Аграрний тиждень. Україна
» » » Перспективи вітчизняного хмілярства
» » » Перспективи вітчизняного хмілярства

    Перспективи вітчизняного хмілярства


    До відомого міста Леон, що в Іспанії, влітку з'їхались провідні вчені світу в галузі хмелярства. Наукова спільнота була представлена звідусіль, де промислово вирощують хміль, а саме - з 14 країн світу.

     

    altНауковий хмельовий клуб нараховує переважно представників держав - виробників хмелепродукії, які знаються і тримаються один одного, втілюючи у виробництво всі задуми з покращення якості, безпечності й продуктивності хмелю.

    На форум від України була номінована лише одна наукова робота, введена до того ж і до пленарної частини виступів. Презентували ми на черговому світовому конгресі свої досягнення в галузі впровадження сучасних біотехнологій: ДНК-профілювання сортів української селекції й інтенсивне вирощування ароматичного сорту хмелю „Національний" на безвірусній основі по технології in vitro.

    За традицією, конгрес став суто професійною конференцією, яка вразила кількістю здобутків хмелярів світу за останні роки (конгрес відбувається раз у 2 роки). Цього літа фахівців приймала Іспанія, яка має непогані результути у вирощуванні хмелю й пивоварінні.

    Розпочинаючи роботу форуму, голова наукової комісії хмелярів світу доктор Берндт Енгельгард поінформував науковців про світові тенденції покращення врожайності, якості й безпеки хмелю, приділивши особливу увагу селекційним основам і трансгенетичним підходам підвищення стійкості до шкідників, вірусів і бактеріозів. Переважна кількість доповідачів наголосила на тому, що тенденції розвитку технологій та наукового прогресу в хмелярстві нині у фарватері інтегральних світових підходів, починаючи від селекції і аж до процесів глибокої переробки продукції хмелярства.

    Від України у пленарній частині конгресу з доповіддю про результати наукових досліджень, які проводяться в Національному університеті біоресурсів та природокористування України, виступив доктор біологічних наук, член-кореспондент УААН Максим Мельничук. До речі, оприлюднені дані (від селекційного процесу до новітніх технологій розмноження й адаптації рослин хмелю до умов відкритого ґрунту із невід'ємним супроводом ДНК-технологій з сортоідентифікації клонів і сортів таaltконтролю фітопатогенів) мали європейський науковий аудит у кожному з розділів і були попередньо опубліковані й обговорені у провідних наукових центрах хмелярства Європи. Тож не дивно, що відкрито і схвально оцінили результати роботи українських вчених агро- і біотехнологів науковці Німеччини, Чехії та Словенії.

    Україна, як виробник хмелю, відома своїми традиціями ще з часів позаминулого століття, тож має значний досвід у хмелярстві й пивоварінні. Хміль є однією зі стратегічних культур, які культивуються зараз у 6-ти областях України, і мають великі перспективи значного розширення ареалу вирощування.

    Втім, поки що, попри всі намагання, у вцілілих і новостворених 70 хмелегосподарствах загальна площа хмільників зменшується і на папері налічує трохи більше 1 тис. га (дані 2009 року). І говорити про якість та відповідність хмільників не варто.

    У чому наші перспективи? Де та державна підтримка, яка за кількістю фінансування на 2009 рік виглядає доволі непогано? За усередненими показниками врожайності - 15 ц/га - держава мала би близько 2-х тис. тонн хмелю щороку. Та деякі бюрократичні „підходи" негативно впливають на відродження хмелярства, яке є практично безальтернативною для багатьох регіонів України не тільки в плані забезпечення країни хмелем, а й у плані створення нових робочих місць і розвитку сільських територій поліського регіону та Лісостепу.

    Приклад? Будь ласка. Лише одне українське підприємство „Апекс" протягом 3-х років виробило майже 1 млн. саджанців єдиного визнаного на міжнародному рівні сорту хмелю „Національний". Такої кількості вистачає для закладки близько 250 га хмільників! Ці результати увійшли до звіту на Загальних зборах УААН, проте дозволи на реалізацію посадкового матеріалу хмелярам необґрунтовано затримуються протягом багатьох років. Тенденція ж зростання площ хмільників не простежується, бо на переважній їх кількості - рослини, які мають 20-річний й більше вік, і перезаражені величезною кількістю хвороб. Та altголовне - це площі рослин незрозумілого сортового походження. Такі „хмільники" навіть недоцільно доглядати, бо виручка з реалізації хмелепродукції не покриває затрат на її виробництво, а про рентабельність і мова не йде.

