Аграрний тиждень. Україна
» » Олександр Дуда: «Маємо дуже амбітний проект»
» » Олександр Дуда: «Маємо дуже амбітний проект»

    Олександр Дуда: «Маємо дуже амбітний проект»


    Більше 150 агропідприємств цього року вирощують амарант. Дуже оптимістично оцінюють перспективи розвитку галузі в Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, бо цьогоріч є можливість забезпечити вітчизняні переробні підприємства якісною сировиною, тобто товарним насінням амаранту, а тваринництво – кормами.
    Нині найбільші площі в Україні, сконцентровані в центральній її полосі, зайняті середньопізніми сортами вітчизняної селекції (ХНАУ): Харківський-1, Лєра, Сем, Студентський. Господарства північних областей роблять акцент на ранньостиглому сорті Ультра. Незважаючи на те, що амарант є однією з найбільш посухостійких культур, господарства півдня країни включаються у вирощування досить обережно і починають з 1 га, збільшуючи площі до 50 га.
    - Перед усіма, хто поточного року приєднався до нашої амарантової спільноти, поставлено багато завдань, - каже президент асоціації Олександр Дуда. – Першим завданням було доглянути всі посіви культури, які ми мали на сьогодні, а це близько 5000 га (30% органічних). Хоча амарант - дуже цікава культура з нескладною агротехнікою, до того ж високорентабельна і є відмінним попередником, але вимагає до себе дбайливого ставлення. Основні посіви амаранту, як відомо, - травневі: рослини швидко проростають, і сходи з’являються при температурах ґрунту +14-18°С. Амарант вирощується без застосування гербіцидів, що є вимогою переробних підприємств, бо продукція з культури реалізується на потреби здорового харчування та фармацевтики. Тому поле треба було відповідно підготувати: очистити від сходів багаторічних і пізніх ярих бур’янів. 
    Окрім того, потрібно було враховувати, що культура боїться приморозків.
    Догляд же полягав у міжрядних обробках просапним культиватором і боронуваннях пружинними й ротаційними боронами. Звісно, посіви вимагали захисту біопрепаратами від бурякового довгоносика та попелиці, незважаючи на те, що амарант є витривалим до хвороб.
    - Яким чином ви намагаєтесь допомогти аграріям розкрити потенціал сортів культури в різних ґрунтово-кліматичних зонах України? – розпитуємо далі Олександра Дуду.
    - Ми рекомендували господарствам сіяти кілька сортів, і більшість виробників пристали на цю пропозицію. Адже сорти відрізняються за морфологічними ознаками, тривалістю вегетаційного періоду, вимогливістю до родючості ґрунту, стійкістю до загущення, врожайністю тощо. Тому різний підхід до ґрунтообробки, використана посівна техніка, агрономічний досвід, погодні умови дозволять нам отримати величезну базу для аналізу і висновків, коректив і подальших вдосконалень технології.
    Зокрема, вже зараз нашим досвідом підтверджено, що амарант відмінно відгукується на живлення по листу стимуляторами росту в бакових сумішах з біоінсектицидами, і рентабельність їх застосування, як правило, перевищує 300%. Дуже важливим є дослідити й ефективність пожнивних посівів (до 15 липня) амаранту сорту Ультра для отримання як товарного насіння (до 15 ц/га), так і вегетативної маси. 
    Ми постійно залучаємо фахівців і аграріїв, які сповідують технологію No-till, до співпраці. Пропонуємо їм включати амарант до складу покривних культур.





