Ярослав Гадзало: «Сьогодні ціну на зерно реально формує ринок»

25 September, Розділ Агрополітика, переглядів 5 591

Відомо, що за прогнозними показниками, передбаченими програмою соціально-економічного розвитку села до 2015 року, валове виробництво зерна цього року повинно бути не менше 40 мільйонів тонн. Вже торік аграрії передбачали збільшення його виробництва. Бо під урожай-2008 тільки озимих посіяли на 1,1 тисяч гектарів більше, застосувавши надсучасні технології.

За уточненими даними, валове виробництво зерна нині складе більше 48 млн. тонн. Ранні зернові культури зібрані повністю і сьогодні валове виробництво зерна складає 43,6 млн. тонн. Ще триває збирання пізніх культур: проса, гречки, рису, сої, кукурудзи.

З огляду на цю ситуацію, ми готувалися ще до початку збору врожаю зробити прозорою роботу аграрного ринку і затвердити всі законодавчі акти, щоб сьогодні мати таку ціну на зерно, яка була б вигідною аграріям з урахуванням витрат на виробництво. Ще в січні і лютому Уряд прийняв перші постанови і розпорядження. Всього ж законодавчих актів, які регламентують ринок зерна, прийнято більше 25. Це постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, накази Міністерства аграрної політики і внесені Верховною Радою зміни до закону України щодо збільшення бюджету Аграрного фонду на 1 млрд. грн. для закупівлі зерна. Були прийняті і зміни до держбюджету для наповнення бюджету Аграрного фонду на 250 млн. гривень.

Ще в січні - лютому прийнято постанови для збільшення переліку об’єктів державно-цінового регулювання. А також про форвардні закупівлі. Ви знаєте, що з березня Аграрний фонд розпочав закупівлю зерна у сільгоспвиробників за форвардними контрактами. Такого зерна закуплено більше 72 тис. тонн.

Окрім того, була прийнята постанова по зміні форми закупівлі зерна. Спочатку Аграрний фонд закупав зерно за мінімальними цінами. Такі ціни разом із об’єктами державного цінового регулювання були прийняті ще у лютому. Та поскільки ми побачили, що мінімальна ціна нижча, ніж реальна вартість зерна як у нашій державі, так і в цілому по Європі, то була прийнята постанова Кабінету Міністрів по закупівлі зерна вже у червні Аграрним фондом за середньозваженими цінами.

Мінагрополітики провело декілька нарад і виїзних колегій щодо впорядкування ринку зерна. Одна з нарад була безпосередньо за участю Прем’єр-міністра. Ми впорядкували список, зробили реєстр споживачів і виробників. Внесли зміні до деяких постанов щодо розширення пільгового кредитування споживачів, які закупляють зерно безпосередньо у сільгосптоваровиробників. До цього списку влючено цілий ряд і переробних підприємств, і спиртзаводів, таке право отримав і ДАК «Хліб України». Тож сьогодні вони мають право закуповути зерно, беручи під це кредити з поверненням 100%-ної ставки за них.

Для регламентування роботи зернового ринку прийнятий ряд постанов після проведених у серпні нарад. Прийнята постанова Кабінету Міністрів про проведення заставних закупівель. Вносяться зміни до порядків фінансування бюджетних коштів, і Аграрний фонд незабаром приступить до заставних закупівель зерна. Доведені показники по закупівлях зерна: для регіональних ресурсів, до Аграрного фонду.

Днями Кабмін прийняв дві постанови, які стосуються стабільної роботи на ринку зерна. Це постанова про закупівлі Аграрним фондом пшениці 6 класу та щодо збільшення об’єктів державного цінового врегулювання. До списку включені борошно, ячмінь і кукурудза.

Для чого ми вносили ці пропозиції? Щоб мати ту ціну, яка задовольняє наших агровиробників. Кожні два тижні ми проводимо зустрічі з зернотрейдерами, щоб розуміти: як і в яких обсягах йтиме експорт зерна, для його прогнозовання, щоб у перспективі не доводилося вживати заходів щодо обмеження експорту. Тож завдяки цим зустрічам маємо нормальні домовленості, й експорт зерна йде тими обсягами, які прогнозувалися.