    Вихід із такої складної ситуації лише один - світовий досвід роботи, в основі якого - технологічні підходи із закладки плантацій якісним посадковим матеріалом відповідних сортів, його правильне вирощування, переробка й попереднє контрактування врожаю з пивоварами, фармацевтами, харчовиками.

    В умовах вступу України до СОТ це можливо тільки в разі виконання європейських вимог, встановлених згідно світових стандартів якості. Саме про таку модель виходу із кризи і говорив доповідач від України на конгресі науковців-хмелярів. Варто підкреслити: деякі підходи, розроблені українськими вченими, викликали професійний інтерес і повагу. Так, прийнято адаптовану європейську систему ДНК-паспортизації сортів хмелю української селекції, схвалено нашу методику прямої адаптації та формування матки хмелю після прямої адаптації рослин на хмільники після стадії культивування в стерильних умовах біотехнологічної лабораторії. Перемогою виглядала і презентація наймасовішого в Європі експерименту зі створення маточника клонованих рослин хмелю на Житомирщині у 2004 році, і технологія прямої адаптації клонів хмелю протягом 2007-2009 років новітнього ароматичного сорту „Національний". Цей сорт, до речі, складе чи не найбільшу частку врожаю ароматного хмелю 2009 року в Україні.

    Приємно, що хмелегосподарства, які виступили новаторами у впровадженні такого експерименту (СТОВ „Агрополісся", ПСП „Олекс", ТОВ „Перемога", ВАТ „Укрхміль" та ін.) повірили українським науковим технологіям і матимуть цього року гарантовану якість й максимальні біржові запити на хмельову шишку та гранулу.

    А що маємо поки? Понад 80% всієї хмелепродукції імпортуємо в Україну, нерідко вихваляючи і галасуючи про неперевершену німецьку чи чеську якість основного смакового каталізатора пива - хмелю. Щоправда, українські пивовари не відмовляються купувати наш хміль. Просто його, як правило, або немає в необхідній кількості, або його якість не відповідає суворим вимогам пивоварів. Національну відданість проявляють невеликі пивзаводи і найбільший національний виробник пива - ЗАТ „Оболонь". А ми ж входимо у світову п'ятірку лідерів - виробників пива!

    На щастя, маємо приклад для наслідування. Наприкінці минулого року „Перша приватна броварня" (м. Львів) у рамках щорічного міського фестивалю зварила першу партію суто українського пива, використавши хмельові гранули українського сорту „Національний". У похмурий та дощовий День міста, львів'яни та гості залюбки випили майже 10 тонн бурштинового напою. І саме дегустація нового пива виявилась родзинкою свята. Тепер у броварні, починаючи з весни 2009 року, розпочато виробництво „Національного" автентичного пива класу лагер-преміум, що вариться з українського хмелю!            

    Проблеми галузі хмелярства України можна перераховувати довго. Гострими залишаються й малозабезпеченість технікою, відсутність кадрів, відсталість технологій з догляду за хмільниками. Проте, це все не домінантні проблеми. Основною проблемою нерідко є наша ментальність. Європейських фахівців вражає наша непрофесійність, некомпетентність й небажання виконувати лише одне правило - технологію. А сьогодні деякі керівники профільних відомств посилаються на технологічні підходи в хмелярстві кінця 80-х років минулого століття.

    Дуже хочеться, щоби Україна посіла своє гідне місце в переліку світових лідерів виробництва не лише пива, а й хмелю. Хотеться бачити помірковану співпрацю наших виробників хмелю з пивоварами та фармацевтами. Це стало би запорукою плідної і взаємовигідної співпраці національних виробників ексклюзивної продукції в різних галузях економіки.

