- Микола Ярчук: «Ціни на цукор можуть зрости, але різкого збільшення не прогнозується»
- В Україні вироблено понад 938 тис. т цукру
- Експерти: Закон про ринок землі може знищити 2/3 цукрових заводів України
- МІНАГРОПОЛІТИКИ: МИ ПОВИННІ СТВОРИТИ НОРМАЛЬНІ УМОВИ ДЛЯ ВИРОБНИКІВ ТА ПЕРЕРОБНИКІВ ЦУКРОВОЇ СИРОВИНИ
- В «Укрцукрі» сподіваються на відродження галузі
Цукрова галузь потребує консолідації
Прийняття Верховною Радою України у повторному першому читанні проекту Закону України "Про ринок земель" № 9001-д має цілий ряд положень, які не відповідають інтересам розвитку цукрово-бурякової галузі. І представники «солодкої» сфери б’ють на спалах.
Що ж саме може зашкодити «справі Терещенка»? Про це ми говорили з головою правління Національної асоціації цукровиків України «УКРЦУКОР» Миколою ЯРЧУКОМ.
- Одразу хочу зазначити, що саме епоха Терещенка довела необхідність і доцільність консолідації буряко-цукрової галузі з метою забезпечення ефективної сировинної бази, що гарантуватиме стабільність й успішний розвиток виробництва цукру, - підкреслив на початку розмови Микола Миколайович, й розвивав думку далі: - Ще в ті часи було впроваджено чимало стимулів для заохочення тих, хто вирощує солодкі корені. Особливо актуально це й сьогодні, при зростанні вартості енергоносіїв, зокрема ціни на газ до $562 за 1 тис.м3. Повірте, після вступу України до СОТ ми наочно пересвідчились, що український виробник програє в ціні на цукор, бо всі країни світу, особливо Європи, надають державні дотації виробникам сировини та експортні пільги при реалізації цукру за межі країни, а цукрові заводи отримують газ по ціні $230 .
Протягом десяти останніх років держава Україна закликала й стимулювала цукровиків консолідувати землі й самостійно вирощувати цукровий буряк. Розуміючись у проблемі, власники цукрозаводів та інвестори приймали рішення щодо створення сільгосппідприємств навколо цукрозаводів.
- Чим же корисна масштабність виробників солодких коренів?
- В останні роки цукровики вже сформували стабільні площі вирощування сировини в обсязі 250 тис. га, що складає 50-60% всієї площі посіву солодких коренів у державі. А стабільна і довготривала оренда значних масивів землі для таких компаній сприяла залученню іноземного капіталу, надходженню інвестицій у технічні засоби, надаючи змогу прогнозувати ризики в сільському господарстві та способи їх уникнення. Були вкладені великі кошти в придбання сучасної техніки, запровадження новітніх технологій. Завдяки такому підходу було зупинено спад виробництва. Галузь почала нарощувати темпи.
Довідково
2009 року в Україні працювали 56 цукрових заводів, виробивши лише 1млн. 267 тис. т. цукру (при внутрішньому споживанні близько 2 млн. т).
2011 року площа вирощування солодких коренів зросла майже вдвічі. Працювали 77 цукрозаводів, виробивши понад 2,3 мілн. т. цукру, що вистачило й для себе й на експорт. На думку провідних експертів, такому оперативному й успішному розвитку галузі чималою мірою посприяла консолідація великих масивів землі для вирощування сировини.
- Ви можете підтвердити свої аргументи розрахунками?
- Так. Зокрема, для забезпечення сировиною нового цукрового заводу 12 тис. тонн переробки цукрових буряків на добу, який будується у Вінницькій області, необхідно вирощувати сировину у 50-ти кілометровій зоні навколо підприємства у кількості 25-30 тис. га, а при застосуванні 4-х польової сівозміни потрібно консолідувати – 100-120 тис. га. землі.
- А чим же завадили окремі положення проекту Закону України "Про ринок земель»?
- Цукровики розуміють і підтримують необхідність прийняття цього закону, але вважають, що земельно-правової відносини стосовно оренди землі мають бути виписані так, щоби не впливати негативно на уже сформований виробничий та інвестиційний процес, а навпаки сприяти його подальшому розвитку і удосконаленню.
А тому обмеження по максимальній площі оренди на рівні 6000 га на район, але не більше 5% земель в області, можуть негативно вплинути на розвиток бурякоцукрового виробництва при застосуванні інтенсивної технології. Тому такі «норми» й мають бути вилучені в остаточній редакції цього Закону.
- Якими Ви бачите наслідки?
- Реорганізація, вже діючих сільгосппідприємств на менші з меншою кількість землі, як планується в проекті Закону України "Про ринок земель", призведе до зупинки і закриття багатьох цукрових заводів.
В даний час, час світової фінансової кризи, буде досить складно укомплектувати подрібнені підприємства технічними засобами і кадрами для їх ефективної роботи, що в кінцевому підсумку призведе до зменшення виробництва цукрових буряків, як трудомісткої культури.
- Миколо Миколайовичу, Ви вже зверталися у високі інстанції, щоби уникнути непоправного?
- Так. Відповідні заяви, ми направили голові Верховної Ради України, керівнику профільного парламентського комітету, міністру агрополітики, голові Аграрної партії України, який є й радником Президента нашої держави. В цих листах - прохання, щоби в кінцевій редакції Закону України "Про ринок земель" врахували всі особливості роботи сільгосппідприємств, передбачили різні форми земельних відносин для різного виду агробізнесу, не порушували вже створені сільськогосподарські підприємства, які довели свою високоефективну роботу. Дуже хочемо бути почутими. А отже, маємо надію на позитивне вирішення. Сподіваюсь на справді широке обговорення доленосного закону й врахування позиції всіх підприємств АПК та специфіки їхнього виробництва.
Володимир ВІЛЬОВИЧ
