Фундамент сталого розвитку агровиробництва в Україні

23 September, Розділ Агрополітика / Рослинництво, переглядів 10 563

«Охорона ґрунтів – основа сталого розвитку України» - за таким девізом на початку липня в Миколаєві відбувся черговий IХ з’їзд ґрунтознавців та агрохіміків України. Організатор заходу - Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків (УТГА).

Ґрунтовий покрив є одним із основних компонентів довкілля, що виконує життєво важливі біосферні функції. Ґрунти регулюють якість поверхневих і підземних вод, склад атмосферного повітря, є середовищем перебування більшості живих організмів на поверхні суші, забезпечують сприятливе середовище для людини, є основним джерелом виробництва сільгосппродукції.

Аналіз стану ґрунтів показує, що в останні десятиліття спостерігається наростання темпів деградації ґрунтів. Це насамперед є результатом інтенсивної господарської діяльності.

Багато країн, зокрема США, Німеччина, Франція, Канада і Китай, уже прийшли до розуміння того, що охорона ґрунтів, боротьба з їх деградацією і забрудненням можуть проводитися тільки на державному рівні. Ключовим принципом законодавства у розвинутих країнах є неприпустимість впливів на ґрунти, що призводять до погіршення їхньої якості, до деградації, забруднення й руйнування.

У рішеннях Всесвітніх конференцій ООН з навколишнього середовища й розвитку (1992 р., Ріо-де-Жанейро;2002 р., Йоганнесбург) відзначено, що охорона й раціональне використання ґрунтів повинні бути центральною ланкою державної політики, бостан ґрунтів визначає їхню здатність виконувати продуктивні та екологічні функції, характер життєдіяльності людства й впливає на навколишнє середовище. Тому засновано «Всесвітній день ґрунтів» (5 грудня, починаючи з 2006 року), а також відповідний поштовий знак SOS to SOS – Save Our Soils to Sustain Our Society – «Збережемо наші ґрунти в ім'я сталості нашого суспільства». Генеральною Асамблеєю ОЗН 2015 рік визнано роком ґрунтів.

Охорона ґрунтів повинна стати державним завданням, адже без їх збереження і за умови втрати ними здатності виконувати екологічні, санітарно-гігієнічні та господарські функції неможливо забезпечити розвиток держави.

Саме цим питанням був присвячений черговий з’їзд Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків, який відбувся з 31 червня по 4 липня на базі Миколаївського національного аграрного університету.У роботі з’їзду взяли участь 213 делегатів та учасників із 21 відділення УТГА (представники наукових установ, ВНЗ, виробничників, комерційних структур).

У пленарній доповіді генерального секретаря УТГА, академіка НААН С.А. Балюка ретельно проаналізовано сучасний стан ґрунтового покриву України, встановлено причини розвитку деградаційних процесів, запропоновано шляхи вирішення ситуації з урахуванням світового досвіду.

Для цього потрібно привернути увагу суспільства до проблем захисту ґрунтів. Необхідно, щоб держава реанімувала відповідну програму, надала їй статус національної, довела її до кожної області, району, сільгосппідприємства, віднайшла кошти для фінансування (за рахунок частини земельних податків, а також за рахунок коштів землекористувачів). Програма має стати базою стратегії збереження унікального ґрунтового покриву країни. Цьому ж повинна сприяти діяльність політичної інфраструктури суспільства, політичної еліти, вищої, середньої і нижньої ланок керівництва.

Потрібно переглянути наявні та створити більш дієві закони про охорону ґрунтів і їхню родючість. Кожна владна структура має бути відповідальною за раціональне використання, охорону і захист ґрунтів, тобто системно контролювати їх стан, уживати адекватні управлінські заходи, залучати фінансові ресурси для їх здійснення, а в разі необхідності - карати порушників, організовувати освітянську і виховну роботу. Таку ж відповідальність повинні нести власники земель.

