- Законопроект про обіг земель захистить інтереси власників земель сільгосппризначення
- Обмеження розміру оренди земель зупинять розвиток рослинництва
- Законопроект "Про ринок землі" не сприятиме розвитку аграрного сектору України
- Формування ринку землі має сприяти подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва
- Крок назустріч завершенню земельної реформи
АгроДебати: «Про ринок землі»
Мабуть, лише найбільший сільський лінивець не думав про майбутнє землі, на якій живе. Натомість у місті точаться палкі дискусії: бути землі товаром чи ні? Днями одразу дві авторитетні структури – Інститут Горшеніна і Український клуб аграрного бізнесу – провели обмін думками щодо ймовірного запровадження в Україні ринку землі.
Законопроект «Про ринок землі» має сприяти досягненню балансу інтересів жителів сільської місцевості, місцевих громад, аграрного бізнесу і держави в ході завершення земельної реформи. Таку думку висловила більшість учасників перших українських АгроДебатів «Чи потрібно вводити ринок сільськогосподарських земель і коли Україна буде готова до такого кроку?», що провів УКАБ.
- Земельне законодавство буде значною мірою визначати не лише економічні умови функціонування аграрної галузі, але й перспективи функціонування сільських територій в цілому, - переконаний Сергій Кваша, директор Департаменту економічного розвитку та аграрного ринку МінАП. - Законодавство має враховувати соціальні, економічні і політичні аспекти, адже в більшості країн світу (в т.ч. в країнах ЄС) існують обмеження щодо максимального розміру землеволодінь, недопущення до купівлі сільгоспземель іноземного капіталу. Аграрна ж галузь має забезпечувати належну базу для фінансування соціальної інфраструктури сільської місцевості.
На думку юридичних компаній, законопроект про регулювання ринку земель сільгосппризначення потребує доопрацювання. Бо ряд питань у ньому прописані надто деталізовано, як от процедура земельних торгів, а от приватизації та оренді земель приділено досить мало уваги. «Оскільки питання можливості відчуження земельних ділянок сільгосппризначення викликають серйозний резонанс у суспільстві, було б доречно звернути увагу на інші інститути розвитку ринку земель, зокрема, такі як оренда. Актуальність розвитку таких інститутів зумовлює також і встановлене законопроектом обмеження суб’єктів ринку землі, що, у випадку прийняття законопроекту у чинній редакції, позбавить усіх юридичних осіб, що не мають статусу фермерського господарства, можливості набуття права власності на землю сільгосппризначення», - вважає Ганна Сісецька, провідний юрист юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».
З ініціативою надати свої зауваження для доопрацювання законопроекту виступили також представники аграрних холдингів. «У нас є пропозиції, розроблені спільно з колегами з інших холдингів і ми готові їх надати», - додала заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Інна Мєтєлєва. За її словами, особливу увагу агрокомпанії пропонують звернути на питання механізму консолідації земель і реалізації прав оренди, на необхідність передбачити можливість консолідації земель для орендарів.
В свою чергу, генеральний директор УКАБ Володимир Лапа зауважив, що "складно зрозуміти, яким чином в Україні може бути реалізована європейська модель господарювання по розміру земельних ділянок без імплементації європейської моделі Спільної аграрної політики, в тому числі щодо розміру державної підтримки сільгоспвиробників, адже саме це є запорукою конкурентоспроможності фермерства в Євросоюзі". За його словами, багато обмежень, що пропонуються законопроектом, є штучними і свідчать про низьку інституційну спроможність держави. Наприклад, вона має інформацію про структуру власності всіх підприємств, але чомусь декларує, що не може цю структуру проаналізувати на наявність іноземного капіталу при проведенні земельної реформи. Як наслідок, сільгосппідприємства, що є основними виробниками зернових і технічних культур в Україні (в т.ч. ті, що стовідсотково належать українцям), взагалі не матимуть можливості купівлі земель, що стане фактором, стримуючим інвестиції. "В свою чергу, значні обмеження кола покупців земель, що пропонуються земельним законодавством, занижуватимуть ціну, а отже постраждають жителі сільської місцевості – власники паїв", - констатує експерт.
А президент УКАБ Алекс Ліссітса, резюмуючи все сказане в дебатах, висловив сподівання, що глибока фахова дискусія щодо базових положень земельної реформи допоможе удосконалити законодавство таким чином, щоб воно сприяло досягненню інтересів як жителів сільської місцевості, так і агровиробників.
Лариса Давидова