    - Важливо зараз не лише виростити, а й прибутково збути… Що робите в цьому напрямку?
    - Це ще одне наше важливе завдання - розширити канали реалізації продукції переробки амаранту як в Україні, так і на експорт. Нині вона вже є на полицях вітчизняних супермаркетів, але в обмеженій кількості, бо поки не вистачає сировини. Водночас є достатня кількість запитів від закордонних партнерів, у першу чергу на органічні продукти з амаранту, і ми вже можемо працювати за наступними позиціями: 
    • шліфована крупа – 2 €/кг;
    • олія холодного пресування– 40 €/л;
    • екстрагована олія – 20 €/л;
    • макуха – 0,3 €/кг;
    • шрот - 0,25 €/кг;
    • гранульоване трав’яне борошно - 0,2 €/кг.
    • товарне насіння - 0,8 €/кг.
    В органічному сегменті ціна на всі продукти на 10-30% дорожча.
    - З товарним насіння зрозуміло. А як і чи використовується суха вегетативна маса культури після її збору?
    - Кращий варіант - залишити її на полі. Амарант є відмінним попередником під будь-які культури, бо його пожнивні рештки багаті на білок. В кормовиробництві використовується вегетативна маса першого та другого укосів. Торік п'ять вітчизняних підприємств спробували виробити трав'яну гранулу з амаранту, а одне опанувало енергоефективну технологію сушіння вегетативної маси амаранту. В цьому сезоні ми спробуємо її вдосконалити, а згодом перевірити в різних регіонах. Адже вегетативна маса амаранту є надзвичайно цінним компонентом кормовиробництва:
    • біохімічний склад амаранту сприяє нормальному формуванню травної системи організму тварин, що в процесі росту призводить до ефективного засвоювання усіх складових корму;
    • протипаразитарні та імуностимулюючі властивості маси суттєво зменшують втрати поголів'я; 
    • при згодовуванні тваринам покращується їхня репродукційна функція;
    • м'ясо та яйця, отримані від поголів'я, що вживало амарант, вигідно відрізняються від конкурентної продукції за органолептичними якостями.
    Але є ще більш рентабельні варіанти використання вегетативної маси амаранту.
    - Цікаво, які?
    - Фінська компанія Innorganica має патент на сухий екстракт із амаранту, що називається Amaliv. В мінімальних дозах він чудово показав себе в птахівництві. В Україні (у співпраці з фінами) повторили цю технологію і продовжують дослідження далі: отримали екстрагуванням надзвичайно багатий за результатами лабораторних аналізів ліпофільний комплекс.
    Наступним дуже перспективним напрямом є отримання білка з вегетативної маси, бо за виходом білка з одиниці площі амарант перевершує всі культури, що вирощуються в Україні.
    - Продовжуючи тему використання вегетативної маси амаранту, хочу розпитати про ймовірність утримання курей в посівах культури. Таке дійсно можливе?
    - Так, і ми вже отримали підтвердження високої рентабельності вирощування курей на вільному вигулі в посівах амаранту. Так, на Дніпропетровщині вже цього року впроваджується проект із вирощування птиці вільного вигулу в посівах культури. Ми обрали для цього органічне господарство. Наші розрахунки показують доволі високу рентабельність, адже отримуємо якісні яйце і м'ясо, а також курячий послід для покращення родючості ґрунту і, звісно, врожай товарного насіння амаранту. Втім, всі ці результати маємо довести практично, розуміючи, що ринок збуту на подібну продукцію сьогодні є.
    - Олександре Миколайовичу, асоціація має амбітний проект, який прагне реалізувати, - «Дніпропетровщина - амарантова столиця». Що вже зроблено, а що тільки плануєте?
    - Я не втомлююсь повторювати, що Україна може стати світовим лідером з виробництва амаранту. І не за найбільшими площами, а лідером з якості, асортименту та привабливості ціни. 
    Сьогодні стрімкий розвиток галузі відбувається завдяки основним світовими трендам:
    • органічне виробництво (95% амаранту в Україні де-факто органічні, а де-юре тільки 30%);
    • збільшенням споживання рослинних протеїнів (білок амаранту визнано найкориснішим для людини, недарма його широко використовують для дитячих і фітнес-сумішей);
    • збільшенням попиту на безглютенову продукцію;
    • усвідомлення населенням планети необхідності здорового та збалансованого харчування.
    Також попит на амарантову продукцію зростає завдяки унікальним лікувальним і косметичним властивостям амарантової олії (86% цього продукту на світовому ринку споживає фармацевтична галузь).
    В Україні окрім олії, тільки уявіть собі, виготовляють борошно, крупу шліфовану, крупу-січку, пластівці, панірувальні сухарі, хліб, макаронні, кондитерські та горілчані вироби, фармацевтичні препарати, косметичні засоби, йогурти, прикормки для риб, суміші для дитячого харчування, фітнес-суміші, сухі сніданки, корми для сільськогосподарських і свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули. Це результат роботи понад 30-ти підприємств, розташованих на всій території країни, - Миколаїв, Харків, Дніпро, Івано-Франківськ, Одеса, Київ...
    - Чому саме м. Дніпро претендує на роль центру виробництва амарантової продукції?
    - На те є одразу кілька об’єктивних причин. По-перше, єдиний в Україні спеціалізований центр з очистки, сушіння та зберігання насіння амаранту працює поки що саме в м. Дніпро. По-друге, в 4-х областях - Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Полтавська - зосереджено близько 35% усіх посівів амаранту та половина органічного. Насіння ближче доставляти в Дніпро.
    По-третє, саме в цьому обласному центрі в серпні минулого року керівники провідних переробних підприємств галузі створили Торгово-промислову групу «Амарант», яка під єдиним брендом «Амарант - здоров’я» планує стати основним експортером продукції переробки амаранту. І, нарешті, четверте. Мені пощастило народитися й жити в м. Дніпро, віднайти тут однодумців і сформувати потужний амарантово-органічний актив, який зверне будь-які гори.

