- Аграрії Одещини отримають дотацію за утримання молодняку ВРХ в повному обсязі
- Стейк по-українськи
- М’ясні перспективи
- На Волині збільшено поголів'я великої рогатої худоби
- ТВАРИННИЦТВО НА «АГРО-2007»
На м'ясне скотарство виділятимуться спеціальні дотації
За словами одного з представників французької мережі «Ашан», українські споживачі не знають різниці між м'ясом молочної та м'ясної яловичини. Чому українці не навчені відрізняти м'ясо за якісними показниками, можна лише здогадуватися... Про стан м'ясного скотарства України та основні напрямки діяльності галузі йшлося на нараді у Мінагрополітики, яка відбулася за участі міністра Юрія Мельника, його заступника Петра Вербицького, голови асоціації «М'ясне скотарство» Олега Білозерського, представників наукових закладів і виробників-членів асоціації. Найбільше оптимізму викликала у присутніх новина про збільшення спеціальних бюджетних дотацій на утримання корів м'ясного напрямку у 2009 році. Нині племінні заводи отримуватимуть 1200-1400 грн. на голову, племінні репродуктори - від 610 до 700 грн., тваринницькі господарства - 400-450 гривень. Окрім того, за рахунок коштів загальнодержавної програми тваринництва державна підтримка надаватиметься суб'єктам племінної справи м'ясного скотарства на збереження генофонду локальних і зникаючих порід м'ясної породи, на вирощування і закупівлю племінного молодняку. Хоча загалом, як прогнозують фахівці, державна допомога АПК у 2009 буде значно меншою, ніж у минулому році. 
Виділені гроші господарства не отримують Особливо стривожені тваринники відчутним зменшенням поголів'я корів м'ясного напрямку. Зокрема, за 2008 рік їх кількість зменшилася на 10,8 тис. голів. За словами Олега Білозерського, сьогодні багато господарств утримують менше 1 тис. корів. Найкраща ситуація у Волинській області, де в усіх господарствах нараховується 7,3 тис. голів. В інших регіонах - від 2 до 5 тисяч. Однією з причин такої ситуації аграрії вважають те, що виділені державою кошти не використовуються повністю. - У 2008 році на поголів'я корів м'ясного напрямку виділено спеціальну дотацію 32,5 млн. гривень, - повідомив Олег Леонідович. - З них використано лише 28 млн. 353 тисячі, тобто 87%. Згідно даних з областей, всього отримали таку допомогу 52 племінні заводи з існуючих 59 та 114 із 145 племінних репродукторів. З господарств, які задекларували, що в них є м'ясна худоба, державну допомогу отримали лише 241 з 459 підприємств, 218 - не отримали. Керівник асоціації пояснює, що така ситуація виникла через те, що підприємства з різних причин не змогли виконати всіх умов, поставлених КМУ, і тому не отримали в повному обсязі дотацій, виділених на розвиток м'ясного скотарства. - Проведений аналіз використання коштів свідчить, що племінні заводи не отримали 1 млн. 230 тис. грн. дотацій, племінні репродуктори - 1 млн. 463 тис., господарства інших категорій - 1 мнл. 437 тис. грн., - констатував пан Білозерський. - Всього за 6 останніх років виділено 118 млн. грн., з них не використано з різних причин 5,4 млн. гривень. Олег Леонідович вважає, що головним недоліком, який призводить до таких наслідків, є відсутність порядку в організації процесу отримання коштів. - Коли спілкуюся з керівниками підприємств, всі кажуть, що дуже важко працювати, - зізнається керівник асоціації. - Звісно, тваринницька справа ніколи легкою не була, та сьогодні важко як ніколи. Серед основних причин, на мою думку, - нестабільний ринок закупівельних цін, що не дає можливості забезпечити рентабельність виробництва. Наприклад, торік члени асоціації реалізували найбільше худоби за всі останні роки, але очікуваних прибутків не отримали. Інтереси потрібно