Аграрний тиждень. Україна
» відходи не для смітника, а для прибутків...
» відходи не для смітника, а для прибутків...

    відходи не для смітника, а для прибутків...


    Нарада директорів ветеринарно-санітарних заводів України, на якій обговорювався стан справ у галузі утилізації відходів тваринного походження й виробництва м’ясо-кісткового борошна, відбулася нещодавно в Запорізький області на базі ДП «Токмацький державний ветеринарно-санітарний завод».

    Це підприємство було обране місцем проведення заходу невипадково, адже має більш як тридцятирічний досвід успішної роботи в зазначеному напрямі. За цей час Токмацьким ДВСЗ знешкоджено понад 110 тисяч тонн інфікованих відходів тваринного походження й виготовлено близько 24 тисячі тонн м’ясо-кісткового борошна. І за весь період робота жодного дня не переривалася. А нещодавно на Токмацькому ДВСЗ, що їм керує вже понад 11 років директор Галина Дяченко, завершено реконструкцію: збільшено потужності утилізації відходів тваринного походження, відремонтовано та газифіковано котельню, відремонтовано виробничі та побутові приміщення, придбано спеціалізований транспорт. Та й благоустроєм території підприємства можна пишатися.

    Довідково: Мясо-кісткове борошно – цінний білковий корм тваринного (а не хімічного!) походження. Виготовляється на ветеринарно-санітарних заводах з непридатних до харчування решток забитих на мясокомбінатах та птахофабриках тварин, відходів тваринного походження, загиблих тварин та птахів. У 1 кг такого борошна міститься близько 320 г. протеїну, що цілком перетравлюється. Окрім того, ця субстанція біологічного походження має всі необхідні для розвитку організму тварини мікроелементи. Використовуючи 1 тонну м’ясо-кісткового борошна в якості кормової добавки при відгодівлі худоби або птиці, можна отримати додатково, скажімо, майже 7 центнерів свинини або 15 тисяч штук курячих яєць. До речі, для ефективного виробництва високоякісної й безпечної продукції тваринництва та птахівництва без м’ясо-кісткового борошна важко обійтися, якщо, звісно, не вдаватися до використання різноманітних стимуляторів хімічного походження, що їх наслідки впливу на організм людини ще недостатньо вивчені.

    Екскурс в історію

    За переробку відходів тваринного походження на цінну кормову біологічну добавку взялися ще в 50-60 роках минулого століття. В Україні із введенням чотирьох ветеринарно-санітарних заводів (Баришівського, Дніпропетровського, Маріупольського, Созівського) у 1971 році власне й була створена їх мережа.

    З 1971 року по 1986 рік на Україні збудовано та введено в експлуатацію 37 ветеринарно-санітарних заводів. На них виготовлялося до 70 тис.тонн м'ясо-кісткового борошна й утилізовувалося понад 350 тис.тонн відходів тваринного походження. Але з настанням славнозвісної доби перебудови підтримка даних підприємств призупинилась. Із тієї пори залишилося 25 підприємств, з яких більш-менш повноцінно працюють лише 20. А в Одеській, Миколаївській, Луганській, Дніпропетровській, Чернігівській, Чернівецькій, Закарпатській областях та в Криму підприємств зазначеного профілю взагалі не існує. Інколи загиблих тварин та відходи тваринного походження з господарств та мясопереробних підприємств доводиться возити досить далеко. Але найчастіше цю доволі цінну, але небезпечну сировину просто не довозять до ветсанзаводу, закопують у якійсь могильник, а то й взагалі кидають просто неба на бенкет мухам та пацюкам. І мало хто замислюється над тим, що збудники небезпечних інфекцій можуть просочитися в ґрунтові та поверхневі води, або розлетітися з комахами, чи розповзтися з гризунами. Історії багатьох відомих епідемій, що спустошували цілі країни, інколи мали саме такий початок…

     

    Динаміка відродження

           - Протягом 2007 року ветеринарно-санітарними заводами (ВСЗ) України утилізовано 100223,5 тонн відходів тваринного походження, - зазначає голова Української господарської асоціації «Укрветсанзавод» Віктор Підгорний, - а це на 22260,0 тонн більше, ніж у 2006 році. М'ясо-кісткового борошна виготовлено 17415,5 тонн, що, відповідно, на 3356,4 тонн більше. А за 4 місяці 2008 року вже вироблено 6915,5 тонн м'ясо-кісткового борошна, що на 1267,6 більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому утилізовано 37552,5 тонн відходів тваринного походження, що на 8883,1 тонн більше, ніж минулоріч.