    Ми живемо у високотехнологічному та конкурентному світі, тому поставили перед собою завдання максимально зменшити собівартість переробки продукції, зробивши її конкурентоздатною на світовому ринку. Зараз збираємо «під єдиним дахом» очистку, сушіння, зберігання та переробку амаранту (описуємо, обраховуємо та замикаємо всі технологічні процеси виготовлення продукції з експортного кошика). У нас практично не буде відходів: вторинні продукти одного виробництва є сировиною для наступного. Це дуже амбітний проект з терміном окупності до 1 року. Шукаємо не менш амбітних партнерів, з якими в стислі терміни (2-3 роки) зможемо суттєво просунутися на шляху світової амарантової експансії, в першу чергу органічної.
    Один із американських біологів Джон Леман сказав: «Питання не в тому, чи стане амарант головною зерновою і харчовою культурою світу, а в тому, коли він нею стане». Якщо цей процес буде розтягнутий в часі й навіть якщо інші культури будуть «пручатися», розвиток вирощування, переробки та споживання амаранту є світовим трендом, і цей процес буде тільки прискорюватися через зміни клімату і скорочення доступних водних ресурсів. Амарант - дуже посухостійка культура, що має корінь до 7 м та транспіраційний коефіцієнт 270. Це дає їй можливість економно використовувати вологу для свого розвитку.

    Наталія ЛЮПИН





    Схожі новини
  • Як заробити на ніші?
  • Дві компанії розпочали виробництво органічної курятини на Дніпропетровщині
  • Площі під амарантом цього року збільшаться вдесятеро
  • Як зробити вирощування амаранту прибутковим бізнесом
  • Попит на українське насіння амаранту перевищує пропозицію

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Олександр Дуда: «Маємо дуже амбітний проект»


