СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ УНІФІКУЄТЬСЯ ДО ВИМОГ СОТ

07 May, Розділ Агрополітика, переглядів 5 671

Інтерв'ю. Напередодні вступу до СОТ законодавство потребує численних змін та реформувань. Зокрема, час здійснити перегляд податкової системи. Сьогодні Кабінетом Міністрів України запропоновано проект нового Податкового кодексу. Питання, пов'язані з його впровадженням, обговорювались днями на засіданні Громадської ради при Міністерстві аграрної політики України. Деякі аспекти проекту кодексу коментує заступник міністра Юрій Лузан.

Юріє Яковичу, як відомо, діючий Податковий кодекс має багато суттєвих недоліків, що заважає державі забезпечити постійну підтримку товаровиробників, усунути при цьому бюрократичний фактор тощо. Які підходи запропоновано у новому проекті?
– Новий Податковий Кодекс України, який пропонується ввести в дію з 1 січня 2008 року, вносить багато змін в систему оподаткування суб'єктів господарювання в Україні.
Що стосується нових підходів, то проектом Податкового Кодексу максимально уніфікується система оподаткування до вимог Ради ЄС і СОТ; запроваджуються принципи рівності всіх платників податків перед законом; створюються умови для проведення легалізації доходів та майна, вихід із тіньового режиму та ін. Значно зросте роль місцевих податків у структурі доходів місцевих бюджетів, що дуже важливо для підтримки розвитку сільських територій. Заплановано впровадження оподаткування нерухомого майна, розширення бази оподаткування; забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації.
Буде введено інвестиційний податковий кредит, про що вже багато говорилося. Проектом передбачено поступове наближення порядку оподаткування акцизним збором до стандартів ЄС, приведення його у відповідність до вимог СОТ. У планах також – впровадження низки інших принципово нових підходів.

Як практично здійснюватиметься реформація податкової системи?
– Проектом передбачається поетапне введення нових положень. Першим етапом стане розробка і прийняття сучасних принципів оподаткування, власне прийняття Закону про новий Податковий Кодекс. Це заплановано здійснити до кінця 2007 року.
На другому етапі – 2008-2010 роки – відбудеться реформування основних видів податків (ПДВ): податок на прибуток, оподаткування фізичних осіб, введення податку на нерухоме майно, реформування системи платежів за природні ресурси, а також зборів за забруднення навколишнього середовища, реформування методів адміністрування. Це основний етап, протягом якого буде практично повністю реформована податкова система України.
Третій етап – 2011-2015 роки – передбачає здійснення заходів зі зниження податкового навантаження (ПДВ з 2008 р. – 19%, в наступні роки – до 17%, на прибуток з 2010 р. – з 25% до 20% і т.д.)
Ці основні загальні напрями реформування податкової системи, на думку розробників, зроблять її більш прогресивною і ефективною.

Прокоментуйте, будь-ласка: як зміни у Податковому кодексі відобразяться безпосередньо на аграрному секторі?
– Новим Податковим Кодексом вносяться суттєві корективи стосовно оподаткування безпосередньо суб'єктів аграрного ринку. Пропонуються такі основні зміни: по-перше, це фіксований сільськогосподарський податок (ФСГП). Як відомо, він справляється з одиниці земельної площі у відсотках відносно її грошової оцінки. Проектом Кодексу, як це і було передбачено в Законі про ФСГП, визначено обмеження щодо строку застосування цього податку до 2010 року.
На відміну від чинного законодавства, новим Кодексом чіткіше визначено термін «сільськогосподарська продукція». Оскільки раніше її неоднозначне тлумачення створювало умови для ухилення від оподаткування особам, які не займаються безпосередньо сільськогосподарським товарним виробництвом. Визначено, що питома вага сільськогосподарської продукції від загальної кількості реалізованої продукції та послуг повинна становити не менше 75%.
Для усунення дискримінації в оподаткуванні різних напрямів сільськогосподарської діяльності, зокрема для тваринницьких комплексів, визначено загальний дохід платника податку – 2%. Інакше такі підприємства втратили б статус платника ФСГП та здійснювали відрахування у Пенсійний фонд на загальних підставах. Передбачалося поширення цієї норми лише на комплекси, де є в розпорядженні не менше 1000 га землі. На сьогодні існують різні думки з цього приводу. Ми вважаємо, що в даній ситуації – це вихід із проблеми для збереження пільг таким підприємствам.

