням ефективних хімічних засобів захисту, які дозволені в Україні.
Сергій ДОВГАНЬ,
кандидат с.-г. наук,
начальник Головдержзахисту