     

    На фото:

    Делегати Світового конгресу хмелярів, м. Леон, Іспанія

     





    Схожі новини
  • Держсільгоспінспекція: Львівщина готується виростити більше 700 тис. шт. садивного матеріалу
  • Український хміль. Яка його якість?
  • Більше хмелю - більше й пива замість оковитої
  • Галузь хмелярства залишається рентабельною
  • Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Думка експертів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Перспективи вітчизняного хмілярства


До відомого міста Леон, що в Іспанії, влітку з'їхались провідні вчені світу в галузі хмелярства. Наукова спільнота була представлена звідусіль, де промислово вирощують хміль, а саме - з 14 країн світу.

 

altНауковий хмельовий клуб нараховує переважно представників держав - виробників хмелепродукії, які знаються і тримаються один одного, втілюючи у виробництво всі задуми з покращення якості, безпечності й продуктивності хмелю.

На форум від України була номінована лише одна наукова робота, введена до того ж і до пленарної частини виступів. Презентували ми на черговому світовому конгресі свої досягнення в галузі впровадження сучасних біотехнологій: ДНК-профілювання сортів української селекції й інтенсивне вирощування ароматичного сорту хмелю „Національний" на безвірусній основі по технології in vitro.

За традицією, конгрес став суто професійною конференцією, яка вразила кількістю здобутків хмелярів світу за останні роки (конгрес відбувається раз у 2 роки). Цього літа фахівців приймала Іспанія, яка має непогані результути у вирощуванні хмелю й пивоварінні.

Розпочинаючи роботу форуму, голова наукової комісії хмелярів світу доктор Берндт Енгельгард поінформував науковців про світові тенденції покращення врожайності, якості й безпеки хмелю, приділивши особливу увагу селекційним основам і трансгенетичним підходам підвищення стійкості до шкідників, вірусів і бактеріозів. Переважна кількість доповідачів наголосила на тому, що тенденції розвитку технологій та наукового прогресу в хмелярстві нині у фарватері інтегральних світових підходів, починаючи від селекції і аж до процесів глибокої переробки продукції хмелярства.

Від України у пленарній частині конгресу з доповіддю про результати наукових досліджень, які проводяться в Національному університеті біоресурсів та природокористування України, виступив доктор біологічних наук, член-кореспондент УААН Максим Мельничук. До речі, оприлюднені дані (від селекційного процесу до новітніх технологій розмноження й адаптації рослин хмелю до умов відкритого ґрунту із невід'ємним супроводом ДНК-технологій з сортоідентифікації клонів і сортів таaltконтролю фітопатогенів) мали європейський науковий аудит у кожному з розділів і були попередньо опубліковані й обговорені у провідних наукових центрах хмелярства Європи. Тож не дивно, що відкрито і схвально оцінили результати роботи українських вчених агро- і біотехнологів науковці Німеччини, Чехії та Словенії.

Україна, як виробник хмелю, відома своїми традиціями ще з часів позаминулого століття, тож має значний досвід у хмелярстві й пивоварінні. Хміль є однією зі стратегічних культур, які культивуються зараз у 6-ти областях України, і мають великі перспективи значного розширення ареалу вирощування.

Втім, поки що, попри всі намагання, у вцілілих і новостворених 70 хмелегосподарствах загальна площа хмільників зменшується і на папері налічує трохи більше 1 тис. га (дані 2009 року). І говорити про якість та відповідність хмільників не варто.

У чому наші перспективи? Де та державна підтримка, яка за кількістю фінансування на 2009 рік виглядає доволі непогано? За усередненими показниками врожайності - 15 ц/га - держава мала би близько 2-х тис. тонн хмелю щороку. Та деякі бюрократичні „підходи" негативно впливають на відродження хмелярства, яке є практично безальтернативною для багатьох регіонів України не тільки в плані забезпечення країни хмелем, а й у плані створення нових робочих місць і розвитку сільських територій поліського регіону та Лісостепу.

Приклад? Будь ласка. Лише одне українське підприємство „Апекс" протягом 3-х років виробило майже 1 млн. саджанців єдиного визнаного на міжнародному рівні сорту хмелю „Національний". Такої кількості вистачає для закладки близько 250 га хмільників! Ці результати увійшли до звіту на Загальних зборах УААН, проте дозволи на реалізацію посадкового матеріалу хмелярам необґрунтовано затримуються протягом багатьох років. Тенденція ж зростання площ хмільників не простежується, бо на переважній їх кількості - рослини, які мають 20-річний й більше вік, і перезаражені величезною кількістю хвороб. Та altголовне - це площі рослин незрозумілого сортового походження. Такі „хмільники" навіть недоцільно доглядати, бо виручка з реалізації хмелепродукції не покриває затрат на її виробництво, а про рентабельність і мова не йде.