              - Отже, - йде далі Віктор Михайлович, - результати роботи за 2007 рік та за 4 місяці 2008 року свідчать, що спад виробництва вдалося зупинити. Але галузеві підприємства ще не забезпечують знешкодження всіх відходів тваринного походження через віддаленість багатьох господарств та підприємств, які не мають куди подіти рештки тварин, що не придатні до споживання й потребують знешкодження й переробки. Серед кращих підприємств з утилізації відходів тваринного походження та виготовлення м’ясо-кісткового борошна я би назвав ДП "Сквирський ветсанутильзавод» та ВАТ "Баришівський ветсанутильзавод" Київської області, ДП «Куп’янський ветсанзавод" Харківської області, ДП "Тальнівський ветсанзавод» Черкаської області та ДП "Хмельницький ветсанзавод". Кожним із них у 2007 році утилізовано понад 7 тисяч тонн відходів тваринного походження.

     

    Енергія утилізації

    Енергозбереження – чине найважливіше питання в галузі ветсанпереробки, оскільки 45-60% собівартості м'ясо-кісткового борошна припадає на енергоносії. Такий високий відсоток залежності може призвести до погіршення виробничих показників багатьох підприємств. Так і до занепаду недалеко. Найперспективнішими шляхами подолання проблеми фахівці вважають отримання теплової енергії через спалювання м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, виробництво біогазу з відходів тваринного походження, заміну парових котлів на теплогенератори, використання електроенергії в нічний час, коли вона є значно дешевшою.

    Поряд із виробництвом м'ясо-кісткового борошна, з відходів тваринного походження можна виготовляти й цінні органічні добрива.

     

    Час реконструкції та надії

    Асоціацією «Укрветсанзавод» разом з Міністерством агрополітики України чимало робиться для покращення стану галузі. Як повідомив Віктор Підгорний, протягом минулого року завершено реконструкцію на одинадцятьох підприємствах у Вінницькій, Хмельницькій, Запорізькій, Рівненській, Київській, Хмельницькій, Волинській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Донецькій областях.

    Але в той же час, голова Асоціації «Укрветсанзавод» вважає, що стан справ у галузі залишається складним. І ця складність, за його словами, зокрема полягає в тому, що галузь є малопривабливою для інвесторів, а ще й умови праці потребують поліпшення. Нелегко підшукати енергійних молодих керівників заводів, не говорячи вже про звичайних робітників. Недостатня фінансова підтримка не дає змоги платити гідну заробітну плату.

    Та Віктор Підгорний вірить, що всі ці труднощі тимчасові, й сподівається, що відходи, які можна переробити в прибутки, не доведеться викидати на смітник.

                                       

                                                                                                  В. ШАЛО





    Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

відходи не для смітника, а для прибутків...


Нарада директорів ветеринарно-санітарних заводів України, на якій обговорювався стан справ у галузі утилізації відходів тваринного походження й виробництва м’ясо-кісткового борошна, відбулася нещодавно в Запорізький області на базі ДП «Токмацький державний ветеринарно-санітарний завод».

Це підприємство було обране місцем проведення заходу невипадково, адже має більш як тридцятирічний досвід успішної роботи в зазначеному напрямі. За цей час Токмацьким ДВСЗ знешкоджено понад 110 тисяч тонн інфікованих відходів тваринного походження й виготовлено близько 24 тисячі тонн м’ясо-кісткового борошна. І за весь період робота жодного дня не переривалася. А нещодавно на Токмацькому ДВСЗ, що їм керує вже понад 11 років директор Галина Дяченко, завершено реконструкцію: збільшено потужності утилізації відходів тваринного походження, відремонтовано та газифіковано котельню, відремонтовано виробничі та побутові приміщення, придбано спеціалізований транспорт. Та й благоустроєм території підприємства можна пишатися.

Довідково: Мясо-кісткове борошно – цінний білковий корм тваринного (а не хімічного!) походження. Виготовляється на ветеринарно-санітарних заводах з непридатних до харчування решток забитих на мясокомбінатах та птахофабриках тварин, відходів тваринного походження, загиблих тварин та птахів. У 1 кг такого борошна міститься близько 320 г. протеїну, що цілком перетравлюється. Окрім того, ця субстанція біологічного походження має всі необхідні для розвитку організму тварини мікроелементи. Використовуючи 1 тонну м’ясо-кісткового борошна в якості кормової добавки при відгодівлі худоби або птиці, можна отримати додатково, скажімо, майже 7 центнерів свинини або 15 тисяч штук курячих яєць. До речі, для ефективного виробництва високоякісної й безпечної продукції тваринництва та птахівництва без м’ясо-кісткового борошна важко обійтися, якщо, звісно, не вдаватися до використання різноманітних стимуляторів хімічного походження, що їх наслідки впливу на організм людини ще недостатньо вивчені.

Екскурс в історію

За переробку відходів тваринного походження на цінну кормову біологічну добавку взялися ще в 50-60 роках минулого століття. В Україні із введенням чотирьох ветеринарно-санітарних заводів (Баришівського, Дніпропетровського, Маріупольського, Созівського) у 1971 році власне й була створена їх мережа.