Зрозуміло, ми проводили кілька нарад і з «Укрзалізницею», Міністерством транспорту, адже 70% зерна на експорт перевозиться залізничним транспортом і кора***ми.

Щодо балансу зерна. Зауважу: наша прогнозна цифра валового виробництва зерна – на 48-48,6 млн. тонн. Разом із перехідними залишками пропозиція на ринку складе майже 54 млн. тонн. Споживання зерна в середині країни – трохи більше 26 млн. тонн. Більше 20 млн. – це пропозиція на експорт. А вже проекспортовано 4,8 млн. тонн. І темпи експорту на сьогодні нас повністю задовольняють. До речі, вони задовольняють і експортерів. Експортні ціни в даний час задовольняють і сільгоспвиробників.

Щодо ціни на зерно. Ціни Аграрного фонду, я думаю, всім відомі. Вони формуються кожного дня під час торгів на біржі. Ціна, повторюсь, задовольняє нашого виробника. Адже собівартість зерна, в залежності від регіонв, складає 800-850 гривень за тонну.

Щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку. І чому Аграрний фонд нині працює досить стабільно. Лише одна цифра: торік фонду вдалося закупити лише 400 тис. т зерна, а в цьому до кінця вересня виконає обсяг, доведений законом. На рахунку Аграрного фонду є на сьогоднішній день більше 300 млн. гривень. Ще поступило 166 мільйонів. Тобто нині півмільярда є невикористаними і ми прогнозуємо, що ці кошти будуть присутніми на ринку зерна як мінімум до 1 листопада.

Зрозуміло, багато змін внесено у роботу і самого Аграрного фонду. Створено передбачену Указом Президента ще в червні єдину електронну площадку і сьогодні вся країна може спостерігати, яка ціна є на певну хвилину, припустимо, в Одесі чи у Львові, чи в інших регіонах. Ціни висвічуються на моніторах під час торгів. Все відбувається прозоро. І ми не впливаємо на формування ціни. Сьогодні ціну на зерно реально формує ринок.

Щодо інших культур. Вже зібрано 2,9 млн. т ріпаку. І хоча це експортно орієнтована культура, сьогодні її проекспортовано лише більше 700 тис. тонн. Думаю що загалом експорт має бути на рівні 2,5 млн. тонн. А враховуючи експортні можливості зерна, плюс ріпаку, частини сої, частину шроту і насіння інших культур, ми за маркетинговий рік виходимо на максимальні можливості наших портів: 26 млн. т всіх культур буде експортовано з України.

Щодо наповненості елеваторів. Часто піднімається це питання. І зрозуміло чому: отримаємо великий урожай. Хочу вас переконати: в цьому плані ситуація нормальна. Максимальне навантаження на елеватори нині коливається в межах 60 процентів. Тобто, нема ніякої загрозливої ситуації. Було занепокоєння і ми прогнозували проблеми зі збереженням зерна в основному на півдні країни. Та оскільки трейдери досить оперативно почали торгувати зерном з 1 липня, то днями, за моїми прогнозами, за кордон буде проекспортовано 5 млн. т зерна. Тобто уявіть: кожного дня його вивозиться приблизно 60 тис. тонн. 12 вересня, наприклад, відвантажили його рекордну кількість - 208 тис. тонн. І зараз середня завантаженість елеваторів складає 50%. Отже, йде одночасно збирання пізніх культур, експорт зерна і його заміщення на елеваторах.

Хочу додати також, що постановою Кабінету Міністрів заплановане пільгове кредитування тих сільгоспвиробників, які будують елеватори. Тому вже в цьому році можливість по зберіганню зерна на українських по-європейськи сучасних елеваторах збільшиться майже на 2 млн. тонн. До того ж завершується будівництво і здача нових об’єктів. Отже, нерозв’язаних проблем зі зберіганням зерна в Україні не існує.

Ярослав ГАДЗАЛО,

заступник міністра аграрної політики України