Особливо уважно і згідно з регламентами треба поводитись із відходами, які здатні погіршувати ґрунти, рослини, водні джерела.

Необхідно оновити земельно-кадастрову інформацію у зв’язку з достатньо швидким розвитком деградаційних процесів. В Україні облік якості земельних ресурсів ведеться за методикою і даними головним чином обстеження ґрунтів 1957-1961 років. Потребують перегляду як методика складання кадастрової документації, так і самі матеріали. На новому етапі дослідження ґрунтового покриву обстеження ґрунтів не мають бути відірваними від агрохімічної паспортизації, як це склалося в Україні протягом десятиліть.

Запропоновано привести у відповідність вимогам часу стан наукового забезпечення проблеми раціонального землекористування, особливо проблеми подолання деградації земель, а саме - задіяти геоінформаційні, дистанційні, автоматизовані комп’ютерні й інші сучасні технології для забезпечення обґрунтованих просторових рішень, ідентифікації деградаційних явищ, особливо ерозії, протидеградаційної організації сільськогосподарської території, нових методів упорядкування інформації у вигляді баз даних і експертних автоматизованих систем з розширеними можливостями довідкового обсягу.

Всі верстви суспільства повинні оволодіти максимумом знань про ґрунти і шляхи їх охорони. Треба збільшити обсяги і якість викладання ґрунтознавства і охорони ґрунтів у школах, технікумах, інститутах, університетах, видати відповідні підручники для різних категорій споживачів інформації. Тому найперше питання, яке постає у зв’язку з цим, – навчання головним правилам землекористування.

Необхідно створити мережу консультаційних і навчальних центрів для запобігання деградації земель, розгорнути освітянську діяльність у ЗМІ. Тематика, пов’язана з охороною земель, має стати найважливішою.

Запропоновано активізувати міжнародну співпрацю для розробки ефективної стратегії захисту ґрунтів від деградації. Форми співпраці можуть бути різними: гармонізація методів оцінки деградації, спільні проекти, обмін фахівцями, освітянські програми. Головне – виявити найбільш цінний досвід різних країн у вивченні деградованих земель, їх реабілітації і зробити його надбанням для всіх.

З’їзд успішно виконав намічену програму, що складалася з наукової частини (пленарної і роботи у шести секціях), польової екскурсії та делегатських зборів. Обговоренопроблемузбереження ґрунтів і ґрунтового покриву від деградації як наслідку антропогенного впливу.

На підсумковому пленарному засіданні з’їзду підбито підсумки наукової роботи, ухвалено резолюцію з’їзду, в якій позитивно відзначено роботу УТГА, визначено пріоритетні напрями наукової та науково-практичної діяльності, доручено посилити діяльність і зв’язки УТГА з урядовими органами, державними і громадськими організаціями по реалізації удосконалених напрямів управління ґрунтовими і земельними ресурсами в країні.

Прийнято звернення до Президента України, Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, у якому наголошено на необхідності надання ґрунту особливого правового статусу в суспільстві, необхідності прийняття Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості», Національної програми охорони ґрунтів, проведення повторного великомасштабного дослідження ґрунтового покриву України, удосконалення системи моніторингу ґрунтів та нормування допустимих антропогенних навантажень на ґрунтовий покрив, проведення земельно-оцінювальних робіт та ведення земельного кадастру із урахуванням європейських та міжнародних принципів охорони ґрунтів та створення Державної служби охорони ґрунтів.

Закриваючи з’їзд, С.А. Балюк побажав усім учасникам з’їзду творчих успіхів і натхнення, реалізації наукових планів і можливості зустрітися на наступному X з’їзді у 2018 році.

Святослав БАЛЮК, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН,

директор ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»,

Віталій МЕДВЕДЄВ, доктор біол. наук, професор, академік НААН,

головний науковий співробітник,

Ганна МОМОТ, кандидат с.-г. наук, зав. відділу організації та координації наукових робіт,

ННЦ «ІГА імені О.Н. Соколовського»