Українці – нація хліборобів, тому культура землеробства в Україні завжди була в пошані. Земля-матінка, земля-годувальниця – суто українські вислови, народжені споконвічно шанобливим ставленням нашого народу до землі. Розкопки археологів, історичні матеріали про трудову діяльність селян ще з дохристиянського періоду, з часів язичества, досягнення українців, які проживають компактно в інших країнах, досвід патріархів землеробства підтверджують цю істину.
Історично українці набагато раніше, ніж інші нації, звернули увагу на доцільність ведення землеробства на органічній основі. Відомо, що уже в позаминулому столітті селяни Полтавщини використовували мілкий обробіток ґрунту, який і є одним із головних елементів органічного землеробства.
Зараз лідери нації шукають шляхи подальшого розвитку держави, формують національну ідею. Не будемо брати на себе місію визначати пріоритети нації, а лише зазначимо, що, наприклад, поле, засіяне пшеницею озимою, при сприятливих погодних умовах, дотриманні технології та достойних закупівельних цінах може забезпечити 3-5-кратний прибуток. У якій іншій галузі таке можливо? Практично це означає, що максимум фінансів слід пропускати через землеробство – максимальна віддача затрат відбувається тут і тільки тут.
Україна з огляду на її ґрунтово-кліматичні умови, географічне розташування в центрі Європи та давні аграрні традиції має великий потенціал для виробництва сільськогосподарської продукції і, зокрема, продукції, отриманої на базі органічного землеробства.
Час від часу людство захоплюється великими ідеями. Такою ідеєю нині є органічне землеробство і час вимагає впровадження його в життя. Настає час нового агрономічного мислення з екологічними пріоритетами, час існування людства в симбіозі з Природою, час землеробства, яке не заперечує інтенсифікації галузі, а передбачає повну узгодженість її з законами Природи.
Отримана без застосування агрохімікатів продукція рослинництва й тваринництва – це чисте довкілля, родючі ґрунти, здоров’я наше і наших дітей. Чи збереження здоров’я свого народу не гідно бути національною ідеєю? Мати здорову націю в Україні вдасться лише за умови якісного, екологічно безпечного і здорового харчування. Вирощенню сировини саме для такого харчування і відповідають технології органічного землеробства.
Найближчими роками на полицях наших магазинів повинні з’явитись сертифіковані органічні продукти, які відповідатимуть як смакам українських споживачів, так і стандартам Європейського союзу. Такої продукції потребують внутрішній і світовий ринки.
Для вирішення глобальних проблем світовий ринок потребує активного залучення аграрного потенціалу України. Наша держава швидко інтегрується в світову економіку і має потенціал стрімкого нарощування експорту екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, яка має нижчу собівартість, ніж у європейських країнах, де через низьку природну родючість ґрунтів, перехід на органічне землеробство супроводжується значним підвищенням затрат для отримання кінцевого продукту. Оригінальне землеробство дає змогу вирощувати якісну продукцію з меншими затратами, ніж при інтенсивному землеробстві, оскільки застосування великих норм мінеральних добрив, пестицидів не лише шкідливе з екологічної точки зору – це й дорого економічно. Цей факт уможливлює поставити ґрунтозахисне органічне землеробство в основу відродження АПК України, дає можливість подолати не лише екологічну, а й економічну кризи.
Чого ми чекаємо? З кожним роком попит на екологічно безпечні продукти харчування зростає. Зробити перший крок в цьому напрямку часто заважає інертність та упереджена думка щодо можливого зменшення продуктивності сільськогосподарських культур при впровадженні органічного землеробства. Це відомий факт, але по-перше, вже відпрацьовані варіанти технологій менш болісного переходу від інтенсивного до органічного землеробства. По-друге, і що дуже важливо, для великих агрокомпаній, агрохолдингів є шлях поетапного переходу на органічне землеробство. При цьому поступово відводиться певна кількість земель для вирощування культур за технологією органічного землеробства. В такому разі можливе тимчасове зниження рентабельності перекривається продукцією з інших площ. Але на кінцевому етапі виграють усі – компанія, нація, держава.
Багаторічний успішний досвід великого агрогосподарства підтверджує раціональність застосування органічного землеробства. Скажімо, в ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавщини. Тут вже більше 30 років не застосовують агрохімікати при вирощуванні сільгоспкультур. На 8 тис. га оздоровленої ріллі щорічно виробляють 900 т екологічно безпечного м’яса, понад 9 тис. т молока, а також продукцію рослинництва.
Родючість ґрунту підтримується за рахунок високої культури землеробства, мілкого обробітку ґрунту, внесення достатньої кількості гною та використання сидеральних культур в якості органічних добрив (норма внесення органічних добрив 24-26 т/га). Це забезпечує накопичення у верхньому шарі ґрунту максимальної кількості органічної речовини; запобігає знищенню мікроканалів, утворених корінням рослин і ґрунтовою біотою; зберігає капілярність ґрунту; накопичує вологу; підвищує мікробіологічну активність ґрунту; зменшує загрозу утворення кірки.