відстоювати консолідовано Тваринники незадоволені рівнем селекційної роботи в господарствах і стверджують, що сьогодні вона не ведеться взагалі. Переконані: якщо врегулювати це питання, з'явиться можливість реалізовувати бугаїв, організовувати чистопородні стада. Тим більше, що за програмою селекції на цей рік вже виділено понад 2 млн. 800 тис. гривень. Заступник директора Інституту розведення і генетики тварин УААН Ігор Гузєв поінформував, що понад 10 років триває збір інформації по племінній худобі. Науково-виробничий концерн «Селекція» опублікував результати досліджень в оригінальному виданні, з яким може ознайомитися кожен виробник. - Нині ми маємо оцінених за якістю потомства 13-17% бугаїв, - констатував Ігор Вікторович. - Лише половина бугаїв має генетичні тести. А з тих, що працюють у господарствах, - лише п'ята частина. Ігор Гузєв пояснив, що сьогодні інституту вкрай необхідне обладнання для тестування на основі ДНК. По допомогу звернулися до Міністерства аграрної політики. Одна з найсерйозніших проблем - недостатність кваліфікованих селекціонерів, грамотних обліковців, які сьогодні, на думку заступника директора Інституту розведення і генетики тварин, мають бути у кожному господарстві. Також гальмує роботу науковців відсутність станцій по оцінці бугаїв. - Це найболючіше сьогодні питання, - відзначив Ігор Вікторович. - Упродовж наступних кількох років ми обов'язково повинні запустити хоча б 3 такі станції. Зараз триває розробка інструкцій по оцінці бугаїв. Після їх опрацювання можна вести мову про фінансування станцій. Науковець наголосив, що й досі нема селекційних програм по кількох породах, зокрема сементальській. Також досі не всі племзаводи мають програми селекції, розроблені науковцями спеціально для них. - Давайте з наступного року, - запропонував пан Гузєв, - зробимо хоча би по 2-3 контрольні забої в регіонах. Щоб науковці могли провести аналітичні дослідження. І закликав присутніх до корпоративної солідарності, до консолідованого відстоювання спільних інтересів. Від ідентифікації відмовлятися не можна Щодо очікуваних у новому році законодавчих змін, Петро Вербицький повідомив, що в пакеті антикризових заходів прийнято заборону на ввіз м'яса за давальницькими схемами. Також буде введено мито на неякісну продукцію. Оптимістично прозвучало переконання міністра аграрної політики Юрія Мельника в тому, що, не зважаючи на розмір державної допомоги АПК, м'ясне скотарство обов'язково фінансуватиметься. Розмір цих дотацій залежатиме від розрахунків, які надасть асоціація «М'ясне скотарство». Петро Іванович відзначив, що сьогодні йде мова про відокремлення дотації на продукцію м'ясних порід. З ним погодився Юрій Мельник, зауваживши, що державна підтримка в м'ясному та молочному скотарстві повинна бути розмежована. Не оминули увагою учасники зібрання і питання ідентифікації худоби. Було наголошено, що, не зважаючи на вартість цієї послуги, відмовлятися від неї не можна. Адже від цього залежить вихід української м'ясної продукції на зовнішні ринки та її конкурентоспроможність. Повідомлялося, що найближчим часом буде прийнято постанову Уряду, за якою ветеринарні служби працюватимуть тільки з ідентифікованою худобою. Учасників заходу поінформували, що у I кварталі нового року українські підприємства відвідає група іноземних інспекторів, які досліджуватимуть виробництва на предмет експорту продукції. На завершення Підбиваючи підсумки, Юрій Мельник з сумом констатував, що нині галузь все ще збиткова. І такою залишиться, якщо аграрії працюватимуть у тому ж ритмі, не змінюючи підходів. Бо існує ряд завдань, які чиновник вже вирішив, тепер потрібно активно попрацювати на місцях.