Які господарства не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку?
– Проектом Кодексу визначається, що платниками ФСГП не можуть бути сільгоспвиробники, які також виготовляють підакцизні товари, крім продукції первинного виноробства, яка оподатковується за нульовою ставкою акцизу. Також виробники, які понад 50% доходу отримують від продажу товарів власного виробництва та переробки продукції: квітниково-декоративне рослинництво, виноматеріали, виробництво грибів, диких тварин, хутряних виробів і хутра. До цієї категорії потрапляють суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платника ФСГП, мають податковий борг, за винятком оформлення форс-мажорних обставин, та суб'єкти, які вже користуються іншими спеціальними режимами (мале підприємництво, податок на прибуток тощо).

Які складові має поняття «фіксований сільськогосподарський податок»?
– До ФСГП відносяться: податок на прибуток, земельний податок, комунальний податок, збір за спеціальне водокористування, плата за торговий патент, а також внески до Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування.

Які нові вимоги до ФСГП запропоновано в проекті?
– На стадії розробки Кодексу вдалося узгодити невнесення норми із запровадження окремого обліку питомої ваги та окремого оподаткування часток товарної продукції (відповідно 75% і 25% так званих несільськогосподарських доходів).
Також врегульовано питання щодо включення до питомої ваги (75%) продукції власного виробництва придбаних племінних (генетичних) ресурсів для осіменіння тварин у селекційних центрах і племінних господарствах.
Усі інші вимоги щодо ФСГП залишилися практично в нинішній редакції. Але, на жаль, цей податок не передбачає зниження фінансового навантаження, а навпаки – збільшення в частині відрахувань до Пенсійного фонду. Порівняно з 2007 р., у 2010 р. воно зросте приблизно на 1,4-1,5 млрд. грн.
У зв'язку із застосуванням у 2010 р. повної ставки відрахувань до Пенсійного фонду ФСГП взагалі втрачає свою стимулюючу роль у сільському господарстві. Та все ж він мав протягом усього часу свого функціонування величезний позитивний вплив на розвиток АПК. Тому наше спільне завдання за короткий термін часу підготувати новий закон щодо аналогічного оподаткування.

Які зміни передбачено в частині акцизних зборів?
– Частково враховано запропоноване Мінагрополітики реформування системи акцизного збору на тютюнові вироби через запровадження поступового щорічного підвищення ставок акцизного збору та мінімального податкового зобов'язання. Встановлення останнього значно поліпшить рівень прогнозованості надходжень до бюджету від сплати акцизного податку, оскільки їх обсяги менше залежатимуть від цінових коливань на ринку.
На думку фахівців, застосування мінімального податкового зобов'язання у твердій сумі з одиниці продукції значно розширює податкову базу для справляння акцизного податку, адже зобов'язання діятиме на 70% представленої на ринку тютюнової продукції. Така ж схема буде застосована по акцизним оподаткуванням на етиловий спирт та алкогольні вироби.
Завдяки цьому, а також – поступовому підвищенню ставок акцизного податку, обсяг надходжень до бюджету щорічно зростатиме приблизно від 375 гривень і вище.
Є й інші пропозиції щодо застосування акцизних податків. Але розробники проекту Кодексу свою позицію базують на уніфікації такого оподаткування відповідно до тарифів і механізмів, які діють у Європейському Союзі.

