- Миколо Миколайовичу, за Вашими прогнозами, скільки цукру буде вироблено в цьому маркетинговому році?
- У 2013 р. ми очікуємо валовий збір цукрових буряків (площа посіву 292,6 тис. га) в межах 11 млн. т, з яких прогнозується виробити 1200-1350 тис. т цукру.
Ресурси цукру на період МР (01.09.2013 р. - 01.09.2014 р.), виходячи з очікуваних обсягів його виробництва та перехідних запасів (890 тис. т), оцінюються у 2190 тис. тонн. Отже, для внутрішнього ринку достатньо цукру власного виробництва.
Переробляти цукрові буряки планують цьогоріч 42 цукрозаводи. І необхідно вжити всіх заходів, аби не допустити падіння внутрішньої ціни на цукор нижче мінімальної, бо це призведе до того, що суттєво поменшає сільгоспвиробників, які готові вирощувати солодкі корені. Як наслідок, тоді не зможуть працювати і деякі заводи. Хоча наші виробники здатні забезпечити власним буряковим цукром і Україну, і зовнішні ринки. Існує ризик, що з цих 42 заводів не всі зможуть включитись у виробництво у цьому році.
Для цього потрібно вирішити одну з найважливіших проблем розвитку бурякоцукрового виробництва - сформувати регульований ринок цукру, складовою частиною якого повинна стати ринкова система оптової торгівлі цукром. Розробити та прийняти державну програму роботи галузі.
- Тобто ціну потрібно регулювати?
- Звісно. Адже рівень оптово-відпускних цін на цукор білий, вироблений з цукрових буряків, залежить від витрат на його виробництво. Через перевиробництво цукру, надлишок його на внутрішньому ринку і незначний експорт, ціна попиту на внутрішньому ринку в останні три роки була значно нижчою за витрати на його виробництво (середні оптово-відпускні ціни на цукор на внутрішньому ринку у період з 01.09.2012 р. по 01.09.2013 р. коливалися в межах 4900- 5250 грн./т з урахуванням ПДВ).
Середні витрати на виробництво однієї тонни цукру в 2012-му (при середній ціні на цукрові буряки 431 грн. /т) становили 6850 грн. за тонну.
- А можливо, що в новому МР цукор подорожчає?
- Оптова ціна внутрішнього попиту коливатиметься в межах витрат на його виробництво. Оптово-відпускні ціни, на мою думку, можуть зрости після закінчення сезону переробки буряків. Хоча різкого зростання ми не прогнозуємо.
Оскільки цукрове виробництво є найбільш енергоємним серед підприємств харчової промисловості, й частка палива та енергії в собівартості переробки 1 тонни цукрових буряків складає 45-50%, то причинами зростання цін на цукор можуть бути збільшення закупівельних цін на цукрові буряки й підвищення цін на природний газ для промислових споживачів. Сьогодні протягом сезону збирання і переробки коренів у бурякоцукрових підприємств немає впевненості у стабільності цін на промислові ресурси, а їх подорожчання, відповідно, призводить до зростання ціни на цукросировину, що дає реальну оптову ціну цукру.
Поглиблює демпінгові процеси на ринку цукру і ситуація, за якої неможливо взяти доступні кредити. А вони цукрозаводам і агровиробникам вкрай потрібні, бо необхідно щоденно поповнювати обігові кошти для стабільної роботи. Тому саме у сезон переробки коренів (вересень - листопад) заводи змушені продавати цукор за низькою ціною і нести значні збитки.
Винос
Кабінет Міністрів України на період 2013/2014 МР установив обсяг поставки цукру на внутрішній ринок (квота «А») у розмірі 1826 тис. тонн:
-фонд споживання населенням - 1719 тис. т (виходячи з середньодушового споживання на рівні раціональної норми 38 кг/рік);
-інше споживання - 107 тис. тонн.
Затверджено також мінімальні ціни (з урахуванням ПДВ):
- буряк цукровий - 405,72 грн./т;
- цукор білий - 5613,23 грн. за тонну.
автор