Виробничою філософією органічного землеробства є першочергова турбота про землю, створення оптимальних умов життєдіяльності ґрунтової біоти, відтворення природної родючості ґрунту, що і забезпечує отримання високих урожаїв агрокультур.
Система органічного землеробства стимулює розвиток тваринництва, бо для її успішного функціонування потрібна велика кількість органічних добрив. Для створення повноцінної кормової бази у структурі посівних площ повинно бути відведено значну частину угідь під трави і кормові культури, які, в свою чергу, стабілізують склад і структуру ґрунту. Тому вважається, що органічне землеробство може бути найбільш ефективним у господарствах із розвинутим тваринництвом.
У свою чергу розвинуте тваринництво є шляхом до збільшення робочих місць на селі, а це соціальна складова села, основа його відродження. Наявність економічно міцних агрогосподарств із гармонійно розвинутими галузями виробництва створюють сприятливі умови для екологобезпечного розвитку сільських територій, соціальної сфери села та покращення добробуту селян. Це – державна програма, і вирішити її іншим чином неможливо.
У ПП «Агроекологія», за рахунок впровадження органічної системи землеробства, успішно реалізуються господарські, економічні, соціальні та інші питання. Це особлива система ведення сільськогосподарського виробництва, яка базується на принципах повної узгодженості інтенсифікації галузі із законами Природи.
Наведемо кілька цифр, які підтверджують достовірність викладених аргументів. За 3 три роки урожайність зернових культур у господарстві становила 52 ц/га. Рентабельність рослинництва – 36-42%. Молочне стадо налічує 1880 дійних корів. Надій на корову - 5500 л молока за лактацію. Рентабельність молока за ці три роки становила близько 51%, а яловичини – 48,3 %. Рентабельність галузі скотарства – 52%.
Значно зміцнився фінансово-економічний стан господарства, річний обіг коштів у 2010 р. досяг майже 60 млн. гривень. Ще дозволило значно поліпшити соціальну інфраструктуру сіл.
Таким чином, органічне землеробство створює базу для ефективного господарювання, забезпечує сталий розвиток сільських територій, зміцнює економіку держави, піднімає імідж українців як нації, яка ще з часів язичества несла культуру землеробства народам планети.
Чому ж впровадження у виробництво органічного землеробства йде неприпустимо повільними темпами, хоча попит на органічні продукти невпинно зростає? Таких причин достатньо і серед них: недостатність інформації про методи і технології органічного землеробства та користь екологічно безпечних продуктів для здоров’я людини; впровадження органічного землеробства передбачає тривалий термін конверсії (3-4 роки), тоді як використання агрохімікатів дає віддачу протягом одного сезону.
Сподіваємося, прийнятий закон про органічне землеробство сприятиме вирішенню питань, пов’язаних з багатьма проблемами, а саме: створення відповідної інфраструктури; забезпечення виходу на зовнішні ринки; проведення маркетингових досліджень; забезпечення фінансової підтримки з боку держави в період конверсії та надання пільг або субсидій при виробництві органічної продукції; створення дійового механізму страхування ризиків, інформаційного забезпечення, екологічної освіти населення та консультаційної підтримки виробників.
В Україні уже створені перші науково-виробничі центри цього напрямку – Придніпровський центр природного землеробства ім. Миколи Руденка та центр органічного землеробства «Полтава-органік», місія і мета яких спрямована на вирішення наукових і практичних проблем органічного землеробства.
У підсумку наведемо наступне. Згідно Програми розвитку сільського господарства України до 2015 р. планується площі під органічним землеробством довести до 10% від орних земель країни. Та цього замало. Третина площ могла би забезпечити вагоме вирішення завдань, поставлених Президентом і урядом, а саме: ріст престижу держави в агросекторі; вагомі кроки по відродженню АПК України; збільшення ринку екологічно безпечних продуктів харчування населення та сировини для харчової промисловості; зростання експорту сільгосппродукції; збереження і природне відтворення родючості наших земель; створення сприятливих умов для еколого-безпечного розвитку сільських територій і соціальної сфери села, покращення добробуту селян; гармонійного поєднання екології з економікою, що відповідає концепції екологічної політики України.
Вирішити всі ці проблеми посильно нинішньому поколінню українців. Є досвід, є наукові розробки, потрібно бажання і рішучі дії лідерів нації. Широке застосування органічного землеробства, виробництво на його основі екологічно безпечної продукції, збереження і примноження родючості українських черноземів повинно бути поставлено в ранг державної програми і тоді виграють всі: держава, нація, нинішнє і майбутні покоління українців.
Семен АНТОНЕЦЬ,
Герой Соціалістичної Праці,
Герой України, засновник ПП «Агроекологія»
(Полтавська обл.);
Віктор ПИСАРЕНКО,
доктор с.-г. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, ректор Полтавської державної аграрної академії