З 1971 року по 1986 рік на Україні збудовано та введено в експлуатацію 37 ветеринарно-санітарних заводів. На них виготовлялося до 70 тис.тонн м'ясо-кісткового борошна й утилізовувалося понад 350 тис.тонн відходів тваринного походження. Але з настанням славнозвісної доби перебудови підтримка даних підприємств призупинилась. Із тієї пори залишилося 25 підприємств, з яких більш-менш повноцінно працюють лише 20. А в Одеській, Миколаївській, Луганській, Дніпропетровській, Чернігівській, Чернівецькій, Закарпатській областях та в Криму підприємств зазначеного профілю взагалі не існує. Інколи загиблих тварин та відходи тваринного походження з господарств та мясопереробних підприємств доводиться возити досить далеко. Але найчастіше цю доволі цінну, але небезпечну сировину просто не довозять до ветсанзаводу, закопують у якійсь могильник, а то й взагалі кидають просто неба на бенкет мухам та пацюкам. І мало хто замислюється над тим, що збудники небезпечних інфекцій можуть просочитися в ґрунтові та поверхневі води, або розлетітися з комахами, чи розповзтися з гризунами. Історії багатьох відомих епідемій, що спустошували цілі країни, інколи мали саме такий початок…

 

Динаміка відродження

       - Протягом 2007 року ветеринарно-санітарними заводами (ВСЗ) України утилізовано 100223,5 тонн відходів тваринного походження, - зазначає голова Української господарської асоціації «Укрветсанзавод» Віктор Підгорний, - а це на 22260,0 тонн більше, ніж у 2006 році. М'ясо-кісткового борошна виготовлено 17415,5 тонн, що, відповідно, на 3356,4 тонн більше. А за 4 місяці 2008 року вже вироблено 6915,5 тонн м'ясо-кісткового борошна, що на 1267,6 більше, ніж за відповідний період минулого року. При цьому утилізовано 37552,5 тонн відходів тваринного походження, що на 8883,1 тонн більше, ніж минулоріч.

          - Отже, - йде далі Віктор Михайлович, - результати роботи за 2007 рік та за 4 місяці 2008 року свідчать, що спад виробництва вдалося зупинити. Але галузеві підприємства ще не забезпечують знешкодження всіх відходів тваринного походження через віддаленість багатьох господарств та підприємств, які не мають куди подіти рештки тварин, що не придатні до споживання й потребують знешкодження й переробки. Серед кращих підприємств з утилізації відходів тваринного походження та виготовлення м’ясо-кісткового борошна я би назвав ДП "Сквирський ветсанутильзавод» та ВАТ "Баришівський ветсанутильзавод" Київської області, ДП «Куп’янський ветсанзавод" Харківської області, ДП "Тальнівський ветсанзавод» Черкаської області та ДП "Хмельницький ветсанзавод". Кожним із них у 2007 році утилізовано понад 7 тисяч тонн відходів тваринного походження.

 

Енергія утилізації

Енергозбереження – чине найважливіше питання в галузі ветсанпереробки, оскільки 45-60% собівартості м'ясо-кісткового борошна припадає на енергоносії. Такий високий відсоток залежності може призвести до погіршення виробничих показників багатьох підприємств. Так і до занепаду недалеко. Найперспективнішими шляхами подолання проблеми фахівці вважають отримання теплової енергії через спалювання м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, виробництво біогазу з відходів тваринного походження, заміну парових котлів на теплогенератори, використання електроенергії в нічний час, коли вона є значно дешевшою.

Поряд із виробництвом м'ясо-кісткового борошна, з відходів тваринного походження можна виготовляти й цінні органічні добрива.

 

Час реконструкції та надії

Асоціацією «Укрветсанзавод» разом з Міністерством агрополітики України чимало робиться для покращення стану галузі. Як повідомив Віктор Підгорний, протягом минулого року завершено реконструкцію на одинадцятьох підприємствах у Вінницькій, Хмельницькій, Запорізькій, Рівненській, Київській, Хмельницькій, Волинській, Черкаській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Донецькій областях.

Але в той же час, голова Асоціації «Укрветсанзавод» вважає, що стан справ у галузі залишається складним. І ця складність, за його словами, зокрема полягає в тому, що галузь є малопривабливою для інвесторів, а ще й умови праці потребують поліпшення. Нелегко підшукати енергійних молодих керівників заводів, не говорячи вже про звичайних робітників. Недостатня фінансова підтримка не дає змоги платити гідну заробітну плату.

Та Віктор Підгорний вірить, що всі ці труднощі тимчасові, й сподівається, що відходи, які можна переробити в прибутки, не доведеться викидати на смітник.

                                   

                                                                                              В. ШАЛО





Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.