Більше 150 агропідприємств цього року вирощують амарант. Дуже оптимістично оцінюють перспективи розвитку галузі в Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції, бо цьогоріч є можливість забезпечити вітчизняні переробні підприємства якісною сировиною, тобто товарним насінням амаранту, а тваринництво – кормами.
Нині найбільші площі в Україні, сконцентровані в центральній її полосі, зайняті середньопізніми сортами вітчизняної селекції (ХНАУ): Харківський-1, Лєра, Сем, Студентський. Господарства північних областей роблять акцент на ранньостиглому сорті Ультра. Незважаючи на те, що амарант є однією з найбільш посухостійких культур, господарства півдня країни включаються у вирощування досить обережно і починають з 1 га, збільшуючи площі до 50 га.
- Перед усіма, хто поточного року приєднався до нашої амарантової спільноти, поставлено багато завдань, - каже президент асоціації Олександр Дуда. – Першим завданням було доглянути всі посіви культури, які ми мали на сьогодні, а це близько 5000 га (30% органічних). Хоча амарант - дуже цікава культура з нескладною агротехнікою, до того ж високорентабельна і є відмінним попередником, але вимагає до себе дбайливого ставлення. Основні посіви амаранту, як відомо, - травневі: рослини швидко проростають, і сходи з’являються при температурах ґрунту +14-18°С. Амарант вирощується без застосування гербіцидів, що є вимогою переробних підприємств, бо продукція з культури реалізується на потреби здорового харчування та фармацевтики. Тому поле треба було відповідно підготувати: очистити від сходів багаторічних і пізніх ярих бур’янів. 
Окрім того, потрібно було враховувати, що культура боїться приморозків.
Догляд же полягав у міжрядних обробках просапним культиватором і боронуваннях пружинними й ротаційними боронами. Звісно, посіви вимагали захисту біопрепаратами від бурякового довгоносика та попелиці, незважаючи на те, що амарант є витривалим до хвороб.
- Яким чином ви намагаєтесь допомогти аграріям розкрити потенціал сортів культури в різних ґрунтово-кліматичних зонах України? – розпитуємо далі Олександра Дуду.
- Ми рекомендували господарствам сіяти кілька сортів, і більшість виробників пристали на цю пропозицію. Адже сорти відрізняються за морфологічними ознаками, тривалістю вегетаційного періоду, вимогливістю до родючості ґрунту, стійкістю до загущення, врожайністю тощо. Тому різний підхід до ґрунтообробки, використана посівна техніка, агрономічний досвід, погодні умови дозволять нам отримати величезну базу для аналізу і висновків, коректив і подальших вдосконалень технології.
Зокрема, вже зараз нашим досвідом підтверджено, що амарант відмінно відгукується на живлення по листу стимуляторами росту в бакових сумішах з біоінсектицидами, і рентабельність їх застосування, як правило, перевищує 300%. Дуже важливим є дослідити й ефективність пожнивних посівів (до 15 липня) амаранту сорту Ультра для отримання як товарного насіння (до 15 ц/га), так і вегетативної маси. 
Ми постійно залучаємо фахівців і аграріїв, які сповідують технологію No-till, до співпраці. Пропонуємо їм включати амарант до складу покривних культур.