Вихід із такої складної ситуації лише один - світовий досвід роботи, в основі якого - технологічні підходи із закладки плантацій якісним посадковим матеріалом відповідних сортів, його правильне вирощування, переробка й попереднє контрактування врожаю з пивоварами, фармацевтами, харчовиками.

В умовах вступу України до СОТ це можливо тільки в разі виконання європейських вимог, встановлених згідно світових стандартів якості. Саме про таку модель виходу із кризи і говорив доповідач від України на конгресі науковців-хмелярів. Варто підкреслити: деякі підходи, розроблені українськими вченими, викликали професійний інтерес і повагу. Так, прийнято адаптовану європейську систему ДНК-паспортизації сортів хмелю української селекції, схвалено нашу методику прямої адаптації та формування матки хмелю після прямої адаптації рослин на хмільники після стадії культивування в стерильних умовах біотехнологічної лабораторії. Перемогою виглядала і презентація наймасовішого в Європі експерименту зі створення маточника клонованих рослин хмелю на Житомирщині у 2004 році, і технологія прямої адаптації клонів хмелю протягом 2007-2009 років новітнього ароматичного сорту „Національний". Цей сорт, до речі, складе чи не найбільшу частку врожаю ароматного хмелю 2009 року в Україні.

Приємно, що хмелегосподарства, які виступили новаторами у впровадженні такого експерименту (СТОВ „Агрополісся", ПСП „Олекс", ТОВ „Перемога", ВАТ „Укрхміль" та ін.) повірили українським науковим технологіям і матимуть цього року гарантовану якість й максимальні біржові запити на хмельову шишку та гранулу.

А що маємо поки? Понад 80% всієї хмелепродукції імпортуємо в Україну, нерідко вихваляючи і галасуючи про неперевершену німецьку чи чеську якість основного смакового каталізатора пива - хмелю. Щоправда, українські пивовари не відмовляються купувати наш хміль. Просто його, як правило, або немає в необхідній кількості, або його якість не відповідає суворим вимогам пивоварів. Національну відданість проявляють невеликі пивзаводи і найбільший національний виробник пива - ЗАТ „Оболонь". А ми ж входимо у світову п'ятірку лідерів - виробників пива!

На щастя, маємо приклад для наслідування. Наприкінці минулого року „Перша приватна броварня" (м. Львів) у рамках щорічного міського фестивалю зварила першу партію суто українського пива, використавши хмельові гранули українського сорту „Національний". У похмурий та дощовий День міста, львів'яни та гості залюбки випили майже 10 тонн бурштинового напою. І саме дегустація нового пива виявилась родзинкою свята. Тепер у броварні, починаючи з весни 2009 року, розпочато виробництво „Національного" автентичного пива класу лагер-преміум, що вариться з українського хмелю!            

Проблеми галузі хмелярства України можна перераховувати довго. Гострими залишаються й малозабезпеченість технікою, відсутність кадрів, відсталість технологій з догляду за хмільниками. Проте, це все не домінантні проблеми. Основною проблемою нерідко є наша ментальність. Європейських фахівців вражає наша непрофесійність, некомпетентність й небажання виконувати лише одне правило - технологію. А сьогодні деякі керівники профільних відомств посилаються на технологічні підходи в хмелярстві кінця 80-х років минулого століття.

Дуже хочеться, щоби Україна посіла своє гідне місце в переліку світових лідерів виробництва не лише пива, а й хмелю. Хотеться бачити помірковану співпрацю наших виробників хмелю з пивоварами та фармацевтами. Це стало би запорукою плідної і взаємовигідної співпраці національних виробників ексклюзивної продукції в різних галузях економіки.

 

На фото:

Делегати Світового конгресу хмелярів, м. Леон, Іспанія

 





Схожі новини
  • Держсільгоспінспекція: Львівщина готується виростити більше 700 тис. шт. садивного матеріалу
  • Український хміль. Яка його якість?
  • Більше хмелю - більше й пива замість оковитої
  • Галузь хмелярства залишається рентабельною
  • Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Думка експертів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.