Аграрний тиждень. Україна
» » А на десерт – яблуко без «хімії»?
» » А на десерт – яблуко без «хімії»?

    А на десерт – яблуко без «хімії»?


    Навздогін за цивілізованими країнами і наша прагне вже не один рік вирощувати екологічно чисту продукцію. І хоча їсти таку ніхто не проти, та не кожен в змозі собі придбати, скажімо, кілограм малини за 500-600 грн. чи домашню курочку за 200-300.

     

    Як же вижити українцю, котрий чудово розуміє: яка їжа – таке й здоров’я. За інформацією Міжнародної федерації з розвитку органічного землеробства, в Україні є вже чимало фермерських господарств, які вирощують органічну продукцію рослинництва. Це в основному зернові культури (ячмінь, пшениця, жито, овес), олійні (соняшник) і бобові (горох, соя). Окремі вирощують екологічно чисті овочі, фрукти, ягоди. Проте, платоспроможність більшості українців невисока, тож їм не по кишені реальні ціни на органічну продукцію. І її фермерам вигідніше експортувати за кордон. Скажімо, в Італію, Німеччину, Голландію, Бельгію, Францію і у незначній мірі (де своєї вистачає) у США, Канаду та Японію.

    Інший бік медалі – якщо за кордоном на користь виробництва такої продукції прийняті закони, то Україна похвалиться цим не може.

    Втім, ситуація потрохи поліпшується. Сподівання, що органічна продукція, а не її фантоми з’являться у магазинах, мають підтвердити відповідні закони. Вже доопрацьований і ухвалений Верховною Радою Закон «Про виробництво та обіг органічної та сільськогосподарської продукції та сировини». Документ покликаний визначити правові, економічні та соціальні засади ведення органічного виробництва сільгосппродукції, а конкретно – продуктів харчування. Так, запропоновано в обов’язковому порядку проводити сертифікацію у сфері виробництва і реалізації органічної продукції, її маркування з обов’язковим використанням державного логотипу, що складатиметься з напису «органічний продукт». Але не наступити б на ті ж граблі - підробку таких логотипів.

    Інше питання: наскільки вигідно нашим фермерам вирощувати дійсно екологічно чисті овочі та фрукти?

    Не вилами по воді

    Як же вона виробляється, ця чудо-їжа урбанізованого ХХІ століття – екологічно чиста продукція? У кожного фермера тут свій підхід, розуміння ситуації та власних можливостей. В цілому ж альтернативне землеробство має, зокрема, такі види як органічний, органічно-біологічний, екологічний. Всі вони, як мовиться, під однією зорею. Бо мета - замінити звичайне землеробство «на хімії» безпечним і для людей, і для довкілля екологічним, біологічним. Відтак, забезпечити людей і тварин (ми в одному човні виживання...) біологічно повноцінними продуктами харчування. Така діяльність, до речі, ще й дає можливість фермеру активніше використовувати всі відходи виробництва, підвищуючи цим рентабельність праці.

    Та окремі напрямки альтернативного землеробства все ж допускають використання певних засобів хімізації. У розумних, звісно, межах. Так, поряд із біологічним гумусом застосовують і міндобрива у кількостях та співвідношеннях, що дають змогу уникнути нагромадження у рослинах вільних нітратів й інших небажаних речовин. А ми ж знаємо, що основне джерело нітратів в організмі людини – це спожиті овочі та баштанні культури.

    За кордоном, та й у нас, все більшої переваги надається біологічній або органічній системі землеробства, де вилучається або значно скорочується застосування міндобрив і пестицидів, у т.ч. штучні добрива, засоби для обприскування чи додатки до кормів худобі, птиці. Тоді ґрунт стає родючішим, їжа - якіснішою.

    Все це не нове, бо саме за таким принципом працювали на землі й біля худоби наші предки.

    Нині закордон нам показує приклад. Альтернативне землеробство активно поширюється у США, Німеччині, Великобританії, Франції, Швейцарії та Швеції, Австрії, Нідерландах. У вже згадану Міжнародну федерацію з розвитку органічного землеробства увійшли понад 50 країн світу. Примітно: кожна має тут власний досвід. Якщо у США, скажімо, органічне землеробство ведеться на повній відмові від засобів хімізації, то у ряді європейських країн дозволяється використовувати компости, кісткове борошно, «сирі» породи (крейду, вапно, польовий шпат тощо). У Франції перевагою органічного землеробства є використання, поряд із органічними добривами, окремих нетоксичних препаратів – тієї ж ефірної олії, усіляких природних (рослинних) настоїв. А у Швеції та Швейцарії родючості ґрунту досягають за рахунок мікробіологічної діяльності. Тобто, у ходу тут звичайний гній. Була б лише худоба…

    А на вибухонебезпечних для здоров’я ґрунтах, погодьтесь, вирощувати якісну продукцію складно. По суті – нереально. Та були б намагання! І тоді затрачені час та праця віддячать і господарям ланів урожаєм, і споживачам хлібом та до хліба. Бо нині навіть на десерт у свято важко знайти по магазинах і ринках справжнє, без «хімії», яблуко. Та й хіба лише його?..   

     

    Олена ЛІСОВА

     





    Схожі новини
  • Узаконені правила для органіки
  • Продукти з іншою долею
  • Про високі урожаї та екологію дбає «Biona»
  • «БІОЛан» - гарантія органічного походження
  • Органічне виробництво в Україні: чи є успіхи?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

А на десерт – яблуко без «хімії»?


