Починаючи з 1990 року в нашій державі спостерігається стійка тенденція втрат гумусу та поживних речовин з ґрунтів. А сьогодні ситуація є просто загрозливою. Від’ємний баланс гумусу за рік становитьу середньому 0,7-0,4 т/га. Як наслідок, вміст гумусу за останні 20 років зменшився з 3,36% до 3,14%. Втрати гумусу в грошовому еквіваленті - це щонайменше 450 млрд гривень. За даними науковців, для створення 1 см родючого шару ґрунту природі необхідно щонайменше 100 років.
Окрім дегуміфікації, ґрунти України піддаються й іншим деградаційним процесам: втраті поживних речовин, підкисленню, засоленню, ущільненню, водній ерозії, дефляції, забрудненню тощо.
Україна має ґрунтові ресурси з високим потенціалом їх родючості, зокрема 65% території становлять чорноземи і лучно-чорноземні ґрунти. За висновками вчених, на наших ґрунтах при їх раціональному використанні можна вирощувати продукцію в обсягах, здатних прогодувати 300-320 млн людей. Однак, ґрунти та їх родючість досить вразливі об’єкти природи і можуть суттєво змінюватися внаслідок антропогенної діяльності.
Причинами деградації ґрунтів є нераціональне землекористування, недосконала організація взаємовідносин в агровиробництві, відсутність державних і регіональних програм з охорони ґрунтів, а також неповна нормативно-правова база у цій сфері.
Така ситуація викликала потребу визначити ґрунти та їх родючість як окремий об’єкт правової охорони в сучасних умовах земельних відносин і зумовила термінову необхідність розробити відповідний законопроект.
Проект Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» розроблено відповідно до статті 14 Конституції України і положень Земельного кодексу України.
Розроблений документ визначає правові, економічні, екологічні та організаційні основи використання і збереження ґрунтів, охорони і відтворення їх родючості, встановлює основні принципи державної політики у цій сфері, вимоги до збереження якісного стану ґрунтового покриву, захисту його від негативних природних та антропогенних впливів.
Проектом закону пропонується:
·чітко визначити повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування в сфері збереження ґрунтів та охорони їх родючості;
·встановити принципи державного обліку ґрунтів та їхнього стану;
·забезпечити збереження ґрунтів і охорону їх родючості при здійсненні господарської та іншої діяльності;
·запобігати виснаженню та втраті родючості ґрунтів.
Прийняття згаданого закону дозволить встановити основоположні принципи державної політики та правила, які б гарантували збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій, та створить необхідні умови для ефективного використання ґрунтових ресурсів без негативних наслідків для наступних поколінь.
Реалізація норм цього закону закріпить положення, якими охорона ґрунтів стане державним завданням пріоритетного значення, оскільки без збереження ґрунтів і за умови втрати ними здатності виконувати екологічні, санітарно-гігієнічні та господарські функції неможливо забезпечити розвиток держави, комфортні умови для життєдіяльності населення.
У цілому положення проекту дадуть змогу забезпечити раціональне використання та збереження унікальних за властивостями і потенційною родючістю ґрунтів України, попередити їхню деградацію, відтворити їхню родючість, захистити від природних і техногенних впливів і діянь, що є передумовою сталого землекористування і високоефективного агровиробництва в нашій країні та запорукою продовольчої безпеки держави.
На світовому рівні визнано, що проблема охорони ґрунтів, боротьби з їх деградацією набула глобального масштабу. Міжнародна спільнота з кожним роком приділяє все більше уваги їх вирішенню. У 1992 році на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку (м. Ріо-де-Жанейро) для запобігання подальшого опустелювання і деградації ґрунтів прийнято Конвенцію про боротьбу з опустелюванням. В ЄС розроблено проект Рамкової ґрунтової директиви. Генеральна Асамблея ООН оголосила 2015 рік Міжнародним роком ґрунту. Більшість провідних країн світу – США, Німеччина, Франція, Канада – вже зрозуміли, що ці питання можуть ефективно вирішуватися лише на державному рівні.
Україна приєдналася до міжнародних хартій подібного змісту і просто зобов’язана зробити все для збереження родючості ґрунтів незалежно від економічних, політичних, організаційних та соціальних проблем.
Ми сьогодні живемо за рахунок майбутніх поколінь. Якщо не вжити невідкладних заходів, то сільгоспугіддя, на яких ґрунтовий покрив перетвориться на аморфну субстанцію, стануть просто територією. Саме тому проблема охорони ґрунтів у наш час є однією з найважливіших екологічних проблем.
Від автора законопроекту
Результати державного моніторингу ґрунтів, який проводить Мінагрополітики України, свідчать: їхній стан останніми десятиліттями дуже погіршився. При цьому, за висновками експертів із земельного права, юридичний статус ґрунтів законодавчо до цього часу фактично не визначений.
Отже, потрібен закон, який би гарантував збереження унікального ґрунтового покриву країни, його екологічних і продукційних функцій та створив би необхідні умови для ефективного використання ґрунтових ресурсів України без негативних наслідків для наступних поколінь.
У запропонованому законопроекті вперше наголошується на гарантуванні державою збереження саме ґрунтів як основи існування та добробуту українського народу. А також визначено основні принципи державної політики у сфері охорони ґрунтів та їх родючості.
Встановлюється, що родючість ґрунтів на землях сільгосппризначення є об’єктом охорони і потребує реального збереження в процесі господарської діяльності.
Закон визначатиме особливий статус ґрунтового покриву у природі та суспільстві, формуватиме дбайливе ставлення всіх верств населення до ґрунту, унеможливлюватиме процеси його збіднення та деградації.
Крім того, закон стимулюватиме впровадження новітніх підходів до моніторингу і підвищення родючості ґрунтів, сприятиме впровадженню принципово нової стратегії використання, охорони і управління ґрунтовими ресурсами, гармонізації з подібними законами країн Європейського Союзу.
Вважаю, що прийняття законопроекту є вкрай важливим для нашої держави, адже його норми підвищать ефективність державної політики в аграрній та інших сферах і допоможуть успішному проведенню реформ у сільській місцевості.