- Важливо зараз не лише виростити, а й прибутково збути… Що робите в цьому напрямку?
- Це ще одне наше важливе завдання - розширити канали реалізації продукції переробки амаранту як в Україні, так і на експорт. Нині вона вже є на полицях вітчизняних супермаркетів, але в обмеженій кількості, бо поки не вистачає сировини. Водночас є достатня кількість запитів від закордонних партнерів, у першу чергу на органічні продукти з амаранту, і ми вже можемо працювати за наступними позиціями: 
В органічному сегменті ціна на всі продукти на 10-30% дорожча.
- З товарним насіння зрозуміло. А як і чи використовується суха вегетативна маса культури після її збору?
- Кращий варіант - залишити її на полі. Амарант є відмінним попередником під будь-які культури, бо його пожнивні рештки багаті на білок. В кормовиробництві використовується вегетативна маса першого та другого укосів. Торік п'ять вітчизняних підприємств спробували виробити трав'яну гранулу з амаранту, а одне опанувало енергоефективну технологію сушіння вегетативної маси амаранту. В цьому сезоні ми спробуємо її вдосконалити, а згодом перевірити в різних регіонах. Адже вегетативна маса амаранту є надзвичайно цінним компонентом кормовиробництва:
Але є ще більш рентабельні варіанти використання вегетативної маси амаранту.
- Цікаво, які?
- Фінська компанія Innorganica має патент на сухий екстракт із амаранту, що називається Amaliv. В мінімальних дозах він чудово показав себе в птахівництві. В Україні (у співпраці з фінами) повторили цю технологію і продовжують дослідження далі: отримали екстрагуванням надзвичайно багатий за результатами лабораторних аналізів ліпофільний комплекс.
Наступним дуже перспективним напрямом є отримання білка з вегетативної маси, бо за виходом білка з одиниці площі амарант перевершує всі культури, що вирощуються в Україні.
- Продовжуючи тему використання вегетативної маси амаранту, хочу розпитати про ймовірність утримання курей в посівах культури. Таке дійсно можливе?
- Так, і ми вже отримали підтвердження високої рентабельності вирощування курей на вільному вигулі в посівах амаранту. Так, на Дніпропетровщині вже цього року впроваджується проект із вирощування птиці вільного вигулу в посівах культури. Ми обрали для цього органічне господарство. Наші розрахунки показують доволі високу рентабельність, адже отримуємо якісні яйце і м'ясо, а також курячий послід для покращення родючості ґрунту і, звісно, врожай товарного насіння амаранту. Втім, всі ці результати маємо довести практично, розуміючи, що ринок збуту на подібну продукцію сьогодні є.
- Олександре Миколайовичу, асоціація має амбітний проект, який прагне реалізувати, - «Дніпропетровщина - амарантова столиця». Що вже зроблено, а що тільки плануєте?
- Я не втомлююсь повторювати, що Україна може стати світовим лідером з виробництва амаранту. І не за найбільшими площами, а лідером з якості, асортименту та привабливості ціни. 
Сьогодні стрімкий розвиток галузі відбувається завдяки основним світовими трендам:
Також попит на амарантову продукцію зростає завдяки унікальним лікувальним і косметичним властивостям амарантової олії (86% цього продукту на світовому ринку споживає фармацевтична галузь).
В Україні окрім олії, тільки уявіть собі, виготовляють борошно, крупу шліфовану, крупу-січку, пластівці, панірувальні сухарі, хліб, макаронні, кондитерські та горілчані вироби, фармацевтичні препарати, косметичні засоби, йогурти, прикормки для риб, суміші для дитячого харчування, фітнес-суміші, сухі сніданки, корми для сільськогосподарських і свійських тварин, поп-амарант, екстракти, фіточай, трав’яні гранули. Це результат роботи понад 30-ти підприємств, розташованих на всій території країни, - Миколаїв, Харків, Дніпро, Івано-Франківськ, Одеса, Київ...
- Чому саме м. Дніпро претендує на роль центру виробництва амарантової продукції?
- На те є одразу кілька об’єктивних причин. По-перше, єдиний в Україні спеціалізований центр з очистки, сушіння та зберігання насіння амаранту працює поки що саме в м. Дніпро. По-друге, в 4-х областях - Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська та Полтавська - зосереджено близько 35% усіх посівів амаранту та половина органічного. Насіння ближче доставляти в Дніпро.
По-третє, саме в цьому обласному центрі в серпні минулого року керівники провідних переробних підприємств галузі створили Торгово-промислову групу «Амарант», яка під єдиним брендом «Амарант - здоров’я» планує стати основним експортером продукції переробки амаранту. І, нарешті, четверте. Мені пощастило народитися й жити в м. Дніпро, віднайти тут однодумців і сформувати потужний амарантово-органічний актив, який зверне будь-які гори.

Ми живемо у високотехнологічному та конкурентному світі, тому поставили перед собою завдання максимально зменшити собівартість переробки продукції, зробивши її конкурентоздатною на світовому ринку. Зараз збираємо «під єдиним дахом» очистку, сушіння, зберігання та переробку амаранту (описуємо, обраховуємо та замикаємо всі технологічні процеси виготовлення продукції з експортного кошика). У нас практично не буде відходів: вторинні продукти одного виробництва є сировиною для наступного. Це дуже амбітний проект з терміном окупності до 1 року. Шукаємо не менш амбітних партнерів, з якими в стислі терміни (2-3 роки) зможемо суттєво просунутися на шляху світової амарантової експансії, в першу чергу органічної.
Один із американських біологів Джон Леман сказав: «Питання не в тому, чи стане амарант головною зерновою і харчовою культурою світу, а в тому, коли він нею стане». Якщо цей процес буде розтягнутий в часі й навіть якщо інші культури будуть «пручатися», розвиток вирощування, переробки та споживання амаранту є світовим трендом, і цей процес буде тільки прискорюватися через зміни клімату і скорочення доступних водних ресурсів. Амарант - дуже посухостійка культура, що має корінь до 7 м та транспіраційний коефіцієнт 270. Це дає їй можливість економно використовувати вологу для свого розвитку.

Наталія ЛЮПИН





Схожі новини
  • Як заробити на ніші?
  • Дві компанії розпочали виробництво органічної курятини на Дніпропетровщині
  • Площі під амарантом цього року збільшаться вдесятеро
  • Як зробити вирощування амаранту прибутковим бізнесом
  • Попит на українське насіння амаранту перевищує пропозицію

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.