Навздогін за цивілізованими країнами і наша прагне вже не один рік вирощувати екологічно чисту продукцію. І хоча їсти таку ніхто не проти, та не кожен в змозі собі придбати, скажімо, кілограм малини за 500-600 грн. чи домашню курочку за 200-300.

 

Як же вижити українцю, котрий чудово розуміє: яка їжа – таке й здоров’я. За інформацією Міжнародної федерації з розвитку органічного землеробства, в Україні є вже чимало фермерських господарств, які вирощують органічну продукцію рослинництва. Це в основному зернові культури (ячмінь, пшениця, жито, овес), олійні (соняшник) і бобові (горох, соя). Окремі вирощують екологічно чисті овочі, фрукти, ягоди. Проте, платоспроможність більшості українців невисока, тож їм не по кишені реальні ціни на органічну продукцію. І її фермерам вигідніше експортувати за кордон. Скажімо, в Італію, Німеччину, Голландію, Бельгію, Францію і у незначній мірі (де своєї вистачає) у США, Канаду та Японію.

Інший бік медалі – якщо за кордоном на користь виробництва такої продукції прийняті закони, то Україна похвалиться цим не може.

Втім, ситуація потрохи поліпшується. Сподівання, що органічна продукція, а не її фантоми з’являться у магазинах, мають підтвердити відповідні закони. Вже доопрацьований і ухвалений Верховною Радою Закон «Про виробництво та обіг органічної та сільськогосподарської продукції та сировини». Документ покликаний визначити правові, економічні та соціальні засади ведення органічного виробництва сільгосппродукції, а конкретно – продуктів харчування. Так, запропоновано в обов’язковому порядку проводити сертифікацію у сфері виробництва і реалізації органічної продукції, її маркування з обов’язковим використанням державного логотипу, що складатиметься з напису «органічний продукт». Але не наступити б на ті ж граблі - підробку таких логотипів.

Інше питання: наскільки вигідно нашим фермерам вирощувати дійсно екологічно чисті овочі та фрукти?

Не вилами по воді

Як же вона виробляється, ця чудо-їжа урбанізованого ХХІ століття – екологічно чиста продукція? У кожного фермера тут свій підхід, розуміння ситуації та власних можливостей. В цілому ж альтернативне землеробство має, зокрема, такі види як органічний, органічно-біологічний, екологічний. Всі вони, як мовиться, під однією зорею. Бо мета - замінити звичайне землеробство «на хімії» безпечним і для людей, і для довкілля екологічним, біологічним. Відтак, забезпечити людей і тварин (ми в одному човні виживання...) біологічно повноцінними продуктами харчування. Така діяльність, до речі, ще й дає можливість фермеру активніше використовувати всі відходи виробництва, підвищуючи цим рентабельність праці.

Та окремі напрямки альтернативного землеробства все ж допускають використання певних засобів хімізації. У розумних, звісно, межах. Так, поряд із біологічним гумусом застосовують і міндобрива у кількостях та співвідношеннях, що дають змогу уникнути нагромадження у рослинах вільних нітратів й інших небажаних речовин. А ми ж знаємо, що основне джерело нітратів в організмі людини – це спожиті овочі та баштанні культури.

За кордоном, та й у нас, все більшої переваги надається біологічній або органічній системі землеробства, де вилучається або значно скорочується застосування міндобрив і пестицидів, у т.ч. штучні добрива, засоби для обприскування чи додатки до кормів худобі, птиці. Тоді ґрунт стає родючішим, їжа - якіснішою.

Все це не нове, бо саме за таким принципом працювали на землі й біля худоби наші предки.

Нині закордон нам показує приклад. Альтернативне землеробство активно поширюється у США, Німеччині, Великобританії, Франції, Швейцарії та Швеції, Австрії, Нідерландах. У вже згадану Міжнародну федерацію з розвитку органічного землеробства увійшли понад 50 країн світу. Примітно: кожна має тут власний досвід. Якщо у США, скажімо, органічне землеробство ведеться на повній відмові від засобів хімізації, то у ряді європейських країн дозволяється використовувати компости, кісткове борошно, «сирі» породи (крейду, вапно, польовий шпат тощо). У Франції перевагою органічного землеробства є використання, поряд із органічними добривами, окремих нетоксичних препаратів – тієї ж ефірної олії, усіляких природних (рослинних) настоїв. А у Швеції та Швейцарії родючості ґрунту досягають за рахунок мікробіологічної діяльності. Тобто, у ходу тут звичайний гній. Була б лише худоба…

А на вибухонебезпечних для здоров’я ґрунтах, погодьтесь, вирощувати якісну продукцію складно. По суті – нереально. Та були б намагання! І тоді затрачені час та праця віддячать і господарям ланів урожаєм, і споживачам хлібом та до хліба. Бо нині навіть на десерт у свято важко знайти по магазинах і ринках справжнє, без «хімії», яблуко. Та й хіба лише його?..   

 

Олена ЛІСОВА

 





Схожі новини
  • Узаконені правила для органіки
  • Продукти з іншою долею
  • Про високі урожаї та екологію дбає «Biona»
  • «БІОЛан» - гарантія органічного походження
  • Органічне виробництво в Україні: чи є успіхи?

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.