Чи заплановано внести поправки в режим акумуляції коштів податку на додану вартість?
– Міністерство фінансів у проекті Податкового кодексу передбачає запровадження з 1 січня 2008 року спеціального режиму оподаткування з фіксованою ставкою у розмірі 12 відсотків (це той спецрежим, що передбачений статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Розрахунки свідчать, що таке нововведення призведе до втрати державної підтримки для сільгосптоваровиробників, яка обчислюється сумою близько 3 млрд. грн., в т.ч. для рослинництва – 1,2 млрд. грн., для тваринництва – 1,8 млрд. грн.(в умовах 2005 року).
Мінагрополітики запропоновано зберегти режим акумуляції коштів ПДВ, розповсюдивши його на операції з реалізації молока та м'яса, тобто на всю сільськогосподарську продукцію і скасувати нульову ставку та виплату дотацій переробними підприємствами. Ця пропозиція дозволила б максимально зберегти непряму підтримку.
Мінфіном ця пропозиція не врахована через те, що, на його думку, такий режим є порушенням норм податкового законодавства, яке не повинно містити положень щодо непрямої державної підтримки. Податки повинні зараховуватися до бюджету, а потім розподілятися за державними програмами як цільові дотації для розвитку певних галузей. Якраз такий режим діє у країнах ЄС і в багатьох інших країнах-членах СОТ.

Як вплине впровадження реформ Податкового кодексу на бюджет 2008 року?
– Проект бюджету на 2008 р. та зміни до системи оподаткування АПК – це надзвичайно пов'язані питання.
Дуже важливим є те, щоб у 2008 р. були визначені хоча б не менші обсяги прямої підтримки АПК за рахунок державного бюджету, ніж у 2007 р., які сформувались з урахуванням пільг по оподаткуванню.
Тому, враховуючи прогнозовані загальні зростання видатків Державного бюджету на рівні 10-12% та витрати пільг в сумі 3 млрд. грн., загальна сума підтримки за рахунок державного бюджету для АПК у 2008 р. повинна становити в межах 13,8-14,0 млрд. грн. (загальний і спеціальні доходи).
Мабуть, навколо цієї цифри ми і повинні будувати свої пропозиції щодо проекту бюджету на 2008 р. Крім того, бюджет 2008 р. матиме й інші особливості.

Розкажіть, будь-ласка, які саме?..
– Головна із них – це вимоги СОТ. Нові розрахунки показують, що обсяги державної підтримки, які обмежуються правилами СОТ («жовта скринька»), можуть становити не більше 609 млн. дол. США (це 3,1 млрд. грн., у 2007 р. вони уже становлять 3,7 млрд. грн. без урахування пільг по податках).
Тому перед нами стоїть дуже відповідальне завдання з формування бюджетних програм, що належать до так званої «зеленої скриньки», обсяги якої не обмежуються правилами СОТ.
Безумовно, це пов'язано з первинними ускладненнями – зокрема нормативного та законодавчого забезпечення, відпрацювання фінансових механізмів, обґрунтування тощо. Втім, наявна законодавча база у разі певного доопрацювання дає можливість здійснити необхідну трансформацію бюджету для аграрного сектора. Це питання уже обговорюється в міністерстві.
Ми вважаємо, що на 2008 р. слід концентрувати державну підтримку на наступних програмах: докорінне поліпшення земель (є закон); меліорація (є державна програма); організація органічного землеробства (є проект закону); підтримка запровадження енергозберігаючих технологій, зокрема біопалива (є державна програма); підтримка розвитку кормовиробництва, зокрема створення культурних пасовищ, підтримка комбікормової промисловості; підтримка будівництва тваринницьких комплексів, комплектація обладнання та забезпечення племінними ресурсами на умовах фінансового лізингу; підтримка розвитку інфраструктури аграрного ринку та системи його моніторингу; підтримка страхування аграрних ризиків; розширення фінансування науково-дослідних розробок; соціальні програми («Власний дім», комунальне господарство, оздоровлення дітей і т.д.).
Крім того, правила СОТ не забороняють застосовування програм, які на сьогодні представляють т. з. «жовту скриньку», але в разі зміни механізму підтримки належать до «зеленої скриньки» (дотації на 1 га ріллі, а не 1 га окремих культур, те саме – по тваринництву і т.д.).
Слід звернути увагу на програми, які є мультиплікаторами бюджетних коштів. Скажімо, здешевлення кредитування: 1 бюджетна гривня має можливість залучити більше 20 гривень фінансових ресурсів, або страхування, фінансовий лізинг, здешевлення вартості техніки, насіння, племінних тварин і т.д.
Я переконаний, у нас є можливість увійти до СОТ з належною підготовкою.

Розмовляла Оксана ШАПОВАЛ